США vs Павло Лазаренко. Частина 2. Чорномирдіна хочуть допитати
Вівторок, 23 вересня 2003, 12:46
Першу частину читайте тут:
США vs Лазаренко. Частина 1
29 вересня в Києві почнеться другий раунд допитів свідків у справі Лазаренка. Юристами зі США має бути опитано ще близько 30 чоловік в Україні, і по 1 свідкові в Росії й Ізраїлі (Рем Вяхирєв і такий собі Дитятковський).
Перед поїздкою американців у Київ суддя Дженкінс затвердив додатковий список цікавих для адвокатів Лазаренка людей. Це 6 свідків, імена більшості з них невідомі широкій громадськості і свідчити вони будуть головним чином по справі про радгосп "Науковий".
На жаль, поки нічого не можу повідомити про основний перелік свідків, оскільки останні 2 томи досудових слухань зараз знаходяться в судді і поки не доступні для вивчення.
Головна сенсація нового списку захисту – наявність імені посла Росії в Україні Віктора Чорномирдіна. Чорномирдін опитується, як колишній прем'єр-міністр Росії у якості "російського" свідка. Обвинувачення не стало заперечувати пропозицію адвокатів Лазаренка, але називає "спірною" процедуру забезпечення його появи на допит.
Прокурор вважає, що варто було б написати офіційний запит Російській владі. Захист пропонує допитати Чорномирдіна через Генпрокуратуру, оскільки наразі він проживає в Україні.
Адвокат Лазаренка Гарольд Розенталь у коментарі для УП нагадав, що за неправдиві відповіді українські свідки несуть кримінальну відповідальність за американським законом. Розенталь стверджує, що захист не турбується з приводу того, що російський громадянин буде допитаний в іншій країні. Він усе одно несе відповідальність відповідно до американського законодавства.
Якщо Чорномирдін допустить неправду під присягою, і про це стане відомо, то двері в цивілізовані країни йому будуть зачинені.
Швидше за все, Чорномирдін спробує скористатися дипломатичним імунітетом. Тим більше, що поруч з його ім'ям стоїть маленька приміточка – "за згодою". Однак для адвокатів Лазаренка це стане ще одним випадком, коли їм не вдалося одержати покази важливого свідка. А виходить, забезпечити рівність умов для захисту й обвинувачення.
Крім Чорномирдіна в списку фігурують Олександр Демидов, Володимир Лопатін, Валентин Шевченко, Олексій Сташенко (або Борис Голенко – один з них) і Володимир Тахтай.
Останній, до речі, колишній "скарбник" партії "Громада", має допомогти адвокатам екс-прем'єра довести, що "грошові перекази на рахунки Лазаренка були політичною підтримкою його партії, а гроші переводилися для того, щоб захистити гроші від Кучми, його політичного опонента, а не для відмивання".
Лазаренку не поталанило – крім Чорномирдіна в новозатвердженому списку свідків немає відомих імен. Судді не сподобалася ідея адвокатів допитати спікера парламенту Володимира Литвина, екс-генпрокурора Михайла Потебенька і нинішнього генпрокурора Святослава Піскуна.
Литвин, за ідеєю захисту, міг розповісти про те, як узагалі ухвалюються рішення в Україні – кого судять, а кого не судять. Він повинен був підтвердити факт розмови з Кучмою "про спроби дискредитувати Лазаренка і практику переслідування політичних опонентів".
Але обвинуваченню здалися непереконливими аргументи захисту: " відомі спроби Кучми розправиться з Лазаренком і його прихильниками після вчинених Лазаренком дій, ніяк не впливають на ступінь його провини в здійсненні злочинів, у яких він обвинувачується", - говориться в матеріалах суду.
Потебенько. "Захист запитує його покази не для того, щоб він спростував обвинувачення, а для того, щоб він підтвердив, що дії Лазаренка на посаді прем'єр-міністра, нічим не відрізнялися від дій інших публічних діячів України, що вважалися легальними. Оскільки, якби ці дії були протизаконними, прокуратура повинна була б почати відповідні дії".
Від екс-прокурора очікували інформації про корумпованість української влади, про те, як прокуратура "змушує свідків давати помилкові покази, керуючись політичними міркуваннями".
Захист збирався одержати від Потебенька підтвердження факту "нелегального фінансування виборчої кампанії Кучми в 1999", а також причетності Кучми "до розправ над політичною опозицією й журналістами".
Тут Лазаренко і його захисники не посоромилися згадати справу Гонгадзе. "Відповідно до думки захисту, убивство Гонгадзе демонструє, що більшість українців буде боятися свідчити на користь Лазаренка".
"Захист думає, що одержання свідчень про корупцію влади є істотним, оскільки підтверджує, що Лазаренко переслідувався з політичних мотивів". Однак, як вважає прокуратура, "заглиблення в політичні події, що відбулися після діянь Лазаренка, не істотне".
Піскун. Як і Потебенько, його покази повинні були не стільки спростувати обвинувачення, скільки підтвердити, що українська влада "вибірково приховувала покази від команди захисників Лазаренка". Американський суддя і не сподівається на те, що Піскун у цьому зізнається.
Проте, обвинувачення захисту в тому, що українська влада приховує виправдувальну інформацію, є підставою для серйозного занепокоєння. Але призначення допиту чинного генерального прокурора, чиї покази не істотні і який, швидше за все, не піде на зустріч, - не найкращий шлях для вирішення цієї проблеми", говориться у висновках судді.
Литвину, Піскуну й Потебеньку поталанило трохи більше, ніж Кучмі і Чорномирдіну – принаймні, не треба думати про те, на яку статтю якого закону послатися, щоб не ходити на допит у генпрокуратуру.
У продовженні читайте про те, як, де і з ким живе Лазаренко, як йому жилося у в'язниці і чому його випустили
США vs Лазаренко. Частина 1
29 вересня в Києві почнеться другий раунд допитів свідків у справі Лазаренка. Юристами зі США має бути опитано ще близько 30 чоловік в Україні, і по 1 свідкові в Росії й Ізраїлі (Рем Вяхирєв і такий собі Дитятковський).
Перед поїздкою американців у Київ суддя Дженкінс затвердив додатковий список цікавих для адвокатів Лазаренка людей. Це 6 свідків, імена більшості з них невідомі широкій громадськості і свідчити вони будуть головним чином по справі про радгосп "Науковий".
На жаль, поки нічого не можу повідомити про основний перелік свідків, оскільки останні 2 томи досудових слухань зараз знаходяться в судді і поки не доступні для вивчення.
Головна сенсація нового списку захисту – наявність імені посла Росії в Україні Віктора Чорномирдіна. Чорномирдін опитується, як колишній прем'єр-міністр Росії у якості "російського" свідка. Обвинувачення не стало заперечувати пропозицію адвокатів Лазаренка, але називає "спірною" процедуру забезпечення його появи на допит.
Прокурор вважає, що варто було б написати офіційний запит Російській владі. Захист пропонує допитати Чорномирдіна через Генпрокуратуру, оскільки наразі він проживає в Україні.
Адвокат Лазаренка Гарольд Розенталь у коментарі для УП нагадав, що за неправдиві відповіді українські свідки несуть кримінальну відповідальність за американським законом. Розенталь стверджує, що захист не турбується з приводу того, що російський громадянин буде допитаний в іншій країні. Він усе одно несе відповідальність відповідно до американського законодавства.
Якщо Чорномирдін допустить неправду під присягою, і про це стане відомо, то двері в цивілізовані країни йому будуть зачинені.
Швидше за все, Чорномирдін спробує скористатися дипломатичним імунітетом. Тим більше, що поруч з його ім'ям стоїть маленька приміточка – "за згодою". Однак для адвокатів Лазаренка це стане ще одним випадком, коли їм не вдалося одержати покази важливого свідка. А виходить, забезпечити рівність умов для захисту й обвинувачення.
Крім Чорномирдіна в списку фігурують Олександр Демидов, Володимир Лопатін, Валентин Шевченко, Олексій Сташенко (або Борис Голенко – один з них) і Володимир Тахтай.
Останній, до речі, колишній "скарбник" партії "Громада", має допомогти адвокатам екс-прем'єра довести, що "грошові перекази на рахунки Лазаренка були політичною підтримкою його партії, а гроші переводилися для того, щоб захистити гроші від Кучми, його політичного опонента, а не для відмивання".
Лазаренку не поталанило – крім Чорномирдіна в новозатвердженому списку свідків немає відомих імен. Судді не сподобалася ідея адвокатів допитати спікера парламенту Володимира Литвина, екс-генпрокурора Михайла Потебенька і нинішнього генпрокурора Святослава Піскуна.
Литвин, за ідеєю захисту, міг розповісти про те, як узагалі ухвалюються рішення в Україні – кого судять, а кого не судять. Він повинен був підтвердити факт розмови з Кучмою "про спроби дискредитувати Лазаренка і практику переслідування політичних опонентів".
Але обвинуваченню здалися непереконливими аргументи захисту: " відомі спроби Кучми розправиться з Лазаренком і його прихильниками після вчинених Лазаренком дій, ніяк не впливають на ступінь його провини в здійсненні злочинів, у яких він обвинувачується", - говориться в матеріалах суду.
Потебенько. "Захист запитує його покази не для того, щоб він спростував обвинувачення, а для того, щоб він підтвердив, що дії Лазаренка на посаді прем'єр-міністра, нічим не відрізнялися від дій інших публічних діячів України, що вважалися легальними. Оскільки, якби ці дії були протизаконними, прокуратура повинна була б почати відповідні дії".
Від екс-прокурора очікували інформації про корумпованість української влади, про те, як прокуратура "змушує свідків давати помилкові покази, керуючись політичними міркуваннями".
Захист збирався одержати від Потебенька підтвердження факту "нелегального фінансування виборчої кампанії Кучми в 1999", а також причетності Кучми "до розправ над політичною опозицією й журналістами".
Тут Лазаренко і його захисники не посоромилися згадати справу Гонгадзе. "Відповідно до думки захисту, убивство Гонгадзе демонструє, що більшість українців буде боятися свідчити на користь Лазаренка".
"Захист думає, що одержання свідчень про корупцію влади є істотним, оскільки підтверджує, що Лазаренко переслідувався з політичних мотивів". Однак, як вважає прокуратура, "заглиблення в політичні події, що відбулися після діянь Лазаренка, не істотне".
Піскун. Як і Потебенько, його покази повинні були не стільки спростувати обвинувачення, скільки підтвердити, що українська влада "вибірково приховувала покази від команди захисників Лазаренка". Американський суддя і не сподівається на те, що Піскун у цьому зізнається.
Проте, обвинувачення захисту в тому, що українська влада приховує виправдувальну інформацію, є підставою для серйозного занепокоєння. Але призначення допиту чинного генерального прокурора, чиї покази не істотні і який, швидше за все, не піде на зустріч, - не найкращий шлях для вирішення цієї проблеми", говориться у висновках судді.
Литвину, Піскуну й Потебеньку поталанило трохи більше, ніж Кучмі і Чорномирдіну – принаймні, не треба думати про те, на яку статтю якого закону послатися, щоб не ходити на допит у генпрокуратуру.
У продовженні читайте про те, як, де і з ким живе Лазаренко, як йому жилося у в'язниці і чому його випустили
