Відповідь України на звіт по "Кольчугах"

7 переглядів
П'ятниця, 20 грудня 2002, 13:25
У четвер Міністерство закордонних справ поширило свою відповідь на звіт американо-британських експертів по "Кольчугах". Відбулося це майже через місяць, як Вашингтон та Лондон зробили надбанням громадськості повний текст своїх підозр щодо можливого продажу радару. Україна знову відкидає всі звинувачення. Немає жодної ознаки, що Київ надасть відповідь на додаткові питання експертів.


КОМЕНТАР МЗС ДО ЗВІТУ ГРУПИ АМЕРИКАНСЬКИХ ТА БРИТАНСЬКИХ ЕКСПЕРТІВ. 19 грудня 2002

1. "Федеральне бюро розслідувань визнало автентичними записи розмови Президента України, яка відбулася 10 липня 2000 року. Під час розмови Президент України схвалив пропозицію Малєва таємно поставити станції "Кольчуга" до Іраку через третю країну".

Україна не може погодитися з цим твердженням тому, що немає доказів, які б дозволили зробити такий однозначний висновок.

В Україні було проведено офіційну експертизу, яка показала, що встановити технічну автентичність фонограм, записаних у форматі ДМР (саме в цьому форматі записані так звані плівки Мельниченка) неможливо.

Більше того, як стверджує один з керівників Міжнародної асоціації судової фонетики доктор Пітер Френч, який спеціалізується на аналізі магнітних записів мовних зразків, будь-які категоричні твердження про ідентичність плівок Мельниченка нічим не обґрунтовані.

Незважаючи на пропозиції української сторони провести спільне дослідження зазначених фрагментів записів Мельниченка, американська сторона відмовилась від цього. Більш того, вона не надала висновків власної експертизи.

2. Ступінь співробітництва та транспарентності української сторони був нерівномірний.

Ступінь співробітництва в Україні був однаковий.

Група іноземних експертів отримала відповіді практично на всі запитання, які виникали під час роботи в Україні і були пов'язані з можливістю поставок станцій "Кольчуга" до Іраку. Експерти були ознайомлені з матеріалами і результатами розслідувань з цього питання, здійсненими українськими правоохоронними органами, зокрема, СБУ та Генпрокуратурою.

Разом з тим, експерти вимагали надати їм можливість ознайомитись з рядом документів з питань військово-технічного співробітництва (зокрема, з протоколами засідань Комітету з політики ВТС та експортного контролю при Президентові України), які містять відомості, що складають державну таємницю України, і, в той же час, не мають жодного відношення до питання, яке досліджувалося групою експертів.

Слід наголосити, що доступ до таких документів обмежувався чинним законодавством, що могло викликати у експертів ілюзію нерівномірності доступу до інформації.

3. Дуже часто українські посадові особи категорично відмовлялися відповідати на конкретні запитання, які були ключовими для роботи експертів, особливо, коли порушувалися питання щодо ролі вищих посадових осіб України. Також на прямі запитання експертів щодо можливих поставок "Кольчуг" до або через треті країни, Група отримувала непрямі відповіді від посадових осіб Уряду України.

Цей висновок не відповідає дійсності. З самого початку, українська сторона запропонувала вести протоколи кожної зустрічі, які були б скріплені підписами відповідних осіб від обох сторін. Експерти відмовились від цього.

Українська ж сторона вела протоколи усіх зустрічей, в яких фіксувалися усі запитання і відповіді. І твердження щодо непрямих відповідей на конкретні запитання не знаходить свого підтвердження у відповідних стенограмах.

В ході зустрічей з іноземними експертами українською стороною неодноразово вказувалось на те, що Україною реалізовано тільки два експортних контракти на поставку станцій "Кольчуга" за кордон (3 станції було поставлено до Ефіопії, 4 - до КНР). Інших постачань іноземним замовникам не було.

4. Деякі з найбільш важливих документів не були надані групі, зокрема, документація з продажу 4-х станцій "Кольчуга" до Китаю.

Групі американських і британських експертів було надано всі необхідні документи щодо продажу станцій "Кольчуга" до Китаю, крім самого контракту. Зміст цього контракту, за загальновстановленими нормами, в тому числі, і нормами викладеними і узгодженими в цьому контракті, є комерційною таємницею, яка належить не тільки Україні, але й Китайській Народній Республіці.

Про це неодноразово наголошувалось експертам.

Жодних міжнародних норм в результаті підписання цього контракту не було порушено. При підготовці та реалізації контракту на поставку чотирьох станцій "Кольчуга" до КНР українською стороною були виконані всі необхідні процедури експортного контролю, зокрема, отримано від китайської сторони відповідні гарантії щодо кінцевого споживача (Народної армії КНР) та неможливості реекспорту поставленої продукції в інші країни без попередньої згоди української сторони, а також зафіксовано зобов'язання про надання документа, який підтверджує доставку товару кінцевому споживачу, який отримано українською стороною.

Водночас, слід зазначити, що експертам були надані копії окремих положень цього контракту, які не є таємницею. Зокрема, на прохання експертів, їм було показано окремий пункт згаданого контракту, в якому містяться гарантії китайської сторони щодо неможливості реекспорту поставленої продукції без попередньої згоди України. Крім того, експертам передано копії транспортних документів щодо відвантаження станцій до Китаю та списки громадян України, які обслуговують ці станції. Більше того, експертам було надано копії сертифікатів кінцевого споживача, де вказувалося, що кінцевим користувачем станцій "Кольчуга" є Китай.

Група експертів була також ознайомлена з коносаментами, які були отримані від капітанів кораблів, що перевозили "Кольчуги" до КНР.

Китайська сторона була поінформована про відмову України надати американським та британським експертам дані, що стосуються контракту, і займає принципову позицію щодо недоцільності передачі такої інформації.

Необхідно також відзначити, що 25 листопада на прес-брифінгу в МЗС КНР було повідомлено, що питання про можливе постачання радарних систем з Китаю до Іраку не стоїть. Уряд КНР чітко дотримується санкцій РБ ООН стосовно Іраку.

5. 19 жовтня експертів повідомили, що деякі документи будуть розсекречені та надані найближчим часом. У висновку відмічено, що група досі чекає на ці документи.

Це, знов таки, не відповідає дійсності.

Службою безпеки України 23 жовтня ц.р. було розсекречено деякі передані до Генпрокуратури документальні матеріали щодо продажу станцій "Кольчуга" за кордон. 24 жовтня в Генеральній прокуратурі України представникам Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні було надано доступ до них, а також до двох томів кримінальної справи, порушеної по факту незаконної торгівлі зброєю, з таємними документами, які в установленому порядку були попередньо розсекречені.

До цього іноземні експерти мали можливість ознайомитися з першими 4-ма томами зазначеної кримінальної справи.

Глава Адміністрації Президента України В. Медведчук, як Голова комісії по створенню належних умов для роботи експертів з питань експорту станцій "Кольчуга" в Україні, особисто поінформував американську та британську сторони, що в Україні існує процедура розсекречення матеріалів, яка за звичайних обставин триває близько двох-трьох місяців. Відповідні документи були розсекречені значно швидше. Українська сторона пішла назустріч експертам.

Згідно з чинним законодавством копії цієї кримінальної справи (6 томів) експертам не могли бути передані. Але, за результатами розслідування, проведеного Генпрокуратурою, у порушенні кримінальної справи по цьому факту було відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Копію цієї постанови було передано керівнику групи експертів особисто В. Медведчуком ще під час роботи експертів в Україні.

6. Уряд України не зміг надати експертам достатньо доказів того, що поставка "Кольчуг" до Іраку не мала або не могла мати місце.

Україна пішла на безпрецедентний крок щодо надання іноземним експертам всієї необхідної інформації та матеріалів з цього питання.

Керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади, правоохоронних органів та військових формувань України Главою Адміністрації Президента України В. Медведчуком було надіслано вказівку надавати максимальне сприяння експертам США та Великобританії у передачі відповідних матеріалів, документів та іншої інформації, яка стосується виконання покладених на них завдань, а також забезпечити їм допуск на відповідні об'єкти в Україні.

Під час своєї роботи Група іноземних експертів провела ряд зустрічей, як на високому рівні, так і на рівні експертів у Верховній Раді України, а також у міністерствах та відомствах, зокрема, в Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Міністерстві оборони України, Службі безпеки України, Міністерстві закордонних справ України, Генеральній прокуратурі України, Міністерстві промислової політики України, Державній службі експортного контролю України та ін.

Іноземним експертам була надана можливість детально ознайомитись з національною системою експортного контролю - законодавчою базою у цій сфері, механізмом міжвідомчого узгодження, процесом прийняття рішень і надання дозволів на експорт товарів військового призначення та подвійного використання тощо. Експертів поінформували про роль окремих міністерств та відомств в галузі військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Однак, на думку експертів США та Великобританії, цього було недостатньо. Вони вважають, що Україна повинна надати додаткову інформацію, наприклад, як вже зазначалося, щодо дислокації "Кольчуг" в Китаї. Є й інші вимоги, серед них - вирішення нез'ясованих питань щодо виробництва станцій "Кольчуга". В той же час не вказується, які саме питання щодо виробництва "Кольчуг" мають бути вирішені.

З цього приводу слід зазначити, що існує певний "технічний" рівень відкритості. Українська сторона надала копії відповідних документів, які входять до комплекту експортної поставки станції "Кольчуга-Е" (технічний опис, інструкцію з експлуатації, інструкцію оператора, формулярний опис та вантажно-митну декларацію), і які є необхідними для ідентифікації тієї чи іншої станції. Водночас Україна не може передати США та Великобританії інформацію щодо ноу-хау виробництва "Кольчуг" або результати відповідних досліджень.

З огляду на викладене, українська сторона вважає, що висновок групи іноземних експертів щодо неспроможності Уряду України надати достатні докази про непостачання "Кольчуг" до Іраку - є, як мінімум, некоректним.

7. Можливості розслідування перебігу подій, що передували схваленню Президентом 10 липня 2000 року поставки "Кольчуг" до Іраку, та які відбулися після неї, були обмежені.

Система експортного контролю України, яка створена, зокрема, за допомогою США, унеможливлює одноосібне прийняття рішень у сфері військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Існує багатоступеневий механізм міжвідомчого узгодження подібних питань - всі рішення приймаються колегіально.

Навіть, якщо припустити, що хтось з вищих посадовців України дав дозвіл на поставку "Кольчуг" до Іраку, законним або незаконним шляхом, напряму або через треті країни, то до цієї справи мали б бути залучені десятки людей, як на рівні експертів, так і на високому рівні.

Водночас в СБУ експертів було поінформовано, що колишній директор ДК "Укрспецекспорт" В.І.Малєв проводив попередні консультації з керівництвом СБУ щодо можливої поставки станцій "Кольчуга" до Йорданії. В той же час у зв'язку із підозрами у можливому реекспорті "Кольчуг" до Іраку його у категоричній формі було попереджено про недопустимість будь-яких контактів з представниками Іраку у питаннях продажу військової техніки, а також із йорданськими представниками.

8. Зважаючи на відсутність максимального рівня співробітництва та транспарентності, особливо щодо передач третій стороні, питання, чи передавала або ж чи передає Україна "Кольчуги" до Іраку залишається відкритим.

Українська сторона не може погодитись з висновком про відсутність належного рівня співпраці та транспарентності - Україна проявила максимальну відкритість з усіх питань, пов'язаних з роботою групи експертів. Україна зробила все можливе для того, щоб продемонструвати свою відкритість і надати будь-яку інформацію, навіть ту, яка могла зашкодити національним інтересам нашої держави.

На нашу думку, наданої інформації абсолютно достатньо для того, щоб зробити висновок про неможливість експорту "Кольчуг" з України до Іраку.

9. Можливість таємних або нелегальних передач озброєння, особливо за участі третіх сторін, залишається вірогідною. Незважаючи на відкритість України щодо виробництва станцій все ще залишається багато запитань без відповіді та суперечності.

Слід зазначити, що, враховуючи габарити станції та її комплектуючих, здійснити непомітно незаконну передачу "Кольчуг" через кордони України, в тому числі через треті країни, неможливо. Більше того, враховуючи можливості космічної та інших видів розвідки, якими володіють багато країн світу, можна стверджувати, що така передача обов'язково була б зафіксована, як і наявність "Кольчуг" в тій чи іншій країні.

Інформація про кількість вироблених Україною та поставлених за міжнародними договорами "Кольчуг" свідчить про те, що Україною реалізовано тільки два експортних контракти на поставку станцій "Кольчуга" за кордон (до Ефіопії та Китаю).

Україна залишається відкритою для подальшої співпраці з експертами, але за умови, що при цьому США та Великобританія будуть поважати національні інтереси нашої держави.

10. Українська сторона не проводила достатнього, всеохоплюючого розслідування. Групі була надана можливість побачити тільки кореговані та скорочені версії звітів Генпрокуратури, СБУ та Ради національної безпеки і оборони і тому, залишаються серйозні сумніви щодо достовірності та повноти згаданих розслідувань.

Зазначене твердження не відповідає дійсності. Як вже зазначалося, Генеральною прокуратурою було надано доступ до всіх шести томів справи по даному факту розслідування. Було надано копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи. Були розсекречені окремі документи для того, щоб ще раз продемонструвати відкритість української влади. Генеральна прокуратура не надала експертам тільки один документ - контракт про продаж "Кольчуг" до Китаю. При цьому американській стороні було надано відповідні роз'яснення.

Щодо розслідування, яке проводила Служба безпеки України і Рада національної безпеки і оборони, то звіти про ці розслідування були надані експертам під час їхньої роботи в Україні у тому вигляді та обсязі, в якому вони існують.

11. Система експортного контролю України не має достатніх гарантій, які б перешкоджали вищим посадовим особам, або підприємствам зловживати своїм становищем, або обходити систему експортного контролю.

Групою експертів не надано жодних аргументів, які б підтверджували це твердження. Зараз в Україні діє система експортного контрою, яка відповідає всім міжнародним вимогам. В Україні постійно проводяться двосторонні консультації з іноземними державами з питань експортного контролю, зокрема, Великобританією, Німеччиною, США та Росією. Делегації України постійно беруть участь у різноманітних міжнародних форумах і семінарах у цій сфері. Жодних суттєвих зауважень до функціонування цієї системи дотепер не виникало. Довідково: Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль), яка є спеціально уповноваженим органом в Україні у сфері експортного контролю, ретельно розглядає всі заяви стосовно передач підконтрольних товарів, включаючи зброю та військову техніку, іншим країнам.

Нормативними актами України передбачено обов'язкове отримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності висновків Держекспортконтролю щодо можливості проведення переговорів (незалежно від місця їх проведення), пов'язаних з укладенням договорів (контрактів) про експорт товарів військового призначення до інших країн та визначено, що проведення таких переговорів можуть здійснювати лише ті суб'єкти, які мають відповідні повноваження.

Урядом України зараз визначено 16 підприємств, які мають повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення (переважно власного виробництва). За результатами кожного постачання спецекспортери обов'язково звітують перед Держекспортконтролем. Контроль за належним дотриманням зазначених повноважень забезпечується Держекспортконтролем та іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх компетенції.

Контроль за передачами товарів в Україні здійснюється згідно з контрольними переліками, погодженими в рамках існуючих режимів експортного контролю (ВД, РКРТ, ГЯП, АГ), а також згідно з Конвенцією про заборону хімічної зброї та КБТЗ. При перетині митного кордону України Державна митна служба України обов`язково перевіряє відповідність документів, виданих Держекспортконтролем, товарам, що постачаються. До функцій Державної митної служби також входить недопущення вивозу з території України продукції без відповідним чином оформлених документів та в порушення міжнародних зобов`язань України.

Законодавством України, у відповідності до міжнародної практики, передбачено надання до Держекспортконтролю України оригіналів документів, якими уповноваженими на це державними органами країни призначення товарів надано гарантії кінцевого використання товарів та підтверджено зобов'язання про те, що ці товари не реекспортуватимуться і не передаватимуться будь-кому, крім кінцевого користувача, без письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю.

З метою посилення контролю за діяльністю посередників запроваджена обов'язковість їх перевірки з боку Служби безпеки України та Міністерства оборони України.

Для запобігання несанкціонованим передачам озброєнь та військової техніки до інших споживачів, ніж визначено контрактами, періодично здійснюється фізичний контроль за доставкою товарів кінцевому споживачу представником експортера чи відповідного державного органу України з отриманням сертифікату підтвердження такої доставки, особливо коли має місце транзит озброєння через треті країни.

Організація перевірок використання іноземними кінцевими споживачами товарів, які були імпортовані з України з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держекспортконтролю або Посольств України у відповідних державах. У разі необхідності такі перевірки здійснюються через можливості МЗС, СБУ та Міноборони України.

Передачі контрольованої продукції здійснюються при наданні до Держекспортконтролю України оригіналів сертифікатів кінцевого споживача. Періодично МЗС України проводить офіційну перевірку достовірності цих сертифікатів через зовнішньополітичні відомства країн-імпортерів.

Законодавством України передбачено комплекс запобіжних заходів щодо порушників правил та процедур здійснення міжнародних передач, зокрема:

- скасування або тимчасове припинення чинності дозволу на право здійснення експорту або імпорту товарів;

- відкликання за рішенням Держекспортконтролю експортного/імпортного сертифікату до моменту його використання;
скасування Держекспортконтролем позитивного висновку на право проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічного договору (контракту);

- припинення спеціальних повноважень на право здійснення експорту або імпорту товарів;

- зняття Держекспортконтролем компанії з реєстрації, що автоматично унеможливлює отримання дозволів на експорт;

- запровадження спеціального режиму індивідуального ліцензування;

- внесення таких компаній до списків "неблагонадійності".

Статтею 333 Кримінального кодексу України за порушення встановленого порядку вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій, які можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової та спеціальної техніки передбачено покарання штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на три роки.

12. Існує конфлікт інтересів СБУ та ДК "Укрспецекспорт" в системі експортного контролю.

Згідно з чинним законодавством на СБУ покладено функції супроводження питань, пов'язаних із експортом озброєнь, включно з наданням висновків щодо доцільності здійснення тих чи інших передач на основі інформації, якою володіє СБУ. СБУ як орган виконавчої влади в першу чергу виходить із необхідності дотримання національних інтересів України. ДК "Укрспецекспорт" як компанія, що займається експортом спецпродукції, зобов'язана дотримуватись і дотримується рішень, прийнятих державними органами, що діють у сфері експортного контролю (Комітет з політики ВТС та експортного контролю, Держекспортконтроль, СБУ, МЗС та ін). Відмови у наданні дозволів є невід'ємною частиною системи експортного контролю і не можуть розглядатись як конфлікт інтересів.

13. ДК "Укрспецекспорт відмовився визнати зацікавленість Іраку у придбанні системи "Кольчуга" за посередництвом Йорданії, в той час як це було публічно та письмово визнано СБУ. На пряме запитання щодо контакту (контактів) В. Малєва з йорданським посередником з приводу продажу "Кольчуг" до Іраку, представники СБУ - очевидно, єдиної установи, якій відомо про "йорданський" зв'язок - з небажанням поінформували, що їм було відомо про запропоновану операцію, і, як вони стверджують, В. Малєву було повідомлено про "недоцільність" її проведення. Але не було надано жодних доказів того, чи був припинений цей процес, яким чином, і хто конкретно був задіяний у цьому.

Експертам повідомлено, що компетентними органами України, зокрема, СБУ та Головним управлінням розвідки Міноборони України, ретельно розглядаються питання військово-технічного співробітництва з іноземними державами з метою недопущення порушення норм чинного національного законодавства і міжнародних правил. Саме тому докази припинення зазначеного процесу лежать у площині оперативно-розшукової інформації.

Інформація про запит В.І.Малєва дійсно була лише в СБУ, оскільки останній "консультувався" щодо можливості постачання "Кольчуг" до Йорданії лише з керівництвом СБУ особисто. ДК "Укрспецекспорт" доступу до цієї інформації не мала. У зв'язку із підозрами у можливому реекспорті з Йорданії до Іраку В.І.Малєва було попереджено про недопустимість контактів з йорданськими представниками. Це було неофіційне звернення. Ніяких записів не велось. Справа завершилась на етапі попередження В.І.Малєва і до неї в подальшому, зважаючи на відсутність будь-яких контактів, не повертались. Жодних суперечностей у цьому питанні, на нашу думку, не існує.

Інформацію про це частково було передано експертам під час їхньої роботи в Україні. Більш детальні матеріали з цього питання були передані ЦРУ США каналами СБУ.

14. Підгрупі, яка вивчала внутрішню структуру української системи виробництва та маркетингу озброєнь, насамперед в сфері договірних зобов'язань кінцевого користувача, не було забезпечено максимального співробітництва.

Українська сторона однаково співпрацювала з усіма трьома групами і з політичною, і з військовою, і з технічною. Зрозуміло, що коли експерти порушували питання, пов'язані з державною таємницею, то вони отримували обмежені відповіді. Про це їх завжди попереджали.

15. Не до всіх документів, пов'язаних з питанням продажу "Кольчуг" до іноземних країн було надано доступ.

Експертам було надано доступ до всіх документів, крім контракту з Китаєм та окремих документів, що містили державну таємницю. Причина вже пояснювалась вище (п. 4).

16. Як правило, "Кольчуги" виробляються і застосовуються партіями по три станції. Проте у 1993 році було вироблено чотири таких станції, а не шість. Є також дивним, що з 1996 по 1999 рік та у 2001 році "Кольчуги" не вироблялись.

Як неодноразово роз'яснювалось експертам, виробництво станцій "Кольчуга" безпосередньо пов'язано з фінансовим станом підприємства-виробника, а також наявністю відповідних замовлень на виробництво цих станцій (Міністерства оборони України або іноземних замовників). Також було роз'яснено, що станція "Кольчуга" може використовуватися як у складі трьох-чотирьох виробів так і індивідуально.

У 1993 році було вироблено чотири станції "Кольчуга", з яких дві були поставлені до Міністерства оборони Росії (No. 53501, 53502), а дві - до Міністерства оборони України (No. 53503, 53504). Ці станції не були призначені для роботи в єдиному комплексі - ані апаратно, ані програмно вони не могли бути з'єднані між собою. Тому Міністерство оборони Російської Федерації і Міністерство оборони України замовляли їх поштучно.

Протягом 1996, 1997, 1998, 1999 та 2001 років станції "Кольчуга" не вироблялися у зв'язку з відсутністю замовлень.

Слід зазначити, що експерти, ще під час свого перебування в Україні були поінформовані про це.

В процесі своєї роботи американські та британські експерти двічі відвідували завод "Топаз" у м. Донецьк, на якому виробляються станції "Кольчуга". Під час проведених на заводі зустрічей експерти отримали детальну інформацію щодо процесу виготовлення "Кольчуг", їх технічних характеристик та загальної кількості вироблених в Україні станцій із зазначенням адресатів їх подальшого застосування. Зокрема, експерти отримали копії відповідних документів, які входять до комплекту експортної поставки станції "Кольчуга-Е" (технічний опис, інструкцію з експлуатації, інструкцію оператора, формулярний опис та вантажно-митну декларацію). Крім того, експертам була надана можливість особисто перевірити наявність усіх станцій "Кольчуга", що знаходяться в Україні, безпосередньо в місцях їх розташування у підрозділах Збройних Сил України.

17. Після відбуття Групи експертів Уряд України передав копію положення з китайського контракту згідно з яким заборонено передачу третій стороні без погодження з Україною. Проте це положення було представлено на чистому аркуші паперу, з огляду на що, встановити його автентичність без доступу до повного тексту зазначеного контракту було неможливо. Уряд України не пояснив розбіжності між письмовим варіантом положення та заявою, зробленою під час переговорів з українськими експертами, які чітко заявили Групі, що зазначене положення було модифіковане.

Експерти неодноразово зверталися з проханням надати їм копію контракту з КНР на поставку "Кольчуг", або принаймні пункт 13.11 цього контракту, в якому містяться гарантії Китаю щодо неможливості реекспорту імпортованої продукції без попередньої згоди України. При цьому експерти виходили з того, що саме під цим номером (13.11) в типовому зовнішньоекономічному контракті містяться відповідні гарантії.

Слід розуміти, що для проведення переговорів дійсно береться типовий проект зовнішньоекономічного контракту. Але остаточна форма контракту, в кожному окремому випадку, підлягає відповідній "модифікації". Основні ж положення залишаються незмінними. Така ж ситуація була і при продажу "Кольчуг" до КНР. Гарантії Китаю щодо неможливості реекспорту були відображені в контракті, але в пункті під іншим номером (11.10). Ці зобов'язання містились також в сертифікаті кінцевого споживача, копія якого була передана експертам.

Отже, ніякої модифікації стандартних вимог України до інозамовника на прохання КНР, про що йдеться у звіті, не було.

При підготовці та реалізації контракту на поставку чотирьох станцій "Кольчуга" до КНР українською стороною були виконані всі необхідні процедури експортного контролю, зокрема, отримано від китайської сторони відповідні гарантії щодо кінцевого споживача (Народної армії КНР) та неможливості реекспорту поставленої продукції в інші країни, а також зобов'язання про надання документа, який підтверджує доставку товару кінцевому споживачу. Ці вимоги містяться у пункті 11.10 (який демонструвався експертам під час їх зустрічей в ДК "Укрспецекспорт" 14-15 жовтня 2002 року).

Читайте також

ДОПОВІДЬ ЕКСПЕРТІВ США ТА БРИТАНІЇ ПО "КОЛЬЧУГАХ"

Медведчук, як остання надія президента. Стратегія України у "кольчужному скандалі"

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua