Чи закінчився рік політичної цензури в Україні?

Вівторок, 28 січня 2003, 18:50
Серед учасників опитувань на загальнонаціональному рівні простежується зростання кількості громадян, переконаних в існуванні політичної цензури.

Таку тенденцію відзначив президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова Анатолій Гриценко у вівторок під час "круглого столу" "Політична цензура в Україні: наслідки запровадження та засоби протидії".

"Я думаю, що це ціна діяльності нової команди президентської адміністрації. Це можна записати як, очевидно, її найбільший здобуток для підтримки тези про те, що у нас сильна як ніколи влада", з іронією говорить Гриценко. Водночас, за його словами, "якщо в цьому сила, то краще вона була б слабкою".

При цьому Гриценко навів дані соціологічного опитування, за якими, 74% респондентів переконані, що політична цензура в Україні існує. Він відзначив, що з травня по жовтень минулого року на 10% збільшилася кількість громадян, переконаних в існуванні політичної цензури. (Опитування проводилось Центром Разумкова з 18 по 28 жовтня 2002 року, було опитано 2 тис. респондентів.)

Як відзначив президент Центру Разумкова, серед журналістів цей показник значно вищий: з 727 опитаних експертів 86% переконані, що цензура в країні існує (опитування проводилося з 12 по 26 листопада 2002 р.). Крім того, за словами Гриценка, "вражають інші цифри - 48% журналістів у своїй діяльності стикалися з фактами погроз, пов'язаних з їх професійною діяльністю, і це дуже небезпечно".

Говорячи про шляхи покращення ситуації у медійному просторі, Гриценко висловив переконання, що зміна системи влади, про яку говорять окремі опозиційні політичні сили, лише частково може вирішити проблему.

На підтвердження цієї думки він зазначив, що "в опозиційних газетах, журналах також присутня одна позиція, одна думка, і, фактично, це не засіб масової інформації, а засіб масової пропаганди, і журналістам там не краще працювати ніж на "Інтері", чи "1+1", ICTV чи СТБ". Гриценко наголосив, що проблема пов'язана з умовами для творчої реалізації журналістів і з питаннями журналістської етики.

Ще один аспект, на який звернув увагу Гриценко, "вихолощення" телевізійного ефіру протягом останніх кількох років. "Куди поділися діалоги, аналітичні передачі у прямому ефірі: де зараз діалоги з Миколою Вереснем, де зараз "Право вибору" на Інтері, де "Свобода слова" на ICTV, де живий ефір на "Новому каналі" в інформаційних передачах, якою стала тривалість цих передач?", запитує Гриценко. "Як не дивно, зараз, можливо, Перший національний канал є лідером серед інших каналів по представленню різних думок, але причини там також зрозумілі", - вважає він.

Водночас, сказав Гриценко, експерти висловлюють точку зору, що в Україні зменшується ефективність самих ЗМІ, зменшується їхній вплив на суспільство. Як приклад він навів парламентські вибори 2002 року, під час яких громадяни, незважаючи на тиск і зомбування з боку ЗМІ, зробили свій вибір.

Торкаючись етичних аспектів журналістської діяльності, Гриценко закликав не спрощувати проблему, що нібито "журналістів змушують брехати і вони не можуть не брехати: по-перше, не всіх змушують, дехто робить це особисто з остервенінням, а по-друге, не всі брешуть". При цьому він висловив побажання, щоб планка етичних стандартів у журналістів була вищою.

Говорячи про нинішню ситуацію у ЗМІ та становище журналістів, Гриценко констатував, що дехто з журналістів "змушений переходити в медійний андеграунд, у видання з обмеженим накладом", при цьому погіршується соціальний рівень життя окремих журналістів.

На переконання Гриценка, минулий рік можна вважати роком політичної цензури в Україні.

УНІАН

powered by lun.ua