ЄС говорить Україні, де мусить закінчитися інтеграція в ЄЕП
Субота, 20 вересня 2003, 21:41
Представник Євросоюзу заявляє, що Брюссель не бачить суперечності між прагненням України розвивати взаємини з колишніми радянськими республіками й одночасно з Євросоюзом. Водночас він зауважив, що деякі аспекти ЄЕП можуть не узгоджуватися з європейськими прагненнями Києва.
Речник Єврокомісії Жан-Крістоф Флорі сказав, що Україні потрібно буде, зокрема, звернути увагу на умови митного союзу, передбаченого в ЄЕП.
"Комісія не вбачає суперечності між бажанням України зміцнити водночас і свої зв'язки зі східними сусідами, і з Євросоюзом. Отже, в політичному сенсі тут нема принципової проблеми", - сказав Жан-Крістоф Флорі.
"Проте якщо це зближення дійде до митного союзу, то тоді Україна повинна спочатку пересвідчитися, що ця формула узгоджується з її нинішніми двосторонніми угодами з ЄС і взагалі з її європейськими устремліннями", цитує Флорі українська служба Бі-Бі-Сі.
В останньому числі "Дзеркала тижня" повідомляється, що 16 вересня генеральний директорат із питань торгівлі Європейської комісії передав Україні реакцію на проект угоди про ЄЕП. У документі розглядаються можливі наслідки участі України в ЄЕП щодо її вступу до СОТ і майбутнього поглиблення торговельних відносин з ЄС.
Щодо вступу України до СОТ європейці пропонують розрізняти зону вільної торгівлі й митний, економічний і/або валютний союз. Якщо вищевказані чотири держави планують створити зону вільної торгівлі до або відразу ж після вступу до СОТ, то це, на думку генерального директорату, не створить для них особливих труднощів, за умови, що угода широко охоплюватиме практично всю торгівлю між чотирма країнами.
Та якщо Україна під час переговорів про вступ до СОТ заявить, що кінцевою метою вищевказаної угоди є створення митного, економічного і/або валютного союзу, то, вважають у Єврокомісії, можуть виникнути такі труднощі:
- Правила СОТ щодо митних союзів є дуже суворими, оскільки їхні члени повинні мати однаковий захист кордонів і проводити однакову торговельну політику. Таким чином, укладання вищевказаної угоди викликає багато запитань і значне занепокоєння членів СОТ під час переговорів, зокрема, стосовно здатності чотирьох країн і, зокрема України, цілком реалізувати таку масштабну інтеграційну угоду. Єдиними ефективно діючими митними союзами в світі є ЄС і митний союз між Чехією й Словаччиною.
- Більше того, імовірно, від України зажадають виплати компенсацій членам СОТ, оскільки її зобов’язання щодо двостороннього доступу до ринків (наприклад, включно із зобов’язаннями, що містяться в протоколі, укладеному з ЄС у березні 2003 р.) значно перевищують зобов’язання, очікувані від інших трьох країн, зокрема від Росії.
- Положення щодо багаторівневої та різношвидкісної інтеграції можуть також бути проблематичними у світлі положень статті XXIV ГАТТ.
Щодо подальшого поглиблення двосторонніх торговельних відносин між Україною і ЄС, то й тут європейці вважають необхідним розрізняти наслідки створення чотирма державами зони вільної торгівлі й митного, економічного і/або валютного союзу.
І якщо проста зона вільної торгівлі, на думку ЄК, не створить якихось труднощів поглиблення відносин між Україною і ЄС у сфері торгівлі, то митний, економічний і/або валютний союз може призвести до низки ускладнень:
- У певний час, коли для цього буде виконано умови, ЄС хотів би розпочати переговори про створення зони вільної торгівлі у двосторонньому форматі з Україною чи іншими країнами, на які поширюється ініціатива "Розширена Європа", але малоймовірно — із ЄЕП як групою держав. Якщо Україна створить митний союз із вищезгаданими чотирма країнами й запровадить однакові митні тарифи, то це (створення зони вільної торгівлі) стане неможливим.
- Більше того, проект рамкової угоди передбачає "уніфікацію" законодавства або встановлення загальних принципів регулювання чотирма країнами в низці галузей, наприклад, технічні норми та стандарти, санітарні й фітосанітарні заходи, конкуренція, природні монополії тощо як кінцеву мету ЄЕП. Як вказується у стратегії "Розширена Європа", наближення до регулятивних норм законодавства ЄС створить необхідні регуляторні рамки й підготує основи для подальшої лібералізації торгівлі.
Україна вже почала гармонізувати своє законодавство в деяких із цих галузей із законодавством ЄС, і це вітається Європейським Союзом, оскільки сприятиме поглибленню двосторонніх торговельних відносин у майбутньому, а також допоможе мінімізувати потенційні негативні для України наслідки розширення ЄС у торговельній сфері.
Але якщо Україна хоче гармонізувати своє законодавство із законодавством інших трьох країн, це створить проблеми для майбутніх переговорів про глибоко інтегровану зону вільної торгівлі з ЄС, оскільки будь-яка наступна угода повинна включати положення про значне зближення регуляторних актів.
Речник Єврокомісії Жан-Крістоф Флорі сказав, що Україні потрібно буде, зокрема, звернути увагу на умови митного союзу, передбаченого в ЄЕП.
"Комісія не вбачає суперечності між бажанням України зміцнити водночас і свої зв'язки зі східними сусідами, і з Євросоюзом. Отже, в політичному сенсі тут нема принципової проблеми", - сказав Жан-Крістоф Флорі.
"Проте якщо це зближення дійде до митного союзу, то тоді Україна повинна спочатку пересвідчитися, що ця формула узгоджується з її нинішніми двосторонніми угодами з ЄС і взагалі з її європейськими устремліннями", цитує Флорі українська служба Бі-Бі-Сі.
В останньому числі "Дзеркала тижня" повідомляється, що 16 вересня генеральний директорат із питань торгівлі Європейської комісії передав Україні реакцію на проект угоди про ЄЕП. У документі розглядаються можливі наслідки участі України в ЄЕП щодо її вступу до СОТ і майбутнього поглиблення торговельних відносин з ЄС.
Щодо вступу України до СОТ європейці пропонують розрізняти зону вільної торгівлі й митний, економічний і/або валютний союз. Якщо вищевказані чотири держави планують створити зону вільної торгівлі до або відразу ж після вступу до СОТ, то це, на думку генерального директорату, не створить для них особливих труднощів, за умови, що угода широко охоплюватиме практично всю торгівлю між чотирма країнами.
Та якщо Україна під час переговорів про вступ до СОТ заявить, що кінцевою метою вищевказаної угоди є створення митного, економічного і/або валютного союзу, то, вважають у Єврокомісії, можуть виникнути такі труднощі:
- Правила СОТ щодо митних союзів є дуже суворими, оскільки їхні члени повинні мати однаковий захист кордонів і проводити однакову торговельну політику. Таким чином, укладання вищевказаної угоди викликає багато запитань і значне занепокоєння членів СОТ під час переговорів, зокрема, стосовно здатності чотирьох країн і, зокрема України, цілком реалізувати таку масштабну інтеграційну угоду. Єдиними ефективно діючими митними союзами в світі є ЄС і митний союз між Чехією й Словаччиною.
- Більше того, імовірно, від України зажадають виплати компенсацій членам СОТ, оскільки її зобов’язання щодо двостороннього доступу до ринків (наприклад, включно із зобов’язаннями, що містяться в протоколі, укладеному з ЄС у березні 2003 р.) значно перевищують зобов’язання, очікувані від інших трьох країн, зокрема від Росії.
- Положення щодо багаторівневої та різношвидкісної інтеграції можуть також бути проблематичними у світлі положень статті XXIV ГАТТ.
Щодо подальшого поглиблення двосторонніх торговельних відносин між Україною і ЄС, то й тут європейці вважають необхідним розрізняти наслідки створення чотирма державами зони вільної торгівлі й митного, економічного і/або валютного союзу.
І якщо проста зона вільної торгівлі, на думку ЄК, не створить якихось труднощів поглиблення відносин між Україною і ЄС у сфері торгівлі, то митний, економічний і/або валютний союз може призвести до низки ускладнень:
- У певний час, коли для цього буде виконано умови, ЄС хотів би розпочати переговори про створення зони вільної торгівлі у двосторонньому форматі з Україною чи іншими країнами, на які поширюється ініціатива "Розширена Європа", але малоймовірно — із ЄЕП як групою держав. Якщо Україна створить митний союз із вищезгаданими чотирма країнами й запровадить однакові митні тарифи, то це (створення зони вільної торгівлі) стане неможливим.
- Більше того, проект рамкової угоди передбачає "уніфікацію" законодавства або встановлення загальних принципів регулювання чотирма країнами в низці галузей, наприклад, технічні норми та стандарти, санітарні й фітосанітарні заходи, конкуренція, природні монополії тощо як кінцеву мету ЄЕП. Як вказується у стратегії "Розширена Європа", наближення до регулятивних норм законодавства ЄС створить необхідні регуляторні рамки й підготує основи для подальшої лібералізації торгівлі.
Україна вже почала гармонізувати своє законодавство в деяких із цих галузей із законодавством ЄС, і це вітається Європейським Союзом, оскільки сприятиме поглибленню двосторонніх торговельних відносин у майбутньому, а також допоможе мінімізувати потенційні негативні для України наслідки розширення ЄС у торговельній сфері.
Але якщо Україна хоче гармонізувати своє законодавство із законодавством інших трьох країн, це створить проблеми для майбутніх переговорів про глибоко інтегровану зону вільної торгівлі з ЄС, оскільки будь-яка наступна угода повинна включати положення про значне зближення регуляторних актів.
