Янукович: почався перший президентський термін
П'ятниця, 20 грудня 2002, 16:21
Запеклої боротьби за посаду президента Національного олімпійського комітету не вийшло. Як і передбачалося, головним олімпійцем держави став прем‘єр-міністр України Віктор Янукович. І вирішено це було офіційно – на 14-ій генеральній асамблеї НОКу, а неофіційно – у кулуарах задовго до самого засідання. За Януковича проголосували 119 членів НОК зі 121 зареєстрованих.
Судячи з виступу екс-президента НОК Івана Федоренка, було зрозуміло, за яким сценарієм відбуватиметься вистава під назвою "обрання нового керівника олімпійського руху України". Так, Федоренко у своїй доповіді за підсумками роботи відразу ж зазначив, що він знімає свою кандидатуру на користь Януковича, що він вважає його гідним кандидатом на це місце, тим більше враховуючи високе становище кандидата. Перед самим голосуванням присутні у залі довідалися, що знімаються й усі інші претенденти: Анатолій Писаренко, Микола Марценюк та Валерій Борзов.
На розгляд питання про обрання нового президента НОК знадобилося менше часу, ніж на прийняття до національного олімпійського комітету федерації керлінгу (є такий вид спорту, схожий на хокей, де грають "швабрами"). Навіть були дебати – чого не спостерігалося навколо голосування за голову НОК.
Зрозуміло, що більшість спортсменів та керівників спортивних федерацій голосували не за Януковича як чудового організатора олімпійського руху, а за Януковича, який зможе принести у спорт гроші. Про це навіть говорив той факт, що не було зачитано жодної програми діяльності на 4 роки президентства у НОК.
За словами ж новоспеченого "олімпійця", йому було не легко погодитися на цю посаду. Але він прийняв весь тягар відповідальності на себе, тому що йому було тяжко дивитися на виступ олімпійців у Сіднеї, де він і сам був присутнім. Потім прем‘єр-міністр, спочатку українською, а потім рідною російською (на якій, як він зазначив, вже розмовляє 52 роки), подякував усім за довіру та пообіцяв, що розбереться з ситуацією в олімпійському спорті. А під кінець Віктор Янукович навіть розповів віршик про щастя, порівнявши його рядки про "зльоти та падіння" з працею олімпійців.
Те, що Янукович обійме посаду президента НОК, не стало несподіванкою. Однак призначення на місце першого віце-президента того ж самого Івана Федоренка – це принаймні знущання над олімпійським спортом та людьми, які у ньому задіяні.
Колишній глава цієї організації, підбиваючи підсумки своєї роботи, а ні словом (!!!) не згадав про минулі Олімпійські ігри у Солт-Лейк-Сіті та Сіднеї, у яких українська команда під його керівництвом відверто провалилася, посівши на літніх іграх місце у третьому десятку, а з зимових приїхавши без жодної медалі. Проте у своїй доповіді Іван Федоренко, чи не найбільшим досягненням своєї праці за чотири роки, вважає те, що нещодавно вони нарешті почали працювати за допомогою електронної пошти... Без сумніву – історичний момент для країни, яка претендувала свого часу на провідні місця у світі спорту.
Більш того, майже всі виступаючі на цій асамблеї в один голос заявляли, що оцінюють роботу НОК за останні роки "задовільно". Але, тим не менше, це не завадило Януковичу вже у ролі керівника Національного олімпійського комітету рекомендувати на свого першого заступника саме Федоренка. Який, зважаючи на посаду свого нового "шефа" в уряді, і далі буде фактичним керівником цього відомства. Віце-президентом НОК став керівник Федерації важкої атлетики Анатолій Писаренко – народний депутат із СДПУ(О). Таким чином було збережено політкоректність у розподілі сфер політичного впливу на світ спорту.
Рубіж, де Янукович має довести свої таланти в організації олімпійської гвардії – літо 2004, коли відбуватимуться ігри в Афінах. Саме в цей час президентська передвиборча кампанія буде у самому розпалі.
Зрозуміло, що спорт існує не лише для підтримки здоров'я та морального задоволення. У 2002 національний олімпійський комітет Франції закликав співвітчизників голосувати у другому турі президентських виборів за чинного главу держави Жака Ширака. Це було безпрецедентне рішення в історії французького олімпійського руху, ухвалене всіма членами НОК.
В ньому, зокрема говорилося, що консенсусу досягнуто тому, що спорт – це школа життя, громадянської позиції, тому що всі спортивні асоціації, що входять в НОК, об'єднані братством, гуманізмом і ці цінності слід поважати. 89 спортивних федерацій Франції нараховують у своїх рядах 14 мільйонів членів.
Як відомо, Україна трошки більша за Францію. За повідомленням сайту Національного олімпійського комітету, до НОК входять 38 федерацій олімпійських видів спорту та 18 – неолімпійських. І за кожною із них – тисячі спортсменів-виборців.
Судячи з виступу екс-президента НОК Івана Федоренка, було зрозуміло, за яким сценарієм відбуватиметься вистава під назвою "обрання нового керівника олімпійського руху України". Так, Федоренко у своїй доповіді за підсумками роботи відразу ж зазначив, що він знімає свою кандидатуру на користь Януковича, що він вважає його гідним кандидатом на це місце, тим більше враховуючи високе становище кандидата. Перед самим голосуванням присутні у залі довідалися, що знімаються й усі інші претенденти: Анатолій Писаренко, Микола Марценюк та Валерій Борзов.
На розгляд питання про обрання нового президента НОК знадобилося менше часу, ніж на прийняття до національного олімпійського комітету федерації керлінгу (є такий вид спорту, схожий на хокей, де грають "швабрами"). Навіть були дебати – чого не спостерігалося навколо голосування за голову НОК.
Зрозуміло, що більшість спортсменів та керівників спортивних федерацій голосували не за Януковича як чудового організатора олімпійського руху, а за Януковича, який зможе принести у спорт гроші. Про це навіть говорив той факт, що не було зачитано жодної програми діяльності на 4 роки президентства у НОК.
За словами ж новоспеченого "олімпійця", йому було не легко погодитися на цю посаду. Але він прийняв весь тягар відповідальності на себе, тому що йому було тяжко дивитися на виступ олімпійців у Сіднеї, де він і сам був присутнім. Потім прем‘єр-міністр, спочатку українською, а потім рідною російською (на якій, як він зазначив, вже розмовляє 52 роки), подякував усім за довіру та пообіцяв, що розбереться з ситуацією в олімпійському спорті. А під кінець Віктор Янукович навіть розповів віршик про щастя, порівнявши його рядки про "зльоти та падіння" з працею олімпійців.
Те, що Янукович обійме посаду президента НОК, не стало несподіванкою. Однак призначення на місце першого віце-президента того ж самого Івана Федоренка – це принаймні знущання над олімпійським спортом та людьми, які у ньому задіяні.
Колишній глава цієї організації, підбиваючи підсумки своєї роботи, а ні словом (!!!) не згадав про минулі Олімпійські ігри у Солт-Лейк-Сіті та Сіднеї, у яких українська команда під його керівництвом відверто провалилася, посівши на літніх іграх місце у третьому десятку, а з зимових приїхавши без жодної медалі. Проте у своїй доповіді Іван Федоренко, чи не найбільшим досягненням своєї праці за чотири роки, вважає те, що нещодавно вони нарешті почали працювати за допомогою електронної пошти... Без сумніву – історичний момент для країни, яка претендувала свого часу на провідні місця у світі спорту.
Більш того, майже всі виступаючі на цій асамблеї в один голос заявляли, що оцінюють роботу НОК за останні роки "задовільно". Але, тим не менше, це не завадило Януковичу вже у ролі керівника Національного олімпійського комітету рекомендувати на свого першого заступника саме Федоренка. Який, зважаючи на посаду свого нового "шефа" в уряді, і далі буде фактичним керівником цього відомства. Віце-президентом НОК став керівник Федерації важкої атлетики Анатолій Писаренко – народний депутат із СДПУ(О). Таким чином було збережено політкоректність у розподілі сфер політичного впливу на світ спорту.
Рубіж, де Янукович має довести свої таланти в організації олімпійської гвардії – літо 2004, коли відбуватимуться ігри в Афінах. Саме в цей час президентська передвиборча кампанія буде у самому розпалі.
Зрозуміло, що спорт існує не лише для підтримки здоров'я та морального задоволення. У 2002 національний олімпійський комітет Франції закликав співвітчизників голосувати у другому турі президентських виборів за чинного главу держави Жака Ширака. Це було безпрецедентне рішення в історії французького олімпійського руху, ухвалене всіма членами НОК.
В ньому, зокрема говорилося, що консенсусу досягнуто тому, що спорт – це школа життя, громадянської позиції, тому що всі спортивні асоціації, що входять в НОК, об'єднані братством, гуманізмом і ці цінності слід поважати. 89 спортивних федерацій Франції нараховують у своїх рядах 14 мільйонів членів.
Як відомо, Україна трошки більша за Францію. За повідомленням сайту Національного олімпійського комітету, до НОК входять 38 федерацій олімпійських видів спорту та 18 – неолімпійських. І за кожною із них – тисячі спортсменів-виборців.
