Мельниченко продовжує викриття. Тепер у Лондоні

Вівторок, 18 лютого 2003, 10:36
Микола Мельниченко виконує свою обіцянку довести справу проти Кучми до суду. Причому в цьому напрямку він активно працює не тільки на території країни, що надала йому політичний притулок – США - але й у Європі.

Торік Мельниченко зіпсував Кучмі "вечерю в ресторані" з Романо Проді, приїхавши до Брюсселю саме напередодні робочого і вкрай короткого візиту українського президента до столиці ЄС. Це був перший відкритий візит майора до Європи.

У понеділок про проблему України довідалася зацікавлена громадськість у Лондоні. Як передає кореспондент УП, зал, де проходила зустріч, був переповнений. Щоб послухати опального майора, зібралися журналісти, вчені, представники міністерства закордонних справ, активісти свободи слова, студенти й члени української громади.

Мельниченко почував себе невимушено в костюмі й краватці, спілкувався з переповненою аудиторією через перекладача. Більше години після свого виступу йому довелося відповідати на питання. Після цього він продовжував спілкуватися з учасниками зустрічі у неформальній обстановці.

Насамперед Мельниченко повідомив, що разом з Мирославою Гонгадзе й Олександром Єльяшкевичем вони вирішили розпочати процес у США проти підозрюваних в убивстві Гонгадзе.

Як повідомляє кореспондент ВВС, у розслідуванні убивства Гонгадзе є певні труднощі у зв'язку з тим, що парламентський комітет Верховної Ради з цієї справи не може отримати від Олександра Жира речові докази. Жир як і раніше не віддає магнітофон і електронний чіп, на якому були записані голоси українського керівництва про Гонгадзе.

"На жаль, на сьогодні розгляд справи за фактом зникнення та вбивства Георгія Ґонґадзе затримується у зв’язку з непередбачуваною проблемою в контексті судового розгляду у США. Це пов’язано з тим, що активний учасник блоку "Наша Україна" не виконує прохання Мирослави та Лесі Ґонґадзе, а також рішення тимчасової слідчої комісії. Лідер цього блоку Віктор Ющенко, перебуваючи у Вашингтоні, пообіцяв Мирославі Ґонґадзе, що він особисто вирішить цю проблему найближчим часом", цитує Мельниченка ВВС.

Колишній депутат Олександр Єльяшкевич, який теж одержав політичний притулок у США, висловив упевненість у тім, що час Кучми минув і єдине питання полягає в тому, коли він постане перед судом.

Він заявив, що незважаючи на затримку розслідування справи Гонгадзе, він має намір подати в американський суд на президента України Леоніда Кучму за звинуваченням у замовленні замаху на його життя, який мав місце у лютому 2000 року і також відображений у плівках майора Мельниченка. Єльяшкевич наголосив, що окрім Леоніда Кучми у судовому позові повинні фігурувати також чільні керівники силових відомств Леонід Деркач та Юрій Кравченко, а також колишній керівник президентської адміністрації, а нині спікер парламенту Володимир Литвин.

"Метою цього угруповання було збереження влади за будь-яку ціну, самозбагачення та, безумовно, фізичне знищення опозиційних діячів, державних діячів, журналістів, які заважали цьому злочинному угрупованню робити свою справу і вирішувати головну мету цього злочинного угруповання. Тому я вважаю, що розгляд справи щодо мене допоможе розглянути складну з юридичної точки зору справу щодо загибелі Георгія Ґонґадзе. Тому що в суді вже не буде виникати сумніву щодо того, що має на увазі той чи інший голос на записі чи на записах", сказав Єльяшкевич.

Мельниченко вважає, що Україна вийде посиленою після касетного скандалу. Він відкидає припущення, що вбивство Ґонґадзе могли підлаштувати зловмисники з числа політичних опонентів, аби скомпрометувати найвище українське керівництво і так би мовити "підставити" президента Кучму: "Повинен бути судовий процес. Чи Кучму спробували "підставити"? А з Єльяшкевичем теж хотіли "підставити"? Вибачте, у мене є докази, які слід лише передати у міністерство юстиції США. Але мафія боїться цього і якимось чином впливає, щоб це не сталося. Я планую виступити свідком у суді, аби суд відбувся й аби рішення було ухвалене".

Головні питання, що цікавили публіку на зустрічі, - чому не оприлюднені всі плівки і як Мельниченко прийшов до рішення записувати Кучму.

Мельниченко заявив, що всі плівки будуть надані тільки у суді. Він переживає, що якщо він зробить надбанням гласності все, що в нього є на плівках, речові докази можуть бути знищені, а свідків змусять замовкнути, як це було вже з Валерієм Малєвим. (Колишній голова "Укрспецекспорту", що загинув в автокатастрофі після того, як Кучмі повідомили про наявність плівки, на якій записана його розмова з Малєвим про продаж "Кольчуг" до Іраку –УП).

Майор також сказав, що боїться, щоб плівки не потрапили до рук людей, що використовуватимуть їх у своїх особистих політичних чи інших інтересах. Він додав, що лише невеликий обсяг записаної ним інформації містить державну таємницю. "Треба розпочати судовий процес. Кожне питання повинне бути розглянуте у суді", сказав він.

Мельниченко поставили запитання, як він прийняв рішення "вивести на чисту воду" Кучму і його соратників. Відповідь була така: "Ви б зробили теж саме на моєму місці. Більшість людей, якби вони стали свідками такої брехні й злочинів, що бачив я, захотіли б це зробити надбанням гласності".

Мельниченко заявив, що наразі українське суспільство "хворе", тому оприлюднення скандальних записів стало символічним хірургічним розтином, який завдає болю, але він необхідний для того, щоб зробити операцію і щоби потім усе було добре. Аналогію хворого суспільства продовжив Олександр Єльяшкевич: "Хворіє країна. Вона видужає. Наскільки швидко? Це залежить від усіх і перш за все від тих, хто повинен робити свою справу - від політиків, від журналістів. Якщо мовчати, то це буде і надалі".

Один із групи молодих українців у відповідь кинув репліку, що дії Мельниченка стали "спалахом", що змусив людей активніше боротися за демократію в Україні.

Ще один цікавий факт – Мельниченко з'явився на прес-конференцію у супроводі двох людей. Перший з них – дисидент Володимир Буковський, який провів 12 років у радянських в'язницях і психіатричних лікарнях за Хрущова й Брежнєва.

Буковський живе в Лондоні, з тих пір як у 1976 році його вигнали з СРСР. Він виступав англійською. На його думку, за радянських часів дисиденти могли покластися на підтримку заходу, у пострадянський час на заході вирішили, що демократія вже перемогла і така підтримка більше не потрібна.

Ще одна небезпека полягає в тому, що багато пострадянських держав стали союзниками у війні проти тероризму, вважає Буковський.

Володимир Буковський назвав проблему, перед якою постала Україна, властивою цілому пострадянському простору за винятком балтійських держав: "Я гадаю, ми маємо унікальний випадок в історії, коли хтось зробив те, що зробив майор Мельниченко. Він, власне, записував розмови в президентському кабінеті впродовж двох років, і відтак ми маємо унікальну можливість бачити структуру влади у пост-комуністичній державі десять років після падіння комунізму...

Я не маю сумніву в автентичності записів, оскільки ніхто не може сфальсифікувати два роки записів. Ми маємо модель постання нової держави, керівництво якою перебирає злочинна кліка. У більшості нових держав колишнього СРСР, за винятком балтійських держав, однакова ситуація, коли відбувається злиття злочинного світу зі спецслужбами та бізнесом. Така амальгама робить ці режими безконтрольними, оскільки вони можуть робити що завгодно, контролюючи суди, вибори, фінанси. Це дуже небезпечна ситуація, яка однаково властива як Росії, так і Україні".

На зустрічі Мельниченко представив і свого "близького друга", колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка, що "пережив схожу долю".

Підполковник ФСБ Росії Олександр Литвиненко за власним зізнанням працював керівником підрозділу по знищенню політичних опонентів російського керівництва, повідомляє ВВС.

Олександра Литвиненка вже вп’яте судитимуть заочно в Росії через те, що він відмовився виконувати позасудові страти й оприлюднив сам факт замовлення таких убивств. Олександр Литвиненко запевнив, що його не дивує ситуація, коли майорові Мельниченку довелося ризикувати життям, аби викрити зловживання найвищого керівництва України.

"Я служив заступником начальника відділу спецпідрозділу ФСБ в чині підполковника. Наш підрозділ був створений для здійснення позасудових розправ, тобто для вбивства політичних діячів та бізнесменів. Я та мої підлеглі відмовилися виконувати накази вбивати людей. Мене ув’язнювали неодноразово з метою примусити мене відмовитися від моїх свідчень. Я хочу сказати, що ситуація в Україні така сама, як і в Росії. Я знаю російського президента особисто, і єдина різниця полягає у тому, що його ще досі не записали на магнітофон", сказав Литвиненко.

Литвиненко заявив, що колишні радянські режими керуються криміналами, "які бояться тільки одного – журналістів, що пишуть про них правду". Він вітав зусилля західної громадськості на підтримку розслідування справи Гонгадзе, як ключової проблеми для побудови громадянського суспільства у колишньому СРСР.

Національна профспілка журналістів Британії віддавна надає підтримку українським журналістам та громадським діячам, які працюють над розкриттям убивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Окрім кампанії збору підписів під листом до прем’єр-міністра Тоні Блера за міжнародне розслідування вбивства Ґонґадзе, цього разу профспілка журналістів провела зустріч з Миколою Мельниченком та Олександром Єльяшкевичем.



powered by lun.ua