Шовкова завіса для "нових-близьких" сусідів ЄС

2 перегляди
П'ятниця, 21 лютого 2003, 15:15
Неофіційні пропозиції польського МЗС для Євросоюзу щодо східного вектора зовнішньої політики ЄС уже з місяць як "ходили по руках", викликаючи у Варшаві неофіційні дискусії. Але 20 лютого "non-paper" стали предметом публічного обговорення.

На міжнародній конференції "Політика розширеного Європейського Союзу щодо його нових сусідів", спільно організованій Фондом ім. Стефана Баторія (Сороса) та МЗС, їх озвучив міністр закордонних справ Влодзімєж Цімошевіч.

У польських пропозиціях, які враховують необхідність "індивідуального підходу" до нових східних сусідів ЄС, передусім викладене бачення майбутнього стосунків із Україною: "Наше завдання, в інтересах розширеного ЄС, визнати європейський вибір цієї країни, яка дуже важлива для стабілізації й безпеки у східній частині континенту.

Водночас в інтересах Євросоюзу – оцінити спрямованість політики України на членство цієї держави у ЄС. І хоча поступ цієї країни у проведенні реформ та деяких аспектах її внутрішньої й зовнішньої політики викликає розчарування, найбільш результативною та придатною, на нашу думку, була би політика критичного співробітництва, діалогу та розвитку співпраці в поєднанні з надаванням допомоги. Інакше зріс би ризик ослаблення реформаторських та проєвропейських сил в Україні".

Щодо Білорусі, то поки тамтешня влада не зініціювала демократичних реформ, йдеться у польських "non-paper", Євросоюзові варто надавати допомогу у розвитку у цій країні громадянського суспільства. У Молдові потрібно сприяти створенню проекту інтеграції з ЄС, розробку якого пообіцяв молдовський уряд.

"У перспективі ці країни, - сказано зокрема у пропозиціях, - якщо матимуть на це бажання і зможуть дорівнятися усім критеріям членства, повинні мати можливості приєднатися до Європейського Союзу, хоч процес їх інтеграції вочевидь був би значно важчим і тривалішим, ніж процес інтеграції теперішніх кандидатів до ЄС. Перспектива вступу в ЄС, навіть віддалена, була би сильним стимулом для проведення там демократичних та економічних реформ".

Утім, жодного натяку на ймовірне членство в ЄС, навіть у вельми віддаленому майбутньому, нема у "non-paper" для Росії. "У стосунках з Росією, - йдеться у документі, - існуючі форми співпраці добре розвинуті й повинні діяти ефективно".

"Документ, створений МЗС – багатообіцяючий для України", - так прокоментував польські "поради" у своєму виступі Борис Тарасюк.
Власне на тому, що "сусідський" статус не найліпший для нашої країни, яка могла би бути державою-партнером, голова євроінтеграційної комісії ВР України, наголошував особливо: "Ми хочемо бути не об'єктом, а суб'єктом цього процесу".

Список держав, які претендують на членство в ЄС, не закривається, вважає Тарасюк. Він висловив надію, що в Євросоюзі не лунатимуть більше репліки, на кшталт сказаної Романо Проді про неможливість євроінтеграції України.

"Якщо Україна буде членом Євросоюзу, а Росія ні, то це тільки пересуне лінію поділу Європи", - критикував відсутність інтеграційних стратегій як з боку ЄС, так і Кремля професор Сергій Рогов із Москви. "Росія не є для Європи проблемою, - вважає екс-міністр польського МЗС Броніслав Геремек, - та є потугою. Розмір цієї держави у разі її входження у ЄС спричинив би ситуацію, коли не було би зрозуміло хто до кого приєднується". Завдання Польщі, за словами Геремека, саме і полягає у тому, аби допомогти ЄС виробити стратегію щодо Росії.

Закликавши співвітчизників не страждати щодо Східної Європи патерналізмом, так як це було щодо Польщі з боку Заходу, представник польського держкомітету євроінтеграції Яцек Саріуш-Вольскі зупинився на тому, у чому, на його думку, має полягати "нове сусідство". Стосунки ЄС із прилеглими зі сходу державами – це щось більше ніж сусідство, вважає він. На противагу навів приклад африканського Марокко, яке також є сусідом. Відтак, потрібна максимально сприятлива політика щодо "близьких сусідів".

Головні загрози, які нависають над таким баченням стосунків між ЄС і східноєвропейськими країнами – брак засобів і брак політичної волі. "Ми повинні допомогти східним сусідам ЄС, - підсумував Саріуш-Вольскі, - а це, запевняю, непроста справа".

Депутат польського парламенту Геновефа Грабовська вважає реальним напрацювання нових правових механізмів, які б уможливили привілейовані стосунки "близьких сусідів" з Європейським Союзом.

Щодо східного, а зокрема українського, вектора зовнішньої політики ЄС на заході від Польщі, йшлося на конференції, в якій узяли участь міністри з Німеччини, Іспанії, Португалії та Фінляндії. "Важливо те, що питання членства України в Європейському Союзі, - наголосив віце-міністр МЗС Фінляндії Аннті Сатулі, - є в ЄС предметом дебатів. Спільною працею ми могли би ввести Україну в Євросоюз.

Досвід Польщі, яка, як ніхто інший в ЄС, знає специфіку України у цій справі дуже цінний". Погодився зі своїм фінським колегою уповноважений прем'єр-міністром Брандербургії до стосунків з Польщею Герман фон Ріхтгофен. "З відкритими обіймами вітаємо порозуміння Польщі й України, - сказав він. - Це - міст для стосунків України з ЄС". "Особисто я не маю сумніву у тому, що Україна повинна отримати пропозицію вступити до ЄС", - висловив свою думку Віктор Мартінс, який був міністром євроінтеграції у трьох португальських урядах.

"З точки зору ЄС було б дуже погано втратити такий шанс, - підкреслив португальський політик. – Членство України в ЄС – це чергове питання, яке постає з пан-європейської перспективи. Інше питання те, що майбутні члени ЄС краще підготовані до того, аби вступити в Євросоюз, аніж Євросоюз до того, щоби їх прийняти. Та було б помилкою втратити таку перспективу, як прийняття в ЄС України". Мартінс переконував учасників конференції у тому, що якби перед ще не так давно тоталітарними Португалією та Іспанією не було європейських перспектив, демократичні зміни у цих державах відбувалися б значно повільніше. Тому, вважає він, ЄС не повинен відвертатися навіть від проблемних нині у сенсі демократії країн Східної Європи.

Кухоль зимної води на голови "нових сусідів", а водночас і євросоюзних україно- та інших східноєвропейських "-філів" вилив голова єврокомісії чинного польського парламенту Юзеф Олекси. "Темою нинішньої конференції, - сказав він під завісу першої сесії форуму, - не було те, як ввести Росію, Україну, Білорусь в Європейський Союз, якщо чесно... Наша тема – нові механізми будування стосунків зі східними сусідами".

А президент Польщі Олександр Кваснєвський, котрий краще, ніж його західні партнери знає українські "нюанси", висловився метафорично: "На сході Польщі постає нова завіса, хай навіть оксамитова, та все ж завіса. Україна побоюється, що ми повернемося до неї спиною. Розуміймо це і намагаймося вийти їй назустріч".

Про перспективи приєднання України до ЄС читайте також:

Україна стане членом Євросоюзу. Перед Іраком

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua