Фейсом об тейбл

8 переглядів
Четвер, 31 жовтня 2002, 15:15
Кучмі відмовили у запрошенні на празький саміт НАТО. Захід відверто витер ноги об романтичну програму "Європейський вибір" і вручив Кучмі табличку "прокажений". Поховання "гаранта" у цивілізованому світі триває.

НАТО вирішило, що у Празі від України вистачить Зленка, міністра закордонних справ. Речник Альянсу Ів Бродер повідомив, що рішення винесено з суто благородною метою – підтримання конструктивних стосунків альянсу з Україною.

Бродер м'яко, щоб не завдати моральної травми Кучмі, зазначив, що рішення НАТО слід розглядати у контексті скандалу з "Кольчугами", позаяк з пустого місця ухвалення подібних рішень не буває. "Ми не сприймаємо це так легковажно. Обставини, про які ми говоримо, вплинули на ставлення до процесу союзників НАТО. Наші рішення не ухвалюються у вакуумі. Тому важливо розглядати теперішнє рішення у цьому контексті", - заявив журналістам Бродер.

Його шеф, Генсек НАТО Джордж Робертсон підтвердив рішення про те, що його організація відмовилася від планів запросити Кучму на зустріч керівників держав альянсу.

На відміну від підлеглого, Робертсон не приховував прямого зв'язку між звинуваченнями проти Києва у можливому продажі радарів Іракові і таким розвитком стосунків. "Ми мали відчуття, що за умов нещодавніх обговорень щодо звинувачень стосовно радарних систем Кольчуга, це буде найкращим для НАТО й України, якщо комісія НАТО-Україна зустрінеться у Празі на рівні міністрів закордонних справ," – цитує Робертсона Бі-Бі-Сі.

25 жовтня конгресмен Боб Шеффер, мабуть, один з найбільших друзів України на Капітолійському пагорбі, звернувся до президента США Джорджа Буша з проханням обмежити американо-український діалог у Празі зустрічами на рівні міністрів: "Запросити Кучму сісти за один стіл із президентом США й іншими лідерами демократичних країн – значить применшувати серйозність скандалу з "Кольчугами". У результаті Шеффер як "давній знайомий Кучми" з жалем рекомендує Бушу "відмовити Кучмі в офіційному візиті на Празький саміт".

У Києві на рішення Брюсселя реагували цікаво.

На питання "Української Правди", чим відмова НАТО загрожує Україні та її іміджу на міжнародній арені, начальник управління стратегічних ініціатив адміністрації президента Георгій Почепцов зазначив, що "будь-який негатив не може працювати на позитив".

"Але в цілому і ми, і світ звикли до того, що ми весь час йдемо "серед рифів". А якщо в негативі вже немає новизни, то його ефективність значно зменшується. В принципі перед нами не така вже й особлива ситуація, оскільки ми збиралися в НАТО не завтра", - зазначив Почепцов.

На питання "Чи знали в адміністрації президента про таке рішення і чи були там готові до такого повороту подій?" Почепцов відповів, "такий варіант обговорювався. При цьому слід пам'ятати, що це не лише негатив стсовно першої особи, як це може хтось подавати, це негатив стосовно країни, тобто всіх нас".

Георгій Почепцов також вважає, що Зленко "повинен прийняти" запрошення НАТО, "оскільки офіційні і неофіційні контакти повинні підтримуватися". "Й особливо це важливо саме під час "прохолодних стосунків". Тобто, навпаки, в такій ситуації ми особливо повинні інтенсифікувати наші контакти на всіх можливих і неможливих рівнях", - прокоментував Почепцов.

Президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Анатолій Гриценко називає рішення НАТО "максимумом, на який могли піти наші політичні партнери", однак передбачає, що Україна не візьме участі у саміті.

"Україна повинна взяти участь у цьому саміті на тому рівні, який визначений НАТО. Але я вважаю, що це буде проблематично, оскільки в останні місяці українська дипломатія зорієнтована на просування не національних інтересів держави, а на захист честі, репутації однієї людини. Не можна виключати того, що міністру Анатолію Зленку не дозволять брати участь в цьому саміті", - сказав Гриценко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

"Я рекомендував би президенту Леоніду Кучмі не перешкоджати участі Зленка у роботі саміту у тому форматі, який визначений, оскільки всі причини того, що планка участі України у саміті була опущена, знаходяться в Україні", - підкреслив експерт.

Він зазначив, що "максимумом", який може бути досягнутий Україною у Празі, буде "підтвердження альянсом тези щодо важливості України як чинника загальноєвропейської безпеки, про те, що двері для вступу (у НАТО) залишаються відкритими". "Хотілося б, щоб вони ухвалили таке рішення, незалежно від того, візьме Україна участь у саміті чи ні", - підкреслив Гриценко, додавши, що "це максимум, на який можна розраховувати".

Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології та друг Медведчука Михайло Погребинський вважає "цілком вірогідним, що Україна не відмовиться від участі" у засіданні Україна-НАТО. Київ "зацікавлений у непониженні рівня взаємодії" з альянсом. "Прийняття серйозних політичних рішень на такому рівні навряд чи можливе, однак знижувати рівень стосунків сторони не зацікавлені", - підкреслив політолог.

Однак причини ляпаса Кучми він бачить у іншому. Відмова НАТО від планів проведення засідання комісії Україна-НАТО на вищому рівні викликана, на його думку, "не стільки поточними обставинами, скільки відсутністю якісних ідей стосовно зближення як з боку України, так і НАТО".

Погребинський нагадав, що у діалозі Україна-НАТО "є проблеми, які повинні бути вирішені раніше, ніж буде зроблене істотне просування на політичному рівні у стосунках Україна-НАТО", зокрема, "незакрита тема підозр з приводу того, що експортний контроль в Україні не працює".

Голова парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони комуніст Георгій Крючков вважає рішення НАТО тим "максимумом", на який українська могла розраховувати.

"Для мене таке рішення не було чимось несподіваним, до цього йшло, і формат засідання комісії на рівні міністрів закордонних справ - максимум того, що могла отримати Україна. Але я глибоко переконаний, що нас повністю не відштовхнули", - сказав Крючков.

Разом з тим, вважає він, "трагедії з цього робити не варто, і на саміт їхати треба". "Буде підписаний і документ, тому що я глибоко переконаний, що НАТО нас відкидати не стане. У штаб-квартирі Альянсу мені говорили, що у Брюсселі йдуть найгостріші дискусії, наближати Україну чи ні, у чому голоси кардинально розділилися, але зійшлися в одному - зробити так, щоб не штовхнути Україну у обійми Росії. Ось що їх лякає. Буде риторика, але Україну відкидати не будуть", - сказав Крючков.

Есдекам, як у класика, боляче за "державу". Заступник Крючкова по комітету Борис Андресюк вважає, що, ухваливши таке рішення, НАТО "вчинили з Україною неадекватно її положенню в Європі, не враховуючи її реальне місце і роль". Але, незважаючи на це, Україна повинна взяти участь у саміті у "будь-якому форматі", бо треба "боротися за своє місце під сонцем".

Народний депутат, член фракції БЮТ Анатолій Матвієнко вважає, що "відбувається блокада Кучми, завтра – буде блокада України. Тому Кучма повинен нарешті зрозуміти: пора злазити з даху".

Екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк "дуже важливим" вважає те, що Альянс не пов'язує рішення не запрошувати Кучму з самими відносинами Україна-НАТО. "Більш того, зі штаб-квартири НАТО іде сигнал підтримати поглиблення стосунків з Україною", - зазначив Тарасюк в коментарі УП.

На питання, як розвивати діалог з НАТО при ігноруванні президента, Тарасюк зазначив: "Таке можливо, якщо влада не робитиме комплекс відносин з НАТО заручником рішення Альянсу щодо дискредитованого глави держави". Тому Києву слід погоджуватися і на запропонований формат саміту на рівні міністрів закордонних справ.

Тарасюк сказав, що такі прецеденти, як не запрошувати президента на саміт після того, як було попереднє рішення про його участь, "не дуже часто зустрічаються" у практиці міжнародних відносин: "Останній раз, якщо не зраджує пам'ять – це незапрошення Лукашенка на балто-чорноморський саміт в Ялті" кілька років тому.

Тарасюк також сказав, що "однозначно у Вашингтоні не бажають зустрічатися" з президентом Кучмою. І ситуація не зміниться, навіть якщо буде доведено непродаж радарів до Іраку. "Судячи з коментарів американської влади, предметом їх обурення були самі факти, зафіксовані на записі Мельниченка, а не те, підтверджується чи не підтверджується продаж "Кольчуг", - сказав екс-міністр.

Єдиний вихід, на його думку, це "дати сигнал, в першу чергу суспільству, а потім і зовнішньому світу" про діалог влади і опозиції та вирішення проблем зі свободою слова, резонансними злочинами та корупцією.

Офіційною реакцією української сторони можна вважати слова Анатолія Зленка, який на такий поворот подій відповів підкреслено доброзичливо, і водночас зверхньо. Шеф МЗС вважає, що "Україна як велика європейська держава не може бути об'єктом маніпуляцій". Однак маніпулювати стала якраз сама Україна – про це в огляді преси.

Viva, темники

Тема "Кучма-НАТО" виявилася ще більш вразливою, ніж плани опозиції, тому ЗМІ вдалися до перевіреної тактики – мовчання. Жодним словом (!!!) не обмовилися про рішення Альянсу відмовити Кучмі та взагалі про формат саміту такі теленовини:
- Новоканальський "Репортер" о 19:00,
- УТН–Панорама о 21:00,
- "Факти" на ICTV о 21:45 та
- "Підсумки" на телеканалі "Ера".

Інші телевізійні ЗМІ перевернули повідомлення догори дригом. Дехто просто сказав: "рішення викликано тим, щоб не зашкодити подальшому розвитку нормальних і дружних стосунків між Україною та Альянсом" (ТСН, 19:30). Тобто жодного слова про те, що їхати мав туди Кучма – саме на цьому тиждень тому наголошували на Банковій.

Так само СТБ – ні о 19:30, ні в ліберальних "Вікнах-опівночі" не сказали, що Кучму просто не захотіли бачити на саміті: "Празький саміт Україна-НАТО, запланований на кінець листопада, відбуватиметься на рівні міністрів закордонних справ. Представники НАТО в Брюсселі кажуть, що таке рішення ухвалили з метою підтримання конструктивних стосунків Альянсу з Україною".

"Репортер" продемонстрував дива сміливості у нічному ефірі та єдиний зміг видавити: "Представники Альянсу пояснюють зміну своєї позиції різними причинами, зокрема, і ситуацією навколо звинувачень України у продажу "Кольчуг" Іраку".

"Інтер" перевершив всіх. На їх думку, в Брюсселі почули Кучму, який сам не хотів їхати на переговори, і тому відмовилися від такого формату.

Переконайтесь самі, була маніпуляція чи ні: "Заседание комиссии Украина-НАТО, назначенное на ноябрь 2002 года пройдет на уровне министров иностранных дел. Первоначально предполагалось, что в Праге состоится встреча глав государств, но вчера украинский президент подчеркнул – саммит имеет смысл только в том случае, если на нем будут обсуждаться перспективы сотрудничества между Киевом и Брюсселем, а не взаимные обвинения. А сегодня стало известно, что от идеи саммита отказалось и руководство НАТО".

Життя триває!

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua