Україна на війні в Іраку – як воно буде
Середа, 19 березня 2003, 18:19
Стали відомі подробиці перебування українського батальйону в районі Перської затоки. За добу до затвердження рішення парламентом оприлюднено пакет документів, поданих президентом разом із угодою між Україною і Кувейтом, яка має бути ратифікована в четвер.
Попри те, що війна загрожує Іраку, в законі записано, що батальйон проводитиме захист цивільного населення Кувейту – "від наслідків можливого застосування зброї масового знищення". Друга функція – ліквідація результатів від застосування такої зброї.
У двосторонній угоді між Україною й Кувейтом особливо підкреслено, що батальйон може брати участь "лише" у захисті цивільного населення.
"З огляду на характер місії та відповідно до міжнародного права, Україна не відноситиметься до жодної із сторін конфлікту", - зазначається у довідці, ніким не підписаній, але поданій разом із законопроектом Кучми.
Передбачається, що українські військові зможуть перебувати в Кувейті півроку. Потім строк можна продовжити. Водночас Кувейт може в будь-який час вимагати виведення батальйону, так само як українці можуть вирішити забратися в будь-який момент.
В угоді між Україною й Кувейтом зазначено, що батальйон може виконувати шість видів завдань (термінологія дуже спеціальна, але краще подати в оригіналі):
а) ведення радіаційної, хімічної та неспецифічної (бактеріологічної) розвідки, здійснення радіаційного та хімічного контролю опромінення й зараження цивільного населення;
b) проведення повної дезактивації та дезінфекції заражених ділянок доріг (колонних шляхів), переправ, мостів, проходів в хімічних загородженнях, окремих ділянок місцевості;
c) транспортування дегазуючих, дезінфікуючих та дезактивуючих розчинів;
d) дегазація, дезактивація та дезінфекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту;
e) проведення аналізу проб на зараженість їх отруйними та радіоактивними речовинами;
f) збирання, обробка та видача інформації про застосування зброї масового ураження, прогнозування радіаційної, хімічної та біологічної обстановки, збирання даних радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки.
Щодо підпорядкування батальйону, то в довідці зазначається, що він "входитиме до складу Коаліційних об'єднаних оперативних сил з урегулювання кризи". При цьому "перебуватиме під загальним командуванням Генштабу Збройних сил України". І діятиме в рамках мандата, "визначеного українською стороною".
Планування застосування українців "на оперативному і тактичному рівнях" буде під керівництвом командувача ВМС Центрального командування Збройних сил США. Але з узгодження прийнятих рішень з Генштабом України.
Безпосереднє керівництво застосуванням батальйону покладається на штаб Коаліційних об'єднаних оперативних сил з врегулювання кризи. Для взаємодії до цих структур відряджається по одному українському офіцеру.
Батальйон має право наносити на форму й транспорт зображення прапора та герба України, а військові – носити зброю, якщо це дозволено наказом по Збройних силах України. Кувейт визнає українські посвідчення водія.
Водночас Кувейт зазначає, що українці мають повернути обладнання й приміщення в такому ж стані, в якому вони були надані, а якщо щось буде поламано, то компенсувати це має батальйон.
Медичну допомогу українцям Кувейт пообіцяв надавати безкоштовно.
Сторони також домовилися не судитися один із одним через збитки чи смерть людей, якщо це трапилося "в ході виконання посадових обов’язків", записаних в угоді.
Меценатом акції українців у Кувейті буде США: "Згідно з досягнутою домовленістю, американська сторона бере на себе усі витрати, пов’язані з перевезенням батальйону до Кувейту і в зворотному напрямку, а також його матеріально-технічним забезпеченням на території даної країни". Це повідомляється у довідці, поданій разом із законопроектом.
Бухгалтерія така:
- Авіаперевезення батальйону до Кувейту - 32 млн. грн. (5,8384 млн. доларів).
- Потреба в коштах на забезпечення батальйону під час перевезення – 268,5 тис. грн. (49,0 тис. дол. США).
- Орієнтовна вартість утримання батальйону за місцем виконання завдань – 3,8514 млн. грн. (702,2 тис. дол. США) на місяць.
За все це обіцяє заплатити Америка. Але не відразу. Як записано у іншій, пояснювальній записці до законопроекту, вся ця акція "потребуватиме витрат з Держбюджету України, які згодом будуть покриті третьою стороною".
Крім цього, зарплату військовим ("підвищеного рівня") платитимуть із ресурсів, що виділяє Секретаріат ООН за участь українських миротворчих контингентів у міжнародних миротворчих операціях.
РХБ-батальйон
Чисельність 19-ого окремого батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил України складає 532 військовослужбовці.
"Батальйон сформований виключно на добровільних засадах. Серед його військовослужбовців 15% брали участь у бойових діях, 6% виконували миротворчі місії під егідою міжнародних організацій, а 5 чоловік є ліквідаторами Чорнобильської катастрофи. Всі офіцери батальйону мають вищу спеціальну військову освіту, а 10% з них – вищу академічну", - ідеться у довідці.
Особовий склад батальйону за результатами медичного обстеження здатний діяти в умовах тропічного, сухого клімату. Проведена підготовча робота для щеплення військових.
Необхідні типи й кількість озброєння:
комплекти розрахунково-аналітичної групи - 1;
контрольно-розподілювальні пункти - 2;
станції авторозливні типу АРС-14 - 44;
станції фільтрувальні ВФС - 2,5 - 1;
станції автодегазаційні - 1;
установки бучильні - 1;
машини хімічні розвідувальні РХМ-4 -6;
установки дезінфекційно-душові типу ДДА-66 - 2;
лабораторії хімічні типу РПХМ - 1;
радіостанції типу Р-161 - 2;
радіостанції типу Р-142 - 4;
автомобілів – 157, в тому числі:
легкові - 6;
вантажні - 55;
спеціальні - 96.
Позиція України щодо Іраку
"Позиція України стосовно шляхів розв’язання кризи залишається незмінною. Вона базується на необхідності максимального використання для цього потенціалу, насамперед, політико-дипломатичних заходів", - ідеться у довідці, поданій разом із президентським законопроектом.
Але позиція Києва не категорична: "У випадку виникнення воєнного конфлікту Україна має зробити внесок у міжнародні зусилля, спрямовані на попередження та відвернення загрози екологічної та гуманітарної катастрофи у згаданому регіоні.
Маючи для цього відповідний потенціал, було б некоректно відмовити в ньому державі, яка потребує допомоги. До таких дій спонукає Україну її членство в ООН та наші дружні стосунки з арабськими державами регіону Перської затоки і Близького Сходу. До того ж, це не суперечить національному законодавству.
Слід також врахувати і те, що Кувейт, видобуваючи щорічно близько 100 млн. т нафти, займає по цьому показнику третє місце на Близькому Сході (після Саудівської Аравії та Ірану)".
Плюси й мінуси
У довідці, поданій разом із законопроектом Кучми, зазначається, що, на відміну від упертих США чи Франції, "обраний Україною гуманітарний варіант є політично виправданим кроком і дозволяє зберегти партнерські відносини нашої держави з усіма країнами–учасницями конфлікту".
Це також "сприятиме зміцненню міжнародного авторитету України, підвищенню її іміджу як активного учасника складних міжнародних процесів".
Агітуючи за направлення українців до Кувейту, у довідці також зазначаються плюси для військових. Вони виграють, потренувавшись у "оперативній сумісності" з аналогічними підрозділами Польщі, Словаччини, Чехії "та інших західних країн", в умовах спільної системи управління операцією РХБ-захисту.
"В економічному плані Україна зацікавлена у значному зниженні цін на нафту і це, на думку більшості міжнародних експертів, є однією з головних цілей дій США проти Іраку. До того ж, надаючи допомогу мирному населенню регіону, наша держава має значний шанс бути залученою до відновлення економіки Іраку у постконфліктний період".
Але при всіх позитивах автори довідки пишуть, що направлення батальйону може мати і негативні наслідки. "Зокрема, не можна виключати можливості терористичних проявів на території України та її об’єктах, розташованих за межами держави. Але ймовірність такої ситуації, за висновками відповідних фахівців, суттєво не зросте, враховуючи гуманітарний характер місії України під час можливого воєнного конфлікту".
Попри те, що війна загрожує Іраку, в законі записано, що батальйон проводитиме захист цивільного населення Кувейту – "від наслідків можливого застосування зброї масового знищення". Друга функція – ліквідація результатів від застосування такої зброї.
У двосторонній угоді між Україною й Кувейтом особливо підкреслено, що батальйон може брати участь "лише" у захисті цивільного населення.
"З огляду на характер місії та відповідно до міжнародного права, Україна не відноситиметься до жодної із сторін конфлікту", - зазначається у довідці, ніким не підписаній, але поданій разом із законопроектом Кучми.
Передбачається, що українські військові зможуть перебувати в Кувейті півроку. Потім строк можна продовжити. Водночас Кувейт може в будь-який час вимагати виведення батальйону, так само як українці можуть вирішити забратися в будь-який момент.
В угоді між Україною й Кувейтом зазначено, що батальйон може виконувати шість видів завдань (термінологія дуже спеціальна, але краще подати в оригіналі):
а) ведення радіаційної, хімічної та неспецифічної (бактеріологічної) розвідки, здійснення радіаційного та хімічного контролю опромінення й зараження цивільного населення;
b) проведення повної дезактивації та дезінфекції заражених ділянок доріг (колонних шляхів), переправ, мостів, проходів в хімічних загородженнях, окремих ділянок місцевості;
c) транспортування дегазуючих, дезінфікуючих та дезактивуючих розчинів;
d) дегазація, дезактивація та дезінфекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту;
e) проведення аналізу проб на зараженість їх отруйними та радіоактивними речовинами;
f) збирання, обробка та видача інформації про застосування зброї масового ураження, прогнозування радіаційної, хімічної та біологічної обстановки, збирання даних радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки.
Щодо підпорядкування батальйону, то в довідці зазначається, що він "входитиме до складу Коаліційних об'єднаних оперативних сил з урегулювання кризи". При цьому "перебуватиме під загальним командуванням Генштабу Збройних сил України". І діятиме в рамках мандата, "визначеного українською стороною".
Планування застосування українців "на оперативному і тактичному рівнях" буде під керівництвом командувача ВМС Центрального командування Збройних сил США. Але з узгодження прийнятих рішень з Генштабом України.
Безпосереднє керівництво застосуванням батальйону покладається на штаб Коаліційних об'єднаних оперативних сил з врегулювання кризи. Для взаємодії до цих структур відряджається по одному українському офіцеру.
Батальйон має право наносити на форму й транспорт зображення прапора та герба України, а військові – носити зброю, якщо це дозволено наказом по Збройних силах України. Кувейт визнає українські посвідчення водія.
Водночас Кувейт зазначає, що українці мають повернути обладнання й приміщення в такому ж стані, в якому вони були надані, а якщо щось буде поламано, то компенсувати це має батальйон.
Медичну допомогу українцям Кувейт пообіцяв надавати безкоштовно.
Сторони також домовилися не судитися один із одним через збитки чи смерть людей, якщо це трапилося "в ході виконання посадових обов’язків", записаних в угоді.
Меценатом акції українців у Кувейті буде США: "Згідно з досягнутою домовленістю, американська сторона бере на себе усі витрати, пов’язані з перевезенням батальйону до Кувейту і в зворотному напрямку, а також його матеріально-технічним забезпеченням на території даної країни". Це повідомляється у довідці, поданій разом із законопроектом.
Бухгалтерія така:
- Авіаперевезення батальйону до Кувейту - 32 млн. грн. (5,8384 млн. доларів).
- Потреба в коштах на забезпечення батальйону під час перевезення – 268,5 тис. грн. (49,0 тис. дол. США).
- Орієнтовна вартість утримання батальйону за місцем виконання завдань – 3,8514 млн. грн. (702,2 тис. дол. США) на місяць.
За все це обіцяє заплатити Америка. Але не відразу. Як записано у іншій, пояснювальній записці до законопроекту, вся ця акція "потребуватиме витрат з Держбюджету України, які згодом будуть покриті третьою стороною".
Крім цього, зарплату військовим ("підвищеного рівня") платитимуть із ресурсів, що виділяє Секретаріат ООН за участь українських миротворчих контингентів у міжнародних миротворчих операціях.
РХБ-батальйон
Чисельність 19-ого окремого батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил України складає 532 військовослужбовці.
"Батальйон сформований виключно на добровільних засадах. Серед його військовослужбовців 15% брали участь у бойових діях, 6% виконували миротворчі місії під егідою міжнародних організацій, а 5 чоловік є ліквідаторами Чорнобильської катастрофи. Всі офіцери батальйону мають вищу спеціальну військову освіту, а 10% з них – вищу академічну", - ідеться у довідці.
Особовий склад батальйону за результатами медичного обстеження здатний діяти в умовах тропічного, сухого клімату. Проведена підготовча робота для щеплення військових.
Необхідні типи й кількість озброєння:
комплекти розрахунково-аналітичної групи - 1;
контрольно-розподілювальні пункти - 2;
станції авторозливні типу АРС-14 - 44;
станції фільтрувальні ВФС - 2,5 - 1;
станції автодегазаційні - 1;
установки бучильні - 1;
машини хімічні розвідувальні РХМ-4 -6;
установки дезінфекційно-душові типу ДДА-66 - 2;
лабораторії хімічні типу РПХМ - 1;
радіостанції типу Р-161 - 2;
радіостанції типу Р-142 - 4;
автомобілів – 157, в тому числі:
легкові - 6;
вантажні - 55;
спеціальні - 96.
Позиція України щодо Іраку
"Позиція України стосовно шляхів розв’язання кризи залишається незмінною. Вона базується на необхідності максимального використання для цього потенціалу, насамперед, політико-дипломатичних заходів", - ідеться у довідці, поданій разом із президентським законопроектом.
Але позиція Києва не категорична: "У випадку виникнення воєнного конфлікту Україна має зробити внесок у міжнародні зусилля, спрямовані на попередження та відвернення загрози екологічної та гуманітарної катастрофи у згаданому регіоні.
Маючи для цього відповідний потенціал, було б некоректно відмовити в ньому державі, яка потребує допомоги. До таких дій спонукає Україну її членство в ООН та наші дружні стосунки з арабськими державами регіону Перської затоки і Близького Сходу. До того ж, це не суперечить національному законодавству.
Слід також врахувати і те, що Кувейт, видобуваючи щорічно близько 100 млн. т нафти, займає по цьому показнику третє місце на Близькому Сході (після Саудівської Аравії та Ірану)".
Плюси й мінуси
У довідці, поданій разом із законопроектом Кучми, зазначається, що, на відміну від упертих США чи Франції, "обраний Україною гуманітарний варіант є політично виправданим кроком і дозволяє зберегти партнерські відносини нашої держави з усіма країнами–учасницями конфлікту".
Це також "сприятиме зміцненню міжнародного авторитету України, підвищенню її іміджу як активного учасника складних міжнародних процесів".
Агітуючи за направлення українців до Кувейту, у довідці також зазначаються плюси для військових. Вони виграють, потренувавшись у "оперативній сумісності" з аналогічними підрозділами Польщі, Словаччини, Чехії "та інших західних країн", в умовах спільної системи управління операцією РХБ-захисту.
"В економічному плані Україна зацікавлена у значному зниженні цін на нафту і це, на думку більшості міжнародних експертів, є однією з головних цілей дій США проти Іраку. До того ж, надаючи допомогу мирному населенню регіону, наша держава має значний шанс бути залученою до відновлення економіки Іраку у постконфліктний період".
Але при всіх позитивах автори довідки пишуть, що направлення батальйону може мати і негативні наслідки. "Зокрема, не можна виключати можливості терористичних проявів на території України та її об’єктах, розташованих за межами держави. Але ймовірність такої ситуації, за висновками відповідних фахівців, суттєво не зросте, враховуючи гуманітарний характер місії України під час можливого воєнного конфлікту".
