У Москві не вірять у домовленість Путіна, Кучми і Ко
Вівторок, 25 лютого 2003, 14:53
Російська преса, прокинувшись від вихідних з нагоди свята 23 лютого, кинулася коментувати московські домовленості Путіна, Кучми, Лукашенка й Назарбаєва. На відміну від Києва, де все заявлене прийняли за чисту монету, росіяни в реалізацію планів не вірять. А якщо і відчувають оптимізм, то вважають це віддаленою перспективою.
"Створення чергової структури, покликаної стимулювати співробітництво колишніх республік СРСР, звичайно, викликає скепсис", - пише в редакційному коментарі ділова газета "Ведомости".
"Чинні організації такого роду довели свою малу ефективність. "Уся справа в тарифах і торгівлі, - пояснив президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв причини їхнього неуспіху і додав: Дай боже, щоб у нас цього разу все добре вийшло".
На думку "Ведомостей", складно говорити про щиру дружбу, наприклад, Росії з Україною, якщо вже третій рік країни ведуть торгівельну війну за допомогою квот і високих мит. У відповідь на обмеження Москвою імпорту українських труб Київ увів санкції у відношенні російських автомобілів, електролампочок, залізної руди.
"А російській економіці необхідно, щоб процес йшов у зворотний бік. Зняття торговельних бар'єрів дозволить розширити ринок збуту нашої продукції і тим самим забезпечить країні нові джерела росту. Цей крок також буде вигідний споживачам, тому що дозволить їм одержувати товари за найменшою ціною".
"Ведомости" очікують "гучне невдоволення" з табору тих, хто постраждає від зняття обмежень. Газета говорить про необхідність розрахунків, у яких моментах виграє або програє Росія від вступу до нової зони.
"Поки таких розрахунків немає, заява, зроблена чотирма президентами - які зібралися в Москві, щоб відзначити спільне свято, - залишиться їхньою політичною декларацією, просоченою ностальгією по радянському минулому", - відзначається в коментарі "Ведомостей".
Без ентузіазму описують московські домовленості "Ведомости" і тому, що росіяни раніш самі уникали ініціатив, знову озвучених в минулі вихідні. "Створення наднаціонального органу висувалося не раз, але блокувалося саме урядом Росії, оскільки прем'єр Михайло Касьянов не хотів випускати такий потужний важіль, як контроль над тарифами", - відзначає газета з посиланням на джерела в апараті ЄврАзЕс.
Як сказали "Ведомостям" у російському уряді, передбачений московськими домовленостями наднаціональний орган дозволить Україні вступити в єдину структуру не втрачаючи обличчя - "оскільки Кучма не раз заявляв, що Україна до ЄврАзЕс не вступить".
Керівник управління зовнішньої політики адміністрації Кучми Анатолій Орел вважає, що "реалізація цієї ідеї принесе найбільші вигоди саме Україні".
Однак ні в Києві, ні в Кремлі й уряді Росії не змогли сказати, коли Україна одержить свій головний дивіденд від Росії - стягнення ПДВ із постачань нафти й газу по місцю призначення, тобто в український бюджет. Місяць назад Володимир Путін заявив у Києві, що рішення цього питання, чуттєвого для російського бюджету (понад $600 млн. на рік), може зайняти кілька років.
Спостерігачі закликають Росію не засмучуватися через можливі втрати – компенсувати це росіяни зможуть пізніше, граючи "домінуючу роль в об'єднанні". Як Німеччина в Європейському союзі.
"КоммерсантЪ" більше зупиняється на емоційному сприйнятті московських переговорів: "Президенти Росії, України, Білорусії і Казахстану задумали Біловезьку пущу навпаки".
"Чотири президенти, що зібралися в Москві, зробили гарну міну при практично незмінній грі і заявили про новий етап інтеграції". На думку "Коммерсанта", домовленості можна навіть вважати кроком назад у порівнянні з митним союзом, що існував до предтечі ЄврАзЕс: "Президенти анонсували лише створення спільної зони вільного переміщення товарів і капіталів, а митний союз припускає, що ця мета вже досягнута і мова йде про створення спільної системи зовнішньоекономічного регулювання".
Газета відзначає нові обличчя серед бажаючих поєднатися: "По-перше, серед головних інтеграторів виявилася Україна, чого раніш ніколи не було. По-друге, Олександр Лукашенко, виявившись не ближче до Володимира Путіна, ніж Леонід Кучма і Нурсултан Назарбаєв, покараний за своє розуміння союзництва з Росією – газ він прагне купувати за внутрішньоросійськими цінами, а рублі має намір емітувати нарівні з російським ЦБ. По-третє, у панів Кучми і Лукашенка повно і політичних, і економічних проблем, обоє виявилися в глибокій міжнародній ізоляції, що виявляється в анекдотичній, якщо не сказати образливій, формі, коли і тому, й іншому уже відмовляють у візах. Обоє шукають політичної й економічної опори в Росії.
Виходить, що інтеграційний центр у "четвірці" може зміститися. Хоча з наближенням виборів у пана Назарбаєва, можливо, додасться політичних проблем, поки Казахстан – найблагополучніший, у тому числі й економічно, союзник Росії. Виходить, головним у рамках "четвірки" може виявитися союз Москви й Астани".
Інша газета "Время новостей" узагалі вважає московські домовленості публічним знущанням над білоруським батькой. Як відомо, у неділю чотири президенти вирішили створити "єдину регулюючу міждержавну незалежну Комісію з торгівлі й тарифів". "Комісія повинна стати наднаціональним органом, рішення якого обов'язкові до виконання урядами кожної з країн. Що це може означати, скажімо, для такого "непохитного" лідера, як пан Лукашенко, можна тільки здогадуватися", - відзначає "Время новостей".
"Виникає відчуття, що все, що трапилося в Москві в минулі вихідні, є не що інше, як спроба "розбавити" важко здійснювані, з погляду Москви, реалії російсько-білоруської держави в перспективах нового, уже "чисто конкретно" економічного союзу. Було помітно, що білоруський батька виглядав у Кремлі не надто веселим. Він жодного разу, проти звичайного, не згадав про Союз Росії й Білорусії, як зразок для наслідування усього СНД. Лукашенко лише гірко зауважив, що "ми ніде не потрібні, крім своїх країн".
Навіть, якщо стосовно Росії й Казахстану з їхньою нафтою й газом це здається деяким перебільшенням, то, по суті, пан Лукашенко правий. Але от чи зможуть у Мінську встигнути до вересня змінити своє законодавство для утворення Організація регіональної інтеграції, як урочисто обіцяли президенти "четвірки", велике питання. І хто тоді уже виявиться "крайнім", здогадайтеся самі".
На відміну від "Времени новостей", "Известия" наводять кілька причин домовленостей у Москві. Перша - політична. "Кремль от уже понад рік сповідує принцип прагматизму й економічної вигоди. Ніяких імперських замашок, ніякої демонстрації сили. Вам потрібні гроші і розвинена економіка? От і пускайте російський бізнес на свої підприємства. Вам потрібні ефективні транспортні системи? Давайте разом створювати консорціуми. Вам потрібні ринки збуту? Не мудруйте з митами для російських товарів".
Причина друга – економічна. "Зокрема, повстала перед усіма країнами (крім Білорусії) перспектива вступу до Світової організації торгівлі. Розмови про синхронний вступ у ряди СОТ Росія, Україна й Казахстан ведуть постійно". Щоправда, відзначає газета, Київ вів переговори самостійно, "і ряд позицій, по яких вони попередньо домовилися, підписавши приблизно 8 протоколів, дуже серйозно суперечать нашій позиції".
Ще один чинник "прискорення" економічних процесів пов'язаний з митним кордоном. Його треба будувати по держкордону Росії, а з цього витікає все інше типу прикордонного й паспортного контролю. Це величезні витрати, нести які у Росії зараз немає ні сил, ні бажання, ні часу.
"Известия" також не чекають від нового "союзу чотирьох" термінового втілення напрацювань у життя: "Проблема в тому, що економічна гармонізація знову може розбитися об політичні амбіції президентів".
"Щоб нова структура запрацювала, необхідно, наприклад, щоб Лукашенко перебанкротив від 30 до 50 процентів своєї економіки, а Кучма перестав чекати на німецькі або американські гроші, погодившись на російський капітал".
Крім цього, країни повинні перейти на синхронну бюджетну, фіскальну, податкову політику і близькі макроекономічні показники (за підсумками минулого року інфляція в Росії була 15%, а в Білорусії – не менше 30).
"Економісти вважають, що найлегше процес уніфікації пройде з Казахстаном, який за деякими сферами навіть випереджає Росію. З Україною складно, але можна. Найважче буде з Білорусією. Щоправда, джерела, близькі до Кремля, на це кажуть: якщо до вересня хтось не захоче підписувати угоду або виявиться не готовий, - значить підпише 2 або 3 країни".
"Створення чергової структури, покликаної стимулювати співробітництво колишніх республік СРСР, звичайно, викликає скепсис", - пише в редакційному коментарі ділова газета "Ведомости".
"Чинні організації такого роду довели свою малу ефективність. "Уся справа в тарифах і торгівлі, - пояснив президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв причини їхнього неуспіху і додав: Дай боже, щоб у нас цього разу все добре вийшло".
На думку "Ведомостей", складно говорити про щиру дружбу, наприклад, Росії з Україною, якщо вже третій рік країни ведуть торгівельну війну за допомогою квот і високих мит. У відповідь на обмеження Москвою імпорту українських труб Київ увів санкції у відношенні російських автомобілів, електролампочок, залізної руди.
"А російській економіці необхідно, щоб процес йшов у зворотний бік. Зняття торговельних бар'єрів дозволить розширити ринок збуту нашої продукції і тим самим забезпечить країні нові джерела росту. Цей крок також буде вигідний споживачам, тому що дозволить їм одержувати товари за найменшою ціною".
"Ведомости" очікують "гучне невдоволення" з табору тих, хто постраждає від зняття обмежень. Газета говорить про необхідність розрахунків, у яких моментах виграє або програє Росія від вступу до нової зони.
"Поки таких розрахунків немає, заява, зроблена чотирма президентами - які зібралися в Москві, щоб відзначити спільне свято, - залишиться їхньою політичною декларацією, просоченою ностальгією по радянському минулому", - відзначається в коментарі "Ведомостей".
Без ентузіазму описують московські домовленості "Ведомости" і тому, що росіяни раніш самі уникали ініціатив, знову озвучених в минулі вихідні. "Створення наднаціонального органу висувалося не раз, але блокувалося саме урядом Росії, оскільки прем'єр Михайло Касьянов не хотів випускати такий потужний важіль, як контроль над тарифами", - відзначає газета з посиланням на джерела в апараті ЄврАзЕс.
Як сказали "Ведомостям" у російському уряді, передбачений московськими домовленостями наднаціональний орган дозволить Україні вступити в єдину структуру не втрачаючи обличчя - "оскільки Кучма не раз заявляв, що Україна до ЄврАзЕс не вступить".
Керівник управління зовнішньої політики адміністрації Кучми Анатолій Орел вважає, що "реалізація цієї ідеї принесе найбільші вигоди саме Україні".
Однак ні в Києві, ні в Кремлі й уряді Росії не змогли сказати, коли Україна одержить свій головний дивіденд від Росії - стягнення ПДВ із постачань нафти й газу по місцю призначення, тобто в український бюджет. Місяць назад Володимир Путін заявив у Києві, що рішення цього питання, чуттєвого для російського бюджету (понад $600 млн. на рік), може зайняти кілька років.
Спостерігачі закликають Росію не засмучуватися через можливі втрати – компенсувати це росіяни зможуть пізніше, граючи "домінуючу роль в об'єднанні". Як Німеччина в Європейському союзі.
"КоммерсантЪ" більше зупиняється на емоційному сприйнятті московських переговорів: "Президенти Росії, України, Білорусії і Казахстану задумали Біловезьку пущу навпаки".
"Чотири президенти, що зібралися в Москві, зробили гарну міну при практично незмінній грі і заявили про новий етап інтеграції". На думку "Коммерсанта", домовленості можна навіть вважати кроком назад у порівнянні з митним союзом, що існував до предтечі ЄврАзЕс: "Президенти анонсували лише створення спільної зони вільного переміщення товарів і капіталів, а митний союз припускає, що ця мета вже досягнута і мова йде про створення спільної системи зовнішньоекономічного регулювання".
Газета відзначає нові обличчя серед бажаючих поєднатися: "По-перше, серед головних інтеграторів виявилася Україна, чого раніш ніколи не було. По-друге, Олександр Лукашенко, виявившись не ближче до Володимира Путіна, ніж Леонід Кучма і Нурсултан Назарбаєв, покараний за своє розуміння союзництва з Росією – газ він прагне купувати за внутрішньоросійськими цінами, а рублі має намір емітувати нарівні з російським ЦБ. По-третє, у панів Кучми і Лукашенка повно і політичних, і економічних проблем, обоє виявилися в глибокій міжнародній ізоляції, що виявляється в анекдотичній, якщо не сказати образливій, формі, коли і тому, й іншому уже відмовляють у візах. Обоє шукають політичної й економічної опори в Росії.
Виходить, що інтеграційний центр у "четвірці" може зміститися. Хоча з наближенням виборів у пана Назарбаєва, можливо, додасться політичних проблем, поки Казахстан – найблагополучніший, у тому числі й економічно, союзник Росії. Виходить, головним у рамках "четвірки" може виявитися союз Москви й Астани".
Інша газета "Время новостей" узагалі вважає московські домовленості публічним знущанням над білоруським батькой. Як відомо, у неділю чотири президенти вирішили створити "єдину регулюючу міждержавну незалежну Комісію з торгівлі й тарифів". "Комісія повинна стати наднаціональним органом, рішення якого обов'язкові до виконання урядами кожної з країн. Що це може означати, скажімо, для такого "непохитного" лідера, як пан Лукашенко, можна тільки здогадуватися", - відзначає "Время новостей".
"Виникає відчуття, що все, що трапилося в Москві в минулі вихідні, є не що інше, як спроба "розбавити" важко здійснювані, з погляду Москви, реалії російсько-білоруської держави в перспективах нового, уже "чисто конкретно" економічного союзу. Було помітно, що білоруський батька виглядав у Кремлі не надто веселим. Він жодного разу, проти звичайного, не згадав про Союз Росії й Білорусії, як зразок для наслідування усього СНД. Лукашенко лише гірко зауважив, що "ми ніде не потрібні, крім своїх країн".
Навіть, якщо стосовно Росії й Казахстану з їхньою нафтою й газом це здається деяким перебільшенням, то, по суті, пан Лукашенко правий. Але от чи зможуть у Мінську встигнути до вересня змінити своє законодавство для утворення Організація регіональної інтеграції, як урочисто обіцяли президенти "четвірки", велике питання. І хто тоді уже виявиться "крайнім", здогадайтеся самі".
На відміну від "Времени новостей", "Известия" наводять кілька причин домовленостей у Москві. Перша - політична. "Кремль от уже понад рік сповідує принцип прагматизму й економічної вигоди. Ніяких імперських замашок, ніякої демонстрації сили. Вам потрібні гроші і розвинена економіка? От і пускайте російський бізнес на свої підприємства. Вам потрібні ефективні транспортні системи? Давайте разом створювати консорціуми. Вам потрібні ринки збуту? Не мудруйте з митами для російських товарів".
Причина друга – економічна. "Зокрема, повстала перед усіма країнами (крім Білорусії) перспектива вступу до Світової організації торгівлі. Розмови про синхронний вступ у ряди СОТ Росія, Україна й Казахстан ведуть постійно". Щоправда, відзначає газета, Київ вів переговори самостійно, "і ряд позицій, по яких вони попередньо домовилися, підписавши приблизно 8 протоколів, дуже серйозно суперечать нашій позиції".
Ще один чинник "прискорення" економічних процесів пов'язаний з митним кордоном. Його треба будувати по держкордону Росії, а з цього витікає все інше типу прикордонного й паспортного контролю. Це величезні витрати, нести які у Росії зараз немає ні сил, ні бажання, ні часу.
"Известия" також не чекають від нового "союзу чотирьох" термінового втілення напрацювань у життя: "Проблема в тому, що економічна гармонізація знову може розбитися об політичні амбіції президентів".
"Щоб нова структура запрацювала, необхідно, наприклад, щоб Лукашенко перебанкротив від 30 до 50 процентів своєї економіки, а Кучма перестав чекати на німецькі або американські гроші, погодившись на російський капітал".
Крім цього, країни повинні перейти на синхронну бюджетну, фіскальну, податкову політику і близькі макроекономічні показники (за підсумками минулого року інфляція в Росії була 15%, а в Білорусії – не менше 30).
"Економісти вважають, що найлегше процес уніфікації пройде з Казахстаном, який за деякими сферами навіть випереджає Росію. З Україною складно, але можна. Найважче буде з Білорусією. Щоправда, джерела, близькі до Кремля, на це кажуть: якщо до вересня хтось не захоче підписувати угоду або виявиться не готовий, - значить підпише 2 або 3 країни".
