Два роки потому. Мельниченко: "Ніхто гарантувати Кучмі спокійну старість вже не може"

Четвер, 28 листопада 2002, 17:31
Ранок 28 листопада 2000 року. На парламентську трибуну виходить Олександр Мороз і через кілька хвилин країна дізнається, що до зникнення Георгія Гонгадзе причетний президент.

Ще через декілька годин у переповненому журналістами приміщенні Мороз демонструє касету, на якій, ледь чутно, між матами, Кучма кілька разів вимовляє
"Гонгадзе", "чеченці", "абарзел", "всяка срань".

Зараз деякі з президентських висловлювань стали загальновживаними, а тоді це викликало шок. Усі впізнали голос гаранта.

До 28 листопада керівництво міліції і прокуратури імітували наполегливі пошуки Гонгадзе, хоча вони вже знали, кого знайшли у Таращі. Після 28 листопада вони перестали піклуватися про обличчя. Вони не гребували нічим для захисту президента. Не зрозуміло тільки чому. Для захисту своєї посади? Заради своїх дітей?

Зараз, два роки потому багато що бачиться інакше, і ми вирішили подивитися на ситуацію очима головних учасників подій 28 листопада – майора Миколи Мельниченка і лідера Соцпартії Олександра Мороза.

Мельниченко

- Минуло два роки з початку так званого касетного скандалу. Як ви оцінюєте цей час – у вашому власному житті та в житті країни, яку ви змушені були залишити?

- Світ змінився, країна змінилася, я змінився. Я розумів раніше і розумію зараз, що зло в Україні не згине разом з Кучмою. І сьогодні ми бачимо, що зло в Україні є системним, воно глибоко пустило коріння в суспільстві. Щоб вирвати його з нашої святої української землі, потрібні зусилля всіх нас – українців, - тому що протягом останніх років там виросло багато будяків.

На жаль, тоді, 2 роки тому, серед політичної еліти було мало людей, які готові були голими руками виполювати до кінця будяки корупції. Дехто з них вважав ці будяки розами, аж поки ці "рози" їх же не покололи. Другі ж з самого початку правильно вбачали ці будяки, але боялися за свої ніжні руки. Тому вони намагалися домовитись із будяками про мирне співіснування. Але Кучма був не дурним! Він використав їхні спроби домовитись для того, щоб роз'єднати їх та виграти час, щоб віднайти спосіб гарантувати собі спокійну старість.

На сьогоднішній день юридична ситуація для Кучми набагато погіршилась – вже в Україні порушена кримінальна справа проти нього, а в США готується судовий позов Єльяшкевича. Тому ні практично, ні теоретично, ніхто гарантувати Кучмі спокійну старість вже не може.

- Чи думаєте ви після відставки Кучми і зміни владної команди оприлюднити всі плівки, які у вас є?

- Я вважаю, що записи повинні використовуватися в першу чергу для розслідувань та судових процесів, а також частково для вивчення вченими деяких аспектів найновітнішої історії України. Таке рішення повинно прийматися колегіально. На сьогодні це – комісія Верховної Ради України, яку очолює Григорій Омельченко.

- Після відставки уряду Кінаха в Україні змінюється владна еліта. Щось цікаве у вас є на Януковича? Азарова? Табачника? Гайдука? – це новий прем'єр та його заступники.

- Цікаве є. Питання в іншому – хто і як цю інформацію буде використовувати. Раніше була оприлюднена інформація, яка свідчить про злочини, скоєні Януковичем та Азаровим. Що ми маємо зараз? Один – прем'єр-міністр України, другий – віце-прем'єр. Тому потрібно сконцентрувати наші зусилля на якісному використанні інформації, а саме – на початку юридичних процесів.

- Нещодавно Григорій Омельченко заявляв, що у вас є записи, на яких ідеться про продаж установок "Град" до Ірану. Про що йдеться? Чи є якісь епізоди, де ідеться про нелегальний продаж зброї?

- Епізоди є. Іде розслідування на міжнародному рівні. Саме тому комісією ВР прийняте рішення ці факти не розголошувати.

- У кого зараз перебувають всі ваші записи та записуючий пристрій?

- Всі записи знаходяться під моїм контролем. Копія частини записів повинна бути у розпорядженні комісії Верховної Ради України. Деякі оригінали записів розмов щодо незаконного продажу зброї мафією країнам-ізгоям, а також записуючий пристрій я передав на експертизу в Міністерство юстиції США.

Запитання були надіслані Миколі електронною поштою. Так само ми отримали й відповіді, але у вигляді відсканованих картинок. Можливо, передача мейлом була багатоступінчатою.

До речі, майор залишив без відповідей ряд запитань – частково відповівши на них у своєму листі. Ми питали Миколу: "Яких помилок, допущених вами за цей час, ви б уникнули, якби мали можливість почати все з початку?"; "Раніше ви заявляли, що будете подавати позов проти Кучми в США. На якій стадії це питання, про що має ітися у позові?"; "Чим ви зараз займаєтеся у США? Як ваша родина? Як ваші родичі в Україні?"

Чому Микола не став відповідати на ці запитання наразі невідомо, можливо в нього просто не вистачило часу.



Мороз

- Які ви бачите головні наслідки у річницю касетного скандалу?

- Головним наслідком є те, що стало іншим суспільство. Якщо раніше люди підозрювали владу, президента у нещирості його дій, заяв, то тепер вони мають підтвердження, що їхні підозри були справедливими. І відповідно люди починають діяти.

Я не буду говорити про відставку одіозних фігур - це все антураж. За ці два роки вдалося привернути увагу до цієї проблеми не тільки нашого суспільства, але і міжнародного співтовариства. Реакція на дії опозиції з боку керівників, політичних кіл зарубіжжя свідчить, що лукавство, лицемірство не сприймається і там. Що потреба в демократизації життя - це реальність, яка турбує і міжнародне співтовариство.

За цей період в Україні вдалося сформувати опозицію, різну за ідеологічною орієнтацією, але здатну боротися принаймні за потребу зміни системи влади, при якій не вдавалося б владу узурпувати. І те, що нарешті до Верховної Ради прийшло рішення Конституційного суду з приводу проектів законів змін до Конституції. І те, що президент був змушений говорити про необхідність політичної реформи в України - це все наслідок дій опозиції. І джерелом цього виступає інформація, яка стала загальновідомою 28 листопада 2000 року.

Я маю підстави говорити, що суспільство сьогодні інше. І вибори 2002 року, голосування за партійні списки продемонструвало, що боротьба опозиції за правду в Україні не пройшла марно. Люди знають, що треба робити, як голосувати, і їх не збивають з пантелику залежні засоби масової інформації.

Врешті-решт, перетворення відбуваються не одномоментно. Процес іде широкий, планомірний, все більше охоплює людей. І він обов'язково завершиться демократизацією життя в Україні.

- Якщо поглянути на два роки назад, які помилки, допущені вами, ви б врахували, якби мали можливість почати все з початку?

- Мій крок був оптимальний. Я помилок не робив, я просто не міг встигнути те, що потрібно було зробити.

- Наприклад…?

- Наприклад, треба було до 28 листопада підготувати роздруківки розмови і роздати її депутатам. З іншого боку, треба було гарантувати максимум конфіденційності, щоби не підставляти людей, в тому числі Миколу Мельниченка, бо інакше це закінчилося б трагічно для них.

- А за інший період? Те, що з'являються плівки на різну тематику…

- Я не маю жодного стосунку до того, що з'являються плівки на різну тематику. І тому не хочу це коментувати. Тут є самостійні суб'єкти політичного життя. Один із них - Микола Мельниченко. З іншого боку - є комісія Верховної Ради. Є прокуратура, яка закидає якісь дурниці, які Микола Мельниченко або комісія змушені коментувати. Є президент, який свої 20 копійок кидає у проблему. Адже можна було і локалізувати все, що пов'язано з "Кольчугами". Але він боїться особистої відповідальності за злочини, котрі не є таємницею для більшості людей.

Це ще одне підтвердження, що треба змінювати систему влади. Бо якщо президент хоче уникнути відповідальності від того, що стало загальновідомим, то це є підставою для клопотів парламенту.

- Пропрезидентські сили заявляють: президент міг казати таке на адресу Георгія Гонгадзе, але використали це ті, хто хотіли заподіяти шкоди Кучмі. Чи була у вас думка, що можливо, так воно і було?

- Чому у мене повинна бути така думка, коли у нас є колосальний апарат, слідчі, які то одну брехливу версію підкидають, то іншу, що в сукупності ще раз підтверджує: все це правда, (Кучма) причетний особисто, прокурор через день знав про те, що робилося, міліція намагається викрутися.

Колосальний репресивний апарат є. Де у світі ще є, щоб два роки вбиту людину не поховали, намагаючись збрехати. Це що, я бомжів знаходив, чи Циклопа, чи я приносив "привітання з новим роком" експерту, яка встановила, що це тіло Георгія Гонгадзе. Чи я вкладав у вуста Джиги, що це не Георгій, не той зріст, рік назад прикопаний? Чи я його завозив у Таращанський ліс, до себе на округ, тією дорогою, що я їжджу на зустрічі з місцевим активом. Хіба не зрозуміло, навіщо це робиться?

Хіба я причетний, що на 15 років безпідставно посадили у тюрму Сергія Іванченка? Те, що це вказівка президента, розробки Служби безпеки і міліції - хіба це не зрозуміло?

Просто час пройде, і небагато часу, і все стане на місце - і злочинці будуть відповідати.

- Чим пояснити, що вуличні акції опозиції припинилися в останній місяць?

- Треба вивести 100 тисяч - виведемо. Треба 200 тисяч - виведемо. Не про те мова. Є фази боротьби за зміну системи влади, і сьогодні на перший план виведена парламентська фаза. Тут треба домогтися всього. А, з іншого боку, використати повною мірою зовнішній фактор, щоб люди і на сході і на заході подивилися, що не все так просто в Україні. І закривати на це очі не треба. А в сукупності це дасть потрібний результат.

А вуличні акції ще будуть - коли саме, ми скажемо, коли буде потреба.

- Кажуть, що у опозиції не було грошей, що влада виявилася сильнішою

- Подивіться, у влади 360 000 чиновників, 600 000 працівників міліції, інший репресивний апарат. Опозиція така, яка є. Ми розраховуємо, що і в середовищі є люди, громадяни, які думають про своє майбутнє. Але дорікати, що опозиція не скинула президента - це верх цинізму. До мене з цим звертаються і представники вищої еліти, наближеної до президента. Ті люди, з якими він радиться. І вони кажуть: скиньте його під три чорти. Давайте почекаємо трохи - все буде. Треба тільки, щоб терпіння було. І не треба робити занепадницьких оцінок, які лунають у зорієнтованих засобах масової інформації.

- Тимошенко казала, що вона особисто готова гарантувати Кучмі безпеку на пенсії, лише б він пішов. Чи готові на такий крок ви?

- Я поки не знаю намірів президента з цього приводу. Будуть наміри, будемо потім і думати.

- Тобто судове переслідування не входить у ваші плани?

- Ще раз кажу: будуть пропозиції, тоді будемо всебічно їх обговорювати. А поки я бачу іншу лінію його поведінки: він хоче всіх зробити дурнями, а сам - на білому коні. Та білий кінь уже по коліно в гною, а він все ще видає із себе святого.

- Не думаєте, що коаліція опозиції може зазнати ударів під час розгляду конституційних питань. Деякі сили, блок Тимошенко, виступає за сильну президентську владу, а соціалісти, комуністи, "Наша Україна" - за підсилення парламенту.

- Є питання, які можуть бути предметом дискусії. Але це не означає, що вони повинні торпедувати зусилля опозиції щодо зміни системи влади.

- Зараз стало модно відмовлятися від балотування в президенти. Таку заяву зробив Янукович, Литвин, за Медведчука повідомив Кучма. Чи збираєтеся ви теж відмовитися балотуватися на наступних президентських виборах?

- Я ще раз повторюю - мене ця тема не хвилює. Мене хвилює зміна система влади. Зробимо це - тоді повернемося до цього питання.

- Чи бачите ви себе у владі при зміненій системі влади?

- Звичайно. Я і сьогодні при владі є.

- Ні, я мав на увазі на керівній посаді у парламенті чи уряді?

- Що, я повинен сказати: я хочу бути президентом, прем'єром, головою парламенту? Я здаюся таким примітивним? Сьогодні мене цікавить зміна системи влади. За це і борюся. Все інше вирішуватиметься пізніше.

Потебенько

"Українська правда" намагалася взяти інтерв'ю з приводу другої річниці касетного скандалу у колишнього генерального прокурора Михайла Потебенька. Він відмовився, зазначивши лише, що не хоче підіймати цю тему, щоб не травмувати родичів Георгія. Потебенько також сказав, що хоче, щоб цей злочин був розкритий якнайшвидше.

Залишимо без коментарів слова людини, на яку було покладено завдання вигородити владу, і з яким він успішно впорався.


Читайте про те, як це було 28 листопада 2000:

Кучма "замовив" Гонгадзе?

Стенограма аудіозапису, який був отриманий О. Морозом від офіцера СБУ

"Українська правда" у Threads

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News