А МВФ все обіцяє та обіцяє…

Середа, 29 травня 2002, 16:49
Уряд має намір посилити фіскальний контроль

Головною подією минулого тижня стала заява керівника місії Міжнародного валютного фонду про можливість надання Україні несподівано великої суми кредиту - $550 млн. Втім, окрім уряду, в обіцянки Фонду ніхто особливо не вірить, а деякі експерти вбачають у позиції МВФ навіть спробу політичного тиску з метою зміни влади в Україні. Менш радикально налаштовані аналітики говорять про існування принаймні очевидної напруги у відносинах між Україною та МВФ.

Як би там не було, але для отримання кредиту (а може - просто використовуючи цю мету як привід і користуючись сприятливою політичною ситуацією) фіскальні органи ініціювали численні перевірки джерел бюджетних витрат. І хоча покищо "ревізори" відвідали переважно державні установи та міністерства, експерти передбачають, що цим справа не обмежиться: до бізнес-структур також дійде…

Про це напевне свідчить також той факт, що Податкова адміністрація і Національний банк минулого тижня домовилися активно співпрацювати, контролюючи відтік з України "м'яких" валют, а уряд тим часом посилено взявся за розробку непрямих методів у визначенні податкових зобов'язань.

Пообіцяти кредити - ще не означає їх надати

Візит місії Міжнародного валютного фонду (МВФ), який завершився минулої п'ятниці, залишив у душі уряду промічник надії, що кредит Україні все ж нададуть, і таким чином проблема з бюджетним розривом стане менш гострою. Підставою для цього стала заява глави місії МВФ Еммануеля ван дер Менсбрюгге про те, що за підсумками роботи в Києві місія може рекомендувати Раді директорів Фонду надати Україні черговий транш кредиту за програмою розширеного фінансування (Extended Fund Facility). Навіть більше - кредит можуть надати вже у липні.

Щоправда, "оптимістично оцінюючи результати переговорів", Фонд продовжує наполягати на необхідності розв'язання низки проблем, над якими уряд невтомно і допоки невдало трудиться, як мінімум, із січня поточного року. У першу чергу йдеться про проблеми фіскальної політики. Експерти МВФ занепокоєні рівнем надходжень до державного бюджету України 2002 гоку, очікуючи, що він буде значно меншим, аніж планувалося. І хоча глава місії відзначив, що виконання бюджету в березні-квітні цього року "вселяє надії", фіскальний розрив (дефіцит бюджету) залишається не риторичним питанням без відповіді.

Окрім проблем з виконанням бюджету і кількістю необгрунтованих податкових пільг, місія Фонду продовжує дискусії з українським урядом щодо проблеми виплати боргу з відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Зокрема, Фонд не задоволений урядовою новацією щодо списання боргу з ПДВ і очікує від Кабміну більш принципового вирішення проблеми, яке уряд, вочевидь, досі не знайшов.

Як відомо, міністр економіки та з питань європейської інтеграції Олександр Шлапак заявив, що уряд України бере на себе зобо'язання протягом наступного року погасити заборгованість з відшкодування ПДВ (загалом борг складає близько 5,8 млрд. грн., у тому числі 2,1 млрд. грн. - прострочена заборгованість - "Контекст"). За словами міністра фінансів України Ігоря Юшка, протягом поточного року уряд має намір погасити заборгованість з ПДВ на 1 млрд. грн. і ще 1 млрд. грн. - виплатити за цим податком наступного року. Відповідні заходи вживалися ще після повернення української делегації з Вашингтону наприкінці січня.

Зокрема, одна із постанов, ухвалених урядом, передбачає списання бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ тим підприємствам, яким 2001 року була списана їхня податкова заборгованість у відповідності із законом № 2181-III від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами". Також була ухвалена низка документів, які ускладнювали порядок подання вимоги про відшкодування ПДВ та інші постанови уряду, спрямовані на зменшення заборгованості з повернення цього податку.

Але спостерігачів МВФ, вочевидь, не влаштовують методи і швидкість, з якою уряд планує розв'язати цю проблему. Адже, по суті, якщо уряд не розв'яже проблему з ПДВ, то рівень прихованого бюджетного дефіциту, яким є невідшкодований податок, перетвориться на серйозну загрозу макро- і фінансовій стабільності української економіки, пояснила головний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Ситник.

На думку українських експертів, позиція МВФ щодо погашення заборгованості з ПДВ "дещо зажорстка", але питання повинно ставитися не тільки про погашення суми заборгованості. "Необхідно знайти причини її росту для ефективної боротьби з накопиченням боргу з повернення ПДВ", - відзначив в інтерв'ю "Контексту" директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (УЦЕПД) Володимир Сіденко.

Окрім проблем бюджету і відшкодування ПДВ, занепокоєння у західних експертів викликає ситуація, що склалася у фінансовому секторі "у зв'язку зі швидким збільшенням кредитування, низькою капіталізацією багатьох банків і недостатнім виконанням банками вимог нагляду". Через це представники Фонду вважають, що Україні слід посилити нагляд за банківським сектором, покращити процедури оцінки позичок тощо. Особливу увагу необхідно надати боротьбі з відмиванням грошей, відзначають експерти.

Відповіддю на всі претензії і побажання Фонду стали спроби уряду запевнити представників МВФ у тому, що для України важливий не стільки показник росту ВВП (від якого залежить рівень виконання бюджету), скільки "якісні структурні зміни в економіці" і що уряд готовий разом із МВФ створювати такі "розумні правила гри".

Важко сказати, чи повірить Рада директорів МВФ українському урядові (у сенсі - чи затвердить рішення про надання кредиту), але, на думку вітчизняних експертів, надій на це небагато. Досі глибоких структурних змін в економіці так і не відбулося, а швидкість реформ залишається низькою, відзначають експерти. За словами експерта Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Ірини Клименко, "головна проблема полягає у відсутності в Україні державного менеджменту, адекватного потребам економіки".

Так, економічна програма, розроблена урядом, досить оптимістично (у порівнянні з експертними оцінками МВФ) прогнозує перспективи розвитку економіки на наступні три роки, але, разом з тим, існують значні ризики виконання навіть частини написаного, відзначають експерти. "Так відбувається тому, що уряд політично не вповноважений працювати на довготермінову перспективу, а вся економічна політика спрямована на розв'язання короткотермінових, "гарячих" проблем", - вважає глава департаменту економічного аналізу Міжнародного інституту порівняльного аналізу Олександр Сергієнко.

Тому не складності з виконанням заздалегідь нереального бюджету, не проблеми фінансового сектору країни чи нереальності прогнозів щодо економічного росту і навіть не підозри щодо України як держави, котра не бореться належним чином з відмиванням грошей стануть причинами цілковито вірогідної затримки надання чергового кредиту (хоча, не виключено, що саме перелічені причини стануть приводами для формальних відмовок Фонду), а саме "невпевненість МВФ щодо термінів існування теперішнього уряду" стане латентною, проте реальною причиною, сказав "Контексту" експерт, що побажав лишитися неназваним. Пан Сергієнко ще більш критично оцінив ситуацію, він вбачає у позиції Фонду вийнятково політичний контекст: спроби тиску на вищих посадових осіб української влади з метою відставки декого з них.

Фіскальні органи розійшлися не на жарт…

Поставши перед проблемою отримання кредитних траншів поточного року і маючи підозру, що ця проблема навряд чи стане простішою у майбутньому, Кабмін починає замислюватися про реальні можливості виконання зобов'язань за своїми зовнішніми боргами. Темпи економічного розвитку, які будуть напевне нижчими, аніж намагається запевнити усіх (і себе у тому числі) уряд, навряд чи дозволять безболісно обслуговувати зовнішні борги.

І, незважаючи на відносно непогані валютні резерви Нацбанку (близько $3,2 млрд.), які уряд напевне розраховує використовувати для хоча б часткового рефінансування зовнішніх боргів, за відсутності надходжень із зовнішніх джерел чи хорошої динаміки росту економіки уряд ризикує потрапити у складну ситуацію, коли доведеться вибирати між зовнішніми і внутрішніми зобов'язаннями. Це загрожує як недофінансуванням бюджетних витрат, так і значним зменшенням валютних резервів НБУ - у випадку, коли Мінфін звернеться до центробанку "по допомогу".

Ризики для фінансової стабільності в Україні у такому випадку стануть об'єктивною реальністю. Вже тепер між Мінфіном та НБУ з'являються "недопорозуміння" щодо погашення боргу уряду перед Нацбанком. У відповідності із законом "Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету міністрів України перед НБУ" від 4 квітня 2000 року, заборгованість уряду перед Нацбанком в іноземній валюті обсягом $1183,912 млн. і нараховані відсотки по ній обсягом $133,209 млн. належали до внутрішнього державного боргу України і повинні були погашатися рівними частинами з 2002 по 2009 роки.

Однак держбюджетом-2001 дія цієї статті закону на 2002 рік була призупинена. Уряд в Бюджетній резолюції пропонує зупинити її дію і на 2003 рік, проти чого виступає Нацбанк, пояснюючи це тим, що непогашення заборгованості Кабміном ускладнює процедуру контролю над інфляційними процесами і грошовими агрегатами.

І хоча в уряду є шанси (добровільно чи примусово) домовитися з НБУ, проблему зовнішніх боргів це все одно не розв'яже. В таких умовах Кабміну доводиться уважно вивчати джерела бюджетних витрат з метою їхнього зменшення. Складається враження, що уряд вже почав цим опікуватися, "благословивши" фіскальні органи на перевірку бюджетних структур з питань "санкціонованих витрат".

Минулого тижня практично через день Головне контрольно-ревізійне управління України (більш відоме як ГоловКРУ) заявляло про незаконне використання коштів тією чи іншою державною структурою. Зокрема, в цьому були звинувачені Міністерство палива та енергетики і Національний депозитарій України. І хоча більшість експертів сходяться на думці, що дані ГоловКРУ "відповідають дійсності", однак виникає питання, чому саме тепер цей орган занепокоївся з приводу нецільового використання бюджетних коштів.

Вірогідно, це пов'язано з необхідністю посилення бюджетної дисципліни, на чому наполягають представники міжнародних організацій, зокрема МВФ. Крім того, уряд активно шукає додаткові джерела бюджетних надходжень і опікується цільовим використанням бюджетних витрат, вважають експерти. Проте посилення фіскального тиску має яскраво виражений політичний характер, оскільки, як відзначив експерт УЦЕПД Володимир Саприкін, "структура несанкціонованого використання коштів не оприлюднюється".

І все ж посилення тиску з боку фіскальних органів, навіть якщо допоки вони займаються переважно бюджетними організаціями, не віщує нічого доброго і для бізнесу.

Уряд вже впритул підійшов до розробки і затвердження заходів, спрямованих на реалізацію непрямих методів визначення податкових зобов'язань фізичних і юридичних осіб. До 1 червня поточного року мають бути розроблені проекти відповідних змін до українського законодавства, визначене саме поняття "непрямих методів визначення податкових зобов'язань суб'єктів економічної діяльності" і складений перелік податків і мита, по відношенню до яких застосовуватимуться такі методи. Окрім того, планується скласти список інформаційних джерел, необхідних для їхнього застосування, і визначити особливості застосування непрямих методів оподаткування фізичних осіб.

Цій новині навряд чи зрадіють бізнесмени, оскільки у випадку реалізації урядових планів, буде вчинена чергова спроба встановлення тотального контролю за витратами підприємств і фізичних осіб - зі всіма наслідками, які з цього випливають. І хоча, як розповів "Контексту" директор економічних програм УЦЕПД Володимир Сіденко, практика "непрямого визначення рівня прибутків" успішно використовується у багатьох країнах світу, у випадку з Україною може виникнути багато проблем, оскільки "застосування такого комплексу заходів повинне відбуватися лише паралельно зі зменшенням податкових ставок і вдосконаленням самої системи оподаткування", інакше старанність бюрократів може призвести до значного посилення фіскального тиску як на підприємців, так і на пересічних громадян.

Ще одним попереджувальним "дзвоником" для підприємців прозвучала заява про початок спільної діяльності Національного банку України (НБУ) і Державної податкової адміністрації України (ДНАУ) у боротьбі з відтоком із країни так званих "м'яких" валют. "Для бізнесу подібне формулювання означає не що інше як більш жорсткий механізм регулювання роботи з цими валютами", - вважає пан Сергієнко. І навіть якщо цей документ носитиме швидше декларативний характер, відзначив експерт, підписання згаданої угоди вже є, по суті, черговою спробою фіскального органу (ДНАУ) розширити сфери свого впливу на фінансовий сектор економіки.

У такому світлі симптоматичним видається той факт, що багато політиків, які представляють і лобіюють інтереси впливових бізнес-структур, почали турбуватися у зв'зку з активністю фіскальних органів і дедалі частіше згадують про зміну Кабінету міністрів. Але ця тема, не додаючи економічної визначеності і стабільності, все ж належить до сфери політики.



powered by lun.ua