Financial Times поховала Кучму
Вівторок, 22 жовтня 2002, 00:01
У понеділок імпічмент президенту Кучмі оголосила британська газета світової еліти Financial Times. У номері вийшло чотири (!) статті, присвячені Кучмі і торгівлі Україною зброєю. Ключовим можна вважати редакційний коментар (еditorial), де прямим текстом написано:
Захід не може наполягати на зміні керівництва в Києві – це повинні вирішити самі українці. Але немає нічого поганого в тому, щоб дати сигнал: пан Кучма - це серйозна перешкода на шляху подальшої інтеграції з Європою.
Інші статті присвячені політичним невдачам Кучми, історії підозр Заходу щодо торгівлі зброєю, а також продажу озброєнь африканським країнам, охопленим громадянською війною (зараз УП готує переклад цього матеріалу).
Однак, без сумнівів, найбільш знаковий – це редакційний коментар, який час вважати політичним некрологом президента України. Про кончину такої фігури міжнародної політики стало зрозуміло 24 вересня, після оприлюднення заяви Держдепу США. Тепер Financial Times просто говорить красиві слова вслід катафалку.
Не можна сказати, що раніше у Financial Times були якісь ілюзії стосовно українського президента. У часи початку касетного скандалу тон британської газети можна було вважати нейтрально-критичним: навесні 2001 з листом із в'язниці тут виступала "в'язень сумління" Юлія Тимошенко, а тимчасово відійти від справ Кучму закликав Джордж Сорос.
Щоправда, у FT був опубліковано лист і самого "гаранта", а також досить м'яке інтерв'ю з ним. Крім того, на захист президента на сторінках газети висловлювався Кемптон Дженкінс – пов'язаний з компанією АРСО американський лобіст, котрий певний час поєднував PR Кучми з PR Медведчука.
Однак Financial Times і тоді тримала стійку проти Кучми. Редакційний коментар від 12 березня 2001 був також жорстким – хоча, звичайно, значно м'якший за нинішній.
Кучма зіткнувся з необхідністю вибору. Або він іде, принаймні, на час, щоб дозволити провести ретельне розслідування [убивства Гонгадзе]. Або він шукає шляхи залишитися при владі за будь-яку ціну, включаючи тверде придушення протестів його силовиками. [...]
Захід повинен ясно дати зрозуміти, що підтримує Україну, але дистанціюватися від Кучми. [...] Кучма явно спробує заспокоїти бурю, яка означає, що стосунки між Києвом і міжнародним співтовариством можуть стати гіршими, перш ніж вони зможуть покращитися. Але Захід повинен продовжувати тиснути на президента. В іншому випадку це буде виглядати як зрадництво тих людей, що вийшли на вулиці проти нього.
Тепер усе сказано прямим текстом: Кучма – це перешкода в розвитку України. І цю риторичну могилу "гарант" вирив собі сам.
Позиція кореспондента Financial Times
За коментарем "Українська правда" звернулася до Тома Ворнера, кореспондента Financial Times у Києві, який постійно пише у газету про Україну, й який доклав руку і до матеріалів, що вийшли у понеділок.
- Чому у сьогоднішньому номері було приділено стільки місця матеріалам про Україну?
- Це реакція на заяву американського уряду про те, що запис Мельниченка автентичний. І це природно для газети, коли вона збирає разом статті на схожу тему.
- Хто є автором Editorial?
- Це редактори, співробітники лондонського офісу Financial Times.
- Наскільки повною картиною того, що відбувається в Україні, вони володіють?
- Стефан Вегстіл (редактор Financial Times у Східній Європі) був тут недавно, два місяці тому. А головний редактор газети Ендрю Говерс (Andrew Gowers) побував на минулому тижні у Польщі на конференції "Розширення Євросоюзу і НАТО на Схід - перспективи України".
- Чи можна вважати, що українська тема лягла на благодатний грунт боротьби з Хусейном?
- США готують війну проти Іраку. Звичайно.
- Тобто якби зараз не було кампанії з підготовки війни проти Іраку, то українські скандали не були б на слуху?
- Важко сказати. Навіть якби не було підготовки до війни, питання, чи є "Кольчуга" в Іраці, чи ні, важливе для американських і британських пілотів, які патрулюють зону над Іраком, заборонену для польотів.
- Українські офіційні особи кажуть, що інформація в Financial Times подається викривлено, що Financial Times використовує політику подвійних стандартів?
- Наскільки я можу зрозуміти, вони мають на увазі, що ми використовуємо подвійні стандарти, коли пишемо про Україну і Росію? Однак якби були такі записи про Росію, як запис Мельниченка, і якби хтось записав Путіна і Путін говорив такі речі [як говорив Кучма], ми б використали такі ж стандарти.
- Багато хто в Україні критикує Financial Times за упередженість?
- На жаль, те, що ми пишемо - це об'єктивність. Тут більше негативних, ніж позитивних випадків, які важливі для міжнародної аудиторії.
- Коли ви останній раз писали про досягнення України?
- Я писав про причини економічного зростання. Здається, навесні цього року.
- Скажіть, а наскільки важливим для відображення того, що відбувається в країні є те, хто працює кореспондентом?
- Це важливо, тому що це моя робота - спостерігати і висвітлювати те, що відбувається.
- Вам коли-небудь пропонували гроші за зміну тональності матеріалів про Україну?
- Ні, ніхто і з жодною метою не пропонував. Тільки маленькі бізнесмени іноді питають, приймаємо ми гроші за статті. Вони просто не знають, що серйозні газети так не роблять.
Коментар влади
У самому оточенні президента на публікації Financial Times реагували дуже негативно, ледве стримуючись, щоб не звинуватити видання у хабарництві і виконанні політичного замовлення.
Розказувати про неприйняття викладених в газеті аргументів довелося Анатолію Орлу, заступнику глави адміністрації президента - начальнику зовнішньополітичного управління:
"Повинен сказати, що кожен журналіст має право на свою точку зору. Як має право і Financial Times. Я з цією точкою зору [викладеною у публікаціях Financial Times] абсолютно не згоден. Якщо уважно подивитися на ці статті, то вони дають викривлене становище в Україні. Абсолютно викривлене. Іде намагання виставити нас у абсолютно неприглядному світлі. Тоді, коли підстав для цього немає.
Ідуть подвійні стандарти. Одне ставлення до одних і інше ставлення до інших. Я вважаю, що такі статті не сприяють зміцненню наших євроінтеграційних прагнень і вони не додають Європі нічого доброго, тому що Європа зацікавлена в демократичній Україні з ринковою економікою.
Реакція? Я не вважаю, що на кожну статтю треба реагувати. Тим більше, що ті статті спотворюють реальну ситуацію в нашій країні і вони не на користь нашої країни".
Перший заступник глави АП Валерій Хорошковський висловив сподівання, що висновки міжнародних експертів "розв'яжуть" питання, поставлені у статтях Financial Times. "І в результаті висновків можна буде апелювати" до цих публікацій, додав він.
Хорошковський також запевнив, що сам Кучма знає про статті в західних ЗМІ, також він знає, що виникають вони "з певною періодичністю". "Більшість статей однобоко висвітлюють ситуацію в Україні".
Однак, на відміну від Орла, у Хорошковському прокинувся здоровий глузд: "Я думаю, що реагувати треба певними діями. Не листом на статтю, а певними діями по проведенню політичних і економічних реформ".
Читайте також статті про Кучмагейт на сторінках FT за весну 2001:
Кучма в безвиході, Editorial, Financial Times, 12.03.2001
Винні в смерті журналіста повинні постати перед судом, Leonid Kuchma, Financial Times, 27.02.2001
"Посуньтеся, пане Кучмо", George Soros, Financial Times, 2.03.2001
Кучмі необхідна підтримка Заходу для прискорення реформ, Kempton Jenkins, Financial Times, 16.03.2001
Кучма свідомо будує тоталітарну систему в Україні, Юлія Тимошенко, в'язень сумління, Financial Times, 14.03.2001
Кучма втратив реноме та моральний авторитет, David Deubelbeiss, Financial Times, 6.03.2001
Втрачена країна, Charles Clover and Robert Cottrell, Financial Times, 17.02.2001
Матеріали, опубліковані в FT 21 жовтня 2002 року, можна прочитати тут:
Стурбованість щодо Києва
Колишні радянські республіки звинувачуються в постачанні зброї країнам-ізгоям
На Кучму посилився тиск з вимогами про відставку
Захід не може наполягати на зміні керівництва в Києві – це повинні вирішити самі українці. Але немає нічого поганого в тому, щоб дати сигнал: пан Кучма - це серйозна перешкода на шляху подальшої інтеграції з Європою.
Інші статті присвячені політичним невдачам Кучми, історії підозр Заходу щодо торгівлі зброєю, а також продажу озброєнь африканським країнам, охопленим громадянською війною (зараз УП готує переклад цього матеріалу).
Однак, без сумнівів, найбільш знаковий – це редакційний коментар, який час вважати політичним некрологом президента України. Про кончину такої фігури міжнародної політики стало зрозуміло 24 вересня, після оприлюднення заяви Держдепу США. Тепер Financial Times просто говорить красиві слова вслід катафалку.
Не можна сказати, що раніше у Financial Times були якісь ілюзії стосовно українського президента. У часи початку касетного скандалу тон британської газети можна було вважати нейтрально-критичним: навесні 2001 з листом із в'язниці тут виступала "в'язень сумління" Юлія Тимошенко, а тимчасово відійти від справ Кучму закликав Джордж Сорос.
Щоправда, у FT був опубліковано лист і самого "гаранта", а також досить м'яке інтерв'ю з ним. Крім того, на захист президента на сторінках газети висловлювався Кемптон Дженкінс – пов'язаний з компанією АРСО американський лобіст, котрий певний час поєднував PR Кучми з PR Медведчука.
Однак Financial Times і тоді тримала стійку проти Кучми. Редакційний коментар від 12 березня 2001 був також жорстким – хоча, звичайно, значно м'якший за нинішній.
Кучма зіткнувся з необхідністю вибору. Або він іде, принаймні, на час, щоб дозволити провести ретельне розслідування [убивства Гонгадзе]. Або він шукає шляхи залишитися при владі за будь-яку ціну, включаючи тверде придушення протестів його силовиками. [...]
Захід повинен ясно дати зрозуміти, що підтримує Україну, але дистанціюватися від Кучми. [...] Кучма явно спробує заспокоїти бурю, яка означає, що стосунки між Києвом і міжнародним співтовариством можуть стати гіршими, перш ніж вони зможуть покращитися. Але Захід повинен продовжувати тиснути на президента. В іншому випадку це буде виглядати як зрадництво тих людей, що вийшли на вулиці проти нього.
Тепер усе сказано прямим текстом: Кучма – це перешкода в розвитку України. І цю риторичну могилу "гарант" вирив собі сам.
Позиція кореспондента Financial Times
За коментарем "Українська правда" звернулася до Тома Ворнера, кореспондента Financial Times у Києві, який постійно пише у газету про Україну, й який доклав руку і до матеріалів, що вийшли у понеділок.
- Чому у сьогоднішньому номері було приділено стільки місця матеріалам про Україну?
- Це реакція на заяву американського уряду про те, що запис Мельниченка автентичний. І це природно для газети, коли вона збирає разом статті на схожу тему.
- Хто є автором Editorial?
- Це редактори, співробітники лондонського офісу Financial Times.
- Наскільки повною картиною того, що відбувається в Україні, вони володіють?
- Стефан Вегстіл (редактор Financial Times у Східній Європі) був тут недавно, два місяці тому. А головний редактор газети Ендрю Говерс (Andrew Gowers) побував на минулому тижні у Польщі на конференції "Розширення Євросоюзу і НАТО на Схід - перспективи України".
- Чи можна вважати, що українська тема лягла на благодатний грунт боротьби з Хусейном?
- США готують війну проти Іраку. Звичайно.
- Тобто якби зараз не було кампанії з підготовки війни проти Іраку, то українські скандали не були б на слуху?
- Важко сказати. Навіть якби не було підготовки до війни, питання, чи є "Кольчуга" в Іраці, чи ні, важливе для американських і британських пілотів, які патрулюють зону над Іраком, заборонену для польотів.
- Українські офіційні особи кажуть, що інформація в Financial Times подається викривлено, що Financial Times використовує політику подвійних стандартів?
- Наскільки я можу зрозуміти, вони мають на увазі, що ми використовуємо подвійні стандарти, коли пишемо про Україну і Росію? Однак якби були такі записи про Росію, як запис Мельниченка, і якби хтось записав Путіна і Путін говорив такі речі [як говорив Кучма], ми б використали такі ж стандарти.
- Багато хто в Україні критикує Financial Times за упередженість?
- На жаль, те, що ми пишемо - це об'єктивність. Тут більше негативних, ніж позитивних випадків, які важливі для міжнародної аудиторії.
- Коли ви останній раз писали про досягнення України?
- Я писав про причини економічного зростання. Здається, навесні цього року.
- Скажіть, а наскільки важливим для відображення того, що відбувається в країні є те, хто працює кореспондентом?
- Це важливо, тому що це моя робота - спостерігати і висвітлювати те, що відбувається.
- Вам коли-небудь пропонували гроші за зміну тональності матеріалів про Україну?
- Ні, ніхто і з жодною метою не пропонував. Тільки маленькі бізнесмени іноді питають, приймаємо ми гроші за статті. Вони просто не знають, що серйозні газети так не роблять.
Коментар влади
У самому оточенні президента на публікації Financial Times реагували дуже негативно, ледве стримуючись, щоб не звинуватити видання у хабарництві і виконанні політичного замовлення.
Розказувати про неприйняття викладених в газеті аргументів довелося Анатолію Орлу, заступнику глави адміністрації президента - начальнику зовнішньополітичного управління:
"Повинен сказати, що кожен журналіст має право на свою точку зору. Як має право і Financial Times. Я з цією точкою зору [викладеною у публікаціях Financial Times] абсолютно не згоден. Якщо уважно подивитися на ці статті, то вони дають викривлене становище в Україні. Абсолютно викривлене. Іде намагання виставити нас у абсолютно неприглядному світлі. Тоді, коли підстав для цього немає.
Ідуть подвійні стандарти. Одне ставлення до одних і інше ставлення до інших. Я вважаю, що такі статті не сприяють зміцненню наших євроінтеграційних прагнень і вони не додають Європі нічого доброго, тому що Європа зацікавлена в демократичній Україні з ринковою економікою.
Реакція? Я не вважаю, що на кожну статтю треба реагувати. Тим більше, що ті статті спотворюють реальну ситуацію в нашій країні і вони не на користь нашої країни".
Перший заступник глави АП Валерій Хорошковський висловив сподівання, що висновки міжнародних експертів "розв'яжуть" питання, поставлені у статтях Financial Times. "І в результаті висновків можна буде апелювати" до цих публікацій, додав він.
Хорошковський також запевнив, що сам Кучма знає про статті в західних ЗМІ, також він знає, що виникають вони "з певною періодичністю". "Більшість статей однобоко висвітлюють ситуацію в Україні".
Однак, на відміну від Орла, у Хорошковському прокинувся здоровий глузд: "Я думаю, що реагувати треба певними діями. Не листом на статтю, а певними діями по проведенню політичних і економічних реформ".
Читайте також статті про Кучмагейт на сторінках FT за весну 2001:
Кучма в безвиході, Editorial, Financial Times, 12.03.2001
Винні в смерті журналіста повинні постати перед судом, Leonid Kuchma, Financial Times, 27.02.2001
"Посуньтеся, пане Кучмо", George Soros, Financial Times, 2.03.2001
Кучмі необхідна підтримка Заходу для прискорення реформ, Kempton Jenkins, Financial Times, 16.03.2001
Кучма свідомо будує тоталітарну систему в Україні, Юлія Тимошенко, в'язень сумління, Financial Times, 14.03.2001
Кучма втратив реноме та моральний авторитет, David Deubelbeiss, Financial Times, 6.03.2001
Втрачена країна, Charles Clover and Robert Cottrell, Financial Times, 17.02.2001
Матеріали, опубліковані в FT 21 жовтня 2002 року, можна прочитати тут:
Стурбованість щодо Києва
Колишні радянські республіки звинувачуються в постачанні зброї країнам-ізгоям
На Кучму посилився тиск з вимогами про відставку
