У Чорнобилі знов не все гаразд?
П'ятниця, 11 липня 2003, 12:22
У вівторок, 8 липня, напередодні візиту на Чорнобильську АЕС делегації ЕБРР, персонал чорнобильського "саркофага" був змушений ввести в дію систему аварійного припинення ланцюгової ядерної реакції в зруйнованому реакторі, повідомило УНІАН поінформоване джерело з посиланням на інформацію з Чорнобильської АЕС.
Відповідно до інформації ЧАЕС, до пуску аварійної системи призвело зростання показань одного з приладів системи контролю нейтронного потоку в зруйнованому реакторі, що може свідчити про посилення ланцюгової реакції. Систему було введено в роботу після спрацювання попереджувальної сигналізації. За півгодини роботи аварійної системи в розвал реактора було вилито шість кубічних метрів рідкого поглинача нейтронів (розчину гадолінію), після чого система була зупинена.
На ЧАЕС вважають, що збільшення показань приладу було спричинене несправністю датчика нейтронного потоку, який встановлено поблизу решток ядерного палива, що залишаються в зруйнованому реакторі. Два таких самих сусідніх датчика не зафіксували будь-яких змін, крім того, у "саркофазі" не зафіксовано змін гамма-фону.
Коментуючи на прохання кореспондента УНІАН цей інцидент, директор ЧАЕС Юрій Нєрєтін категорично відкинув припущення про те, що в реакторі відбулося посилення ланцюгової ядерної реакції. За його словами, інцидент пов'язаний виключно з виходом з ладу датчика, яких в саркофазі багато. Замість дефектного датчика для вимірювань буде використано інший, сказав Нєрєтін.
Він також повідомив, що у вівторок навіть не йшлося про виведення персоналу з "Укриття" у зв'язку з цією ситуацією. А застосування гадолінію пов'язане не з тим, що виникала реальна загроза, а з тим, що "є певні процедури, які персонал має обов'язково виконати у разі зростання показань нейтронного потоку на приладі, і він ці процедури виконав", сказав Нєрєтін. Він наголосив на надзвичайній важливості додержання персоналом дисципліни і виконання захисних заходів, навіть якщо вони виявляться перестраховкою і викликані лише несправністю приладу, а не реальною загрозою.
Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" на ЧАЕС в п'ятницю, інформація про ніби виникнення ланцюгової реакції в зруйнованому реакторі є "повною технічною нісенітницею".
Після аварії в квітні 1986 року паливо в зруйнованому реакторі змішалося з піском, свинцем і перетворилося в масу, що спеклася, в якій в принципі не можливе виникнення ланцюгової реакції, пояснили агентству. Може перебігати тільки реакція, що самопідтримується, яка жодним чином не впливає на збільшення радіаційного фону. Ланцюгова реакція можлива тільки в свіжому ядерному паливі за умови його активації великим потоком тепла або води.
На станції запевняють, що останнім часом датчики ЧАЕС не зафіксували жодного підвищення радіаційного фону на АЕС.
Раніше вже були подібні випадки, коли помітно зростали показання окремих приладів моніторингу нейтронного потоку в "саркофазі". Найбільш резонансним були два випадки у вересні 1996 року, коли показання приладів значно перевищували ті, що були зафіксовані 8 липня ц. р. Дотепер серед українських експертів немає єдиної думки щодо причин такого зростання. Одні з них припускають, що справді могло бути посилення ядерної реакції в "саркофазі", і вказують на можливі причини цього, інші пов'язують ці інциденти з порушеннями у вимірювальних системах. Вперше зростання нейтронного потоку в зруйнованому реакторі було зафіксоване через кілька років після Чорнобильської аварії. Тоді ще не було аварійної системи із застосуванням гадолінію, тому персонал просто кинув у реактор кілька скляних ємностей з цим поглиначем.
Відповідно до інформації ЧАЕС, до пуску аварійної системи призвело зростання показань одного з приладів системи контролю нейтронного потоку в зруйнованому реакторі, що може свідчити про посилення ланцюгової реакції. Систему було введено в роботу після спрацювання попереджувальної сигналізації. За півгодини роботи аварійної системи в розвал реактора було вилито шість кубічних метрів рідкого поглинача нейтронів (розчину гадолінію), після чого система була зупинена.
На ЧАЕС вважають, що збільшення показань приладу було спричинене несправністю датчика нейтронного потоку, який встановлено поблизу решток ядерного палива, що залишаються в зруйнованому реакторі. Два таких самих сусідніх датчика не зафіксували будь-яких змін, крім того, у "саркофазі" не зафіксовано змін гамма-фону.
Коментуючи на прохання кореспондента УНІАН цей інцидент, директор ЧАЕС Юрій Нєрєтін категорично відкинув припущення про те, що в реакторі відбулося посилення ланцюгової ядерної реакції. За його словами, інцидент пов'язаний виключно з виходом з ладу датчика, яких в саркофазі багато. Замість дефектного датчика для вимірювань буде використано інший, сказав Нєрєтін.
Він також повідомив, що у вівторок навіть не йшлося про виведення персоналу з "Укриття" у зв'язку з цією ситуацією. А застосування гадолінію пов'язане не з тим, що виникала реальна загроза, а з тим, що "є певні процедури, які персонал має обов'язково виконати у разі зростання показань нейтронного потоку на приладі, і він ці процедури виконав", сказав Нєрєтін. Він наголосив на надзвичайній важливості додержання персоналом дисципліни і виконання захисних заходів, навіть якщо вони виявляться перестраховкою і викликані лише несправністю приладу, а не реальною загрозою.
Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" на ЧАЕС в п'ятницю, інформація про ніби виникнення ланцюгової реакції в зруйнованому реакторі є "повною технічною нісенітницею".
Після аварії в квітні 1986 року паливо в зруйнованому реакторі змішалося з піском, свинцем і перетворилося в масу, що спеклася, в якій в принципі не можливе виникнення ланцюгової реакції, пояснили агентству. Може перебігати тільки реакція, що самопідтримується, яка жодним чином не впливає на збільшення радіаційного фону. Ланцюгова реакція можлива тільки в свіжому ядерному паливі за умови його активації великим потоком тепла або води.
На станції запевняють, що останнім часом датчики ЧАЕС не зафіксували жодного підвищення радіаційного фону на АЕС.
Раніше вже були подібні випадки, коли помітно зростали показання окремих приладів моніторингу нейтронного потоку в "саркофазі". Найбільш резонансним були два випадки у вересні 1996 року, коли показання приладів значно перевищували ті, що були зафіксовані 8 липня ц. р. Дотепер серед українських експертів немає єдиної думки щодо причин такого зростання. Одні з них припускають, що справді могло бути посилення ядерної реакції в "саркофазі", і вказують на можливі причини цього, інші пов'язують ці інциденти з порушеннями у вимірювальних системах. Вперше зростання нейтронного потоку в зруйнованому реакторі було зафіксоване через кілька років після Чорнобильської аварії. Тоді ще не було аварійної системи із застосуванням гадолінію, тому персонал просто кинув у реактор кілька скляних ємностей з цим поглиначем.
