Розслідування вбивства Гонгадзе: "Добре, що українська прокуратура хоч щось робить"
П'ятниця, 17 січня 2003, 10:51
Європейські правозахисники продовжують наголошувати на своїй стурбованості з приводу ситуації зі свободою слова в Україні. Головна критика на адресу України пов'язана з державним тиском на мас-медіа та зволіканнями у розслідуванні злочинів проти журналістів. Водночас у розслідуванні вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе правозахисники відзначають певний позитив.
Член Європарламенту Елізабет Шрьодтер називає позитивним вже той факт, що експертиза "таращанського тіла", яка розпочалася в Швейцарії, проводиться за кордоном, а українська прокуратура погоджується визнати й використати для свого розслідування висновки цієї експертизи. При цьому вона нагадує, ще зовсім нещодавно складалося враження, що прокуратура може взагалі закрити справу. "Для мене найвизначніший прогрес полягає в тому, що прокуратура України взагалі щось робить", каже Елізабет Шрьодтер.
"Зараз все залежить від того, щоб всі документи й аргументи, які вже накопичені, були ще раз досліджені. Бо головна проблема, з якою ми знову й знову маємо справу, полягає в тому, що весь цей матеріал раніше не грав важливої ролі, або ж ним просто нехтували. Якщо зараз все ще раз підняти й перевірити, то це може призвести до прогресу в розслідуванні", вважає європарламентарій.
До якнайшвидшого розслідування вбивства журналіста Гонгадзе постійно закликає Україну й Рада Європи. Упродовж майже двох років із часу зникнення журналіста Рада Європи намагалася переконати Київ, що справою Гонгадзе має займатися міжнародна комісія, на що українські можновладці давали одну відповідь: законодавство України не передбачає створення комісій за участю іноземних експертів. Ситуація змінилася восени минулого року.
На початку вересня 2002 року, за два тижні до другої річниці зникнення Гонгадзе, Бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи призначає німця Ганса-Крістіана Крюгера уповноваженим із розслідування справи Георгія Гонгадзе. Крюгер був заступником генерального секретаря Ради Європи та вважається висококваліфікованим експертом у галузі прав людини. Минулого грудня він їздив із кількаденним візитом до Києва, де зустрічався з представниками генеральної прокуратури, міністерства юстиції та міністерства внутрішніх справ. На цих зустрічах уповноважений від Ради Європи намагався з'ясувати, чому гальмується розслідування вбивства Георгія Гонгадзе. Про свої висновки після зустрічей з українськими посадовцями Крюгер має повідомити моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи, який стежить за виконанням зобов'язань України й інших членів організації.
Ганс-Крістіан Крюгер зауважує, що після зустрічей у прокуратурі України у нього склалося враження про інтенсивніший розвиток у розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе. Водночас під час інших зустрічей, в тому числі з депутатами Верховної Ради, він отримав також негативні відгуки про роботу української прокуратури. Поки правозахисник готує свій звіт для ПАРЄ, який має з'явитися наприкінці січня.
Однак вже зараз Ганс-Крістіан Крюгер наголошує: "Розслідування має проводитися інтенсивно, бо зрештою слід досягти результатів. Що заважає цьому розслідуванню просуватися далі, поки невідомо. Думаю, дещо було згаяно ще на початку. Але це саме та проблема, яку я ще повинен перевірити".
Крюгер підкреслив також важливість того, щоб до розслідування справи долучали родичів Георгія Гонгадзе, його вдову та матір: "До останнього часу вони були незадоволені тим, як їм надають інформацію про справу. Українські слідчі установи запевнили мене, що вони надалі залучатимуть родичів та інформуватимуть їх про хід розслідування".
У грудні моніторинговий комітет Бюро ПАРЄ відправив українському керівництву доповідь про ситуацію в Україні, зокрема про проблеми зі свободою слова. До середини березня українська влада має відповісти, що робиться в країні для виправлення помічених Радою Європи недоліків.
Тим часом депутат Європейського парламенту Елізабет Шрьодтер наголошує на тому, що свобода слова в Україні повинна гарантуватися, особливо на тлі того, що держава намітила собі курс на членство в ЄС: "Необмежена свобода преси – це передумова, щоб отримати шанс для роздумів про членство України в ЄС. Україні не завадило б принаймні подати сигнал про те, що в державі намагаються гарантувати свободу преси. Натомість ми знову й знову отримуємо інформацію, що в Україні з цим проблеми. Для мене як для людини, яка намагається працювати на зближення України та ЄС, такі повідомлення завжди – як удар у спину".
Член Європарламенту Елізабет Шрьодтер називає позитивним вже той факт, що експертиза "таращанського тіла", яка розпочалася в Швейцарії, проводиться за кордоном, а українська прокуратура погоджується визнати й використати для свого розслідування висновки цієї експертизи. При цьому вона нагадує, ще зовсім нещодавно складалося враження, що прокуратура може взагалі закрити справу. "Для мене найвизначніший прогрес полягає в тому, що прокуратура України взагалі щось робить", каже Елізабет Шрьодтер.
"Зараз все залежить від того, щоб всі документи й аргументи, які вже накопичені, були ще раз досліджені. Бо головна проблема, з якою ми знову й знову маємо справу, полягає в тому, що весь цей матеріал раніше не грав важливої ролі, або ж ним просто нехтували. Якщо зараз все ще раз підняти й перевірити, то це може призвести до прогресу в розслідуванні", вважає європарламентарій.
До якнайшвидшого розслідування вбивства журналіста Гонгадзе постійно закликає Україну й Рада Європи. Упродовж майже двох років із часу зникнення журналіста Рада Європи намагалася переконати Київ, що справою Гонгадзе має займатися міжнародна комісія, на що українські можновладці давали одну відповідь: законодавство України не передбачає створення комісій за участю іноземних експертів. Ситуація змінилася восени минулого року.
На початку вересня 2002 року, за два тижні до другої річниці зникнення Гонгадзе, Бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи призначає німця Ганса-Крістіана Крюгера уповноваженим із розслідування справи Георгія Гонгадзе. Крюгер був заступником генерального секретаря Ради Європи та вважається висококваліфікованим експертом у галузі прав людини. Минулого грудня він їздив із кількаденним візитом до Києва, де зустрічався з представниками генеральної прокуратури, міністерства юстиції та міністерства внутрішніх справ. На цих зустрічах уповноважений від Ради Європи намагався з'ясувати, чому гальмується розслідування вбивства Георгія Гонгадзе. Про свої висновки після зустрічей з українськими посадовцями Крюгер має повідомити моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи, який стежить за виконанням зобов'язань України й інших членів організації.
Ганс-Крістіан Крюгер зауважує, що після зустрічей у прокуратурі України у нього склалося враження про інтенсивніший розвиток у розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе. Водночас під час інших зустрічей, в тому числі з депутатами Верховної Ради, він отримав також негативні відгуки про роботу української прокуратури. Поки правозахисник готує свій звіт для ПАРЄ, який має з'явитися наприкінці січня.
Однак вже зараз Ганс-Крістіан Крюгер наголошує: "Розслідування має проводитися інтенсивно, бо зрештою слід досягти результатів. Що заважає цьому розслідуванню просуватися далі, поки невідомо. Думаю, дещо було згаяно ще на початку. Але це саме та проблема, яку я ще повинен перевірити".
Крюгер підкреслив також важливість того, щоб до розслідування справи долучали родичів Георгія Гонгадзе, його вдову та матір: "До останнього часу вони були незадоволені тим, як їм надають інформацію про справу. Українські слідчі установи запевнили мене, що вони надалі залучатимуть родичів та інформуватимуть їх про хід розслідування".
У грудні моніторинговий комітет Бюро ПАРЄ відправив українському керівництву доповідь про ситуацію в Україні, зокрема про проблеми зі свободою слова. До середини березня українська влада має відповісти, що робиться в країні для виправлення помічених Радою Європи недоліків.
Тим часом депутат Європейського парламенту Елізабет Шрьодтер наголошує на тому, що свобода слова в Україні повинна гарантуватися, особливо на тлі того, що держава намітила собі курс на членство в ЄС: "Необмежена свобода преси – це передумова, щоб отримати шанс для роздумів про членство України в ЄС. Україні не завадило б принаймні подати сигнал про те, що в державі намагаються гарантувати свободу преси. Натомість ми знову й знову отримуємо інформацію, що в Україні з цим проблеми. Для мене як для людини, яка намагається працювати на зближення України та ЄС, такі повідомлення завжди – як удар у спину".
