Третій шлях популярного українського політика

Четвер, 19 вересня 2002, 16:11
Оригінал статті: Popular Figure In Ukraine Has А Middle Way

У важкі часи таємничий екс-прем'єр намагається досягти компромісу.

Коли він не керує найбільшою фракцією в парламенті, Віктор Ющенко збирає у себе вдома на пасіці мед. Це небезпечне хобі. У березні, у ніч виборів він з'явився на людях із припухлим обличчям, яким нагородили його роздратовані бджоли.

З точки зору Ющенка, політика в Україні схожа на бджіл. "Часто жалить", говорить він, "і переважно мене в спину".

Те, що останніми днями 48-річний Ющенко став мішенню для всіх політичних сторін, одночасно є свідоцтвом його політичної сили та наслідком його відмови твердо зайняти позицію однієї зі сторін. Колишній прем'єр-реформатор за останній рік перетворився на найпопулярнішого політичного лідера країни, президента якої заплямували скандали. Таємничий Ющенко фліртує і з керівництвом країни, і з опозицією, але не стає повністю на бік когось із них.

У понеділок він приєднався до лідерів соціалістичної, комуністичної та капіталістичної партій на мітингу, зорганізованому на центральній площі країни, де зібралося понад 20 тисяч демонстрантів з вимогами про відставку президента Леоніда Кучми. У вівторок Ющенко повернувся до переговорів із декількома пропрезидентськими партіями про створення нової парламентської коаліції, керуючись теорією про те, що насправді не існує реального механізму примусити Кучму піти з посади.

"На площі були хороші емоції, і вони розуміють, що відбувається в країні", говорить він про людей, які вийшли в понеділок на демонстрацію. А ось щодо відставки президента він говорить так: "Одна річ хотіти, а інша - мати легальну можливість добитися цього".

Невизначеність екс-прем'єра роздратовує всі сторони, які чекають, коли ж нарешті Ющенко з'ясує: чи хоче він домовитися з Кучмою і в результаті затвердитися в ролі його повноправного наступника на президентських виборах 2004 року або він хоче очолити об'єднані сили опозиції і виступити проти спадщини Кучми?

"Він підписує все, що йому підсовують", - глузує Віктор Пінчук, нувориш, народний депутат та зять Кучми. "Спочатку він підписав папірець, в якому люди, що вийшли на вулицю, звинувачувалися ледве не у фашизмі, так було, коли він був прем'єр-міністром. А сьогодні він разом із тими людьми підписує папери проти президента".

Західні дипломати, яким подобається Ющенко, сумніваються, чи може з нього вийти жорсткий політик. Деякі з його союзників у Верховній Раді вже втрачають терпіння через його постійні спроби досягти компромісу.

"Ющенко не з Кучмою", - говорить депутат Микола Поліщук, намагаючись пояснити позицію свого лідера. "Ющенко дипломат, і до останньої хвилини він намагається все вирішити парламентським шляхом". Але, побачивши натовп, що зібрався у понеділок, Поліщук визнав, що "люди більше не вірять у переговори".

Найбільші за останні декілька років демонстрації відбулися по всій Україні та влили нові сили в опозиційний рух. На це адміністрація Кучми у вівторок відповіла передсвітанковим рейдом на наметове містечко, яке навколо президентського штабу розбили близько тисячі демонстрантів, готових залишатися в ньому доти, поки Кучма не піде у відставку. Озброєні кийками та щитами міліціонери о четвертій ранку знесли містечко: зруйнували намети, заарештували десятки протестуючих. Як стверджує опозиція, деякі з них були побиті.

Три з чотирьох лідерів акції 16 вересня - соціаліст Олександр Мороз, комуніст Петро Симоненко і колишній віце-прем'єр Юлія Тимошенко - наступного дня провели ще один імпровізований мітинг і пообіцяли нові протестні заходи у наступний вівторок.

Ющенко не прийшов на мітинг, і його помічники кажуть, що він не візьме участі в акціях опозиції наступного тижня.

Високий, розслаблений, з сивиною, що пробивається деінде, Ющенко у вівторок з'явився в своєму декорованому антикваріатом кабінеті, аби дати інтерв'ю. Одягнутий він був дуже по-європейському: в коричневих вельветових брюках і ясно-коричневому гольфі. Ющенко – за безкровну політику, як колишній керівник центрального банку – за раціональний підхід, без полум'яної риторики. У той час, як всі інші в понеділок називали Кучму диктатором та злочинцем, Ющенко розповідав натовпу, що "ми хочемо справжнього політичного діалогу".

Він митець, любить колекціонувати археологічні знахідки та козацькі люльки. Дім, який він ділить із своєю американською дружиною, Ющенко перетворив у віртуальний музей української культури. У кабінеті він знімає з полиці чашу, яку власноручно зібрав, за словами Ющенка, їй тисячі років.

Пробувши при Кучмі 16 місяців прем'єр-міністром, він уразив іноземних політиків своїми прозахідними реформами та бажанням розібратися з олігархами, які нагромадили величезні кошти після отримання Україною незалежності 11 років тому. Однак його дії зачепили достатню кількість важковаговиків, тому в квітні 2001 року за мовчазної згоди Кучми парламент відправив прем'єра у відставку.

Сформувавши власний блок "Наша Україна", Ющенко показав добрі результати на березневих парламентських виборах, набравши найбільшу кількість голосів виборців. Але Кучма, натиснувши на дрібніші партії та незалежних депутатів, зміг зберегти контроль над парламентом.

Ющенко сподівається, що він зможе перевернути ситуацію в найближчі декілька днів, сформувавши центристську коаліцію з двома прокучмівськими партіями, додавши, таким чином, ще 100 мандатів до тих 110, які у нього вже є. Тоді він буде мати у своєму розпорядження трохи менше 226 народних депутатів, необхідних для простої більшості. Якщо йому це вдасться, говорить він, інші вишикуються в чергу.

Ющенко ясно дає зрозуміти, що вважає Кучму пройденим етапом, але все ж перед радикальними діями віддає перевагу переговорам. "Не існує ідеального сценарію", говорить він. "Найважливіша річ, яку треба зрозуміти, це те, що влада не зацікавлена в формуванні політичної більшості… повернути політичне життя в парламент. Це найкоротший шлях до політичної стабільності".



powered by lun.ua