Справа Александрова: хибне коло або привид надії?

Четвер, 25 липня 2002, 20:19
За останній тиждень справа про вбивство слов'янського журналіста Ігоря Александрова знов отримала новий розвиток: минулої п'ятниці від серцевої недостатності раптово помер колишній підозрюваний Юрій Вередюк, а в цей четвер Верховний суд частково задовольнив касаційне подання Донецької прокуратури, скасувавши виправдувальний вирок Вередюка та відправивши справу на нове розслідування.

На перший погляд здається, що все повертається на початок - "рішення Верховного суду ще раз підтвердило: як мало бути, так і сталося, і та надія, яка у нас жевріла, вона залишилася похованою", говорить дружина журналіста Людмила. Однак більше оптимізму можна почути в словах адвоката сім'ї Александрових Богдана Ференца. "Чи повністю виправданий Вередюк або дослідування - все одно необхідно розслідувати обставини загибелі Александрова", - вважає він. І в цьому сенсі зацікавлена сторона нічого не втрачає.

Людмила Александрова з дітьми та Богдан Ференц зустрілися з київськими журналістами у другій половині дня в четвер, аби поділиться своїми враженнями про слідство, про судові засідання, і про те, що чекає на справу Александрова завтра.

Нагадаємо, що вранці 3 липня біля входу в офіс слов'янської телекомпанії "ТОР" був побитий її генеральний директор Ігор Александров. За декілька днів, 7 липня так і не приходячи до тями він помирає. Справа отримала великий резонанс, однак, судячи з усього, без особливого результату. "Кожний з приїжджаючих чиновників хотів відзначити ту роботу, яку він сам проводив", згадує Людмила Александрова. Сім'я зустрічалася і з міністром внутрішніх справ, і з Генпрокурором. За словами вдови, вони називали різні версії, і як основну причину згадували журналістську діяльність Александрова.

До 13 серпня розслідування велося саме в такому ключі, однак коли президент розкритикував правоохоронні органи і дав ЦУ в десятиденний термін розкрити справу, політична версія була відкинута. Рівно за десять днів унадний до чарки та хворий на туберкульоз Юрій Вередюк зізнався у здійсненні "помилкового вбивства".

"Ми з перших днів не вірили в цю помилкову версію", говорить Людмила Александрова. Тоді ж в інтернеті з'явився відкритий лист сина журналіста - Олексія - який, вказуючи на очевидні невідповідності слідства, просив про допомогу та захист для своєї родини.

З осені завдяки сприянню Інституту масової інформації інтереси сім'ї журналіста представляє адвокат Богдан Ференц. "Першим завданням було добитися судового розгляду, оскільки досудове розслідування могло тривати безкінечно", - говорить він. - "Слава Богу, нам це вдалося". Вдалося навіть більше - замість обіцяного вересня 2002 року, перші засідання суду відбувалися вже в січні цього року.

"Ми приходили, засідання відкривалося, була якась причина, і засідання закривалося", так Людмила Александрова описує перші місяці судового слідства. "Практично засідання почали відбуватися з другого квітня". Після виборів сім'я журналіста протягом півтора місяця вислухувала "цю помилкову версію". Людмила говорить, що після знайомства зі справою навіть непрофесіоналу було видно, що вона "шита білими нитками", така в ньому була кількість помилок.

Не менш різкий у своїх оцінках й Богдан Ференц: "Мене вразила відсутність професіоналізму, відповідальності та навіть солідності, в тому числі і внутрішньої, у людей, які були причетні до встановлення обставин у цій справі". Не можна було, за його словами, побачити в справі й слідів діяльності 800 співробітників правоохоронних органів, які, як стверджувалося, брали участь в оперативно-слідчих заходах, не кажучи вже про інші всебічно відпрацьовані версії.

17 травня Донецький апеляційний суд несподівано - насамперед для сім'ї Александрових - ухвалює рішення, що Вередюк не винен. І його звільняють прямо в залі суду. Як згадує Людмила, після того, як напередодні був зачитаний звинувачувальний висновок прокуратури, "надія була похована". Син журналіста навіть не прийшов на заключне засідання суду. Однак після того, як виправдали Вередюка, Александрови підбадьорилися.

За словами адвоката сім'ї, не в останню чергу це стало можливим, оскільки "в суді першої інстанції був присутнім Вередюк". "Коли суд побачив Вередюка, поговорив з ним - це в кінцевому результаті вилилося у виправдовувальний вирок", говорить Ференц, для якого рішення суду також стало несподіванкою. "Я не допускав, що таку мужність виявить суд загалом і головуючий Корчистий зокрема ",- згадує він. - "Не вистачило мужності у касаційної інстанції (Верховного суду - УП)".

Що ж до самого Вередюка, який помер підозріло вчасно, то Людмила Александрова вважає, що він - "слабка людина, його, звичайно, підставили, зломили". "Його також важко винуватити, а головні винуватці злочину нам невідомі", говорить вона. "Він був дуже балакучим свідком", вважає вдова журналіста.

Що далі? У принципі, звичайно ж, внаслідок нового розслідування Вередюка знову можуть визнати винним, і через його смерть закрити справу. І, схоже, що до цього йде. За словами Ференца, в такому випадку їм доведеться активно протестувати, але в рамках карного кодексу.

Однак, загалом, він вважає, що нинішнє рішення Верховного суду "для сім'ї Александрова поправок не вносить". Чому? Тому що в будь-якому випадку (Вередюк виправданий або його справа переглядається) має бути проведене "повне і всебічне слідство". Звичайно, є "мінус" - працювати над справою будуть ті ж самі чиновники з правоохоронних органів. Однак досвід адвоката показує, що "як би людина не помилялася, якщо є самокритика, з цією людиною можна працювати". Однак, багато що буде залежати і від "волі та позиції" Генпрокурора, вважає Ференц.

Людмила Александрова коментує ситуацію так: "ми звичайно ж не жадаємо крові, але хтось повинен захистити інших журналістів, тому що ніхто не застрахований від такої ситуації, в якій виявилися ми і постраждав мій чоловік".

Отже, далі буде? І дай Бог, аби лейтмотивом нового слідства не стало: хороший "вбивця" - мертвий "вбивця".



powered by lun.ua