У парламенті зареєстровано законопроект про реприватизацію
Середа, 12 червня 2002, 20:39
Переділу власності не буде
Голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк (член Соціалістичної партії України) внесла законопроект "Про реприватизацію майна в Україні". Він визначає правові, економічні і організаційні принципи реприватизаціїі, регулює відносини, пов’язані з її проведенням. Зокрема, йдеться про забезпечення прав власника на відшкодування вартості реприватизованого майна та гарантій іноземним інвесторам.
Згідно із законопроектом, реприватизація може відбуватись у випадку неефективного використання підприємства новими власниками, у зв’язку з чим виникає "необхідність збереження об’єкту приватизації як господарюючого суб’єкта і забезпечення його ефективної діяльності через значне суспільне значення такого об’єкта", а також для "санації з боку держави чи теріторіальної громади підприємства, яке знаходиться у процесі банкрутства". Законопроект визначає, що відповідне рішення повинна ухвалювати Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів, проте ініціатива може виходити від місцевих органів влади.
При цьому право на остаточне рішення залишатиметься у Фонду держмайна. Об’єкти викуповуватимуться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також позабюджетного фонду приватизації, який буде сформований із коштів, що перевищують заплановану суму надходжень від приватизації. Передбачається, що ціна викупу об’єкта не повинна бути нижчою за ціну його приватизаційного продажу, відкоригованого з урахуванням інфляції, вкладених інвестицій, амортизації основних коштів і зміною обсягів заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської).
Головний редактор телепрограми "Реальний сектор" Марія Заплавська в інтерв’ю "Контексту" відзначила: "Ідея реприватизації не нова: про це вже заявляв у свій час навіть президент. Проте внесений законопроект – швидше за все суто політичне рішення, оскільки воно є малоефективним з економічної точки зору". Справа у тім, що існуюче законодавство вже передбачає механізми відчуження приватизованих об’єктів державної власності. Зокрема, компанії можуть позбутися прав власності на підприємства у випадку невиконання низки умов та інвестиційних обов’язків, таких як виплата боргів із заробітної плати і кредиторської заборгованості.
Пані Заплавська відзначила також існування низки факторів, котрі не дозволяють використовувати методику реприватизації, запропоновану пані Семенюк. Зокрема, йдеться про кошти, необхідні для викупу реприватизованого об’єкта у державну власність. Враховуючи проблеми з наповненням державного бюджету, пов’язані у тому числі і з невиконанням планів приватизації останніми роками, експерти мають сумніви щодо того, що уряд знайде кошти для проведення реприватизації хоча б декількох об’єктів. Окрім того, законопроект не передбачає ні конкретних механізмів фінансування реприватизації (наприклад, утворення для цього спеціального фонду), ні чітких параметрів, із яких реприватизація може вважатись необхідною та можливою.
"Таким чином, закон, у випадку його ухвалення, може використовуватись для тиску (у вигляді погрози реприватизації), наприклад, на опозиційних до влади підприємців. До того ж, подібні "правила гри" можуть негативно вплинути на привабливість України для іноземних інвесторів, - впевнена пані Заплавська. - Принаймні, новий законопроект не здатний вирішити основне завдання – забезпечити ефективне використання ресурсів вже приватизованих підприємств".
У цілому, експерти вважають, що законопроект є достатньо консервативним, проте його розгляд та ухвалення у найближчий час маловірогідне. Справа у тім, пояснюють експерти, що більшість депутатів нового парламенту, які мають зв’язок з бізнесом, абсолютно не зацікавлені у початку реприватизації, у процесі якої можуть постраждати бізнес-інтереси багатьох структур. Тому експерти впевнені, що закладеного у законопроекті пані Семенюк масштабного переділу власності в Україні не відбудеться.
Голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк (член Соціалістичної партії України) внесла законопроект "Про реприватизацію майна в Україні". Він визначає правові, економічні і організаційні принципи реприватизаціїі, регулює відносини, пов’язані з її проведенням. Зокрема, йдеться про забезпечення прав власника на відшкодування вартості реприватизованого майна та гарантій іноземним інвесторам.
Згідно із законопроектом, реприватизація може відбуватись у випадку неефективного використання підприємства новими власниками, у зв’язку з чим виникає "необхідність збереження об’єкту приватизації як господарюючого суб’єкта і забезпечення його ефективної діяльності через значне суспільне значення такого об’єкта", а також для "санації з боку держави чи теріторіальної громади підприємства, яке знаходиться у процесі банкрутства". Законопроект визначає, що відповідне рішення повинна ухвалювати Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів, проте ініціатива може виходити від місцевих органів влади.
При цьому право на остаточне рішення залишатиметься у Фонду держмайна. Об’єкти викуповуватимуться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також позабюджетного фонду приватизації, який буде сформований із коштів, що перевищують заплановану суму надходжень від приватизації. Передбачається, що ціна викупу об’єкта не повинна бути нижчою за ціну його приватизаційного продажу, відкоригованого з урахуванням інфляції, вкладених інвестицій, амортизації основних коштів і зміною обсягів заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської).
Головний редактор телепрограми "Реальний сектор" Марія Заплавська в інтерв’ю "Контексту" відзначила: "Ідея реприватизації не нова: про це вже заявляв у свій час навіть президент. Проте внесений законопроект – швидше за все суто політичне рішення, оскільки воно є малоефективним з економічної точки зору". Справа у тім, що існуюче законодавство вже передбачає механізми відчуження приватизованих об’єктів державної власності. Зокрема, компанії можуть позбутися прав власності на підприємства у випадку невиконання низки умов та інвестиційних обов’язків, таких як виплата боргів із заробітної плати і кредиторської заборгованості.
Пані Заплавська відзначила також існування низки факторів, котрі не дозволяють використовувати методику реприватизації, запропоновану пані Семенюк. Зокрема, йдеться про кошти, необхідні для викупу реприватизованого об’єкта у державну власність. Враховуючи проблеми з наповненням державного бюджету, пов’язані у тому числі і з невиконанням планів приватизації останніми роками, експерти мають сумніви щодо того, що уряд знайде кошти для проведення реприватизації хоча б декількох об’єктів. Окрім того, законопроект не передбачає ні конкретних механізмів фінансування реприватизації (наприклад, утворення для цього спеціального фонду), ні чітких параметрів, із яких реприватизація може вважатись необхідною та можливою.
"Таким чином, закон, у випадку його ухвалення, може використовуватись для тиску (у вигляді погрози реприватизації), наприклад, на опозиційних до влади підприємців. До того ж, подібні "правила гри" можуть негативно вплинути на привабливість України для іноземних інвесторів, - впевнена пані Заплавська. - Принаймні, новий законопроект не здатний вирішити основне завдання – забезпечити ефективне використання ресурсів вже приватизованих підприємств".
У цілому, експерти вважають, що законопроект є достатньо консервативним, проте його розгляд та ухвалення у найближчий час маловірогідне. Справа у тім, пояснюють експерти, що більшість депутатів нового парламенту, які мають зв’язок з бізнесом, абсолютно не зацікавлені у початку реприватизації, у процесі якої можуть постраждати бізнес-інтереси багатьох структур. Тому експерти впевнені, що закладеного у законопроекті пані Семенюк масштабного переділу власності в Україні не відбудеться.
