КУЧМІСТИ ПРОГРАЛИ У СТРАСБУРГУ

Понеділок, 29 вересня 2003, 17:24
Парламентська асамблея Ради Європи вирішила продовжити проведення моніторингу України. За резолюцію, яка містить дану норму, проголосували 104 депутати ПАРЄ, проти 5 депутатів, 3 утрималися.

Перед цим відбулося голосування за поправки до резолюції ПАРЄ. Дві спроби відмінити моніторинг та перейти до "постмоніторингового діалогу" не були підтримані Парламентською асамблеєю. Дані поправки ініціювали делегати від України з пропрезидентських фракцій Верховної Ради.

Загалом ПАРЄ підтримала лише одну із понад двадцяти поправок, які внесли українські депутати із пропрезидентських фракцій для пом’якшення тексту резолюції.

Делегати ПАРЄ відмовилися підтримувати поправки, які вилучали із тексту резолюцій засудження дій української влади щодо вказівок генпрокурору України "стосовно окремих справ кримінального переслідування". Також ПАРЄ залишила норми про цензуру в українських ЗМІ, "темники" та відсутність доступу опозиції до електронних засобів масової інформації.

У резолюції ПАРЄ зазначається, що "відсутній результат щодо притягнення до суду відповідальних за смерть Георгія Гонгадзе".

Єдина поправка, внесена пропрезидентськими фракціями і підтримана ПАРЄ, стосувалася темпів виконання в Україні рекомендацій Європейського комітету із запобігання тортур.

Раніше у своїх виступах доповідачі Ради Європи по Україні Ханне Северінсен і Ренате Вольвенд наполягали на продовженні моніторингу у країні.

Так, виступаючи на засіданні ПАРЄ з доповіддю про виконання зобов'язань, узятих Україною перед Радою Європи Вольвенд відзначила, що в Україні "спостерігається багато позитивних зрушень і значних поліпшень".

Доповідачка відзначила, що в Україні було прийнято ряд нових законодавчих актів, Кримінально-процесуальний і Цивільно-процесуальний кодекси.

Разом із тим, за її словами, не всі зобов'язання Україна виконала, зокрема, у сфері права. Вольвенд закликала Україну до виконання плану дій "Україна-ЄС", забезпечити незалежність органів прокуратури, які мають підпорядковуватися Міністерству юстиції. Крім того, невирішеною залишається проблема реєстрації мігрантів.

У свою чергу, Северінсен відзначила, що "українське суспільство як і раніше орієнтується на адміністративно-командну систему" і його "все ще не можна вважати відкритим".

За її словами, не можна назвати відкритими останні парламентські вибори, система виборів вимагає удосконалення. Северінсен підкреслила, що необхідно продовжити моніторинг, принаймні, до жовтня 2004 року, до проведення президентських виборів.

Крім того, необхідний моніторинг проведення політичної реформи в Україні й її відповідності нормам Конституції. За словами Северінсен, однією з причин продовження моніторингу є проблема у сфері свободи слова. Вона нагадала, що принцип свободи слова є одним з основних у країнах-членах Ради Європи.

Северінсен відзначила, що принцип свободи слова "наштовхується на серйозні перешкоди". За її словами, необхідно провести адекватне розслідування справ про убивства журналістів Георгія Гонгадзе й Ігоря Александрова, а також ряду інших справ пов'язаних з журналістами.

Северінсен підкреслила, що в Україні продовжує існувати цензура. За її словами, адміністрація президента "дає вказівки" засобам масової інформації про те, як висвітлювати події.

У той же час члени постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ пропонували закінчити процедуру моніторингу України і перейти до постмоніторингової процедури. Так член делегації Верховної Ради Анатолій Раханський відзначив, що Україна уже виконала близько 30 зобов'язань, узятих при вступі до Ради Європи.

Раханський підкреслив, що стосовно України може бути припинена процедура моніторингу і розпочатий "постмоніторинговий діалог". Цю пропозицію підтримав глава української делегації Борис Олійник, який також висловився за перехід до постмоніторингового діалогу.

Українська правда, Страсбург, Інтерфакс-Україна




powered by lun.ua