Відтепер сидіти на двох стільцях депутатам не вдасться
Середа, 10 липня 2002, 11:30
Конституційний суд України визнав конституційною норму закону "Про статус народного депутата України", згідно з якою народний депутат не має права бути членом Кабінету міністрів, керівником центрального органу виконавчої влади.
КС визнав також такими, що відповідають Конституції положення цього закону, що встановлює, що у разі порушення вимоги про несумісництво мандата народного депутата і посади в уряді депутатські повноваження його припиняються достроково.
Це рішення КС, прийняте 4 липня, оприлюднено у середу.
З поданням про відповідність Конституції України пункту 1 частини 1 статті 3 і пункту 6 статті 4 закону "Про статус народного депутата" до КС звернулися 47 народних депутатів.
У поданні зазначається, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 закону "Про статус народного депутата" народний депутат не має права бути членом Кабінету міністрів. Пункт 6 статті 4 цього закону передбачає, що повноваження народного депутата припиняються достроково у разі порушення ним вказаної вимоги.
Автори подання зазначають, що згідно з указом президента України від 29 травня 2001 року "Про чергові заходи з подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" посади віце-прем'єрів відносяться до політичних, а не до категорії посад державних службовців, визначених законом "Про державну службу". Тобто, члени Кабінету міністрів, зокрема, віце-прем'єри, не є державними службовцями, говориться у поданні.
Депутати - автори подання вважають, що ряд положень закону "Про статус народного депутата" суперечать Конституції, оскільки у них встановлений вичерпний перелік випадків несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, а саме - якщо депутат має інший представницький мандат або знаходиться на державній службі.
КС України нагадав про правову колізію, викладену у рішенні Конституційного суду у справі про несумісництво депутатського мандата від 13 травня 1997 року. Вона полягає в тому, що стаття 78 Конституції, яка встановлює обмеження на поєднання депутатського мандата з іншими видами діяльності, не дає їх повного переліку, а виділяє тільки два - мати інший представницький мандат і бути на державній службі.
Згідно з цією статтею обмеження на поєднання депутатського мандата з іншими видами діяльності повинні встановлюватися законом.
Такі види діяльності перераховані у частині 1-й статті 3 закону "Про статус народного депутата України".
Згідно із законом, народний депутат не має права суміщати свій мандат, а саме: не може бути членом уряду, керівником центрального органу виконавчої влади; мати інший представницький мандат або одночасно бути на держслужбі; займати посаду міського, сільського, селищного голови; займатися якою-небудь, окрім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час.
Парламентарій не може притягуватися як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю, входити до складу керівництва правління або ради підприємства, установи, організації, яке переслідує мету отримання прибутку.
Таким чином, КС зробив висновок, що пункт 1-й статті 1-ї частини 3 закони про статус народного депутата не суперечать Основному закону, оскільки заборона народним депутатам суміщати депутатський мандат з діяльністю члена уряду встановлена законом.
Рішення КС є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Інтерфакс-Україна
КС визнав також такими, що відповідають Конституції положення цього закону, що встановлює, що у разі порушення вимоги про несумісництво мандата народного депутата і посади в уряді депутатські повноваження його припиняються достроково.
Це рішення КС, прийняте 4 липня, оприлюднено у середу.
З поданням про відповідність Конституції України пункту 1 частини 1 статті 3 і пункту 6 статті 4 закону "Про статус народного депутата" до КС звернулися 47 народних депутатів.
У поданні зазначається, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 закону "Про статус народного депутата" народний депутат не має права бути членом Кабінету міністрів. Пункт 6 статті 4 цього закону передбачає, що повноваження народного депутата припиняються достроково у разі порушення ним вказаної вимоги.
Автори подання зазначають, що згідно з указом президента України від 29 травня 2001 року "Про чергові заходи з подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" посади віце-прем'єрів відносяться до політичних, а не до категорії посад державних службовців, визначених законом "Про державну службу". Тобто, члени Кабінету міністрів, зокрема, віце-прем'єри, не є державними службовцями, говориться у поданні.
Депутати - автори подання вважають, що ряд положень закону "Про статус народного депутата" суперечать Конституції, оскільки у них встановлений вичерпний перелік випадків несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, а саме - якщо депутат має інший представницький мандат або знаходиться на державній службі.
КС України нагадав про правову колізію, викладену у рішенні Конституційного суду у справі про несумісництво депутатського мандата від 13 травня 1997 року. Вона полягає в тому, що стаття 78 Конституції, яка встановлює обмеження на поєднання депутатського мандата з іншими видами діяльності, не дає їх повного переліку, а виділяє тільки два - мати інший представницький мандат і бути на державній службі.
Згідно з цією статтею обмеження на поєднання депутатського мандата з іншими видами діяльності повинні встановлюватися законом.
Такі види діяльності перераховані у частині 1-й статті 3 закону "Про статус народного депутата України".
Згідно із законом, народний депутат не має права суміщати свій мандат, а саме: не може бути членом уряду, керівником центрального органу виконавчої влади; мати інший представницький мандат або одночасно бути на держслужбі; займати посаду міського, сільського, селищного голови; займатися якою-небудь, окрім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час.
Парламентарій не може притягуватися як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю, входити до складу керівництва правління або ради підприємства, установи, організації, яке переслідує мету отримання прибутку.
Таким чином, КС зробив висновок, що пункт 1-й статті 1-ї частини 3 закони про статус народного депутата не суперечать Основному закону, оскільки заборона народним депутатам суміщати депутатський мандат з діяльністю члена уряду встановлена законом.
Рішення КС є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Інтерфакс-Україна
