Догралися?

Понеділок, 23 вересня 2002, 14:32
У вівторок буде оприлюднене 50-сторінкове досьє про Ірак, підготовлене командою британського прем'єра Тоні Блера. Крім деталей про досягнення режиму Саддама Хусейна в галузі ядерних технологій та створення балістичних ракет, у звіті велика увага приділяється й схемам придбання Багдадом необхідного йому устаткування. У цьому питанні Україна - один з основних партнерів Іраку, пише британська газета Observer.

Як передбачається, у документі буде показано, що Іраку вдавалося ховати свою діяльність за низкою підставних компаній, мереж контрабандистів та посередників із сусідніх країн. Їхні послуги оплачувалися завдяки нелегальним поставкам нафти.

Observer указує, що, найвірогідніше, у досьє немає "рушниці, з якої йде дим" – прямих свідчень того, що Саддам вже отримав матеріали, необхідні для ядерної зброї, однак у ньому міститься інформація, яка ясно показує, що Ірак і не думав залишити спроби створити зброю масового знищення.

Досьє, зібране на Даунінг Стріт, уже було погоджено з Білим Домом. Як говорять британські високопосадовці, саме цей документ стане центральним моментом у "ключовому тижні" боротьби з режимом Хусейна. Існує ймовірність того, що ООН уже цього тижня може дати добро на початок воєнних дій у цій близькосхідній країні.

За даними британської газети, мережа таємних постачальників Саддама Хусейна будувалася за тим самим принципом, що й у 80-х роках минулого століття, коли Ірак уперше став купувати інструменти, сировину та технології, необхідні для створення зброї масового знищення. Координацію дій представників Іраку в усьому світі здійснює Міністерство військової індустріалізації Іраку.

Серед основних партнерів Хусейна, газета з посиланням на інспекторів ООН називає Україну і Бєларусь. Як пише Observer, обидві вони починаючи із середини 90-х були центральною ланкою засекречених іракських програм із придбання зброї. "Експерти по контролю за поширенням озброєння – включаючи колишніх військових інспекторів ООН – кваліфікують обидві країни як такі, що викликають "надзвичайне занепокоєння" в тому, що стосується передачі забороненої зброї Іраку", пише газета.

Причетність білоруських та українських компаній до поставок в Ірак була розкрита оонівськими інспекторами ще до того, як вони були змушені залишити країну в 1998 році. За їхніми припущеннями, таке співробітництво продовжується й дотепер.

За інформацією, отриманою газетою, крім України й Бєларусі, іракські агенти з'являлися також у Росії, Румунії, країнах колишньої Югославії, Конго, Кенії, Йорданії, Сирії, Малайзії й Індонезії. Як пише газета, саме ці невпинні спроби придбати зброю складають кістяк досьє Тоні Блера.

Observer наводить слова високопоставленого британського дипломата: "Особливе занепокоєння викликає той факт, що відносини Іраку з Україною та Бєларуссю дуже потеплішали за останні кілька місяців. Підвищилася активність, люди їздять туди й назад". За словами дипломата, йому в руки потрапляли звіти з різних джерел, у тому числі й від шпигунів, де фігурували угоди про продаж зброї між цими двома країнами та Іраком.

Одну з кращих оцінок спробам Іраку придбати зброю дав колишній американський інспектор з питань озброєння Скотт Ріттер, який, хоча і критикує політику Буша щодо Іраку, розповів, як режим Хусейна заснував ряд компаній у Йордані, Сирії, Малайзії та інших країнах. Вони виступали в ролі офіційних покупців заборонених типів зброї та систем, що пізніше перевозилися в Ірак.

"Ми [інспектори ООН] у 97 і 98 рр відслідковували інформацію, згідно з якою Ірак дуже щільно співробітничав з керівництвом Сирії та використовував сирійські мережі, аби установити контакти з Бєларуссю, Україною, Росією. За договорами між цими країнами та Сирією сирійці здобували військові технології, устаткування, пристрої, а потім Сирія таємно передавала ці матеріали Іраку. Оплатою слугувала іракська нафта", говорить він.

Як указує британська газета, власні досьє про нові іракські мережі з придбання зброї склали ще два американських дослідники – Гері Мілхолін, директор вашингтонського Wisconsin Project on Nuclear Arms Control, і Келлі Мотц з Iraq Watch. Більшість зібраних ними доказів, як вони стверджують, ґрунтуються на неоприлюдненій інформації інспекторів ООН, яка стосується підозр, що Ірак ретельно ховає широкомасштабну програму з придбання заборонених технологій і матеріалів.

За словами Мілхоліна, мережа постачальників Саддама процвітає і нині, незважаючи на санкції ООН. "Існує безліч компаній, що бажають порушити ембарго", говорить він. У свою чергу Мотц відзначає, що йому вдалося знайти контракти на деталі балістичних ракет, високотехнологічне устаткування, використовуваного для створення ядерної зброї, та інші військові товари, у тому числі вертольоти й літаки.


Читайте також:

Dossier to show Iraqi nuclear arms race

Revealed: Iraq's quest to build nuclear bomb

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News