Кучма обіцяє бути гарантом виборів-2004
Вівторок, 15 квітня 2003, 11:14
Повний текст промови Кучми перед парламентом читайте тут
Кучма склав черговий іспит - виступив перед парламентом, де він останнім часом не надто часто буває. Його промова була майже в два рази коротшою, ніж у попередні роки, коли його слухали протягом 45 хвилин, а то й протягом години.
Опозиційні фракції не заважали Кучмі виступати, проте вирішили висловити своє ставлення до його звернення. Після початку виступу президента депутати з СПУ, БЮТ і "Нашої України" підійшли до парламентської трибуни, де стояв Кучма, і склали на неї книги зі щорічним посланням, які були роздані їм. Президент на хвилину перервавши свою промову.
Коли на трибуну склали понад два десятки книг, Кучма з німим питанням і жестом повернувся до Володимира Литвина, який просто, закликаючи до порядку, натиснув на дзвіночок.
Відразу після цього книжки з трибуни забрали депутати із фракції Регіони України Андрій Клюєв, Валерій Коновалюк і Віталій Хомутинник. Після цього президент продовжив свій виступ, ніяк не коментуючи те, що відбулося.
У зверненні президента до Верховної Ради, яким відкривається його щорічне послання парламенту "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році", Кучма обіцяє зробити "все, щоб вибори нового глави держави відбулися цивілізовано, на демократичній основі, у повній відповідності з чинним законодавством".
Кучму "непокоїть", щоб період до парламентських виборів "не перетворився на нові жорсткі політичні баталії, які можуть лише зашкодити".
Говорячи про політичну реформу, Кучма серед "найголовніших завдань" назвав "запровадження системи противаг, які б компенсували відсутню нині збалансованість влади як цілісного механізму, попередили можливу дестабілізацію політичного процесу".
Кучма ще раз підкреслив необхідність внесення змін до Конституції "протягом періоду повноважень діючого президента". Обґрунтувавши це тим, що він сам і є "головним ініціатором реформування владних структур".
"Потрібні зміни й доповнення до кінця 2004 року, розвиваючи формулу "новий президент - нова політична система", - вважає Кучма.
"У той же час існуючий стан реформування соціальних відносин, незавершеність цього процесу вимагають не ослаблення, а, навпаки, - зміцнення відповідно до існуючих умов розвитку українського суспільства і зовнішньополітичних процесів інституту президентства в Україні", - підкреслюється в документі.
У тексті звернення президента стратегічною метою реформування владних інститутів визначено
- посилення дієздатності держави,
- забезпечення узгодженої і відповідальної діяльності законодавчої й виконавчої галузей влади,
- демократизація всіх сфер громадського життя,
- утвердження основних принципів громадянського суспільства.
До задач політичної реформи входить утвердження механізмів формування коаліційного уряду й у той же час розпуску парламенту за чітко визначених умов, введення пропорційної системи виборів і як противага цьому - обов'язковий перехід до двопалатного парламенту.
"Тільки цей крок зможе компенсувати недостатню структурованість суспільства, а відповідно - і політичних сил, забезпечити належну репрезентативність регіональних інтересів", - підкреслюється у зверненні.
Затвердження політичного статусу міністра має супроводжуватися зміцненням інституту держсекретарів, які призначаються президентом. У той же час варто передбачити введення до складу уряду 3-4 держсекретарів провідних міністерств.
Під час політреформи необхідно також забезпечити повноваження президента щодо призначення керівників силових міністерств і відомств та запровадити демократичний громадський контроль в оборонній сфері України, говориться у зверненні.
Кучма робить комплімент авторам Меморандуму
Президент Леонід Кучма не виключає, що перехід до двопалатного парламенту може відбутися "після проведення адміністративно-територіальної реформи" в 2006-2010 роках.
Кучма також погоджується із тим, що нижня палата може мати "пріоритет", а вибори до верхньої повинні відбуватися відповідно до міжнародних демократичних стандартів.
Говорячи про пряму дію референдуму, Кучма наголосив, що цей механізм "слід відпрацювати". "Плебісцит із результатами прямої дії – найвища форма народовладдя", - наголосив він. Ця його репліка викликала галас у залі.
Кучма позитивно оцінив меморандум фракцій "Нашої України", КПУ, СПУ і БЮТ щодо політичної реформи. За його словами, його "приємно вразила" їх конструктивність при визначенні своєї позиції.
"Усупереч усім протиріччям приємно вразила конструктивність підходу до змін, адже більшість положень меморандуму підтримують пропозиції президента", - сказав він. І це є результатом всенародного обговорення, вважає Кучма. Ця фраза також викликала бурхливу реакцію в залі.
Кучма також вніс пропозицію провести круглий стіл щодо політичної реформи за участю парламентських партій, уряду і президента. Саме така пропозиція була виголошена блоком "Наша Україна".
Президент також вважає, що законопроект змін до Конституції повинен пройти експертизу у провідних міжнародних організаціях, які спеціалізуються на цьому. На думку президента, "авторитетність проекту політичної реформи підсилиться", якщо він пройде експертизу, зокрема, у Парламентській асамблеї Ради Європи і Венеціанській комісії.
Про тіньову економіку
Високий рівень тінізації економіки України досяг небезпечно критичного рівня і реально загрожує національній безпеці і демократичному розвитку держави, а щорічні втрати держави перевищують 12-13 млрд.грн.
"Значні масштаби тіньової економічної діяльності позначаються на обсягах і структурі ВВП, гальмують соціально-економічні реформи, спотворюють офіційні дані про стан економіки", - відзначається в тексті звернення президента до Верховної Ради у зв'язку з його посланням до парламенту.
Одним з найбільш небезпечних наслідків розвитку тіньової економіки є її вплив на криміналізацію суспільства, маючи на увазі посилення такого впливу на різні сфери громадського життя, зрощування тіньової економіки з державним апаратом, ріст корупції.
За даними Кучми в країні також існують тіньовий політичний і соціальний ринки, тіньовий політичний лобізм, тінізація виборної системи, неформальна кадрова політика, тіньовий ринок освіти, медичних послуг, науки.
На думку президента, така ситуація пов'язана, насамперед, із суперечливістю законодавчої бази, відсутністю повноцінного ринкового середовища, слабкістю судової влади, а також недосконалістю податкової політики.
"Податкове законодавство не стимулює суб'єкти господарювання інвестувати капітали у легальну економіку. Загальне податкове навантаження в Україні майже вдвічі перевищує цей показник у групі країн, куди вона входить за рівнем ВВП на душу населення", - цитує документ Інтерфакс-Україна.
"Причина відома - крім спадщини подвійної моралі старої системи, псевдоринковий податковий прес практично видавлює підприємця в тінь. Скільки ще раз необхідно повторювати прохання до парламенту й уряду вивести державу зі стану податкового абсурду?", - запитує Кучма.
Звертаючись до Верховної Ради й Кабінету Міністрів, Кучма підкреслює, що при вирішенні питання "не слід покладатися тільки на силові методи - вони можуть дати тільки тимчасовий ефект".
За його словами, стратегічна мета полягає в зниженні рівня тінізації шляхом легалізації тіньових капіталів.
Економічні підсумки 2002 року й плани на майбутнє
Темпи економічного росту, покладені в основу розрахунків державного бюджету на 2003 рік - ріст валового внутрішнього продукту на 4% і промислового виробництва на 4,5% - не можуть розглядатися як достатні, вважає Кучма.
Перед Кабінетом Міністрів стоїть завдання забезпечити перехід до нової моделі економічного розвитку, за умов цілеспрямованого стимулювання інвестицій, інновацій і відчутних позитивних структурних зрушень.
"Тільки така економічна політика забезпечить стабільний ріст ВВП на рівні не менше 6"%, - відзначає Кучма.
ВВП України в 2000-2002 роках виріс на 20,9%, обсяг промислового виробництва - на 38,4%, сільського господарства - на 23,3%, роздрібної торгівлі - на 42,2%.
Приріст інвестицій в основний капітал склав 40%, а продуктивність
праці виросла на 54,8%.
Український експорт збільшився на 42%, його частка в структурі ВВП досягла 57%,а позитивне сальдо платіжного поточного рахунку платіжного балансу в 2002 році досягло $3,1 млрд., або 7,8% ВВП.
Обсяг держборгу зменшився з 37% від ВВП у 2000 році до 30% у 2002 році.
Ріст ВВП у першому кварталі поточного року склав 7%, промислового виробництва - 10,7%.
Кучма склав черговий іспит - виступив перед парламентом, де він останнім часом не надто часто буває. Його промова була майже в два рази коротшою, ніж у попередні роки, коли його слухали протягом 45 хвилин, а то й протягом години.
Опозиційні фракції не заважали Кучмі виступати, проте вирішили висловити своє ставлення до його звернення. Після початку виступу президента депутати з СПУ, БЮТ і "Нашої України" підійшли до парламентської трибуни, де стояв Кучма, і склали на неї книги зі щорічним посланням, які були роздані їм. Президент на хвилину перервавши свою промову.
Коли на трибуну склали понад два десятки книг, Кучма з німим питанням і жестом повернувся до Володимира Литвина, який просто, закликаючи до порядку, натиснув на дзвіночок.
Відразу після цього книжки з трибуни забрали депутати із фракції Регіони України Андрій Клюєв, Валерій Коновалюк і Віталій Хомутинник. Після цього президент продовжив свій виступ, ніяк не коментуючи те, що відбулося.
У зверненні президента до Верховної Ради, яким відкривається його щорічне послання парламенту "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році", Кучма обіцяє зробити "все, щоб вибори нового глави держави відбулися цивілізовано, на демократичній основі, у повній відповідності з чинним законодавством".
Кучму "непокоїть", щоб період до парламентських виборів "не перетворився на нові жорсткі політичні баталії, які можуть лише зашкодити".
Говорячи про політичну реформу, Кучма серед "найголовніших завдань" назвав "запровадження системи противаг, які б компенсували відсутню нині збалансованість влади як цілісного механізму, попередили можливу дестабілізацію політичного процесу".
Кучма ще раз підкреслив необхідність внесення змін до Конституції "протягом періоду повноважень діючого президента". Обґрунтувавши це тим, що він сам і є "головним ініціатором реформування владних структур".
"Потрібні зміни й доповнення до кінця 2004 року, розвиваючи формулу "новий президент - нова політична система", - вважає Кучма.
"У той же час існуючий стан реформування соціальних відносин, незавершеність цього процесу вимагають не ослаблення, а, навпаки, - зміцнення відповідно до існуючих умов розвитку українського суспільства і зовнішньополітичних процесів інституту президентства в Україні", - підкреслюється в документі.
У тексті звернення президента стратегічною метою реформування владних інститутів визначено
- посилення дієздатності держави,
- забезпечення узгодженої і відповідальної діяльності законодавчої й виконавчої галузей влади,
- демократизація всіх сфер громадського життя,
- утвердження основних принципів громадянського суспільства.
До задач політичної реформи входить утвердження механізмів формування коаліційного уряду й у той же час розпуску парламенту за чітко визначених умов, введення пропорційної системи виборів і як противага цьому - обов'язковий перехід до двопалатного парламенту.
"Тільки цей крок зможе компенсувати недостатню структурованість суспільства, а відповідно - і політичних сил, забезпечити належну репрезентативність регіональних інтересів", - підкреслюється у зверненні.
Затвердження політичного статусу міністра має супроводжуватися зміцненням інституту держсекретарів, які призначаються президентом. У той же час варто передбачити введення до складу уряду 3-4 держсекретарів провідних міністерств.
Під час політреформи необхідно також забезпечити повноваження президента щодо призначення керівників силових міністерств і відомств та запровадити демократичний громадський контроль в оборонній сфері України, говориться у зверненні.
Кучма робить комплімент авторам Меморандуму
Президент Леонід Кучма не виключає, що перехід до двопалатного парламенту може відбутися "після проведення адміністративно-територіальної реформи" в 2006-2010 роках.
Кучма також погоджується із тим, що нижня палата може мати "пріоритет", а вибори до верхньої повинні відбуватися відповідно до міжнародних демократичних стандартів.
Говорячи про пряму дію референдуму, Кучма наголосив, що цей механізм "слід відпрацювати". "Плебісцит із результатами прямої дії – найвища форма народовладдя", - наголосив він. Ця його репліка викликала галас у залі.
Кучма позитивно оцінив меморандум фракцій "Нашої України", КПУ, СПУ і БЮТ щодо політичної реформи. За його словами, його "приємно вразила" їх конструктивність при визначенні своєї позиції.
"Усупереч усім протиріччям приємно вразила конструктивність підходу до змін, адже більшість положень меморандуму підтримують пропозиції президента", - сказав він. І це є результатом всенародного обговорення, вважає Кучма. Ця фраза також викликала бурхливу реакцію в залі.
Кучма також вніс пропозицію провести круглий стіл щодо політичної реформи за участю парламентських партій, уряду і президента. Саме така пропозиція була виголошена блоком "Наша Україна".
Президент також вважає, що законопроект змін до Конституції повинен пройти експертизу у провідних міжнародних організаціях, які спеціалізуються на цьому. На думку президента, "авторитетність проекту політичної реформи підсилиться", якщо він пройде експертизу, зокрема, у Парламентській асамблеї Ради Європи і Венеціанській комісії.
Про тіньову економіку
Високий рівень тінізації економіки України досяг небезпечно критичного рівня і реально загрожує національній безпеці і демократичному розвитку держави, а щорічні втрати держави перевищують 12-13 млрд.грн.
"Значні масштаби тіньової економічної діяльності позначаються на обсягах і структурі ВВП, гальмують соціально-економічні реформи, спотворюють офіційні дані про стан економіки", - відзначається в тексті звернення президента до Верховної Ради у зв'язку з його посланням до парламенту.
Одним з найбільш небезпечних наслідків розвитку тіньової економіки є її вплив на криміналізацію суспільства, маючи на увазі посилення такого впливу на різні сфери громадського життя, зрощування тіньової економіки з державним апаратом, ріст корупції.
За даними Кучми в країні також існують тіньовий політичний і соціальний ринки, тіньовий політичний лобізм, тінізація виборної системи, неформальна кадрова політика, тіньовий ринок освіти, медичних послуг, науки.
На думку президента, така ситуація пов'язана, насамперед, із суперечливістю законодавчої бази, відсутністю повноцінного ринкового середовища, слабкістю судової влади, а також недосконалістю податкової політики.
"Податкове законодавство не стимулює суб'єкти господарювання інвестувати капітали у легальну економіку. Загальне податкове навантаження в Україні майже вдвічі перевищує цей показник у групі країн, куди вона входить за рівнем ВВП на душу населення", - цитує документ Інтерфакс-Україна.
"Причина відома - крім спадщини подвійної моралі старої системи, псевдоринковий податковий прес практично видавлює підприємця в тінь. Скільки ще раз необхідно повторювати прохання до парламенту й уряду вивести державу зі стану податкового абсурду?", - запитує Кучма.
Звертаючись до Верховної Ради й Кабінету Міністрів, Кучма підкреслює, що при вирішенні питання "не слід покладатися тільки на силові методи - вони можуть дати тільки тимчасовий ефект".
За його словами, стратегічна мета полягає в зниженні рівня тінізації шляхом легалізації тіньових капіталів.
Економічні підсумки 2002 року й плани на майбутнє
Темпи економічного росту, покладені в основу розрахунків державного бюджету на 2003 рік - ріст валового внутрішнього продукту на 4% і промислового виробництва на 4,5% - не можуть розглядатися як достатні, вважає Кучма.
Перед Кабінетом Міністрів стоїть завдання забезпечити перехід до нової моделі економічного розвитку, за умов цілеспрямованого стимулювання інвестицій, інновацій і відчутних позитивних структурних зрушень.
"Тільки така економічна політика забезпечить стабільний ріст ВВП на рівні не менше 6"%, - відзначає Кучма.
ВВП України в 2000-2002 роках виріс на 20,9%, обсяг промислового виробництва - на 38,4%, сільського господарства - на 23,3%, роздрібної торгівлі - на 42,2%.
Приріст інвестицій в основний капітал склав 40%, а продуктивність
праці виросла на 54,8%.
Український експорт збільшився на 42%, його частка в структурі ВВП досягла 57%,а позитивне сальдо платіжного поточного рахунку платіжного балансу в 2002 році досягло $3,1 млрд., або 7,8% ВВП.
Обсяг держборгу зменшився з 37% від ВВП у 2000 році до 30% у 2002 році.
Ріст ВВП у першому кварталі поточного року склав 7%, промислового виробництва - 10,7%.
