Клінічна картина для України

Четвер, 10 жовтня 2002, 15:33
Вигадувати ім'я політичної хвороби, на яку страждає Україна, видається не зовсім вдячним завданням, – її клінічна картина кожного дня квітне новими симптомами. І хоча від нинішніх перших осіб держави не раз можна почути, що "революційної ситуації немає", слід пам'ятати, що за деяких патопсихологічних ускладнень (наприклад, при шизофренії), хворий ніколи не визнає, що він хворий, а вигадує найдивовижніші причини того, як він опинився у лікарні.

У четвер кілька поточних симптомів, що здебільшого вкладаються у "синдром Медведчука", спробував знову артикулювати та спрогнозувати їхній розвиток політолог-депутат Микола Томенко.

Перший симптом із окреслених Томенком стосувався оголошення про створення парламентської більшості, яка, за словами народного депутата, не здатна на жодне рішення, крім "збору підписів". Втім, ситуація може змінитися, якщо "більшовики" відберуть в опозиції комітет з питань регламенту, який наразі очолює комуніст Валентин Матвєєв, що ретельно відслідковує збіг в одній точці фізичного простору депутатської картки та власне депутатського тіла.

Але навіть присутність повного комплекту карток, не гарантуватиме прийняття серйозних рішень. Причина проста – з певних питань (зокрема, економічних), в середині більшості й дотепер точаться суперечки. Чи зможе більшість результативно голосувати в таких випадках – сумнівно.

Томенко також нагадав, що з юридичного боку говорити про створення більшості некоректно, адже з задекларованих 231 народного обранця принаймні один "нашоукраїнець" Владислав Атрошенко відкликав свій підпис, а ще 5 так і не вирішили питання сумісництва. На думку народного депутата, насправді, це є проблемою голови Верховної Ради, який "мав давно звернутися до суду" з цієї нагоди.

Має сумніви Томенко і з того, чи могли заступники Литвина писати заяви про входження до більшості. За його словами, "напряму заборони немає", проте за логікою конституційних актів (згідно з якими керівництво парламенту не повинно входити до жодної політичної групи чи фракції) вони не повинні бути членом конституційної більшості, "бо їх не обирала ця більшість, їх обирали, коли більшості не було".

Загалом народний депутат вважає, що створення такої більшості в стінах ради свідчить про те, що "переміг план війни з оточення президента", який полягає в постулюванні принципу: "якщо не можна домовитися, треба додавити".

Прогноз народного депутата простий: "жодне серйозне політичне рішення за нинішнього формату розподілу парламенту на два парламенти не буде прийнято". В результаті незадоволення трьох сил - президента (що повсякчасно нагадує про піврічну відсутність парламенту), народа (який вже на межі), та й власне депутатів (які вимушені гаяти час в парламенті, який не приймає законодавчих рішень), на думку Томенка, це призведе до дострокових парламентських виборів.

Єдина "колізія", яку Томенко не може наразі спрогнозувати, - це чи відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради перед достроковими виборами президента, чи після.

Другий симптом має відношення до триваючого цензурування в українських ЗМІ. Цього тижня АП редагувала вже "зовнішньополітичну діяльність президента". Томенко навів приклад того, як за підсумками саміту в Кишиневі українська громадськість так і не довідалася про опір трьох лідерів СНД кандидатурі Кучми на посаді голови цієї символічної структури.

Народний депутат сподівається, що Страйком журналістів, який очікує на зустріч з гарантом, все ж таки донесе до гаранта інформацію про особливості висвітлення його діяльності у вітчизняних мас-медіа. Адже від перекосів, за словами народного депутата, "страждає найбільше президент", оскільки громадяни України не мають змоги довідатися правду про свого обранця.

Крім цього, за словами Томенка, зустріч журналістів з Кучмою може мати ще один корисний наслідок – журналісти, яких вже здавна не допускають до президента (останній яскравий приклад – відкриття прес-центру на Банковій у вівторок), нарешті "пересвідчаться, що він працює".

Третій симптом також має відношення до діяльності адміністрації президента в інформаційній галузі. "Президент погоджується з тим, що інформаційну політику в Україні повинен здійснювати голова АП", - такий висновок Томенко зробив, не дочекавшись відповіді на свій відкритий лист до Кучми про зловживання з боку медведчуківського органу. Тому народний депутат все ж вирішив звернутися до Конституційного суду з поданням, яке вже підписали 45 народних депутатів.

Втім за час, що минув після презентації листа до президента, голова комітету отримав новий документ, який проливає світло на те, яким чином працює адміністрація президента. Більш того, цей лист, що надійшов до голови Верховної Ради від Медведчука, дає відповідь й на інше болюче питання – щодо долі нинішнього голови Нацради з питань телебачення Бориса Холода.

Спілкуючись с журналістами, Томенко зачитав уривок із цього зразка епістолярного жанру:
"З урахуванням викладеного повідомляємо (президент та Медведчук удвох? – М.Т. ), що за дорученням президента головою держави не може бути підтримано внесення нової кандидатури як глави Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, оскільки питання висловлення недовіри діючому голові Нацради та припинення його повноважень вирішено Верховною Радою без дотримання вимог законодавства".

Оскільки свій попередній лист з цієї нагоди Литвин ще влітку адресував президенту, відповідь Медведчука, на думку Томенка свідчить, що в "силу різних обставин в адміністрації президента, можливо, відбулася формальна передача повноважень", бо "глава адміністрації діє як президент України". "Виявляється, що у нас інший глава держави", підсумовує народний депутат цю "сумну", за його словами, історію.

Щодо власне змісту листа, до за словами Томенка, юристи Верховної Ради розглянуть закиди стосовно недотримання парламентом вимог законодавства в питанні відкликання Холода.

Томенко прекрасно розуміє, що жодне серйозне питання про реформування ЗМІ, розроблене його комітетом, не пройде у Верховній Раді, розколотій 9:4. Голова комітету з питань свободи слова розповів журналістам, що постпред президента у Верховній Раді Олександр Задорожній "відкрито заявив", що більшовикам в АП "чітко сказали" голосувати проти будь-яких ініціатив комітету, навіть не читаючи. Втім, народний депутат сподівається, що йому все ж таки вдасться добитися парламентських слухань щодо цензури вже на найближчих пленарних засіданнях Верховної Ради.



powered by lun.ua