Збір на купівлю комплексу важкого дрону для 48 ОШБ

Народ заблокував ініціативу Кучми про двопалатний парламент

П'ятниця, 11 квітня 2003, 20:19
Через місяць після старту обговорення реформ Кучми і за місяць до його закінчення вималювалося ставлення людей до пропозицій "гаранта". Проміжні підсумки за результатами соцопитування підбиває Центр Разумкова. Ця інституція перерахована в указі Кучми як структура, яку мають попросити про проведення соцопитувань. Але, як каже керівник Анатолій Гриценко, за місяць до них ніхто так і не звернувся. "Більше того, два тижні тому я написав листа президентові, висловив готовність взяти участь у проведенні опитувань. Відповіді немає, тому провели їх самі".

Отже, які результати?

Найбільше народ аплодує зменшенню числа депутатів у парламенті з 450 до 300. Цього хочуть ледь не кожні дев'ять із десяти українців (85,2%). Що зрозуміло – народ ненавидить усіх чиновників, без розбору, які функції покладені на яку гілку влади.

"Я думаю, якби ми поставили питання чи варто скоротити апарат адміністрації з 2 тисяч до 20 осіб, люди також підтримали б. Це популістські такі речі, які просто не варто навіть питати. Але загалом настрій такий", - прокоментував бажання зменшити число депутатів Анатолій Гриценко під час парламентських слухань.

Друга за рейтингом довіри – пропозиція про обрання керівників місцевих державних адміністрацій на виборах (69,3%). І, найцікавіше, цього пункту немає в попередніх ініціативах Кучми, висловлених місяць тому.

Третя за рівнем підтримки – ідея щодо припинення повноважень народного депутата в разі його виходу з фракції партії, за списком якої він був обраний до Верховної Ради. За це – понад половина українців (59,7%) і всі опозиційні фракції. Найбільше від несвідомих перебіжчиків постраждала "Наша Україна" – зі 118 її склад скоротився до 102.

Менше половини населення, але все одно багато людей підтримує проведення виборів до Верховної Ради, місцевих рад в один рік з виборами президента. За це 48%. На один відсоток менше тих, хто виступає за рівний 5-річний термін для всіх гілок влади.

Загрозливий показник тих, хто за надання результатам референдуму статусу прямої дії (44,6%).

Центр Разумкова цей момент пояснює недовірою населення до влади і бажанням громадян отримати реальні важелі впливу на владу (лише 3,5% опитаних вважають, що влада в Україні реально належить народу).

Навколо теми референдуму Гриценко вимагає поставити крапку – зробити "спільну заяву голови Верховної Ради, президента, голови Конституційного Суду, або рішення парламенту, підкріплене відповідними заявами, щоб це питання просто було знято, щоб його не обговорювали навіть взагалі, оскільки це дуже небезпечно".

Також українці готові дати президенту право розпускати нижню палату Верховної Ради в разі, якщо вона у визначений термін не зможе сформувати парламентську більшість, уряд або затвердити Державний бюджет. За це – 43,7%.

Серед аутсайдерів кучминих пропозицій - надання президенту права одноосібно призначати частину міністрів, у тому числі силовиків, керівників силових та контролюючих відомств (32,3%).

"В громадській думці існують побоювання щодо концентрації важелів контролю над силовими структурами в руках президента, очевидно, з огляду на помітні останніми роками авторитарні тенденції і факти протиправного використання цих структур в політичних цілях", - пояснює таку цифру Центр Разумкова.

За впровадження в Україні двопалатного парламенту – кожний третій 33,4%. З одного боку, це багато – на фоні постійного прагнення українця зменшити число чиновників, які "жирують" за рахунок народу. З іншого – це мало, бо, якби відбувся гіпотетичний референдум, у цієї норми немає шансів на схвалення.

На диво обізнаний народ і з такими тонкощами, як надати верхній палаті парламенту права вето стосовно законів, що прийматимуться нижньою палатою. За цю норму лише 31,7%.

Але рекорд несприйняття – у ідеї, яку дехто побачив серед пропозицій Кучми. Переважна більшість громадян України (81,3%) не підтримає перенесення виборів президента України з 2004 на 2006 і подовження повноважень на цей термін особисто Кучми.

"Очевидно, за цим стоїть негативне ставлення до глави держави, що підтверджується даними попередніх досліджень: 69,6% опитаних підтримали б добровільну відставку президента Кучми, 77,8% респондентів негативно поставилися б до факту висунення його кандидатури на третій термін, навіть якщо б для цього існували законні підстави".

Центр Разумкова також підрахував, хто взагалі щось чув про реформу. Кожний третій (38,2%) взагалі не знає про існування ідеї Кучми. Про обізнаність зі змістом цієї реформи зізнався також лише кожен третій (34,3%). Водночас трохи більше (42,8%) знають про всенародне обговорення. При цьому, як виходить, відсотків 10% з них не здогадуються, що ж обговорюють.

І ще один показник: у переліку найболючіших для громадян проблем проведення політичної реформи займає лише 27 місце з 30.

"За місяць до свого завершення обговорення пропозицій президента не стало всенародним і змістовним. Це є наслідком того, що структури, на які згідно з президентським Указом покладена відповідальність за організацію обговорення, недостатньо активно використовують такі форми, як круглі столи, конференції, дискусії на телебаченні, радіо, в пресі. Якщо існуючий стан зберігатиметься, то більшість громадян буде позбавлена можливості ознайомитись зі змістом президентських ініціатив і висловити свою думку щодо них", - підсумовує центр Разумкова.

За даними опитування, 7,6% громадян (близько 3 млн.) особисто взяли участь у зборах, присвячених її обговоренню, тоді як не брали в них участі – 92,4%. "Є підстави стверджувати, що функцію організаторів обговорення безпосередньо виконують органи виконавчої влади", - зазначає Центр.

На думку разумковців, зараз проходить "не стільки обговорення, скільки примусове схвалення президентських ініціатив". На це їх наштовхують такі результати: 3% (понад 1 млн.) респондентів визнали, що їх або їхніх знайомих примушували підписувати листи, протоколи на підтримку запропонованої президентом політичної реформи, а ще 2,1% (близько 800 тис.) опитаних відмовилися відповідати на це запитання.

Гриценко пропонує механізми, як через парламент "зупинити ту профанацію всенародного обговорення, яке зараз іде". "Я думаю, як варіант, можливо запитати до парламенту копії всіх тих протоколів, які надходять до адміністрації президента і до Міністерства юстиції і депутати, які працюють в регіонах, мають змогу поговорити з людьми і перевірити, що і як там було. Треба поставити цей заслін як мінімум".

Гриценко вважає "завданням-мінімум" зупинити пропозиції Кучми, зупинити референдум в обхід парламенту та зупинити "оце таке зомбоване всенародне обговорення".

Програмою-максимум він називає виробити погоджений варіант і як перший крок політичної реформи ухвалити закон про пропорційні вибори.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування