Україна і Росія змагаються в газовій хитрості

П'ятниця, 21 червня 2002, 12:20
Протягом наступних 10 років Росія мусить повністю перейти на чисто грошову оплату за транзит українськими трубопроводами газу в Європу. Вже з наступного року Росія почне вносити частину виплат живими грошима. Досі "Газпром" щорічно постачав 30 млрд куб. м в рахунок вартості перекачування по території України. Крім того, протягом найближчих 10 років Україна буде щорічно прокачувати за контрактами "Газпрому" не менше за 110 млрд куб. м (не враховуючи російського експорту в Молдавію).

Це - результат перших домовленостей між урядовими делегаціями України і Росії на переговорах в Харкові. Як повідомляє російська газета "Ведомости", "переговорники двох країн до ночі" обговорювали параметри міжурядового протоколу газового співробітництва на 2003 рік. У обмін за транзитні послуги Україна виторговує собі право на реекспорт газу і постачання по ціні вдвічі нижче світової.

Всі параметри прем'єри Касьянов і Кінах доручили перевірити своїм заступникам Віктору Христенку і Олегу Дубині.

Росія пропонує вписати в міжурядовий протокол на 2003 р. такі параметри:
поставити 20 млрд куб. м в рахунок транзиту, а 10 млрд куб. м сплатити грошима. При цьому вартість трафіка становитиме $1,62 за 1000 куб. м на 100 км, а Україні закупівля цього об'єму обійдеться в $80 за 1000 куб. м при світовій ціні $100 - 115.

"Невже по моїх очах не видно, що я на це не погоджуся?" - жартував Дубина, коли ходив з Христенком під ручку. Україну більше влаштовує інший варіант:
отримати 25 млрд куб. м натурою, а 5 млрд куб. м сплатити по $50, знизивши при цьому вартість прокачування до $1,09 за 1000 куб. м на 100 км.

Як повідомляють "Ведомости", віце-прем'єри не знайшли поки компромісу і з ключового питання - реекспорту газу з України.

Росія завжди виступала категорично проти цього: адже дешеве російське постачання дозволило б українцям демпінгувати в Європі. Україна в свою чергу вказувала, що заборона на реекспорт - посягання на національний суверенітет.

Проте Росія домоглася свого: для припинення самовільного постачання Україна встановила експортне мито в $130 за 1000 куб. м. Однак на 2003 рік Україна вимагає погодити вилучення з цих обмежень і дозволити їй вільний експорт 2 млрд куб. м. Росія погоджується тільки на 500 млн куб. м, маючи на увазі, що в 70-ті рр. українські будівники брали участь в спорудженні газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород. За поставлені Німеччиною труби Росія розраховується газом. До цього постачання можна "пристебнути" і натуральну плату українцям.

Крім цього Україна говорить, що має право на експорт, якщо збільшить видобуток на власних родовищах. А глава "Нафтогаза України" Юрій Бойко вважає, що в квоту потрібно включити зекономлений компанією туркменський газ: "Через теплу зиму споживання було меншим, і тепер газ нікуди дівати". Російських переговорників це дивує. Один з них зазначає: "Навіщо ж Україна просила у нас додатковий газ в рамках сезонного кредиту?"

Довгостроковий газовий контракт негласно освячений створенням консорціуму з управління газотранспортною системою України. У якій формі він буде існувати, поки не вирішено. Ясно тільки, що це буде підприємство, організоване на паритетних умовах. А потім, як сказав Христенко, Росія і Україна оголосять аукціон, на якому частку в цьому підприємстві зможе придбати іноземна компанія. Наприклад, німецький Ruhrgas, Gaz de France або італійська ENI.

Тим часом прем'єр-міністр Анатолій Кінах заявив, що "Газпром" не отримає можливості домінувати в консорціумі для управління магістральними газопроводами України.

"На мій погляд, не можна допускати монопольного впливу в діяльності консорціуму жодної зі сторін", - сказав Кінах в п'ятницю в інтерв'ю тій же російській газеті "Ведомости".

Кінах також повідомив, що Україна "не буде розглядати питання приватизації, оскільки газопроводи - це національне стратегічне надбання країни". "Можу сказати конкретно, що в найближчі роки таке питання навіть не стоїть на порядку денному", - сказав український прем'єр.

У інтерв'ю "Ведомостям" він також назвав головну причину укладання трихсторонньої угоди між Путіним, Кучмою і Шредером: "Заява глав держав передусім поставила крапку на політичному тиску з боку Росії в частині будівництва обхідного газопроводу".

"Нам треба вирішувати проблеми, пов'язані з технічним станом газотранспортної системи і диверсифікацією експортних газопроводів. Наші газопроводи здатні транспортувати 170 млрд куб. м природного газу, ми по них проганяємо до 130 млрд кубів. Тобто у нас існує незадіяний резерв потужностей в 40 млрд куб. м на рік. Ми порахували, що в цих умовах Росії безрозсудно починати будувати новий трубопровід".

"Поки ми займаємося тим, що готуємо техніко-економічне обгрунтування роботи консорціуму, якого поки немає. При цьому ми хочемо удосконалити тарифну політику діяльності газотранспортної системи, створюючи консорціум в існуючому законодавчому і юридичному полі України", - зазначив Кінах.

Як передають "Ведомости", днями в Брюсселі "Нафтогаз України" запросив до участі в консорціумі крім німецького Ruhrgas і російського "Газпрому" англо-голландський Shell, французький Gas de France, італійський ENI. Загальна сума кредитного портфеля для модернізації газотранспортної системи складає близько $720 млн.

У інтерв'ю "Ведомостям" прем'єр також дав зрозуміти, що повноцінна участь в Євро-Азіатському економічному співтоваристві, в якому домінує Росія, Україну мало цікавить:

"Україна готова співробітничати з ЄврАзЕС, але тільки на основі принципів економічної свободи. Якщо мова йде про номінальну участь в черговому союзі, то Україна, враховуючи свої кроки щодо інтеграції в європейські структури і СОТ, більше прагне до останнього. Зате як вільна економічна зона нас цікавить робота з ЄврАзЕС, тим більше що ми вже є спостерігачами в цій організації".



powered by lun.ua