СБУ: робота сама про себе скаже

На мозаїчній підлозі фойє Центрального розвідувального управління в Ленглі, штат Віргінія, викладена давня цитата з Біблії: "А правда вас вільними зробить". А на вході до штаб-квартири Служби безпеки України на вулиці Володимирській у Києві, можна побачити дві бронзових таблички. На одній з них українською мовою написано "Служба безпеки України", на іншій - теж саме російською. Ці написи є прозорим натяком на те, що може виявитися всередині самої будівлі.

Я не експерт в тому, як працює СБУ, та й не хочу їм бути. Але маю визнати, що протягом багатьох років мені не раз доводилося мати справу з цією гілкою української влади. Я твердо вірю, що сильна та дієва розвідувальна служба - це дуже корисна та вельми необхідна для будь-якого демократичного уряду структура. Вона потрібна, аби зазделегідь попереджувати про те, що іноземні держави намагаються напасти на країну, вона служить тому, аби уберегти країну від іноземних загарбників та шпигунів і збирати розвіддані за кордоном на благо Держави. Вона захищає країну від раптових терористичних атак, від міжнародної наркомафії, від масової депортації сучасних "остарбайтерів" та українських жінок, яких продають в рабство до борделів усього світу їхні ж співвітчизники-злочинці. Вона запобігає перевезенню через Україну ядерних відходів, які можуть використовуватися для створення "брудних бомб" або ще для чогось гіршого.

Іншими словами, СБУ має бути елітною службою, що стоїть на захисті української незалежності.

Я познайомився з СБУ на ранніх етапах української незалежності, вірячи в усе це. Звичайно ж, я знав багатьох з її співробітників до проголошення незалежності, коли вони ще були агентами КДБ, що працювали у Сполучених Штатах. Ми зустрічалися в барах, ресторанах, готельних номерах та на вечірках в Нью-Йорку, Торонто, Парижі, Мюнхені та десятку інших міст. Ми були ворогами. І це було очевидно, або майже очевидно. Але це зовсім інша історія, яка ще буде розказана.

Трапилося чудо незалежності. Я зустрівся з чиновниками з керівництва щойно створеної СБУ, і ми обговорювали різні питання роботи розвідки: необхідність викорінювання корупції, проведення операцій, націлених на те, аби спіймати злочинців, створення ефективних мереж в країнах, які можуть становити потенційну загрозу української незалежності. Ми також говорили про те, що необхідно, аби СБУ не залучалася до внутрішньої політики та залишалася по-справжньому розвідувальною службою, а не інструментом поточного політичного керівництва країни.

Все це різко змінилося після того, як СБУ очолив Леонід Деркач. Я досі не знаю, хто несе відповідальність за ці зміни, оскільки не знаю пана Деркача. Чи примусили його прогнутися під капризами та примхами Банкової, чи він сам зголосився переробити СБУ в інструмент президента? Чи контролював парламент його дії насправді? Всі ці питання ще тільки мають бути розслідувані. Але що я помітив в епоху Деркача, так це зростаючу параною, що агенти ЦРУ наповнюють Україну. І це надовго застряло у мене в голові - для чого? Саме під час ери Деркача стали ходити чутки, що Freedom House та Радіо Свобода - це передні фронти ЦРУ. Нісенітниця, говорив я друзям, це тотальна дезінформація. Чому б йому не переключитися на дійсно небезпечних ворогів України - проросійських агітаторів в Криму та українських бандитів?

Уперше я зустрів пана Леоніда Деркача в офісі Романа Шпека, тогочасного голови Національного агентства України з розвитку та європейської інтеграції. Офіс був розташований на вулиці Богдана Хмельницького, неподалік від моєї квартири. Це була вечірка, присвячена дню народження Шпека. Я побажав Роману Шпеку найкращого та перейшов до кімнати мого друга. Там був Деркач. Ми випили разом, він подивився на мене і сказав: "Отже, ви тут у нас агент ЦРУ". Я посміхнувся і відповів: "Ні, це стара історія, ви знаєте це, пане Леонід". Не повіривши мені, він похитав головою. Ми випили ще раз, і він вийшов, щоб привітати Шпека з днем народження.

Потім пішли викриття Мельниченка, вбивство Гонгадзе та дюжина інших скандалів. Неначе в один момент весь бруд піднявся на поверхню. Немає ніякої необхідності вдаватися до деталей всього цього прямо зараз. Але одного прекрасного дня, можливо, про них дізнаються всі.

А потім Кучма зробив Деркача цапом відбувайлом. Вони обидва заслуговували ще гіршого. На місце Деркача прийшов Володимир Радченко. Мені багато хто говорив, що Радченко - професіонал, справжній офіцер-розвідник, який хотів повернути СБУ на шлях праведний. Він вже побував головою СБУ протягом короткого часу в перші дні Кучми-президента, а потім його замінили Деркачем. Багато хто з моїх друзів вважає, що він краще. Можливо, й так. Я також вірю, що це можливо, хоч я ніколи не зустрічав цієї людини.

Якщо Володя Радченко має намір бути чесним развіддіячем, він негайно мусить приступити до реформування СБУ та повернути її на шлях істинний. СБУ не може дозволити собі служити захисним щитом та прикривати президента від обвинувачень у корупції. І якщо з'являються підтвердження злочинів, здіснених закордоном (продаж зброї, відмивання грошей можновладцями, шахрайство в нафтобізнесі ("Укрнафтопродукт") та інші подібні витівки), то СБУ повинна провести чесні розслідування, які можуть бути передані іншій стороні для того, щоб пересвідчитися в їх об'єктивності.

У портфоліо Радченка знаходиться розслідування скандалів про торгівлю зброєю, СБУ не має приймати стандартний ідіотичний аспірин, що прописується адміністрацією Кучми, що все це - "змова конкурентів, метою якої є витіснення України з міжнародного ринку озброєння". Я точно знаю, що Україна як держава не продавала зброю нелегально. Весь продаж здійснювали злочинці, які використовували фальшиві сертифікати кінцевого користувача. Так було і при продажу "Кольчуг". Але люди, причетні до цих схем, в тому числі і з "Укрспецекспорту", мають бути покарані. Якщо в мене є доступ до такої інформації, то пан Радченко звичайно ж також може її отримати. Давайте почнемо з Андрія Деркача та Вадима Рабіновича. Наприклад, чесне розслідування їх діяльності?

Я публічно вибачаюся за те, що в минулому прирівнював пана Радченка до пана Деркача. Це було написано в запалі. Але хіба зараз не час перетворити СБУ на те, чим вона повинна бути? Якщо пан Радченко може створити чудо, якщо він може робити справу в цей дуже складний час, він дійсно здатний перетворити СБУ з лиходія на героя.

Якщо чесно, то зараз я б не хотів опинитися на місці Володимира Радченка. Сьогоднішній конфлікт канібалістичний за своєю природою. І все ж, пане Радченко, будучи сумлінною людиною, як кажуть, ви повинні скористатися випадком. СБУ мусить розповідати правду. І йти своєю дорогою.

P.S. Шановний пане Володимир, приберіть російськомовну табличку з вхідних дверей. Вона пробуджує дуже багато поганих спогадів. Зробіть її на французькій, англійській або італійській. На будь-якій мові, тільки не російською. Це додасть СБУ краплю авторитету, який їй так необхідний. Знайдіть вдалу цитату з Біблії. Ваш Роман.