"Єда" по-кіровоградськи: і сам не гам, і тобі не дам
Вівторок, 11 червня 2002, 10:25
Посаду міського голови Кіровограда хтось прокляв ще півтора роки тому. Попередній мер Олександр Нікулін просто з цього крісла переїхав на в'язничні нари. Навесні 2001 року його заарештували за підозрою в отриманні хабара.
Цікаво, що "злочинна суть" мера була розкрита через місяць після того, як він підтримав встановлення на центральній площі міста наметів акції "Україна без Кучми", а потім вступив до опозиційної партії "Собор". Кіровоградці добре пам'ятають, як оперативна відеозйомка "отримання хабара", зроблена о 15.00, була показана того ж дня першою новиною у випуску "УТН" вже о 18.00.
І ось тепер "зачароване" крісло знову без господаря. Але будьмо реалістами, ми живемо в країні "Єди" і містика тут абсолютно ні до чого: повторні вибори мера Кіровограда, які відбулися (?) 9 червня, продемонстрували у всій красі методи, якими блок "За єдину Україну!" отримав перемогу на парламентських виборах. Відверто непрохідний кандидат на посаду міського голови - голова Кіровського місцевого суду - Володимир Ярошенко довів усьому місту, що якщо кандидат, підтриманий владою, не набирає необхідну кількість голосів, вибори можуть скасувати, зірвати, визнати недійсними, але перемога конкуренту віддана не буде.
Варто нагадати, що попередня спроба обрати мера міста також завершилася визнанням виборів недійсними. Таке рішення прийняла міська виборча комісія, на основі скарги все того ж Ярошенка, який з тріском програв. Серед головних порушень були названі: заповнення бюлетенів не у кабінках для голосування, голосування у кабінках відразу декількох виборців, видача бюлетенів без пред'явлення документів, що засвідчують особу, неможливість великої частини виборців проголосувати через несвоєчасне відкриття виборчих дільниць.
Якщо керуватися такою логікою, то вибори всіх рівнів сміливо можна було скасовувати по всій країні. Тим більше існували вагомі підстави скасувати вибори до Верховної Ради по кіровоградському мажоритарному округу. Однак перемогу на виборах до парламенту отримала лояльна до влади "горілчана королева" Ганна Антоньєва, і хоч голосування за її кандидатуру проходило на тих же дільницях і з тими ж порушеннями, вона отримала свій депутатський мандат.
Друга спроба обрати мера, швидше за все, буде описана у підручниках історії як яскравий приклад свавілля "в епоху режиму Кучми". У ході кампанії кіровоградці відчули всю чарівність виборів по-українськи: фальшиві газети, фальшиві бюлетені, "лапікури" у засолених піджаках на місцевому телебаченні, нескінченні суди. Плюс до цього - особливий контроль за виборами з боку місцевих кримінальних авторитетів. Братки підтримали "свого" - голову Кіровського місцевого суду Кіровограда Володимира Ярошенка.
На Ярошенка працював весь комплекс брутальних послуг влади. Його підтримував місцевий магнат і народний депутат Ігор Шаров, за нього приїжджав агітувати Сергій Тігіпко. Правда, агітка вийшла "класна", особливо якщо врахувати, що лідер трудовиків особисто не знайомий з кандидатом, за якого закликав голосувати городян.
Чим ближче був день виборів, тим очевиднішими ставали провальні перспективи Ярошенка. Явні шанси були у кандидата від комуністів Миколи Чигрига, якого підтримувала ще і Ганна Антоньєва. (Як виявилося, істинних пенсіонерів-комуністів важко спантеличити навіть таким шаленим альянсом). Саме Чигрин отримав максимальну кількість голосів минулої неділі. Правда, перемогу йому забезпечили пенсіонери, у той час як всі інші виборці проігнорували цей маразм - проголосувало лише тридцять відсотків виборців.
Відносні шанси були і у кандидата від Блоку Юлії Тимошенко Сергія Шевченка. Він, до речі, посів друге місце. Багато хто вірив у перемогу Василя Ковальського від "Нашої України", який став третім. Але його електорат - молоді і свідомі люди категорично відмовилися прийти на фарс під назвою "вибори у Кіровограді".
Хоча з самого початку шанси Ковальського були не найкращими через саботаж місцевих осередків партій, що входять до "НУ", попри вказівку київського керівництва блоку. Місцеві були проти Ковальського, Київ - за.
"Герой" же двох кампаній - Ярошенко - виявився лише четвертим і, як стверджують інші кандидати, зробив все, щоб зірвати вибори вдруге. Напередодні дня голосування містом активно поповзли чутки, що волевиявлення не буде, а керувати містом буде призначена президентом людина. На базарах (яких, на відміну від працюючих підприємств, у місті дуже багато) говорили, що президентським намісником стане той самий Ярошенко.
Як відомо, перешкодити волевиявленню народу за підтримки влади, грошей і криміналу набагато простіше, ніж виграти вибори. За останній тиждень на різних рівнях були прийняті рішення, які робили неможливими проведення голосування.
Спочатку за особистим розпорядженням голови міськвиборчкому були надруковані виборчі бюлетені, які не затвердили інші члени комісії. На екстреному засіданні комісії була затверджена нова форма, і бюлетені передрукували. Однак на цьому неприємності для молодого голови комісії не закінчилися: суд (вгадайте - який?) ухвалив рішення про відсторонення його з посади. Голова не погодився, печатка залишився у нього.
Але і це ще не все: за кілька днів до виборів кіровська райрада, з порушенням всіх прописаних в законі термінів, ухвалила рішення про формування нових складів дільничних комісій у своєму районі. Однак старі склади не визнали свою заміну і вирішили не відмовлятися від повноважень. Поки гризлися комісії і божеволів міськвиборчком, кандидатам стали підкидати виборчі бюлетені. Поки ніхто так і не розібрався - крадені вони чи фальшиві.
Апофеозом кампанії стала ніч перед виборами. Комісія розкололася на дві частини: дев'ять з п'ятнадцяти її членів ухвалили рішення скасувати проведення виборів. Формальним мотивом для прийняття такого рішення стала заява одного з кандидатів про підкинуті бюлетені. У свою чергу шість членів комісії резонно заявили, що це рішення не має нічого спільного із законом, і продовжували наполягати на проведенні голосування.
У розпал скандалу, щоб члени комісії не розслаблялися, якийсь доброзичливець повідомив про закладену у приміщенні міськвиборчкому бомбу. Після цього "дев'ятка" продовжила засідання в іншому приміщенні, а "шістка" трохи згодом повернулася назад.
Вранці представники "дев'ятки" роз'їжджали дільницями, пред'являючи рішення про скасування виборів. "Шістка", сівши на телефон, давала вказівку вибори провести. Однак коли всі дільниці все ж змогли відкритися, з'ясувалося, що проблеми тільки починаються.
Рішення про призначення нових складів дільничних комісій у Кіровському районі дало про себе знати. На більшості дільниць печатки і списки виборців отримали різні склади. При цьому новопризначені члени дільничних комісій не з'явилися для проведення виборів. Прийшли старі склади і почали ліпити вибори "з того, що було". На одній з дільниць картина шокувала всіх: комісія працює без печатки (скриньки опломбовані підписом голови) і без списків виборців. Бабусь, що прийшли проголосувати (більше ніхто у такому безчинстві брати участь не наважився) просили написати заяву про внесення до виборчого списку.
В результаті, ця дільниця за підсумками виборів отримала 100-відсоткову явку виборців, оскільки проголосували всі ті, хто був у списку. Ну, і, звичайно ж, не обійшлося без підкупу виборців на дільницях та інших класичних українських порушень.
Весь цей час, у міськвиборчкомі працювала "шістка", яка не мала повноважень для прийняття будь-яких рішень (необхідно вісім голосів), а "дев'ятка" гуляла недільним містом. Вночі саме члени "шістки" приймали протоколи з дільниць і намагалися вести підрахунок.
Вже вранці дев'ять "зниклих безвісти" міськвиборчкомівців знайшлися і зібралися разом для того, щоб розглянути 131 скаргу кандидата Ярошенка (по одній на кожну дільницю), який просив визнати вибори недійсними. Рішення про задоволення скарги кандидата, який програв, було прийняте миттєво і "дев'ятка" знову загубилася на безкрайніх просторах Кіровоградщини.
А в цей час під стінами міськради (у цьому ж приміщенні розташована виборча комісія) збиралися обурені виборці Чигрина, який все ж таки переміг. Розуміючи, що їх знову жорстоко "кинули", вони вимагали визнати вибори такими, що відбулися і посадити свого обранця у "мерськое" крісло. На мітинг особисто прибула Ганна Антонєева і, викрикуючи революційні гасла, намагалася провести всіх людей, що прийшли під міськраду, всередину.
Обурена "горілчана королева" кидалася від одного входу до іншого і через хвилин сорок змогла затягнути всередину декілька десятків чоловік. Кабінет мера відкрили, антоньєво-комуністичного Чигрина у крісло посадили. Він штовхнув полум'яну промову, закликав членів міськвиборчкому до розсудливості і пішов. Ймовірно, вирішив не потрапляти до вечірніх новин як черговий загарбник "мерського" кабінету за черкаським сценарієм.
Люди побродили-походили, та й пішли до офісу "Трудової України", де ніби ховалася "дев'ятка". Там навіть хтось ніби порушив закон, увірвавшись до приміщення. Однак загублених міськвиборчкомівців так і не знайшли, а до вечора на руки журналістам дали офіційне рішення комісії (читай - "дев'ятки") про визнання виборів недійсними.
Отже, сьогодні можна сміливо сказати, що вибори знову не будуть визнані. І будь-який суд підтвердить це рішення. Що робити далі не знає ніхто. Навіть представник ЦВК, що приїхав до Кіровограда консультувати членів місцевої комісії, не знає як діяти, коли повторні вибори знов визнаються недійсними. У будь-якому разі ані сил, ані грошей на чергову спробу немає. У бюджеті і на повторні вибори грошей не було: як викручувалися - одному Богу відомо.
Тепер всі чекають реакції з Києва. Перший крок вже зроблений - ще у день голосування, коли люди йшли на виборчі дільниці, депутатська група міськради "Кіровоград - за єдину Україну" звернулася до президента із закликом ввести пряме президентське правління у місті. Мовляв, у нас тут все так погано, що тільки гарант може виправити ситуацію. Природно, мається на увазі, що президентським намісником має бути призначений Ярошенко. Однак здається, що так підступно президент діяти не стане: призначити кандидата, який двічі програв це плюнути в душу всім кіровоградцям.
Визнаючи об'єктивну реальність - гаранту плювати будь-кому у душу не вперше - ризикнемо передбачити, що Ярошенкові все одно нічого не світить. По-перше, у місті представлені інтереси двох членів "Єдиної України" - Шарова і Антоньєвої. Хто з них швидше добіжить до кабінету на Банковій ще питання. Крім того, не виключено, що гарант дуже втомився від ворожнечі цих депутатів, які не перший рік не можуть поділити місто і постійно втягують його у свої дріб'язкові конфлікти. Не такий вже і важливий об'єкт - Кіровоград, щоб псувати через нього царські нерви. Так що можна чекати появи у місті нейтральної людини.
Логічну крапку в цьому матеріалі краще за все поставлять активно циркулюючі містом сенсаційні чутки: ніби Юрій Кравченко стане тією самою нейтральною людиною. І при всій фантастичності цієї версії не варто забувати, що свій шлях до київських вершин "погонич орлів" починав з посади начальника Кіровоградського обласного управління внутрішніх справ…
Цікаво, що "злочинна суть" мера була розкрита через місяць після того, як він підтримав встановлення на центральній площі міста наметів акції "Україна без Кучми", а потім вступив до опозиційної партії "Собор". Кіровоградці добре пам'ятають, як оперативна відеозйомка "отримання хабара", зроблена о 15.00, була показана того ж дня першою новиною у випуску "УТН" вже о 18.00.
І ось тепер "зачароване" крісло знову без господаря. Але будьмо реалістами, ми живемо в країні "Єди" і містика тут абсолютно ні до чого: повторні вибори мера Кіровограда, які відбулися (?) 9 червня, продемонстрували у всій красі методи, якими блок "За єдину Україну!" отримав перемогу на парламентських виборах. Відверто непрохідний кандидат на посаду міського голови - голова Кіровського місцевого суду - Володимир Ярошенко довів усьому місту, що якщо кандидат, підтриманий владою, не набирає необхідну кількість голосів, вибори можуть скасувати, зірвати, визнати недійсними, але перемога конкуренту віддана не буде.
Варто нагадати, що попередня спроба обрати мера міста також завершилася визнанням виборів недійсними. Таке рішення прийняла міська виборча комісія, на основі скарги все того ж Ярошенка, який з тріском програв. Серед головних порушень були названі: заповнення бюлетенів не у кабінках для голосування, голосування у кабінках відразу декількох виборців, видача бюлетенів без пред'явлення документів, що засвідчують особу, неможливість великої частини виборців проголосувати через несвоєчасне відкриття виборчих дільниць.
Якщо керуватися такою логікою, то вибори всіх рівнів сміливо можна було скасовувати по всій країні. Тим більше існували вагомі підстави скасувати вибори до Верховної Ради по кіровоградському мажоритарному округу. Однак перемогу на виборах до парламенту отримала лояльна до влади "горілчана королева" Ганна Антоньєва, і хоч голосування за її кандидатуру проходило на тих же дільницях і з тими ж порушеннями, вона отримала свій депутатський мандат.
Друга спроба обрати мера, швидше за все, буде описана у підручниках історії як яскравий приклад свавілля "в епоху режиму Кучми". У ході кампанії кіровоградці відчули всю чарівність виборів по-українськи: фальшиві газети, фальшиві бюлетені, "лапікури" у засолених піджаках на місцевому телебаченні, нескінченні суди. Плюс до цього - особливий контроль за виборами з боку місцевих кримінальних авторитетів. Братки підтримали "свого" - голову Кіровського місцевого суду Кіровограда Володимира Ярошенка.
На Ярошенка працював весь комплекс брутальних послуг влади. Його підтримував місцевий магнат і народний депутат Ігор Шаров, за нього приїжджав агітувати Сергій Тігіпко. Правда, агітка вийшла "класна", особливо якщо врахувати, що лідер трудовиків особисто не знайомий з кандидатом, за якого закликав голосувати городян.
Чим ближче був день виборів, тим очевиднішими ставали провальні перспективи Ярошенка. Явні шанси були у кандидата від комуністів Миколи Чигрига, якого підтримувала ще і Ганна Антоньєва. (Як виявилося, істинних пенсіонерів-комуністів важко спантеличити навіть таким шаленим альянсом). Саме Чигрин отримав максимальну кількість голосів минулої неділі. Правда, перемогу йому забезпечили пенсіонери, у той час як всі інші виборці проігнорували цей маразм - проголосувало лише тридцять відсотків виборців.
Відносні шанси були і у кандидата від Блоку Юлії Тимошенко Сергія Шевченка. Він, до речі, посів друге місце. Багато хто вірив у перемогу Василя Ковальського від "Нашої України", який став третім. Але його електорат - молоді і свідомі люди категорично відмовилися прийти на фарс під назвою "вибори у Кіровограді".
Хоча з самого початку шанси Ковальського були не найкращими через саботаж місцевих осередків партій, що входять до "НУ", попри вказівку київського керівництва блоку. Місцеві були проти Ковальського, Київ - за.
"Герой" же двох кампаній - Ярошенко - виявився лише четвертим і, як стверджують інші кандидати, зробив все, щоб зірвати вибори вдруге. Напередодні дня голосування містом активно поповзли чутки, що волевиявлення не буде, а керувати містом буде призначена президентом людина. На базарах (яких, на відміну від працюючих підприємств, у місті дуже багато) говорили, що президентським намісником стане той самий Ярошенко.
Як відомо, перешкодити волевиявленню народу за підтримки влади, грошей і криміналу набагато простіше, ніж виграти вибори. За останній тиждень на різних рівнях були прийняті рішення, які робили неможливими проведення голосування.
Спочатку за особистим розпорядженням голови міськвиборчкому були надруковані виборчі бюлетені, які не затвердили інші члени комісії. На екстреному засіданні комісії була затверджена нова форма, і бюлетені передрукували. Однак на цьому неприємності для молодого голови комісії не закінчилися: суд (вгадайте - який?) ухвалив рішення про відсторонення його з посади. Голова не погодився, печатка залишився у нього.
Але і це ще не все: за кілька днів до виборів кіровська райрада, з порушенням всіх прописаних в законі термінів, ухвалила рішення про формування нових складів дільничних комісій у своєму районі. Однак старі склади не визнали свою заміну і вирішили не відмовлятися від повноважень. Поки гризлися комісії і божеволів міськвиборчком, кандидатам стали підкидати виборчі бюлетені. Поки ніхто так і не розібрався - крадені вони чи фальшиві.
Апофеозом кампанії стала ніч перед виборами. Комісія розкололася на дві частини: дев'ять з п'ятнадцяти її членів ухвалили рішення скасувати проведення виборів. Формальним мотивом для прийняття такого рішення стала заява одного з кандидатів про підкинуті бюлетені. У свою чергу шість членів комісії резонно заявили, що це рішення не має нічого спільного із законом, і продовжували наполягати на проведенні голосування.
У розпал скандалу, щоб члени комісії не розслаблялися, якийсь доброзичливець повідомив про закладену у приміщенні міськвиборчкому бомбу. Після цього "дев'ятка" продовжила засідання в іншому приміщенні, а "шістка" трохи згодом повернулася назад.
Вранці представники "дев'ятки" роз'їжджали дільницями, пред'являючи рішення про скасування виборів. "Шістка", сівши на телефон, давала вказівку вибори провести. Однак коли всі дільниці все ж змогли відкритися, з'ясувалося, що проблеми тільки починаються.
Рішення про призначення нових складів дільничних комісій у Кіровському районі дало про себе знати. На більшості дільниць печатки і списки виборців отримали різні склади. При цьому новопризначені члени дільничних комісій не з'явилися для проведення виборів. Прийшли старі склади і почали ліпити вибори "з того, що було". На одній з дільниць картина шокувала всіх: комісія працює без печатки (скриньки опломбовані підписом голови) і без списків виборців. Бабусь, що прийшли проголосувати (більше ніхто у такому безчинстві брати участь не наважився) просили написати заяву про внесення до виборчого списку.
В результаті, ця дільниця за підсумками виборів отримала 100-відсоткову явку виборців, оскільки проголосували всі ті, хто був у списку. Ну, і, звичайно ж, не обійшлося без підкупу виборців на дільницях та інших класичних українських порушень.
Весь цей час, у міськвиборчкомі працювала "шістка", яка не мала повноважень для прийняття будь-яких рішень (необхідно вісім голосів), а "дев'ятка" гуляла недільним містом. Вночі саме члени "шістки" приймали протоколи з дільниць і намагалися вести підрахунок.
Вже вранці дев'ять "зниклих безвісти" міськвиборчкомівців знайшлися і зібралися разом для того, щоб розглянути 131 скаргу кандидата Ярошенка (по одній на кожну дільницю), який просив визнати вибори недійсними. Рішення про задоволення скарги кандидата, який програв, було прийняте миттєво і "дев'ятка" знову загубилася на безкрайніх просторах Кіровоградщини.
А в цей час під стінами міськради (у цьому ж приміщенні розташована виборча комісія) збиралися обурені виборці Чигрина, який все ж таки переміг. Розуміючи, що їх знову жорстоко "кинули", вони вимагали визнати вибори такими, що відбулися і посадити свого обранця у "мерськое" крісло. На мітинг особисто прибула Ганна Антонєева і, викрикуючи революційні гасла, намагалася провести всіх людей, що прийшли під міськраду, всередину.
Обурена "горілчана королева" кидалася від одного входу до іншого і через хвилин сорок змогла затягнути всередину декілька десятків чоловік. Кабінет мера відкрили, антоньєво-комуністичного Чигрина у крісло посадили. Він штовхнув полум'яну промову, закликав членів міськвиборчкому до розсудливості і пішов. Ймовірно, вирішив не потрапляти до вечірніх новин як черговий загарбник "мерського" кабінету за черкаським сценарієм.
Люди побродили-походили, та й пішли до офісу "Трудової України", де ніби ховалася "дев'ятка". Там навіть хтось ніби порушив закон, увірвавшись до приміщення. Однак загублених міськвиборчкомівців так і не знайшли, а до вечора на руки журналістам дали офіційне рішення комісії (читай - "дев'ятки") про визнання виборів недійсними.
Отже, сьогодні можна сміливо сказати, що вибори знову не будуть визнані. І будь-який суд підтвердить це рішення. Що робити далі не знає ніхто. Навіть представник ЦВК, що приїхав до Кіровограда консультувати членів місцевої комісії, не знає як діяти, коли повторні вибори знов визнаються недійсними. У будь-якому разі ані сил, ані грошей на чергову спробу немає. У бюджеті і на повторні вибори грошей не було: як викручувалися - одному Богу відомо.
Тепер всі чекають реакції з Києва. Перший крок вже зроблений - ще у день голосування, коли люди йшли на виборчі дільниці, депутатська група міськради "Кіровоград - за єдину Україну" звернулася до президента із закликом ввести пряме президентське правління у місті. Мовляв, у нас тут все так погано, що тільки гарант може виправити ситуацію. Природно, мається на увазі, що президентським намісником має бути призначений Ярошенко. Однак здається, що так підступно президент діяти не стане: призначити кандидата, який двічі програв це плюнути в душу всім кіровоградцям.
Визнаючи об'єктивну реальність - гаранту плювати будь-кому у душу не вперше - ризикнемо передбачити, що Ярошенкові все одно нічого не світить. По-перше, у місті представлені інтереси двох членів "Єдиної України" - Шарова і Антоньєвої. Хто з них швидше добіжить до кабінету на Банковій ще питання. Крім того, не виключено, що гарант дуже втомився від ворожнечі цих депутатів, які не перший рік не можуть поділити місто і постійно втягують його у свої дріб'язкові конфлікти. Не такий вже і важливий об'єкт - Кіровоград, щоб псувати через нього царські нерви. Так що можна чекати появи у місті нейтральної людини.
Логічну крапку в цьому матеріалі краще за все поставлять активно циркулюючі містом сенсаційні чутки: ніби Юрій Кравченко стане тією самою нейтральною людиною. І при всій фантастичності цієї версії не варто забувати, що свій шлях до київських вершин "погонич орлів" починав з посади начальника Кіровоградського обласного управління внутрішніх справ…
