Медведчук бреше чи перебільшує?
П'ятниця, 22 листопада 2002, 18:04
Майже за два тижні американська сторона відповідає на тверді роз'яснення голови президентської адміністрації Віктора Медведчука. Минулого вівторка той майже півтори години переконував журналістів у "безпрецедентній відкритості" України.
Не знаючи змісту документа і реальної ситуації, слухаючи упевненого в собі і досить переконливого Медведчука, здавалося, що все саме так і є, як розповідає глава канцелярії.
Посол США Карлос Паскуаль відповів йому листом до редакції газети "2000", яка, до речі, не відрізняється особливою любов'ю до американського представника. І, мабуть, не сподіваючись на те, що це видання оприлюднить текст листа цілком, текст роз'яснення спрямований у пресу.
Ви маєте можливість довідатися, як ФБР проводила експертизу, чому американська сторона не хоче надавати українським спеціалістам оригінали записів Мельниченка, і головне – чому група експертів з Британії і США залишилася незадоволеною заявленою "безпрецедентною відкритістю" влади України.
Нещодавно пан С.Кичигін, редактор газети "2000" надіслав мені листа із проханням роз'яснити деякі моменти стосовно аудіозапису розмови між Президентом Кучмою та паном Малєвим від 10 липня 2000 року. Я користуюся нагодою ще раз викласти погляди уряду США. З огляду на широку зацікавленість у цих питаннях я відповідаю пану Кичигіну у формі відкритого листа, який ми надаємо пресі.
Питання про автентичність запису впливає на політику США, але не є юридичною справою. Федеральне Бюро Розслідувань США (ФБР) провело повний і всебічний аналіз запису з тим, щоб уряд Сполучених Штатів зміг зробити свідомий вибір у своїй політиці, а не для провадження судової справи. Підтвердження справжності запису неминуче зруйнувало довіру в американсько-українських відносинах на найвищих рівнях. І сказавши це, ми не маємо потреби чи зацікавленості у дуелі між експертами.
Експерти Лабораторії електронних досліджень ФБР провели лабораторний аналіз оригіналів запису та оригінального записуючого пристрою, наданих Миколою Мельниченком. Запис переслуховувався і переглядався багато разів із використанням низки технічних та звукових методик, які спільно можуть визначити, чи цифровий запис піддавався маніпуляції і чи було його спотворено. Висновок експертів такий, що запис справжній, не піддавався змінам і містить розмову між Президентом Кучмою і паном Малєвим.
Технічні експерти, які проводили аналіз, не знайшли у записі розривів, не знайшли ознак маніпулювання цифровими файлами і не вловили якихось незвичайних звуків, які мали б бути присутні, якщо б запис піддавався втручанню. У ході аналізу експерти з трьох агентств Уряду Сполучених Штатів підтвердили, що на записі зафіксовано голос Президента Кучми. Вони зазначили, що фабрикація такого діалогу, який досліджувався, є неймовірною, навіть із допомогою дуже складної електронної апаратури. Коротше кажучи, з технічної точки зору немає потреби у подальшому аналізі.
Нам відомо, що певні приватні групи проводили аналіз копій деяких записів пана Мельниченка, але ми не були задіяні у таких дослідженнях і не можемо коментувати їх. Український уряд повідомив Уряд Сполучених Штатів, що він проводив аналіз запису між Президентом Кучмою та паном Малєвим, але Український уряд визнав, що цей запис було відтворено за версією, вміщеною в інтернеті; тобто оригінальний запис він не досліджував. У пресі також виникали непорозуміння із вживанням слів "запис" і "плівка". Коли йдеться про розмову між Президентом Кучмою та паном Малєвим, аналіз ФБР проводився на цифровому записі тієї розмови, а не на плівці.
З нашого погляду мотивацією продовження піддавання сумніву автентичності запису з липня 2000 р. є бажання декого відволікти увагу від наявного факту – рішення передати Іраку, у порушення санкцій ООН, систему "Кольчуга".
Проблема "Кольчуги" важлива для нас тому, що вона має вплив на безпеку наших пілотів, які патрулюють зони обмеження польотів над Іраком. А ще вона важлива для нас та наших європейських партнерів тому, що рішення передати цю систему країні, яка постійно порушує міжнародне право та права людини, явно суперечить заявленій відданості України "європейському вибору".
Чи власне трансфер системи "Кольчуга" до Іраку відбувся? Із самого початку цього епізоду Уряд Сполучених Штатів казав, що при тому, що ми переконані у автентичності запису від 10 липня 2000 р., ми не знаємо, чи сам трансфер насправді відбувся. Певна інформація, що ми маємо у нашому розпорядженні, вказує, що він міг відбутися. Українська влада запросила до України групу американських та британських експертів, щоб упевнитися, що трансфер не мав місця. Через брак доступу до важливих документів та серйозні прогалини у документації на порушення процесу експортного контролю України група не змогла виключити можливості передачі системи "Кольчуга" до Іраку.
Зокрема, групі не було дозволено ознайомитися із повними доповідями про розстеження, які, за інформацією, наданою нам Урядом України, вже були здійснені Радою національної безпеки і оборони, Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою, а також із важливими контрактними документами. Доступ до усіх цих документів був обіцяний групі, але пізніше у ньому було відмовлено. Група також не мала доступу до ключових осіб, включаючи колишнього голову СБУ Леоніда Деркача та колишнього почесного консула Іраку в Україні.
Група також знайшла серйозні недоліки у способі здійснення системи експортного контролю України. При тому, що процес експортного контролю України передбачає наявність системи стримувань і противаг, такі дії не здійснювалися, або ж не були задокументовані, що унеможливлює реконструкцію подій навколо згоди на продаж "Кольчуги" у 2000 році. Тому питання про те, чи трансфер мав місце, повинне залишатися відкритим. Більш того, щоб подальше розслідування ООН могло дати користь, Український уряд повинен спочатку визначитися, чи буде він надавати документацію, у якій було відмовлено американсько-британській групі. Інакше група ООН зіткнеться із тими ж перешкодами в оцінці питання трансферу, з якими зіткнулася група зі Сполучених Штатів та Великої Британії.
Незважаючи на те, що ми не задоволені результатами візиту групи експертів, Сполучені Штати в цілому залишаються відданими широким, енергійним відносинам з Україною. З цією метою Сполучені Штати підтримують активну взаємодію по двосторонніх та багатосторонніх дипломатичних каналах. Наша підтримка Плану дій НАТО-Україна та інтенсивної програми, що має бути його результатом, – це лише один з прикладів. Ми також продовжуємо підтримувати взаємодію між нашими військовими, програми з нерозповсюдження, розвиток малого бізнесу, розвиток приватного сектора у сільському господарстві, проекти з місцевого та регіонального врядування, заходи із зміцнення громадянського суспільства та незалежної преси, програми обмінів, взаємодію з Верховною Радою та інші види діяльності.
Я сподіваюся, що мої коментарі допомогли відповісти на запитання, що виникли у зв'язку із можливою передачею системи "Кольчуга" Іраку.
З повагою, Посол Карлос Паскуаль
Аргументацію Медведчука читайте тут:
Медведчук, як остання надія президента. Стратегія України у "кольчужному скандалі"
Не знаючи змісту документа і реальної ситуації, слухаючи упевненого в собі і досить переконливого Медведчука, здавалося, що все саме так і є, як розповідає глава канцелярії.
Посол США Карлос Паскуаль відповів йому листом до редакції газети "2000", яка, до речі, не відрізняється особливою любов'ю до американського представника. І, мабуть, не сподіваючись на те, що це видання оприлюднить текст листа цілком, текст роз'яснення спрямований у пресу.
Ви маєте можливість довідатися, як ФБР проводила експертизу, чому американська сторона не хоче надавати українським спеціалістам оригінали записів Мельниченка, і головне – чому група експертів з Британії і США залишилася незадоволеною заявленою "безпрецедентною відкритістю" влади України.
Нещодавно пан С.Кичигін, редактор газети "2000" надіслав мені листа із проханням роз'яснити деякі моменти стосовно аудіозапису розмови між Президентом Кучмою та паном Малєвим від 10 липня 2000 року. Я користуюся нагодою ще раз викласти погляди уряду США. З огляду на широку зацікавленість у цих питаннях я відповідаю пану Кичигіну у формі відкритого листа, який ми надаємо пресі.
Питання про автентичність запису впливає на політику США, але не є юридичною справою. Федеральне Бюро Розслідувань США (ФБР) провело повний і всебічний аналіз запису з тим, щоб уряд Сполучених Штатів зміг зробити свідомий вибір у своїй політиці, а не для провадження судової справи. Підтвердження справжності запису неминуче зруйнувало довіру в американсько-українських відносинах на найвищих рівнях. І сказавши це, ми не маємо потреби чи зацікавленості у дуелі між експертами.
Експерти Лабораторії електронних досліджень ФБР провели лабораторний аналіз оригіналів запису та оригінального записуючого пристрою, наданих Миколою Мельниченком. Запис переслуховувався і переглядався багато разів із використанням низки технічних та звукових методик, які спільно можуть визначити, чи цифровий запис піддавався маніпуляції і чи було його спотворено. Висновок експертів такий, що запис справжній, не піддавався змінам і містить розмову між Президентом Кучмою і паном Малєвим.
Технічні експерти, які проводили аналіз, не знайшли у записі розривів, не знайшли ознак маніпулювання цифровими файлами і не вловили якихось незвичайних звуків, які мали б бути присутні, якщо б запис піддавався втручанню. У ході аналізу експерти з трьох агентств Уряду Сполучених Штатів підтвердили, що на записі зафіксовано голос Президента Кучми. Вони зазначили, що фабрикація такого діалогу, який досліджувався, є неймовірною, навіть із допомогою дуже складної електронної апаратури. Коротше кажучи, з технічної точки зору немає потреби у подальшому аналізі.
Нам відомо, що певні приватні групи проводили аналіз копій деяких записів пана Мельниченка, але ми не були задіяні у таких дослідженнях і не можемо коментувати їх. Український уряд повідомив Уряд Сполучених Штатів, що він проводив аналіз запису між Президентом Кучмою та паном Малєвим, але Український уряд визнав, що цей запис було відтворено за версією, вміщеною в інтернеті; тобто оригінальний запис він не досліджував. У пресі також виникали непорозуміння із вживанням слів "запис" і "плівка". Коли йдеться про розмову між Президентом Кучмою та паном Малєвим, аналіз ФБР проводився на цифровому записі тієї розмови, а не на плівці.
З нашого погляду мотивацією продовження піддавання сумніву автентичності запису з липня 2000 р. є бажання декого відволікти увагу від наявного факту – рішення передати Іраку, у порушення санкцій ООН, систему "Кольчуга".
Проблема "Кольчуги" важлива для нас тому, що вона має вплив на безпеку наших пілотів, які патрулюють зони обмеження польотів над Іраком. А ще вона важлива для нас та наших європейських партнерів тому, що рішення передати цю систему країні, яка постійно порушує міжнародне право та права людини, явно суперечить заявленій відданості України "європейському вибору".
Чи власне трансфер системи "Кольчуга" до Іраку відбувся? Із самого початку цього епізоду Уряд Сполучених Штатів казав, що при тому, що ми переконані у автентичності запису від 10 липня 2000 р., ми не знаємо, чи сам трансфер насправді відбувся. Певна інформація, що ми маємо у нашому розпорядженні, вказує, що він міг відбутися. Українська влада запросила до України групу американських та британських експертів, щоб упевнитися, що трансфер не мав місця. Через брак доступу до важливих документів та серйозні прогалини у документації на порушення процесу експортного контролю України група не змогла виключити можливості передачі системи "Кольчуга" до Іраку.
Зокрема, групі не було дозволено ознайомитися із повними доповідями про розстеження, які, за інформацією, наданою нам Урядом України, вже були здійснені Радою національної безпеки і оборони, Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою, а також із важливими контрактними документами. Доступ до усіх цих документів був обіцяний групі, але пізніше у ньому було відмовлено. Група також не мала доступу до ключових осіб, включаючи колишнього голову СБУ Леоніда Деркача та колишнього почесного консула Іраку в Україні.
Група також знайшла серйозні недоліки у способі здійснення системи експортного контролю України. При тому, що процес експортного контролю України передбачає наявність системи стримувань і противаг, такі дії не здійснювалися, або ж не були задокументовані, що унеможливлює реконструкцію подій навколо згоди на продаж "Кольчуги" у 2000 році. Тому питання про те, чи трансфер мав місце, повинне залишатися відкритим. Більш того, щоб подальше розслідування ООН могло дати користь, Український уряд повинен спочатку визначитися, чи буде він надавати документацію, у якій було відмовлено американсько-британській групі. Інакше група ООН зіткнеться із тими ж перешкодами в оцінці питання трансферу, з якими зіткнулася група зі Сполучених Штатів та Великої Британії.
Незважаючи на те, що ми не задоволені результатами візиту групи експертів, Сполучені Штати в цілому залишаються відданими широким, енергійним відносинам з Україною. З цією метою Сполучені Штати підтримують активну взаємодію по двосторонніх та багатосторонніх дипломатичних каналах. Наша підтримка Плану дій НАТО-Україна та інтенсивної програми, що має бути його результатом, – це лише один з прикладів. Ми також продовжуємо підтримувати взаємодію між нашими військовими, програми з нерозповсюдження, розвиток малого бізнесу, розвиток приватного сектора у сільському господарстві, проекти з місцевого та регіонального врядування, заходи із зміцнення громадянського суспільства та незалежної преси, програми обмінів, взаємодію з Верховною Радою та інші види діяльності.
Я сподіваюся, що мої коментарі допомогли відповісти на запитання, що виникли у зв'язку із можливою передачею системи "Кольчуга" Іраку.
З повагою, Посол Карлос Паскуаль
Аргументацію Медведчука читайте тут:
Медведчук, як остання надія президента. Стратегія України у "кольчужному скандалі"
