Кучма ініціює наступ на партії
Вівторок, 11 листопада 2003, 16:56
Декілька днів тому президент Кучма вніс до парламенту проект
закону "Про внесення змін до Закону "Про політичні партії в Україні".
Кучма у черговий раз підкреслив, що функції гаранта Конституції
України ним розуміються як звуження конституційних прав громадян України. Особливо тих, що спрямовані на розбудову громадянського суспільства: свободи слова, виборче право, право на свободу об'єднання у політичні партії тощо.
Що пропонує Кучма у своєму законі? Він розширює можливості по анулюванню реєстрації партії.
Чинна редакція 24 статті закону України "Про політичні партії в Україні" передбачає анулювання реєстрації партії у випадку "невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років...", що можна розуміти як неучасть у відповідних виборах.
В редакції, запропонованій президентом, ця частина виглядає так: партії анулюються у випадку "...необрання членів політичної партії народними депутатами України протягом двох скликань Верховної Ради України підряд...". Це ніяк не можна вважати неучастю у виборах, враховуючи, що сьогодні на виборчу кампанію необмежений вплив має так званий адміністративно-кримінальний ресурс влади.
В пояснювальній записці вказується, що законопроект передбачає приведення першої частини статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" у відповідність до частини другої статті 36 Конституції України та другої статті Закону України "Про політичні партії в Україні".
Як завжди, президент розраховує на те, що більшість громадян Конституцію не читали. Погляньмо уважно на запропоновану частину Конституції: "Політичні партії в Україні сприяють формуванню й вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України".
Де в цій частині, на яку посилається Президент, йдеться про "необрання депутатів"? Цього нема. Мова йде тільки про "участь у виборах", що ніяк не можна трактувати як обрання депутатів, це, мабуть, зрозуміло кожному.
Невже цього не розуміє гарант? Тоді запропоную йому дуже уважно прочитати те, що він повинен гарантувати, тобто Конституцію України.
А саме - третю частину 22 статті: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
А що до партій, то остання частина 36 статті Конституції України встановлює: "Усі об'єднання громадян рівні перед законом". Цей постулат закріплено першою частиною 4 статті Закону України "Про політичні партії в Україні", а саме: "Політичні партії є рівними перед законом".
Крім того, варто зазначити, що в тій же пояснювальній записці вказано, що "зміни частини 1 статті 24 вносяться з метою розвитку парламентаризму й будівництва партійної системи".
Це вже, мабуть, від лукавого. Сьогодні всі, хто хоч трошки цікавиться політикою, розуміють, що політичну структуризацію суспільства, підвищення впливовості партій та розвиток парламентаризму в класичному партійному вигляді неможливо провести без класичного загальновизнаного пропорційного виборчого законодавства. Але президент спочатку сам не підписував прийнятий ще парламентом минулого скликання відповідний пропорційний виборчий закон. А тепер вже його парламентська більшість саботує прийняття цього закону.
Насамкінець можна констатувати, що запропонований гарантом законопроект це – реакція на невдалу спробу зменшити загальну кількість партій шляхом проведеної Мін'юстом перевірки партій на дотримання закону про політичні партії.
Близько сотні партій перевірку пройшли, що, мабуть, і не задовольнило гаранта, якого велика кількість партій завжди дратувала. Тому, очевидно, і народився згаданий законопроект з позначкою "невідкладний", і доручено його представляти у парламенті вже не шанованому мною міністру юстиції Олександру Лавріновичу. (ех, який був демократ та законник!).
Автор: Сергій Подгорний, депутат Верховної Ради 3 скликання, заступник голови партії "Яблуко"
закону "Про внесення змін до Закону "Про політичні партії в Україні".
Кучма у черговий раз підкреслив, що функції гаранта Конституції
України ним розуміються як звуження конституційних прав громадян України. Особливо тих, що спрямовані на розбудову громадянського суспільства: свободи слова, виборче право, право на свободу об'єднання у політичні партії тощо.
Що пропонує Кучма у своєму законі? Він розширює можливості по анулюванню реєстрації партії.
Чинна редакція 24 статті закону України "Про політичні партії в Україні" передбачає анулювання реєстрації партії у випадку "невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років...", що можна розуміти як неучасть у відповідних виборах.
В редакції, запропонованій президентом, ця частина виглядає так: партії анулюються у випадку "...необрання членів політичної партії народними депутатами України протягом двох скликань Верховної Ради України підряд...". Це ніяк не можна вважати неучастю у виборах, враховуючи, що сьогодні на виборчу кампанію необмежений вплив має так званий адміністративно-кримінальний ресурс влади.
В пояснювальній записці вказується, що законопроект передбачає приведення першої частини статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" у відповідність до частини другої статті 36 Конституції України та другої статті Закону України "Про політичні партії в Україні".
Як завжди, президент розраховує на те, що більшість громадян Конституцію не читали. Погляньмо уважно на запропоновану частину Конституції: "Політичні партії в Україні сприяють формуванню й вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України".
Де в цій частині, на яку посилається Президент, йдеться про "необрання депутатів"? Цього нема. Мова йде тільки про "участь у виборах", що ніяк не можна трактувати як обрання депутатів, це, мабуть, зрозуміло кожному.
Невже цього не розуміє гарант? Тоді запропоную йому дуже уважно прочитати те, що він повинен гарантувати, тобто Конституцію України.
А саме - третю частину 22 статті: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
А що до партій, то остання частина 36 статті Конституції України встановлює: "Усі об'єднання громадян рівні перед законом". Цей постулат закріплено першою частиною 4 статті Закону України "Про політичні партії в Україні", а саме: "Політичні партії є рівними перед законом".
Крім того, варто зазначити, що в тій же пояснювальній записці вказано, що "зміни частини 1 статті 24 вносяться з метою розвитку парламентаризму й будівництва партійної системи".
Це вже, мабуть, від лукавого. Сьогодні всі, хто хоч трошки цікавиться політикою, розуміють, що політичну структуризацію суспільства, підвищення впливовості партій та розвиток парламентаризму в класичному партійному вигляді неможливо провести без класичного загальновизнаного пропорційного виборчого законодавства. Але президент спочатку сам не підписував прийнятий ще парламентом минулого скликання відповідний пропорційний виборчий закон. А тепер вже його парламентська більшість саботує прийняття цього закону.
Насамкінець можна констатувати, що запропонований гарантом законопроект це – реакція на невдалу спробу зменшити загальну кількість партій шляхом проведеної Мін'юстом перевірки партій на дотримання закону про політичні партії.
Близько сотні партій перевірку пройшли, що, мабуть, і не задовольнило гаранта, якого велика кількість партій завжди дратувала. Тому, очевидно, і народився згаданий законопроект з позначкою "невідкладний", і доручено його представляти у парламенті вже не шанованому мною міністру юстиції Олександру Лавріновичу. (ех, який був демократ та законник!).
Автор: Сергій Подгорний, депутат Верховної Ради 3 скликання, заступник голови партії "Яблуко"
