Як Ферхойген поставив київського короля на місце

Понеділок, 23 вересня 2002, 18:07
Як очікувалося, розширення ЄС мало стати однією з найважливіших тем Європейського економічного форуму, на який з'їхалися більшість лідерів країн Центральної та Східної Європи.

Однак понад усе Зальцбург запам'ятався дискусіями про те, які країни найближчим часом не приєднуватимуться до ЄС, ніж про те, хто там таки буде.

Очолює список перших, звичайно, Україна. Її президент, Леонід Кучма звернувся до аудиторії з трохи затягнутою промовою про те, чому його країні потрібно дати шанс приєднатися до ЄС, особливо підкреслюючи, що відмова "ставить під сумніви цінності й ідеали, що надихали українців на здобуття незалежності".

У Гюнтера Ферхойгена, комісара ЄС з питань розширення, їх (сумнівів) немає - про що він недвозначно повідомив Кучму. "Ми усі повинні розуміти, що європейська перспектива для України зовсім не обов'язково має означати перспективу членства", сказав він. "Було б небезпечно", додав він, якби переговори про це почалися "занадто рано".

Це - дипломатичний еквівалент стусана нижче пояса або удару в найболючіше місце. І самовпевнений київський король, що посміхався крізь щільно стиснуті зуби, прекрасно про це знав.

Ферхойген, що виглядає як хлопець, що не образить, не тільки принизив Кучму перед його колегами (чотирма президентами і трьома прем'єр-міністрами, якщо бути точним), але також і його оточення.

По закінченню конференції Кучма пронісся до виходу, при цьому його охоронцям практично довелося бігти, щоб не відстати від нього.

Однак після цього прийшли гірші новини: поки його не було вдома, українська опозиція організувала масові демонстрації, щоб відзначити річницю загибелі Георгія Гонгадзе, якого, здається убили за наказом Кучми.

Чи залишиться цей 64-літній деспот при влади через рік?

Може так, а може й ні.

Поки високе зібрання в Зальцбурзі пошепки говорило про темні справи, що зв'язують з ім'ям Кучми, комісар з питань розширення набрався сміливості та сказав йому саме те, що він найменше хотів почути.

Проте, це була наймаловідоміша фігура, що заслужила на оплески на цьому майданчику в той день.

Зоран Джинджич, прем'єр-міністр Сербії, переконливо говорив про нову Європу – не тільки про економіку, але і про цілісне бачення її й оптимізм.

Він заслужив свої оплески, але можливо німецький комісар заслужив їх більшою мірою.



powered by lun.ua