"Тузла – священна земля Росії, полита кров'ю кубанських козаків"
П'ятниця, 24 жовтня 2003, 17:48
Насолода від перегляду російських ЗМІ ще краще переконує, що криза Тузли – це розмова сліпого з глухонімим. Однакові хвороби вразили як чиновників, так і журналістів.
За версією російської преси, винних у тузлинській кризі небагато – рівно один. Це Україна.
Особливо активний губернатор Краснодарського краю Ткачов. Його хрипкий голос незабаром стане ще одним звукосимволом російського шовінізму – поряд з істеричною риторикою Жириновського. "Ми – один народ", - сказав Ткачов про росіян і українців у нічному ефірі новин на московському "Першому каналі".
Таким чином, провінційний чиновник переговорив своїх московських колег, що ступінь споріднення України і Росії завжди обмежують терміном "брати слов'яни".
Назвавши те, що відбувається в Україні, "психозом", Ткачов закликав Київ замість спорудження прикордонних застав на Тузлі... будувати дамбу назустріч російській. У тому, що це територія України, губернатор не переконується.
"Ми підняли всі архівні документи, підняли історію, уся ця правова законодавча база сьогодні представлена урядові РФ і в МЗС. І, по великому рахунку, я вважаю, що це земля, полита кров'ю кубанськими козаками – це для нас священна земля", - сказав він.
"І ми будемо, безумовно, відстоювати інтереси краю. І, безумовно, просити й уряд РФ, просити президента, у тому, щоб питання було врегульоване саме на користь Краснодарського краю".
"Замість того щоб з'єднувати два слов'янських народи, замість того, щоб з'єднувати економічні, торговельні відносини, замість того, щоб з боку Криму будувати таку ж дамбу, міст, щоб з'єднати Кримський і Таманський півострови – українська сторона влаштовує політичні демарші", - обурений краснодарський губернатор.
Поводження Ткачова при відвідуванні дамби, що впритул наблизилася до українського кордону, описує "Комерсант".
Як відомо, у четвер українські прикордонники поклали на воду в районі кордону понтони і поставили на них зверху пост з українським прапором і військовослужбовцями. От так це описує "Комерсант" (газету прийнято вважати ліберальною, нею володіє британський біженець Борис Березовський):
"До приїзду губернатора Ткачова на понтонах стояли вже 12 чоловік у чорній формі, що, вставши в положенні "вільно" по американському військовому зразку (руки за спиною, ноги широко розставлені), усім своїм видом демонстрували, що відступати вони не мають наміру. Побачивши, що відбувається, пан Ткачов обімлів, і єдиними словами, вимовленими ним на шляху до краю дамби, були "сором, ганьба і жах".
"Підійшовши до самої води, він все-таки взяв себе в руки і зізнався журналістам, що, "можливо, будівництво дамби було різким рішенням, але приймати його було необхідно".
"Що ж стосується цього цирку...– продовжив Олександр Ткачов, – то Коса Тузла була і залишається частиною російської території". Після спілкування з журналістами губернатор розвернувся до води і прийнявся махати рукою українським прикордонникам, що махали йому у відповідь доти, поки він не відійшов від краю дамби. Якби вони чули те, що він говорив, можливо, усе було б по-іншому".
Невідомо, чи буде переобраний Ткачов на новий губернаторський термін у грудні 2003, і чи піде він коли-небудь на підвищення в Москву – але він точно ввійшов у число факторів, що ускладнили україно-російські відносини і прискорили інтеграцію України в НАТО.
***
А в п'ятницю кризу в Керченській протоці обговорювали Касьянов і Янукович. Українського прем'єра фактично кинули в пащу леву, у якого прокинулося почуття голоду.
Напередодні переговорів Росія не приховувала свого задоволення тим, що змогла загнати Україну на переговори. "Ми задоволені, що переговори по статусу Азово-Керченської акваторії відновлюються. Давно настав час підписати угоду про кордон, тому що поки офіційних кордонів у цьому районі немає", - сказав російській газеті "Ведомости"анонімний співрозмовник в уряді.
Експерти в першопрестольній вважають, що Росія будівництвом дамби "хоче покращити" свою позицію на переговорах. "Питання з юридичним статусом проток завжди було складним, як у випадку з Дарданеллами, Босфором, датськими протоками. Виникали навіть війни", - розповів Леонід Вардомський з Центру пострадянського економічного розвитку і співробітництва.
Росіяни впевнені, що міжнародне морське право на їхньому боці. У четвер на комітет Держдуми по міжнародних справах прийшли фахівці – член Міжнародного трибуналу з морського права при ООН Анатолій Колодкін і представник міністра закордонних справ на переговорах з Україною Валерія Єгошкіна.
На думку Колодкіна, хоча проблема і має масу прецедентів, жоден з них не доходив до таких масштабів конфлікту. Він нагадав, що Україна була єдиною країною у світі (!), що не визнала Росію як "продовжувача" СРСР.
Тоді як Росія, за всезагальним визнанням на рівні Ради Безпеки ООН, є саме продовжувачем. Справа в тому, що, на відміну від правонаступника, продовжувач автоматично стає спадкоємцем усіх договорів, укладених попередниками, і не має потреби в переобранні до міжнародних організацій.
Що стосується Азово-Керченської акваторії, то, за словами Анатолія Колодкіна, ця зона повинна бути визнана не просто внутрішніми водами, а "історично внутрішніми водами". Такий статус характерний для багатьох прикордонних водних просторів у різних країнах. Він означає, що тільки дві держави мають право спільного використання такого простору.
Така ситуація на ріці Лаплата між Уругваєм і Аргентиною, у зоні Панамського каналу, що спільно використовують Панама і США, Тиранського каналу між Єгиптом і Саудівською Аравією тощо.
Колодкін розповів про те, що 8 жовтня Міжнародний трибунал з морського права при ООН вирішив суперечку між Сінгапуром і Малайзією.
У Сінгапурі, за твердженням Колодкіна, ситуація була "один до одного": Сінгапур хотів насипати косу, щоб збільшити свою портову зону. Малайзія подала позов до Міжнародного трибуналу з морського права з вимогою призупинити роботи. Їй у цьому відмовили, однак вирішили скликати групу експертів, а також спеціальний арбітражний трибунал із представниками з кожної сторони. "Навіть азіатські країни змогли знайти спільну мову!", - наводить слова Колодкіна "ИноСМИ".
За версією російської преси, винних у тузлинській кризі небагато – рівно один. Це Україна.
Особливо активний губернатор Краснодарського краю Ткачов. Його хрипкий голос незабаром стане ще одним звукосимволом російського шовінізму – поряд з істеричною риторикою Жириновського. "Ми – один народ", - сказав Ткачов про росіян і українців у нічному ефірі новин на московському "Першому каналі".
Таким чином, провінційний чиновник переговорив своїх московських колег, що ступінь споріднення України і Росії завжди обмежують терміном "брати слов'яни".
Назвавши те, що відбувається в Україні, "психозом", Ткачов закликав Київ замість спорудження прикордонних застав на Тузлі... будувати дамбу назустріч російській. У тому, що це територія України, губернатор не переконується.
"Ми підняли всі архівні документи, підняли історію, уся ця правова законодавча база сьогодні представлена урядові РФ і в МЗС. І, по великому рахунку, я вважаю, що це земля, полита кров'ю кубанськими козаками – це для нас священна земля", - сказав він.
"І ми будемо, безумовно, відстоювати інтереси краю. І, безумовно, просити й уряд РФ, просити президента, у тому, щоб питання було врегульоване саме на користь Краснодарського краю".
"Замість того щоб з'єднувати два слов'янських народи, замість того, щоб з'єднувати економічні, торговельні відносини, замість того, щоб з боку Криму будувати таку ж дамбу, міст, щоб з'єднати Кримський і Таманський півострови – українська сторона влаштовує політичні демарші", - обурений краснодарський губернатор.
Поводження Ткачова при відвідуванні дамби, що впритул наблизилася до українського кордону, описує "Комерсант".
Як відомо, у четвер українські прикордонники поклали на воду в районі кордону понтони і поставили на них зверху пост з українським прапором і військовослужбовцями. От так це описує "Комерсант" (газету прийнято вважати ліберальною, нею володіє британський біженець Борис Березовський):
"До приїзду губернатора Ткачова на понтонах стояли вже 12 чоловік у чорній формі, що, вставши в положенні "вільно" по американському військовому зразку (руки за спиною, ноги широко розставлені), усім своїм видом демонстрували, що відступати вони не мають наміру. Побачивши, що відбувається, пан Ткачов обімлів, і єдиними словами, вимовленими ним на шляху до краю дамби, були "сором, ганьба і жах".
"Підійшовши до самої води, він все-таки взяв себе в руки і зізнався журналістам, що, "можливо, будівництво дамби було різким рішенням, але приймати його було необхідно".
"Що ж стосується цього цирку...– продовжив Олександр Ткачов, – то Коса Тузла була і залишається частиною російської території". Після спілкування з журналістами губернатор розвернувся до води і прийнявся махати рукою українським прикордонникам, що махали йому у відповідь доти, поки він не відійшов від краю дамби. Якби вони чули те, що він говорив, можливо, усе було б по-іншому".
Невідомо, чи буде переобраний Ткачов на новий губернаторський термін у грудні 2003, і чи піде він коли-небудь на підвищення в Москву – але він точно ввійшов у число факторів, що ускладнили україно-російські відносини і прискорили інтеграцію України в НАТО.
***
А в п'ятницю кризу в Керченській протоці обговорювали Касьянов і Янукович. Українського прем'єра фактично кинули в пащу леву, у якого прокинулося почуття голоду.
Напередодні переговорів Росія не приховувала свого задоволення тим, що змогла загнати Україну на переговори. "Ми задоволені, що переговори по статусу Азово-Керченської акваторії відновлюються. Давно настав час підписати угоду про кордон, тому що поки офіційних кордонів у цьому районі немає", - сказав російській газеті "Ведомости"анонімний співрозмовник в уряді.
Експерти в першопрестольній вважають, що Росія будівництвом дамби "хоче покращити" свою позицію на переговорах. "Питання з юридичним статусом проток завжди було складним, як у випадку з Дарданеллами, Босфором, датськими протоками. Виникали навіть війни", - розповів Леонід Вардомський з Центру пострадянського економічного розвитку і співробітництва.
Росіяни впевнені, що міжнародне морське право на їхньому боці. У четвер на комітет Держдуми по міжнародних справах прийшли фахівці – член Міжнародного трибуналу з морського права при ООН Анатолій Колодкін і представник міністра закордонних справ на переговорах з Україною Валерія Єгошкіна.
На думку Колодкіна, хоча проблема і має масу прецедентів, жоден з них не доходив до таких масштабів конфлікту. Він нагадав, що Україна була єдиною країною у світі (!), що не визнала Росію як "продовжувача" СРСР.
Тоді як Росія, за всезагальним визнанням на рівні Ради Безпеки ООН, є саме продовжувачем. Справа в тому, що, на відміну від правонаступника, продовжувач автоматично стає спадкоємцем усіх договорів, укладених попередниками, і не має потреби в переобранні до міжнародних організацій.
Що стосується Азово-Керченської акваторії, то, за словами Анатолія Колодкіна, ця зона повинна бути визнана не просто внутрішніми водами, а "історично внутрішніми водами". Такий статус характерний для багатьох прикордонних водних просторів у різних країнах. Він означає, що тільки дві держави мають право спільного використання такого простору.
Така ситуація на ріці Лаплата між Уругваєм і Аргентиною, у зоні Панамського каналу, що спільно використовують Панама і США, Тиранського каналу між Єгиптом і Саудівською Аравією тощо.
Колодкін розповів про те, що 8 жовтня Міжнародний трибунал з морського права при ООН вирішив суперечку між Сінгапуром і Малайзією.
У Сінгапурі, за твердженням Колодкіна, ситуація була "один до одного": Сінгапур хотів насипати косу, щоб збільшити свою портову зону. Малайзія подала позов до Міжнародного трибуналу з морського права з вимогою призупинити роботи. Їй у цьому відмовили, однак вирішили скликати групу експертів, а також спеціальний арбітражний трибунал із представниками з кожної сторони. "Навіть азіатські країни змогли знайти спільну мову!", - наводить слова Колодкіна "ИноСМИ".
