Міліція вже знає, за якими статтями саджатимуть учасників акцій

8 переглядів
Середа, 11 вересня 2002, 13:23
На адресу редакції УП надійшла стаття (?) заступника Держсекретаря МВС, начальника Головного слідчого управління, генерал–полковника міліції П.В. Коляди. Високий міліціонер докладно пояснив, кого і за що після 16 вересня будуть саджати.

Він застосовує слова "революція" і "повстання", "кров" і "психічно хворі". Він згадує зім'яту траву і зіпсовані зелені насадження, "малі архітектурні форми", "злісну непокору міліції", а головне – чудове архаїчне словосполучення – "відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади".

Поки, судячи з опитування на нашому сайті (у правому стовпчику знизу) , 55% наших читачів збираються взяти участь в акціях 16 вересня. Ще 24% підтримують акції, але самі на площу не підуть. А тому ми пропонуємо усім ознайомитися з тим, що них може чекати, якщо хтось раптом, не збираючи змінювати конституційний лад, ненавмисно затопчить зелені насадження...

Стилістика оригіналу ретельно збережена


 
 
Проведення масових акцій та відповідальність, передбачена за правопорушення, пов'язані з ними

Міністерство внутрішніх справ турбує те, що останнім часом набули розповсюдження протиправні дії та злочини, порушення громадського порядку, пов'язані з проведенням масових акцій.

Люди вважають, що Конституцією України їм надано необмежене право збиратися і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Таке право дійсно закріплено статтею 39 Основного Закону. Але, разом із тим, у самій Конституції визначено ряд умов щодо його реалізації.

Зокрема, передбачено, що зазначені акції повинні проходити мирно, без зброї. Під час їх здійснення не повинен порушуватися громадський порядок. Про проведення заходів завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

В інтересах національної безпеки та громадського порядку, з метою запобігання заворушенням та вчиненню злочинів, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, судом може бути встановлено обмеження щодо реалізації права на проведення масових заходів.

Всі громадяни мають пам'ятати про події, які відбулися під час акцій, ініційованих певними силами 9 березня 2001 року у місті Києві та їх негативні наслідки не лише для народу України, а й в цілому для іміджу держави, яка воліє стати дійсно правовою. Це тривіальний приклад, коли по суті задумана як мирна, спрямована на вшанування пам'яті Великого Кобзаря акція під впливом радикально налаштованих політичних сил, очолюваних деякими відомими політиками та народними депутатами, була скерована і використана обмеженим колом зацікавлених груп осіб і стала проявом їх особистих амбіцій, не кажучи вже про правову культуру організаторів і виконавців цих протиправних дій. До того ж, це ще й десятки фізично та психологічно скалічених людей, зламаних доль, паростки зневіри та розчарувань в душах мільйонів громадян.

Міністерство внутрішніх справ не може і не буде стояти осторонь подібних фактів і не залишить їх без відповідного реагування.

Варто нагадати, що за наслідками вказаних березневих подій порушено та розслідувано кримінальну справу, яка розглядається судом. До кримінальної відповідальності притягнуто більше десяти організаторів та активних учасників протиправних дій.

Нагадаю також, що судом розглянуто кримінальну справу про захоплення у місті Києві будівлі офісу Комуністичної партії України. До осіб, які вчинили ці дії, застосовано адекватне реагування у рамках чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

Торік Верховною Радою України третього скликання прийнято новий Кримінальний кодекс України. Ним передбачено ряд умов та обмежень при проведенні масових заходів та акцій, у разі порушення яких настає кримінальна відповідальність.

Лише поточного року нами порушено п'ять кримінальних справ за статтею 279 Кримінального кодексу щодо блокування транспортних комунікацій. Розслідування таких злочинів згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України здійснюється органами внутрішніх справ. За вчинення вказаних протиправних дій передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін до п'яти років. Три такі справи порушено в місті Києві, по одній у Вінниці та Дніпропетровську.

Крім того, в містах Севастополі, Чернігові та Одесі нами порушено три кримінальні справи за ст. 293 Кримінального кодексу за фактами групових порушень громадського порядку, які також розслідуються органам внутрішніх справ. Вчинення вказаних злочинів карається арештом на термін до 6 місяців. Розслідування в одній з них завершено. Інші справи ми розслідуємо і найближчим часом у них також будуть прийняті кінцеві рішення.

Зазначу, що проведений нами аналіз кримінальних справ, так чи інакше пов'язаних з проведенням масових заходів, особливо протестних акцій, показав, що найбільш розповсюдженою є ще значна кількість кримінально караних проявів.

Так, стаття 277 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів. Розслідування кримінальних справ цієї категорії віднесено, згідно з чинним законодавством, до компетенції слідчих органів внутрішніх справ. Минулого року зареєстровано 53 такі злочини. За порушеними кримінальними справами до відповідальності притягнуто 36, поточного року – 6 осіб.

Відповідальність у зв'язку із закликами до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, передбачена статтею 295 Кримінального кодексу. Порушені за фактами вчинення таких злочинів справи також розслідуються міліцією. Торік за цією статтею зареєстровано 4 злочини та до кримінальної відповідальності притягнуто 3 особи, поточного року – 1 особа.

Статтею 296 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за вчинення хуліганства. Цей злочин, на жаль, до теперішнього часу є достатньо поширеним. Про це красномовно свідчить те, що у 2001 році зареєстровано 17 718 хуліганських проявів, за які до кримінальної відповідальності притягнуто 15 759 осіб, а поточного року - вже 6642 особи. Розслідування цих злочинів також є прерогативою органів внутрішніх справ України.

Кримінальні справи за статтею 342 Кримінального кодексу порушуються і розслідуються органами прокуратури при вчиненні опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві. Торік число цих злочинів становило 778. До кримінальної відповідальності за їх вчинення було притягнуто 379 осіб, цього року – 148.

Стаття 345 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за здійснення погроз або насильства щодо працівника правоохоронного органу. Цей злочин також розслідується органами прокуратури. У 2001 році зареєстровано 329 таких злочинів, відповідні обвинувачення пред'явлено 137, а у 2002 році - 109 особам.

Статтею 350 Кримінального кодексу передбачено відповідальність за погрози або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Розслідування цих злочинів також віднесено до компетенції прокуратури. Торік за вчинення 147 таких злочинів обвинувачення пред'явлено 102 особам, цього року –35 особам.

Також, під час проведення масових акцій найчастіше вчиняються ряд інших злочинів, передбачених особливою частиною Кримінального кодексу України:

Так, стаття 109 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Справи про ці злочини розслідуються Службою безпеки України. Також органами Служби безпеки, у разі вчинення масових заворушень, порушуються і розслідуються кримінальні справи за фактами злочинів, передбачених ст. 294 Кримінального Кодексу України.

Крім того, чинним кримінальним законодавством передбачено відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст. 347 Кримінального кодексу України, далі - КК), вчинення посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК), за вчинення дій по захопленню представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (ст. 349 КК), умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 352 КК).

Розслідування кримінальних справ, порушених за фактами названих протиправних дій, віднесено до компетенції прокуратури.

Практика обрання запобіжних заходів у цих кримінальних справах свідчить, що, як правило, третину обвинувачених слідчі беруть під варту ще на стадії досудового слідства.

Оскільки останнім часом в засобах масової інформації все частіше піднімається питання про проведення заходів за участю великої кількості людей в місті Києві, повідомляється навіть про наміри вдатися до радикальних методів протесту, нашим обов'язком є роз'яснення правових наслідків таких дій. Потенційним організаторам та учасникам цих заходів слід чітко усвідомити, що у разі вчинення ними протиправних дій з ознаками злочинів правоохоронні органи змушені будуть порушити кримінальні справи стосовно осіб, які вчинять перелічені та інші злочини.

Крім вказаного, законодавством встановлено і адміністративну відповідальність за менш значні правопорушення, які можуть вчинятись під час проведення таких акцій. Це:

 Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (Стаття 185 Кодексу України про адміністративні порушення);

 Публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції (Стаття 185-7 цього ж Кодексу).

Крім того, цим же Кодексом передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів (Стаття 152) та знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів (Стаття 153), що завжди має місце при встановленні наметів (які є малими архітектурними формами), особливо на газонах та поблизу зелених насаджень і під час проживання у них.

Крім того, існує ряд інших адміністративно караних діянь, у тому числі пов'язаних з порушенням порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

Такі дії заборонено без завчасного сповіщення та погодження з органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року (справа №1-30/2001 за конституційним поданням МВС України про завчасне сповіщення про мирні зібрання) зазначено, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій слід розуміти так, що організатори цих мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у встановлені терміни, що передують даті їх проведення. Ці строки мають водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Тому, наприклад, рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради питання звернення про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій врегульовані у формі вимоги надання такого звернення юридичними та фізичними особами у письмовому вигляді в канцелярію виконавчого комітету не пізніше, ніж за 10 днів до встановленої дати проведення заходу.

Такий же термін сповіщення (10 днів) у вигляді надання до виконавчого органу Київської міської ради письмового повідомлення про проведення недержавних масових заходів, за винятком похоронних процесій, визначено Рішенням Київради "Про визначення порядку організації та проведення у місті Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру".

Тобто, для проведення масових акцій у місті Києві 16 вересня поточного року, про які повідомляється у центральних та місцевих засобах масової інформації, і які організовуються політичними лідерами та частиною народних депутатів України, необхідно було не пізніше 6 вересня 2002 року надати Київраді відповідні документи, а не зареєструвати їх у себе. Однак, заяви на проведення цих акцій представлені Київському міському Голові значно пізніше - лише 9 вересня.

Отже, у даний час можна відповідально заявити, що встановлений термін сповіщення про ці акції порушено. Тому заходи, які плануються для проведення на 16 вересня, суперечать названому рішенню Київської міської ради.

Звертаючись, у першу чергу, до народних депутатів України, громадян, жителів та гостей столиці, прошу осмислити і зважити все сказане мною і не допустити порушень законів, рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Тим паче, що ці закони і рішення фактично приймались більшістю народних депутатів України нового, 4 скликання.

А зараз, всупереч логіці і здоровому глузду, ряд тих депутатів, які розробляли і приймали ці закони, - закликають до їх порушення.

Причому заклики до народу піднятися на "повстання", "революцію" уже сприйняті деким з громадян, особливо тими, що мають певні психічні вади, в абсолютному, прямому розумінні цих понять. Зрозуміло, що повстання і революції передбачають обов'язкове насилля, кровопролиття. І як би не запевняли ініціатори проведення акції в її мирному характері, вони своїми виступами та закликами уже підготували, "енергетично зарядили" частину агресивно налаштованих, не досить здорових психічно осіб до насилля.

І впоратись з натовпом, в який обов'язково проникнуть такі особи і будуть негативно наелектризовувати організовану частину учасників, керувати ними лідери та ініціатори акції безумовно не зможуть.

Тому маємо до всіх організаторів акції прохання – люди, схаменіться і не зіштовхуйте народ з міліцією, у якої вибір один – забезпечення виконання всіма без винятку громадянами і державними службовцями прийнятих Верховною Радою України законів та діючих підзаконних актів.

Заступник Державного секретаря
МВС України – начальник Головного
слідчого управління
генерал – полковник міліції

П.В. Коляда

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua