Кучма шукає компромісів для третього терміну?
П'ятниця, 20 червня 2003, 12:38
Президент Кучма втретє виступив перед народом з пропозиціями змінити Конституцію. Реакція на його слова у суспільстві пішла неоднозначна – дехто вважає, що Кучма продовжує собі термін повноважень, а дехто переконаний, що президент суттєво поступився своїми пропозиціями на благо країни.
Так, політолог Володимир Малинкович розкритикував норму про одночасні вибори, яка збереглася у законопроекті Леоніда Кучми про зміни до Конституції. У коментарі "Українській правді" він зазначив, що "добре, що немає референдуму прямої дії і другої палати парламенту". "Але дуже погано, що президент продовжує наполягати на абсолютно абсурдній ідеї одночасного обрання всіх гілок влади", - сказав Малинкович.
"Чому це погано? Тому що у цьому ж законопроекті є нові пункти про можливий достроковий розпуск парламенту. Розпуск парламенту одночасно спричиняє відставку президента. Це абсурд", - заявляє Малинкович.
"Цей пункт просто непрацездатний, і він не дозволить функціонувати законопроекту". На думку політолога, ця поведінка президента - "впертість і шантаж Верховної Ради".
"Президент сказав чітко – я іду у 2004, але Верховна Рада у випадку прийняття цієї норми повинна піти разом з ним. Він сподівається, що парламент погодиться продовжити його повноваження. Це, безумовно, не в інтересах України", - додав Малинкович.
Політолог також звернув увагу, що з виступу президента не зрозуміла доля губернаторів – будуть вони обиратися або призначатися, а якщо призначатися, то ким.
Михайло Погребинський, коментуючи виступ президента зауважив, що спочатку слід "почитати конкретно проект президента". "Тільки з тексту звернення можна будувати версії", - вважає він.
Але "без всяких версій очевидно, що президент погодився зняти двопалатний парламент, референдум прямої дії, що виводило всіх із себе". Погребинський також наголосив, що Кучма "не погодився" на продовження повноважень президента. Хоча тут слід бути обережним і дану норму, на його думку, варто обговорювати тільки після появи законопроекту Кучми.
Політолог також відзначив певну "нез'ясованість ситуації", оскільки Кучма каже, що у 2004 мають відбутися президентські вибори, а вибори президента, парламенту та місцевих органів влади повинні відбутися в один рік. "Подивимося, як це вирішено у проекті Кучми", - зазначив він.
Погребинський не погодився з висловлюванням Володимира Малинковича про те, що "розпуск парламенту одночасно спричиняє відставку президента".
"Згоден, що це абсурд", - сказав він і додав, що "абсолютно очевидно, і я переконаний, що такого не може бути. Не могли такого написати".
Ще Погребинський вважає, що Кучма у своєму законопроекті "пішов на компроміс" з парламентом. Президент "зняв другу палату парламенту, погодився відмінити референдум". Політолог зізнався, що Кучма "дуже хотів приймати закони референдумом".
Парламенту, вважає він, можна було самому шукати компроміс ближче до президента. Наприклад, не відмовлятися від референдуму, а "обумовити, які саме закони будуть вирішуватися на референдумі". Чи про вступ України до НАТО, чи про співпрацю з Росією – це, на думку Погребинського, "можна було прописати і зберегти".
Політолог заявив, що особисто був проти норми про референдум прямої дії. "Але тут є проблема, оскільки українська політична еліта значною мірою далека від громадської думки. Тому, якщо проводити голосування про вступ до НАТО у парламенті, то очевидно, що легко зібрати більшість. А у суспільстві зібрати більшість не можливо", і положення про вступ України до НАТО на референдумі не пройшло би.
Все це ще раз підтверджує, що Кучма "поступився дуже сильно" у своїх пропозиціях.
Погребинський також відмовився коментувати перспективу проходження законопроекту Кучми через парламент, допоки не стане відомий його текст.
Микола Томенко у своєму коментарі висловив думку, що Кучма "все ще не полишає ідею про продовження своїх повноважень через третій термін президентства".
"Неважко побачити, що за наполяганнями на одночасному проведенні виборів президента, Верховної Ради та місцевих органів влади у поданому Президентом законопроекті щодо конституційних змін стоїть спроба залишити місце для юридичної дискусії щодо можливості третього терміну президентства", - вважає народний депутат.
Томенко нагадує, що у статті 103 нині чинної Конституції України від 28 червня 1996 року чітко зазначено, що "одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд".
Окрім цього, "дуже важливо", що у статті 114-2 Конституції 1978 року, чинній з поправками на момент першого обрання Леоніда Кучми на посаду Президента у 1994 році, аж до 8 червня 1995 року, так само чітко визначено неможливість третього терміну президентства: "Одна й та ж особа не може бути Президентом України більше двох строків підряд".
Наводить політолог і положення з поправки до Конституції, яка стосувалася положення про неможливість двох термінів президентства. І яка була внесена згідно з законом про заснування посади Президента і внесення змін та доповнень до Конституції від 05.07.1991.
Ця поправка діяла на час першого обрання Президента України у 1994 році, аж до вступу в дію Конституційного договору між Президентом і Верховною Радою, який у свою чергу діяв з 8 червня 1995 року по 28 червня 1996 року.
Окрім цього, відповідно до Конституційного договору між Президентом і Верховною Радою "Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше двох строків підряд" (стаття 21 Конституційного договору).
"Таким чином, усі конституційні документи, які діяли протягом усього часу президентства Леоніда Кучми, причому з цих документів - дві Конституції, передбачали неможливість обрання президента більше ніж на два терміни", - наголошує Томенко.
На його думку, ідея третього терміну Кучми "цілковито безпідставна з точки зору правового поля, яке діяло в Україні з часу першого обрання Кучми і по цей день".
Томенко застерігає, що "рішення Конституційного суду щодо можливості третього терміну президентства Леоніда Кучми, якби воно мало місце, було б досить чітким і дієвим тестом на порядність і професіоналізм суддів Конституційного Суду".
 |
"Чому це погано? Тому що у цьому ж законопроекті є нові пункти про можливий достроковий розпуск парламенту. Розпуск парламенту одночасно спричиняє відставку президента. Це абсурд", - заявляє Малинкович.
"Цей пункт просто непрацездатний, і він не дозволить функціонувати законопроекту". На думку політолога, ця поведінка президента - "впертість і шантаж Верховної Ради".
"Президент сказав чітко – я іду у 2004, але Верховна Рада у випадку прийняття цієї норми повинна піти разом з ним. Він сподівається, що парламент погодиться продовжити його повноваження. Це, безумовно, не в інтересах України", - додав Малинкович.
Політолог також звернув увагу, що з виступу президента не зрозуміла доля губернаторів – будуть вони обиратися або призначатися, а якщо призначатися, то ким.
 |
Але "без всяких версій очевидно, що президент погодився зняти двопалатний парламент, референдум прямої дії, що виводило всіх із себе". Погребинський також наголосив, що Кучма "не погодився" на продовження повноважень президента. Хоча тут слід бути обережним і дану норму, на його думку, варто обговорювати тільки після появи законопроекту Кучми.
Політолог також відзначив певну "нез'ясованість ситуації", оскільки Кучма каже, що у 2004 мають відбутися президентські вибори, а вибори президента, парламенту та місцевих органів влади повинні відбутися в один рік. "Подивимося, як це вирішено у проекті Кучми", - зазначив він.
Погребинський не погодився з висловлюванням Володимира Малинковича про те, що "розпуск парламенту одночасно спричиняє відставку президента".
"Згоден, що це абсурд", - сказав він і додав, що "абсолютно очевидно, і я переконаний, що такого не може бути. Не могли такого написати".
Ще Погребинський вважає, що Кучма у своєму законопроекті "пішов на компроміс" з парламентом. Президент "зняв другу палату парламенту, погодився відмінити референдум". Політолог зізнався, що Кучма "дуже хотів приймати закони референдумом".
Парламенту, вважає він, можна було самому шукати компроміс ближче до президента. Наприклад, не відмовлятися від референдуму, а "обумовити, які саме закони будуть вирішуватися на референдумі". Чи про вступ України до НАТО, чи про співпрацю з Росією – це, на думку Погребинського, "можна було прописати і зберегти".
Політолог заявив, що особисто був проти норми про референдум прямої дії. "Але тут є проблема, оскільки українська політична еліта значною мірою далека від громадської думки. Тому, якщо проводити голосування про вступ до НАТО у парламенті, то очевидно, що легко зібрати більшість. А у суспільстві зібрати більшість не можливо", і положення про вступ України до НАТО на референдумі не пройшло би.
Все це ще раз підтверджує, що Кучма "поступився дуже сильно" у своїх пропозиціях.
Погребинський також відмовився коментувати перспективу проходження законопроекту Кучми через парламент, допоки не стане відомий його текст.
 |
"Неважко побачити, що за наполяганнями на одночасному проведенні виборів президента, Верховної Ради та місцевих органів влади у поданому Президентом законопроекті щодо конституційних змін стоїть спроба залишити місце для юридичної дискусії щодо можливості третього терміну президентства", - вважає народний депутат.
Томенко нагадує, що у статті 103 нині чинної Конституції України від 28 червня 1996 року чітко зазначено, що "одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд".
Окрім цього, "дуже важливо", що у статті 114-2 Конституції 1978 року, чинній з поправками на момент першого обрання Леоніда Кучми на посаду Президента у 1994 році, аж до 8 червня 1995 року, так само чітко визначено неможливість третього терміну президентства: "Одна й та ж особа не може бути Президентом України більше двох строків підряд".
Наводить політолог і положення з поправки до Конституції, яка стосувалася положення про неможливість двох термінів президентства. І яка була внесена згідно з законом про заснування посади Президента і внесення змін та доповнень до Конституції від 05.07.1991.
Ця поправка діяла на час першого обрання Президента України у 1994 році, аж до вступу в дію Конституційного договору між Президентом і Верховною Радою, який у свою чергу діяв з 8 червня 1995 року по 28 червня 1996 року.
Окрім цього, відповідно до Конституційного договору між Президентом і Верховною Радою "Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше двох строків підряд" (стаття 21 Конституційного договору).
"Таким чином, усі конституційні документи, які діяли протягом усього часу президентства Леоніда Кучми, причому з цих документів - дві Конституції, передбачали неможливість обрання президента більше ніж на два терміни", - наголошує Томенко.
На його думку, ідея третього терміну Кучми "цілковито безпідставна з точки зору правового поля, яке діяло в Україні з часу першого обрання Кучми і по цей день".
Томенко застерігає, що "рішення Конституційного суду щодо можливості третього терміну президентства Леоніда Кучми, якби воно мало місце, було б досить чітким і дієвим тестом на порядність і професіоналізм суддів Конституційного Суду".
