Собі в наступники Кучма обрав… англійську королеву

Субота, 24 серпня 2002, 21:13
На одинадцяту річницю незалежності України і восьму свого президентства, Кучма оголосив про перехід до парламентсько-президентської республіки. Історична заява, поява якої підігрівалася підконтрольними ЗМІ, таки пролунала у суботньому телезверненні президента.

Пропозиція реформувати політичну систему озвучена за 23 дні до анонсованого виступу опозиції. Для непосвяченого це виглядає так, наче Кучма погоджується прийняти вимоги антипрезидентських сил. Про справжні ж причини, які змушують до цього кроку авторитарну за своїм характером людину, треба питати в соціологів. У Кучми просто немає свого кандидата, якому можна було б із сухою спиною довірити весь арсенал повноважень чинного президента. Цинічність проголошеного у суботу підтверджують нещодавні його слова, коли він називав Верховну Раду "центром дестабілізації у країні".

Крім віддалених у часі причин, заява актуальна й зараз – це ще один фактор розриву антикучмістського союзу зсередини. Ющенко, головний інгредієнт опозиції, знову перед вибором: або ще раз повірити, цього разу публічній обіцянці Кучми, або йти на барикади. Не можна виключати, що він обере і те, й інше одночасно – з невідомим результатом.

Істинні та псевдосигнали цього телезвернення ще не один день будуть розшифровуватися і в коментарях політологів, і в кабінетах політичних лідерів. Однак вже зрозуміло, що принаймні одній людині нема чого довго думати. По-людськи сумно після цієї суботи має бути Кінаху – його посада офіційно виставлена на торги.

Отже, що пропонує Кучма? (Дослівно цитується за телезверненням президента)


"Для сталого й динамічного розвитку Україні потрібні рішучі зміни в політичній системі.

Склалося так, що Україна сформувалася як президентсько-парламентська республіка, з усіма перевагами та вадами цієї системи. Мабуть, іншого шляху у нас не було. За умов відсутності демократичних традицій, при слабких політичних партіях президент мусив брати на себе відповідальність за прийняття важливих рішень. В тому числі й насамперед – в питаннях економіки.

Згадаємо – чимало реформаторських ініціатив, які згодом знайшли підтримку суспільства і парламенту, було започатковано саме президентськими указами.

Але я переконаний: для дальшого розвитку Україна потребує переходу до іншої політичної системи – парламентсько-президентської республіки.

Ще наприкінці 2000 року було зроблено реальні кроки в цьому напрямі. Тоді здавалося, що Верховна Рада спромоглася створити парламентську більшість. 11 фракцій та груп запропонували кандидатуру прем'єра, і я пішов їм на зустріч.

Але, на жаль, створити механізм узгодженої роботи уряду і парламентської більшості не вдалося. Хоча, треба сказати, перші результати були обнадійливі.

Переконаний, що нам не варто винаходити якийсь свій, український велосипед. Такий механізм давно існує. Він включає коаліційний уряд і спирається на сталу парламентську більшість. Парламентська більшість формує уряд і несе відповідальність за його роботу. Нагадаю, що це відповідає духу рішень всеукраїнського референдуму 2000 року.

Саме за такого розподілу повноважень гілки влади зацікавлені в тісній співпраці, посилюється їхня відповідальність перед народом. Із запровадженням даної моделі має посилитися роль партій та структур громадянського суспільства.

Крім того, зазначена реформа має сприяти порозумінню між владою та конструктивною частиною опозиції, яка нерідко висловлюється саме за такий варіант.

То ж я звертаюся до Верховної Ради із закликом утворити парламентську більшість. Я вважаю, що така більшість має вже найближчим часом сформувати уряд. Хай цей уряд разом із більшістю реалізує свою економічну політику й несе відповідальність за цю політику перед народом. Безумовно, ця практика має бути закріплена конституційно. Роботу над відповідними змінами Конституції треба розпочати якнайшвидше.

Одним із кроків у напряму політичних реформ має стати реформа нашого виборчого законодавства, яке має відповідати потребам парламентсько-президентської системи. Іншими словами, нам необхідна пропорційна виборча система, але європейського зразка.

Назріла потреба в адміністративно-територіальній реформі. Розробку її концепції та широке громадське обговорення вже просто неможливо відкладати.

Перехід до парламентсько-президентської моделі та посилення місцевого самоврядування – це і є наш європейський вибір. Саме така політична система демонструє свою ефективність у більшості країн Європи.

Я вже доручив створити робочу групу з розробки проекту політичної реформи і закликаю всі політичні сили, в тому числі опозиційні, включитися в цей процес.

І ще раз наголошую: розпочинати політичну реформу слід уже сьогодні. На завершення ще раз звертаюся до всіх, хто не байдужий до долі України, із закликом підтримати ці ініціативи".



powered by lun.ua