Проти кого приятелюємо?

Четвер, 22 серпня 2002, 11:10
Піддана клонуванню акція "УБК" вироджується у щось дивне й незрозуміле. Схоже, що відтепер в уяві потенційних демонстрантів за цими трьома літерами має поставати зоровий образ уже вживаного протестними масами Володимира Чемериса і ще ніким не розпробуваного Едуарда Коваленка.

Юрій Луценко з пари колишніх сіамських близнюків, народжених УБК, наразі випав. І випав, можливо, цілком свідомо, адже уявити його участь у зовсім не чоловічому і не джентльменському копанні ногами парламентської колеги Юлії Тимошенко, надзвичайно складно. Втім, стосовно заяв на адресу останньої – трохи згодом.

"В первых строках письма" вартує згадати проведену 20 серпня прес-конференцію, на якій просторікували вже згадані Чемерис і Коваленко. Як відповідальний за зв'язки УБК і громадськості через посередництво Інтернет-простору, був присутній і Михайло Свистович, а як уособлення запущеного революційного свербіння – Че Гевара. Останній, щоправда, перебував на майці Че Мериса і звідти мовчав. Але й це ще не початок історії.

Напередодні, 19 серпня відбулася ще одна прес-конференція за участю Коваленка і колишнього унсовця Юрія Тими. Останній був виключений із лав УНА-УНСО на з'їзді партії 30 червня цього року за провокаційну діяльність, а перший (Коваленко) там узагалі ніколи не перебував. Утім, він надзвичайно хворобливо реагує на сумніви щодо свого псевдоунсовського статусу і навіть погрожує "жор-р-рстоким покаранням" усім, хто відбиратиме у нього раніше вкрадене – "бренд УНА-УНСО", який пасує йому так само, як балетні пуанти.

Формальним приводом для тусування під склепінням УНІАНу 19 серпня стала 11-та річниця створення Української національної самооборони (УНСО). На розрізання святкового пирога і задмухування свічок не були запрошені справжні "батьки" УНСО – ані Андрій Шкіль, ані Дмитро Корчинський, ані жодна інша особа, що має хоч якесь відношення до складання плану оборони Львова від гекачепістських танків, до яких як до найгіршого готувалися в ті дні і з яких, власне, бере початок ідея самооборони.

Та й нікому не потрібні були насправді оті спомини про колишню славу. Стояло інше завдання – загорнувшись, як в римську тогу, в червоно-чорне знамено та, прийнявши позу "І ти, Брут…", раз у раз занурювати у принесене із собою лайно ініціаторів акцій 16 вересня.

"Що ж стосується Юлії Тимошенко, комуністів, соціалістів… - плутався у своїх незмінно-суржикових і кострубатих фразах Едуард Коваленко. – …фактично цю акцію (йдеться про вересневі виступи опозиції – Н.Л.) організовує Ю.Т., і є така інформація, що вона вже отримала гроші на ці акції від американців, буде організовувати там біотуалети, намети і тому подібне. Це – просто знищення акції "Україна без Кучми"… Лазаренко, Кучма, Тимошенко – це фактично одна й та сама команда – одні при владі, інші – ні, тому й ображені. Тут іде боротьба за місце під сонцем".

"Я хочу додати – ми не боремося проти Кучми як проти особи, абсолютно!" – вставив своє Юрій Тима, пропагуючи початок акції Україна Без Кучми, В Якому Страх Як Не Хочеться Образити Приватну Особу, Котра, Можливо, Не Така Вже Й Погана Десь Глибоко В Душі, Ну, Дуже-Дуже Глибоко (скорочена назва - УБКАБРАКАДАБРА).

Дещо перепало від Тими й Коваленка і Віктору Ющенку, але головним чином на мушку була взята Юлія і розстріляна по-аматорськи, але з великою насолодою. Дожовував цю насолоду за день по тому один із сайтів, розмальовуючи, як "окончательный гвоздь в гроб "четверки" был забит активизировавшейся УНА-УНСО".

Таким чином, імплантований майстрами таких справ в УНА-УНСО Едуард Коваленко спочатку робив все можливе, аби наплювати в унсовську кашу (причому слиною активно допомагали і Юрій Тима, і ще один колишній унсовець – Микола Карпюк), аби зганьбити самий дух цієї організації та ще й принагідно пересварити її з ким тільки можливо. Тепер же цей… діяч настирливо лізе в інший город – город УБК.

Чи розуміє це співкоординатор того, що колись мало своє обличчя, стиль і привабливість – Володимир Чемерис? Тим більше, що в його порядності мало хто сумнівається. Можливо, єдиний недолік "революціонера" Чемериса - політична наївність. Але саме тому йому й довіряють.

На прес-конференції, присвяченій програмним засадам УБК-2, що відбулася 20 серпня ним були озвучені наступні положення: необхідність сідати за стіл переговорів із владою, висування перед нею конкретних вимог (звільнення політв'язнів, обмеження президентських повноважень, крокування до парламентської республіки) і плекання в собі наївних сподівань на те, що невдача миротворця Кваснєвського обернеться на успіх миротворця Чемериса.

Присутність поруч із Чемерисом Коваленка і маячіння в якихось списках однодумців Юрія Тими давала повну підставу думати, що Чемерис поділяє думки й настрої цих двох осіб. Позаяк, якщо "Мы с Тамарой ходим парой", то й мислимо та відчуваємо ми, швидше за все, в унісон. Втім, Чемерис, принаймні, відкинув припущення, що він ставиться до Юлії Тимошенко та інших авторів ідеї проведення акцій протесту із такою самою ворожістю, як його "колега" по "Без Кучми" Коваленко. Це його приватна думка – так було прокоментоване Чемерисом паплюження Коваленком ініціаторів протестного вересня.

До речі, акцію "Україна без Кучми" Коваленко з Тимою обіцяли розпочати ще 19 серпня. Минуло три дні, але й досі не чути знайомих із зими 2000-2001 гасел. Хоча, цілком можливо, треба дослухатися не до "Кучму – геть!", а вловлювати вухом забивання цвяхів у "круглий стіл" майбутніх перемовин із владою.

Читайте також

"Україна без Кучми-2" готова до нового сезону революції

16 вересня "Україна без Кучми" чекатиме на Майдані приходу "Нашої України", БЮТ, СПУ і КПУ

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування