Володимир Рибак: Янукович цілком міг би бути президентом з діючими повноваженнями

П'ятниця, 12 вересня 2003, 10:48
Володимир Рибак, постпред Кабінету міністрів у парламенті й один з лідерів Партії регіонів, досить чітко дає зрозуміти пріоритети донецьких. Які не збігаються з нинішніми задачами іншої партії влади – СДПУ(О). Для Партії регіонів політреформа поки тільки проект під грифом "перспектива". А вибори президента – конкретна подія, в якій вони готові брати участь. І перемагати. І розпоряджатися владою у тому ж обсязі, як це робить зараз Леонід Кучма.

Погляд у майбутнє очима донецьких – в інтерв'ю Володимира Рибака "Українській правді".



- Ви могли б прокоментувати заяву шести партій, що погодилися висунути єдиного кандидата у президенти. Чи залишається ця угода у силі щодо президента з обмеженими повноваженнями, які виникнуть після проведення політреформи, що знову стартувала?

- На даний момент ми нових угод не підписували. А рішення щодо політичної реформи не прийнято. Я думаю, що це може відбутися навесні наступного року.

А договір залишається у силі – дійсно, лідери шести партій ведуть переговори про єдиного кандидата. І якщо він буде визначений, то з'явиться найвища імовірність того, що від центристських сил і буде обраний президент.

- Якщо уточнити: коли підписувався договір, чи було відомо, що ведуться переговори про законопроект, де кардинально скорочуються повноваження президента?

- Справа у тому, що на політвиконкомі Партії регіонів ми передали право лідеру вести від імені партії переговори. За моєю інформацією, на тому етапі ще не було того законопроекту змін Конституції, який є сьогодні.

- Зрозуміло, що кожний бачить в єдиному кандидаті свого представника, і ви – Віктора Януковича.

- Сьогодні Віктор Федорович про це не заявляє, він більше зосередив увагу на виконанні програми уряду. Він повернеться до цього питання у першому кварталі 2004 року. Що стосується партії – ми обговорювали це. І, звичайно, у нас є всі підстави, щоб висунути свого претендента для розгляду серед центристських партій як єдиного кандидата. І відстоювати його.

- Мова йде про Януковича?

- Звичайно, мова йде про прем'єр-міністра Віктора Януковича.

- Ви його знаєте багато років, у зв'язку з чим таке питання: чи готовий він бути президентом з такими незначними повноваженнями?

- Ми розглядаємо [посаду президента] з погляду тієї Конституції, що існує на сьогоднішній день. Якщо дивитися з погляду політреформи... Буде змінена Конституція – будемо збиратися й обговорювати. Я як людина, яка його знає, можу сказати: професійна підготовленість і риси його характеру дозволяють говорити про те, що він міг би цілком бути президентом з повноваженнями, згідно з діючою Конституцією.

- Але ж мова йде про інші повноваження?

- Сьогодні це законопроект. А з погляду проекту ми не роздумуємо. Коли ми всі разом знайдемо якесь рішення, тоді і будемо думати. Те, що сьогодні проект підписали депутати з нашої фракції, виходить, що ми хочемо знати висновок Конституційного суду. Якщо говорити про зміст цього законопроекту, то ті ж вибори у Верховну Раду на пропорційній основі викликають сумніви. Питання формування уряду, вибори президента – це обговорення попереду. Нічого сталого немає.

- От ви торкнулися теми пропорційних виборів до парламенту. Опозиція, коли починала переговори з Віктором Медведчуком про цей законопроект, називала пропорційні вибори головною умовою підтримки цієї реформи. У той же час у фракції "Регіони України" багато мажоритарників, які цього не хочуть. Чи готові ви перейти на вибори за списками – з огляду на те, що це дозволить провести політреформу?

- У майбутньому готові перейти до цього. А у 2006 році ще рано говорити про пропорційну систему. Тим більше, про ту систему, що існує зараз. Адже виборці знають тільки п'ять чоловік, які перші у списку. Це, як правило, люди з Києва. А ще 220 – їх не знають. Але вони теж, як правило, з Києва. А у нас Партія регіонів. Ми хочемо, щоб форма пропорційної системи передбачала представництво регіонів. Може, це законопроект Гавриша або якийсь інший закон. Але щоб люди, голосуючи за пропорційною системою, бачили конкретного депутата. От таку систему ми могли б підтримати.

- А якщо сформулювати таку ситуацію: політреформа почалася, й опозиція залізно стоїть на своєму – тільки передвиборчі списки, єдиний загальнодержавний округ. І щоб просунути реформу, їм треба піти назустріч.

- У політиці так не буває: одні стоять на одному, а інші – на іншому. Будуть якісь питання, що допоможуть зблизити позиції. Якщо не зараз, то пізніше. Я впевнений, якби ми пішли на референдум, то виборці підтримали б обрання депутатом конкретної людини. Це сьогодні. А завтра... Ми, Партія регіонів, найбільша партія. У нас дуже багато є проблем, над якими ми працюємо. У нас усе ще попереду. З'являться 5-6 партій, про які люди довідаються, і люди відчують, що ця партія буде відстоювати інтереси регіону, міста, моєї родини – тоді можна сміливо переходити на пропорційну систему.

- Але коли це можливо? Через п'ять років? Через десять? Через двадцять?

- Я не знаю. Може і пізніше. Це буде залежати від політичної стабільності, економічної. Від багатьох питань.

Ми сьогодні, говорячи про політреформу, відзначаємо взагалі: вибори за партійними списками, або пропорційна система. А от уже форма пропорційної системи? Це треба ще дуже багато працювати у парламенті, щоб методом компромісу зблизити позиції.

- Ми бачимо великий наріжний камінь між опозицією й більшістю. З огляду на цей проблемний момент, у чому пріоритет Партії регіонів? Єдиний кандидат на виборах президента чи політреформа за сценарієм Медведчука-Симоненка?

- Ну, пріоритет... Якщо розглядати вибори, то єдиний кандидат від центристських сил. Є імовірність, що його підтримають виборці України. А політичну реформу не треба пов'язувати тільки з цими виборами. Це майбутня перспектива розвитку держави.

- Поясніть ще такий момент. Наскільки є правдивими плітки, що вже створено передвиборчий штаб Януковича?

- Я ж напевно був би у цьому штабі як людина, яка недалеко знаходиться від прем'єр-міністра. Сьогодні Янукович зосередив зусилля на програмі уряду, про виконання якої він буде звітувати у 20-х числах вересня. Бюджет. От підсумки 2003 року підведемо, відзвітуємося про позитивні моменти, зосередимо увагу на проблемах, а потім і штаб будемо створювати.

- Чому в Януковича рейтинг не росте вище 8%?

- Це з вашого погляду... У різних регіонах різний рейтинг прем'єр-міністра. Те, що в Україні з 0% за півроку виріс рейтинг до 8% – це можна зарахувати в актив прем'єра. А тепер потрібні результати. От зараз буде звіт про виконання програми уряду. Я впевнений, що рейтинг прем'єра буде стабільно рости – за тими конкретними кроками, що намічені прем'єром і Кабінетом міністрів.

Якщо говорити про рейтинги... Ми були у регіонах, і я у сторонці стояв, там де прості люди. Я скажу, що ставлення до Януковича дуже добре.

От повертався я два тижні тому машиною в Донецьк. Зупинився в Полтавській області на трасі – там, де продають люди продукцію сільського господарства. Я хотів купити собі два відра огірків – щоб засолити. Ну, така справа, дружина була зі мною. Зупинилися, одна жінка піднімається: "А ви Рибак?". "Так". І от вона починає зі мною розмовляти, почали про прем'єр-міністрів. Вона: "Так, Янукович нам подобається, він людина зважена". Вони мене питають: "А за кого ж ми будемо голосувати на виборах президента?". Я говорю: "Так от вам і відповідь". Відповідає: "Так, ми можемо голосувати і за Януковича, і за Ющенка. Та нє, Янукович же буде тільки на Донбас працювати". Я кажу: "Ні. А чому ви так вважаєте?" "Так він же з Донбасу. А повинен бути з Києва". Потім говорять: "От бачите, він прийшов і відразу перейшов на українську мову". На що я сказав: "Так якби вам пенсія стала вище, ми б і співали українською".

Люди запитували в мене багато про Януковича. Що він за людина, що за справи були в суді. Я розповів: "П'ять хлопців побилися. У чотирьох були батько й мати, у Януковича не було ні батька, ні матері. Хто піде у в'язницю?" Вони кажуть: "Той, у кого не було ні батька, ні матері". Так що це такі питання, я сам у дитячому садку дуже сильно бився.

Я Януковича тридцять років знаю, і не зустрічав жодної людини, з якою він працював, щоб той сказав: мені дуже погано було з Януковичем, він мені не допоміг. Або щоб сказали: я прийшов до Януковича, а він мене не вислухав.

Янукович – це людина, яка пройшла дуже серйозну школу. Людина, яка виросла в горі. Він здатний розділити всі лиха, що є в державі й у найпростішої людини.

- Взагалі-то говорять, що рейтинг 8% автоматом з'являється в будь-якого прем'єра...

- Автоматом, може, не 8%, а менше. Але ж є ще й безпідставні провокації, які на сьогоднішній день існують...

- Які провокації?

- Ми от тільки закінчили розгляд проблем у сільському господарстві.

- Тобто, по вашому, це політична провокація?

- Думаю, так.

- А хто ж організував?

- Час покаже. Причин для ажіотажу з хлібом, із крупами не було. Але питання виникло. Це перевіряють уряд. Ну, дивуватися нема чому. Попереду вибори, буде на міцність уряд випробуватися.

- Тема єдиного економічного простору може розколоти уряд, коаліцію? Наприклад, фракція "Народовладдя" поширила заяву, де виступає різко проти, той же Хорошковський...

- Я не думаю, що хтось у Верховній Раді проти співробітництва з Росією, з Білорусією, з Казахстаном. А що стосується форми, то сьогодні і президент, і прем'єр розглядають з точки зору обмеження прав незалежної країни.

Пройшли вже два засідання уряду. І, з огляду на відкритість Кабінету міністрів, прем'єр покликав на засідання уряду людей, депутатів, які не згодні з цим проектом ЄЕП. І вислухав усіх до єдиного. Дано доручення врахувати зауваження міністра економіки, міністра юстиції і міністра закордонних справ і ще раз розглянути питання.

- Тема ЄЕП не може бути підґрунтям конфлікту між прем'єром і президентом? Адже Кучма вже неодноразово заявляв, що документи треба підписувати – останній раз ось недавно, у Москві. А зараз виходить, що Кабмін блокує питання.

- Президент неодноразово говорив, що договір не повинен суперечити Конституції. І сьогодні пункти, які є в попередньо напрацьованому документі і суперечать Конституції, повинні бути зняті. І не треба забувати, що цей документ пройде дуже серйозну експертизу у Верховній Раді. І прем'єр, у зв'язку з цим, правильно вчинив, що запросив на засідання Кабміну депутатів, які виступили категорично проти договору про ЄЕП.

- Як би ви взагалі охарактеризували відносини Януковича і Кучми? Кажуть, що між ними відбулося охолодження. І те, що Янукович усе-таки відчуває сили стати президентом, а Кучма став прихильником парламентської форми влади – це відбилося на їхніх стосунках.

- Я ж не буваю при їхніх розмовах! Я знаю, що прем'єр-міністр консультується з багатьох питань із президентом. Є послання президента, програма уряду, і сказати, що є якісь протиріччя – мені про це просто не відомо.

- А роль адміністрації президента в діяльності уряду як оціните?

- Я вважаю, що в адміністрації президента є свої функції, визначені законом. І прем'єр-міністр працює в більшості питань прямо з гарантом Конституції.

- От недавно в "Дзеркалі тижня" був описаний цікавий момент, що під Януковичем крісло влітку дійсно хиталося, і ситуацію врятувало втручання Росії.

- А чому воно хиталося? Що прем'єр чи уряд таке зробили? Вони прийшли, коли з зерном уже все зробили. І звинувачувати уряд ніхто не може.

- Головною причиною невдоволення прем'єром з боку Кучми може бути те, що Янукович самовільний. Президент звик, що прем'єр, Пустовойтенко або Кінах – люди, що ні на йоту не відступають від генеральної лінії.

- Ті, кого ви назвали, працювали в інших умовах. Сьогодні напрацьовуються зовсім інші взаємини прем'єра й інших членів Кабміну, тому що це коаліційний уряд. І природно, що прем'єр коаліційного уряду – це зовсім інший прем'єр. І він відрізняється від тих усіх, хто працював до нього.

- Чи можливі в цих нових умовах розбіжності в поглядах між прем'єром і президентом? Коли прем'єр може діяти всупереч лінії президента?

- Як діяти – це інше питання. А розходження в підходах, у шляхах вирішення питань – вони цілком можливі. Прем'єр – людина, яка кілька десятків років працює на різних керівних посадах, має досвід, тому цілком можуть бути розходження в думках, у шляхах досягнення якихось цілей. Чи то тактичних, чи то стратегічних.

Але є консультації, є гарант Конституції, є прем'єр – і якщо вони сідають разом, то можуть знайти відповіді на спірні питання. І я не можу говорити, що прем'єр сьогодні цілком самостійна фігура. Він від Верховної Ради залежить. І не випадково він з першої хвилини сказав: ми готові співпрацювати із законодавчою владою, нести спільну відповідальність. А зверху ще є і гарант Конституції.

- Розкажіть як людина, яка близько знає Януковича: чи готовий він у випадку незгоди з президентом по принципових питаннях подати у відставку?

- Якщо він побачить якусь необ'єктивність, я думаю, сміливості йому вистачило б на це. Я не виключаю.

- А під час його роботи прем'єром уже були такі випадки, що ситуація доходила до точки кипіння?

- Я знаю, що під час роботи губернатором він мав свою думку і вмів її відстояти. І з ним погоджувалися – і на рівні уряду, і на рівні вищої влади. Що стосується того, що відбувається зараз – у процесі консультацій вони знаходять спільну мову. За тією інформацією, яка в мене є.

- І ще одна чутка – відносно вас особисто і звільнення київського мера. Список претендентів на посаду глави Київської міськадміністрації вузький: Хорошковський, Пустовойтенко й Рибак. Чи були з вами якісь переговори про перехід на місце Омельченка?

- Про те, що знаходжуся в цьому списку, я вперше від журналістів почув. Ніяких розмов на цю тему я не вів. А якби хтось хотів її завести, то я не хочу їх вести щодо людини, яка знаходиться на своїй посаді. Я з великою повагою ставлюся до свого колеги. Я майже 10 років пропрацював мером Донецька, і ми багато контактували. І все краще, що є в діях і характері Омельченка, я переносив на Донецьк.

Якщо говорити про мене, то для мене посада мера – це давно пройдений етап. Я 25 років пропрацював у системі місцевого самоврядування Донецька. І повертатися в цю систему я не збираюся. У мене є певний досвід, і я сьогодні, працюючи у Верховній Раді, міг би внести більш відчутний внесок для системи самоврядування.

Я зустрічався з Олександром Олександровичем Омельченком. Я його поздоровляв з ювілеєм – було це десь дні через три-чотири після свята. Я побажав йому здоров'я, успіхів у здійсненні всього наміченого. Я не знаю, для чого мене взяли в цю компанію претендентів. Я точно не збираюся нікуди йти – у мене досить багато обов'язків у Верховній Раді й у партії.


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування