Своя "Венеція" на Банковій

П'ятниця, 19 грудня 2003, 19:31
Отже, час "ікс" настане у вівторок, 23 грудня. Тоді Верховна Рада голосуватиме у першому читанні зміни до Конституції. Розмови точаться в основному довкола того, які принципові положення якого законопроекту візьмуть гору: обрання президента держави всенародним голосуванням чи у Верховній Раді, а якщо друге, то у 2004 чи 2006 році.

Разом з тим дискутується, зможуть ті чи інші перехідні положення зібрати "врожай" у 300 депутатських голосів. Та ще лунають заклики до ухвалення нового пропорційного закону про вибори як передумови до внесення змін у Конституцію.

Парламентська конституційна комісія рекомендуватиме до розгляду усі три законопроекти з політичної реформи. Як відомо, усі вони отримали позитивний висновок Конституційного суду.

Розглянула їх і найавторитетніша європейська експертна установа, яка є органом Ради Європи - Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія). Щоправда, у повідомленнях ЗМІ про висновки міжнародних експертів, що пролунали протягом кількох останніх днів, ішлося також і про якісь зауваження з їхнього боку. Але нібито несуттєві. Принаймні, таке заявляв співголова конституційної комісії Верховної Ради, координатор більшості Степан Гавриш.

Буквально Степан Богданович, який, до речі, був присутній на засіданні Венеціанської комісії, повідомив про думку європейських експертів таке:

"Їх висновки досить позитивні. Європейська комісія вітає пошуки Україною демократичних стандартів реформи української влади, тому основні їхні зауваження пов`язані з окремими аспектами саме цієї реформи, і є такими, що, власне, погоджені в українському парламенті.

Головне, що комісія визначила, що український парламент може обирати президента в парламенті, тим більше вже цим складом у 2004-му році. Це не викликало заперечень європейських експертів. Комісія певною мірою висловила критичну позицію і застереження щодо продовження терміну парламенту до 2007-го року, але вона не сказала, що це є таким, що може зупинити демократичний процес.

З іншого боку, вона висловила окремі зауваження щодо імперативного мандату, можливості позбавлення депутатського мандату у випадку невходження у політичну фракцію, по списку якої фракції депутат пройшов. А також вона висловила застереження щодо скасування пожиттєвого обрання суддів та деякі інші зауваження, власне, стосовно тлумачення законів Верховною Радою України тощо".


Тобто, як бачимо, "ноу проблем" і "повний вперед" – до роботи! Бо "головне, - за словами доктора юридичних наук Гавриша, - що Венеціанська комісія позитивно оцінила цей крок по реформі системи влади як такий, який відповідає правам, свободам людини, а також традиціям європейського парламентаризму".

Є така наука – герменевтика, яка займається проблемами трактування, пояснення тексту. Для того, щоб інтерпретувати текст висновків Венеціанської комісії, не обов'язково володіти основами цієї дисципліни. Достатньо мати очі, щоб прочитати ці висновки.

З метою заощадження часу читачів і місця на сайті ми не будемо наводити всі п'ятнадцять сторінок "окремих зауважень" Комісії. Опустивши деталі по кожному окремому законопроекту, подаємо лише загальні висновки, що стосуються усіх трьох аналізованих конституційних документів (переклад з англійської неофіційний).

Висновки:

93. Ще від пори надзвичайно сумнівного всеукраїнського референдуму у 2000 році Україна зіштовхнулася з ситуацією боротьби влади між різними державними органами. І тому зрозуміло, що конституційна реформа залишається важливим питанням порядку денного, і Комісія може лише вітати та підтримувати зусилля, спрямовані на укріплення позиції парламенту по відношенню до президента. Всі розглянуті проекти намагаються досягти цієї мети.

Однак, будь-яка реформована система управління, яку обрали, має бути зрозумілою, наскільки це можливо, а положення не повинні створювати місце для зайвих складностей та політичних конфліктів. Розглянуті проекти справді не досягли успіху у створенні такої зрозумілої та логічної системи.

94. Проект закону 3027-1 [так званий законопроект опозиції] пропонує ряд змін, які йдуть у бажаному напрямку надання додаткових повноважень Верховній Раді. Однак положення щодо призначення членів уряду може привести до конфлікту між органами державної влади. Інші положення, наприклад, про статус депутатів, вибори суддів та про розширення повноважень прокуратури є проблематичними з точки зору європейських стандартів демократії.

95. Стосовно проекту закону №4180 та №4105 пропозиція прийняття системи непрямих виборів глави держави, в принципі, може бути сприятливою для створення парламентської системи управління.

Однак дивно, що ці проекти підтримують сильніші повноваження для президента, ніж передбачено у проекті №3027-1. Логіка за системою розділення виконавчої влади між двома органами, президентом та урядом, які обидва отримують свою легітимність від парламенту, не є очевидною і, здається, не сприяє ефективному управлінню.

Більш того, ці проекти також містять подібні проблематичні положення щодо судової системи, прокуратури та статусу депутатів, як проект №3027-1.

96. Стосовно певних аспектів проектів Комісія наполегливо рекомендує наступне:

- забезпечити, щоб положення про народних депутатів не зв’язувало окремого депутата щодо членства у парламентській фракції або блоку у спосіб, що порушує його чи її незалежний та вільний мандат;

- вилучити запропоновану зміну щодо обмеженого строку перебування на посаді судді; а також

- забезпечити відповідність ролі і функцій прокуратури європейським стандартам.

97. Комісія визнає і вітає зусилля України реформувати систему управління шляхом наближення України до європейських стандартів демократії. Точні рішення, обрані у різних проектах, здається, не досягають тієї мети і вводять інші зміни до Конституції, які виявляються кроком назад. Здається, необхідно продовжувати подальшу роботу та обговорення, і Венеціанська Комісія залишається у розпорядженні українських органів влади для подальшої співпраці у сфері конституційної реформи.

Рекомендаційний чи обов'язковий?

Цілком очевидно, що дипломатичні формулювання не повинні збивати з пантелику: висновок Венеціанської Комісії щодо законопроектів – далеко не такий позитивний, як його цитують більшовики; можливо, навіть негативний! Причому – щодо усіх трьох!

Наступне питання, наскільки Україна повинна до нього прислухатися.

Так, на думку спікера Володимира Литвина, висновки Венеціанської комісії носять рекомендаційний характер, і він вважає, що парламент повинен ухвалити рішення по політичній реформі, керуючись виключно інтересами України.

Цілковито протилежної думки дотримується нардеп Сергій Головатий – екс-представник України у Венеціанській Комісії в статусі віце-президента.

"Європейська комісія за демократію через право – це європейська міжнародна міжурядова організація. Так само як сама Рада Європи, як ООН чи СОТ", - зазначає Головатий.

"Тільки Світова організація торгівлі займається торгівлею і приймає рішення, які хоч і називаються рекомендаційними, але є обов'язковими. Так само і Комітет Міністрів Ради Європи приймає документи, які називається рекомендаціями, але є вимогами до урядів відповідних держав-членів Ради Європи дотримуватися їх. Так само і рекомендації чи висновки Венеціанської Комісії є обов'язковими".

Тим паче, продовжує юрист-міжнародник, сама ж Україна сплачує внески на утримання Венеціанської Комісії. Саме для того, щоб отримати найавторитетнішу пораду – як не припуститися помилки у своїй політиці, щоби ця помилка не призвела до відходу від європейських стандартів.

Тому, впевнений Головатий, "ті політики, які серйозно ставляться до своїх обов'язків, зокрема юристи, які б'ють себе в груди, що вони юристи – такі депутати як Гавриш, Оніщук, Осика, Задорожній - в першу чергу повинні були б врахувати фахову думку".

Наскільки більшовики сприймають аргументи європейських правників, буде видно у вівторок. Попередні півтора роки показали, що поради з Європи не витримують конкуренції із резолюціями Банкової.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News