Збір на купівлю комплексу важкого дрону для 48 ОШБ

Тігіпко хоче чи то в президенти, чи до МЗС. А поки читає підручники

П'ятниця, 11 квітня 2003, 13:35
Не встигла громадськість здивуватися дивній місії Сергія Тігіпка у Франції, як він сам все розповів. У четвер увечері глава НБУ побував на каналі ICTV, який належить його політичному партнеру Віктору Пінчуку. Тігіпко й Кисельов розіграли комедійно-зворушливе інтерв'ю під незримим заголовком "наш кандидат-2004".

Дивують теми, які обговорював Тігіпко у Франції - євроінтеграційні проблеми України. На ICTV Тігіпко повідомив, то йому "вдалося переконати" неназваних французьких політиків, що "закривати двері до Європейського Союзу перед Україною не можна".

До нинішнього часу, здається, виразником зовнішньої політики України були два відомства – президент і Міністерство закордонних справ. Функції ж глави Нацбанку викладені у восьми пунктах закону про НБУ. Як нескладно здогадатися, права проводити переговори про зовнішньополітичний курс держави там немає.

Єдине, що з натяжкою можна віднести до цієї сфери – право діяти від імені НБУ у відносинах з "банками, фінансовими і кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями". Щоправда, все одно не вийде консенсусу із законом – адже Нацбанк не займається євроінтеграційними питаннями.

Ще інтерв'ю смішно читати через деякі моменти. Наприклад, Кисельов питає, як за два дні Тігіпку вдалося змінити "свідомість" французів щодо України. Банкір скромно повідомив, що французи вражені економічним зростанням України.

Ближче до кінця інтерв'ю настав момент, коли вже Кисельову довелося витягувати Тігіпка. Журналіст захотів додати до портрета кандидата Пінчука якихсь людських фарб, і почав питати про розпорядок робочого дня. На що отримав зовсім нісенітну, але відверту відповідь – про те, як він, Тігіпко (головний банкір країни!!!) готується до переговорів, читаючи підручники з фінансів: "Скажімо, йдеш на зустріч з журналістами, і якщо ти не будеш знати, що таке іпотека, або що таке лізинг, і що вони дають людям, так Ви поставите питання таке незручне – я не зможу відповісти на нього. Тому в цьому треба розбиратися, обов'язково треба читати, дивитися".

Кисельов зрозумів, що клієнт дуже важкий. Спробував викрутиться, але вийшло штучно: "Ні, ну вже іпотека й лізинг, я думаю, люди такого рангу знають, просто вночі розбуди".

Далі він перейшов у наступ – "вам треба працювати над якимись зовсім новими явищами у фінансах, в світі, пов'язаними із глобалізацією – як вона впливає на Україну". Тігіпко не зрадив своїй проблемі і знову повернувся до "підручників": "Ви знаєте, ось часто доводиться займатися більш приземленими речами".

Наприкінці ситуація стала й зовсім сміховинною – Кисельов зробив побажання Тігіпку: "Від більш приземлених речей Ви летіть якось далі. У Вас це виходить".

Складно зрозуміти фразу – чи то Кисельов порадив Тігіпку і далі ігнорувати функції глави НБУ, чи то перекваліфікуватися в астронавта. Чи то взагалі триматися подалі від "приземлених" речей на зразок підручників з фінансів і банківської справи.

Тігіпко зрозумів щось своє і відповів: "Спасибі".

Читайте також повний текст інтерв'ю Тігіпка каналу ICTV (розшифровка сайту "Огляд телеефіру"):

Дмитро Кисельов: Отже, у нас в студії – глава Нацбанку України Сергій Тігіпко. Отже, Ви щойно з трапу літака, повернулися з Парижу. Що Ви там робили?

Сергій Тігіпко, голова Нацбанку України: Займався, в основному, трьома речами. Перше – домовлявся про підписання договору між банком Франції і Національним банком України, намагався максимально багато поговорити з політиками Франції щодо розширення Європейського Союзу, дуже хотілося якось переконати, щоб ті рішення, які будуть прийматися Європейським Союзом, не закривали дверей перед Україною. І зустрічався з керівниками організацій, які… організації роботодавців Франції, які дуже тісно працюють з інвесторами, бесіда була щодо інвестиційного клімату в Україні. Ось такі три теми основні, які були під час поїздки.

- Як Вам здається, вдалося зрушити хоч щось, розхитати? Я не знаю. Якось це європейське традиційне ставлення до України як до сусіда ми ще обговоримо, але щось змінив Ваш візит в їх свідомості?

- Ви знаєте, багато хто був здивований, по-перше, тими економічними показниками, які сьогодні демонструє Україна. При цьому я весь час підкреслював, що життя простих людей залишається ще важким, але все-таки, ті зміни, які за останні роки відбуваються в нашій країні, дуже вражали їх. Видно, що мало інформації, дуже мало пишуть засоби масової інформації про Україну. А якщо пишуть – то тільки негативне. Політики абсолютно відкриті, і розуміють, що закривати двері перед Україною в Європейський Союз не можна, абсолютно! І мені здається, що тут вдалося переговорити й вдалося переконати цих політиків. Але зараз дуже важкий момент в Європейському Союзі, розширення велике. Їм треба самим поки навести лад, і потім вони вже готові говорити про наступне розширення.

- Ну, я розумію, про що Ви говорите, вірніше, що Ви маєте на увазі, коли ось вимовляєте ці слова, що не можна залишати двері закритими перед Україною. Мова йде про те, що Європейський Союз ухвалив рішення поки припинити процес розширення і надати…не знаю, країнам Північної Африки і Східної Європи, серед них і Україна, і Росія, статус сусідів. Молдавія від такого статусу вже офіційно відмовилася. Чи вважаєте Ви, що треба відмовитися від такого статусу і Україні?

- На мій погляд, не треба робити таких різких заяв, різких висловлювань, рухів. Мені здається, що необхідно все-таки, нам самим трошки попрацювати над тими змінами, які потрібні Україні і які б добре сприйнялися Європейським Союзом. Прийде час, я думаю, що до цього питання все одно Європейський Союз буде повертатися. Звичайно, не хотілося б в переліку бути з країнами, які ніколи реально не будуть членами Європейського Союзу. Але все одно, різких рухів робити не треба. Я думаю, що це ніхто не оцінить позитивно.

- Так чи інакше, ви схиляєтеся до того, що європейцем треба бути всередині, передусім, а решта додасться? Тобто, Україні треба працювати над власною європейськістю?

- Абсолютно точно! Європейці чекають змін від нас, нашій країні потрібні ці зміни. Ми весь час говоримо – візьміть нас в Європейський Союз. І в той же час катастрофічно мало робимо для того, щоб стати європейцями. Я говорю про політичні зміни, які ми повинні провести, так звану політичну реформу, яка обговорювалася ось тільки-тільки в парламенті, і я говорю про економічні зміни, які ми також, так трошки затаскано, називаємо реформами, але ці зміни сьогодні потрібні нам, передусім. І якщо ми їх дійсно проведемо й зробимо це класно, це по-європейському, це нормально сприйметься, і тоді я абсолютно упевнений, що розмова буде абсолютно іншою з нами.

- Ну, Сергія Тігіпка називають фінансовим революціонером. Я навіть зустрів це на обкладинці одного з журналів. Що таке фінансовий революціонер? Чи відчуваєте ви себе фінансовим революціонером?

- Мені не дуже подобається слово "революціонер", якщо говорити відверто, мені більше подобається в фінансах, все-таки, еволюція певна…

- Тобто, фінансовий еволюціонер, так?

- Так, ну…так, не знаю. І це не дуже щось подобається. Але мені здається, що ось ми перед цим говорили про зміни. Дійсно, країні потрібні зміни, і власне кажучи, ми з усім світом конкуруємо, в тому числі і з Європою, і з європейськими країнами. Ті зміни, які кожна людина, яка займає певну посаду в цій країні, запропонує, і якщо вони будуть цікаві, якщо вони будуть прогресивні – практично кожні такі зміни виводять країну з поганої ситуації, поліпшують ситуацію, поліпшують життя для конкретної людини в Україні. Тому сьогодні, мені здається, треба робити справу, треба робити ось ці зміни. Як їх будуть викликати, еволюція або революція, мені вже, скажімо, не дуже важливо.

- Ну, добре, ось ви пропонуєте на своїй посаді зміни, але гривня залишається стабільною. Була стабільною і залишається стабільною. Які зміни, власне, які зміни Ви пропонуєте, перебуваючи на своїй посаді?

- За гривні я менше за все зараз переживаю, тому що за останні три дні вона тільки посилилася, трохи, але посилилася по відношенню до долара. Але якщо стежити тільки за цим, то я думаю, що багато роботи не буде, але в той же час, хто зробить і опрацює разом з рядом народних депутатів, з Кабінетом Міністрів, закон про іпотеку, який дає можливість українцеві прийти й взяти кредит для отримання житла, хто проробить закон про лізинг, який треба провести через Верховну Раду, і він дасть можливість малому підприємству взяти станок і на виплат, скажімо, на 7-10 років, і запустити його в роботу, і потім почати платити за нього, і так далі. Тому ось ці зміни сьогодні потрібні, передусім, які б давали реальні поліпшення і швидкі поліпшення й людям конкретним, і організаціям.

- Тобто, фактично Ви виходите за рамки безпосередньо своєї посадової інструкції як глави Національного банку. Як далеко Ви готові йти за ці рамки?

- Я не думаю, що це, знаєте, якась така жорстка інструкція, яка сказала сюди ходити, сюди не ходити. По-перше, за Національним банком є таке положення, як сприяння в розвитку банківської системи, - я вважаю, що всі ці інструменти розвивають банки і банківську систему. І якщо треба – підемо і далі.

- Банк має право законодавчої ініціативи, і глава Нацбанку цілком може пропонувати нові закони. Тобто, Ваша ініціатива - іпотека, ш..ш…

- Це – ініціатива депутатів, яку ми проробляємо. Є ряд законів…ми зараз дуже тісно працюємо з Асоціацією українських банків, з комітетом Верховної Ради, тому, Ви знаєте, навіть не розділяємо, хто це ініціює. Є ряд законів, які ми ініціюємо й підтримуємо, скажімо, Асоціація українських банків і народні депутати. Тому тут не важливо.

- Як складаються Ваші відносини з парламентом, з урядом, взагалі з гілками влади? Ви ж не можете створити гармонію в окремо взятій галузі?

- Ви знаєте, в окремо взятій галузі не вийде створити гармонію, тому що це все одно, що соціалізм в окремо взятій країні побудувати. Відносини, з одного боку, начебто і доброзичливі, але щодо справи я можу сказати, що поки ми не проведемо політичну реформу, і ось сьогодні ми десять разів будемо повертатися й говорити про неї, все одно, тому що вона сьогодні стала упоперек поліпшень в країні. Це не нормально, все-таки, коли є закони, які відпрацьовані, які випробувані, і які ми не можемо прийняти, тому що треба ходити по всіх фракціях, переконувати всі фракції, часто це займає досить багато часу. Я вважаю, що все-таки, принцип більшості, ось ті зміни, які повинні привести до того, що є реальна більшість і якщо більшість ухвалила рішення, то такі зміни ми повинні приймати, знаєте, прийшов, - за тиждень 20-30 законів необхідних відпрацьованих прийняли, і назавтра в життя їх треба проштовхувати, для того, щоб вони допомагали жити людям.

- Але те, що Ви ходите…доводиться ходити Вам або комусь ще, доводиться ходити по фракціях, і буквально торгуватися, так?

- По всіх фракціях… Не торгуватися, ні! У жодному разі. Пояснювати, пояснювати, умовляти, і доводиться це говорити і з фракціями опозиційними, і з фракціями, які себе зараховують до більшості, часто голосування йде абсолютно несподівано. Скажімо, деякі фракції більшості не підтримують одні рішення, але вони підтримуються опозиційними фракціями. Тобто, немає структуризації в парламенті, і це, звичайно, позначається на житті країни. У тому числі і на банківській системі.

- Чи означає це, що зараз парламент в паралічі?

- Ні, парламент працює, не так ефективно, як би хотілося, я думаю, всім – і тим людям, які працюють в парламенті, очолюють парламент, і нам, які працюють в інших секторах, але які дуже сильно залежать від рішень парламенту.

- Сергію, як складається Ваш робочий день? Ось що Ви робите? З чого він складається? Іноді здається, що люди такого рангу тільки зустрічаються. Дзвониш – я на зустрічі, або він на зустрічі. Ось всі зустрічаються й розмовляють, розмовляють, розмовляють…У Вас залишається час просто попрацювати, почитати, пописати? Як, з чого складається Ваш графік?

- В день це 8-10 зустрічей, але обов'язково треба самому вникати в питання, досить глибоко, тому що ось, скажімо, йдеш на зустріч з журналістами, і якщо ти не будеш знати, що таке іпотека, або що таке лізинг, і що вони дають людям, так Ви поставите питання таке незручне – я не зможу відповісти на нього. Тому в цьому треба розбиратися, обов'язково треба читати, дивитися.

- Ні, ну вже іпотека й лізинг, я думаю, люди такого рангу знають, просто вночі розбуди. Так що, напевно, Вам треба працювати над якимись новими явищами зовсім – в фінансах, в світі, з глобалізацією, зрештою, - як вона впливає на Україну. Я думаю, що ось це є Вашим…

- І це в тому числі. Але, Ви знаєте, ось часто доводиться займатися більш приземленими речами, на жаль, напевно.

- Спасибі велике, Сергію! Від більш приземлених речей Ви летіть якось далі. У Вас це виходить.

- Спасибі.

"Українська правда" у Threads

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування