Олександр Турчинов: Ми готові боротися аж до розпуску парламенту чи грузинського варіанту

1 перегляд
Середа, 14 січня 2004, 16:53
Політична криза в Україні у самому розпалі. Верховна Рада другий день не працює в 2004 році. Фактично ж робота українського парламенту заблокована вже четвертий тиждень – від 23 грудня, коли опозиція стала на заваді голосуванню змін до Конституції.

Тоді блокаду кучмісти прорвали голосуванням руками за ухвалення у першому читанні законопроекту №4105 – який передбачає вибори президента парламентом у 2006.

Тепер опозиція вже вимагає переголосування тієї постанови, бо розуміє – створено прецедент. І так само руками кучмісти проголосують зміни до Конституції у другому читанні. Причому, в підсумку вибори президента парламентом будуть уже в цьому, 2004 році.

Технологія того, як це зробити, дуже проста.

Гарантія того, що в 2004 вибори глави держави будуть всенародні, а потім у 2006 президента обиратимуть в парламенті, записана у перехідних положеннях Конституції. Це остання сторінка законопроекту.

Більшовики можуть проголосувати всі зміни до Конституції у другому читанні, але перехідні положення "провалять". І тоді норма про вибори президента в парламенті набуде чинності з 2004 року.

Опозиція навіть здогадується, хто стане новим президентом, якщо вибори відбуватимуться в парламенті у цьому році. Кучма.

Розуміючи таку перспективу, три політсили – "Наша Україна", БЮТ і СПУ – почали новий етап боротьби. Чим вона може закінчитися і чи можливий якийсь компроміс – у інтерв'ю "Українській правді" другої особи у блоці Тимошенко Олександра Турчинова.

Після нового року він замість свого лідера присутній на всіх численних погоджувальних нарадах у спікера.


- Наскільки можна говорити сьогодні про узгодженість позицій усіх трьох опозиційних фракцій – "Нашої України", Соцпартії і БЮТ?

– Серед нас були якісь такі невеликі коливання, і в цей понеділок на нараді у Литвина тільки наша фракція жорстко не пішла на компроміси. Тоді була готова постанова, яка фактично легітимізувала голосування по №4105, а її суть зводилася тільки до прийняття двох нових законопроектів.

Але зараз і "Наша Україна", і соціалісти зайняли достатньо конкретну позицію. І у вівторок після важкої наради, яка відбувалася за участю лідерів усіх трьох фракцій опозиції. Сьогодні ми вийшли з єдиним пакетом, підписаним керівниками "Нашої України", СПУ і БЮТ.

– До чого зводяться ці пропозиції?

– Пакет пропозицій зводиться до того, що фактично переголосовується законопроект №4105, з якого вилучається стаття щодо обрання президента парламентом (або ця стаття залишається тільки після всеукраїнського референдуму).

Крім того, приймається у новій редакції другий законопроект №4180, де також вилучені всі позиції, пов'язані з позбавленням наших громадян права обирати президента.

Крім того, там знімаються всі ці "хабарі" Конституційному суду щодо подовження повноважень до 70 років. Чітко прописується позиція щодо формування коаліції саме партією чи блоком, які перемогли на виборах, а не тими, хто "проповз" через бар'єр. І інші речі, які чітко приводять ці конституційні зміни до якогось одного знаменника – балансу між гілками влади.

Але, ще раз кажу, є принципова позиція, на якій наполягає наша фракція і без чого ми просимо наших колег не розблоковувати сесію. Це або вилучення всіх статей, пов'язаних з непрямими виборами президента, тобто позбавленням наших громадян їх права обирати, або ці норми можуть набувати чинності тільки після проведення всеукраїнського референдуму. На якому наші громадяни делегують Верховній Раді такі права.

Всі інші спроби протягнути ці питання через Верховну Раду розглядаються нами як спроби антиконституційного заколоту. Це наша жорстка позиція.

І ми пропонуємо, коли це не буде враховано – не розблоковувати парламент. Аж до його розпуску.

– До яких ще засобів готова вдатися опозиція у протистоянні?

– Якщо буде спроба протягти конституційні зміни антиконституційним шляхом, ми цього не допустимо. Ми готові закликати й громадян підтримати нас більш активно, не тільки за межами Верховної Ради, але і в Верховній Раді, коли будуть спроби реалізації антиконституційного заколоту під час наступної сесії.

– Координатор парламентської більшості Гавриш категорично заперечує можливість переголосування ухваленого перед Новим роком руками законопроекту № 4105. Ви бачите взагалі якісь можливості компромісу?

– Компроміс можливий один – ми готові переголосувати закон №4105, який, ми вважаємо, не був прийнятий. Лише з однією умовою – що з нього буде вилучена 103 стаття, яка позбавляє наших громадян права обирати президента.

Тобто повинна залишитись чинна норма – тоді закон готовий для голосування в залі.

Але ж коли є бажаючі все-таки позбавити наших громадян цього права, то, будь ласка, проводьте всеукраїнський референдум. І вже після цього референдуму виносьте закон в залу, коли ви матимете підтримку громадян, і вони вам фактично делегують свої права. Нема питань.

– Тобто це означає, що, фактично, простору для консенсусу не видно…

– Не буде консенсусу. І я не погоджуюся зі спробами розробити якусь угоду, де віртуально буде записано, що є якась згода щодо вилучення 103 статті [про вибори президента парламентом, із проголосованого руками законопроекту змін до Конституції- "УП"]. Бо в той же час залишається сам цей закон, який містить цю статтю. І все зводиться тільки до довіри більшості, яка обіцяє дотримуватись свого слова під час другого читання і вилучити дану статтю.

Я б не робив такого небезпечного для держави кроку – немає сьогодні довіри до більшості. Тому що більшість сьогодні несамостійна, і вона буде діяти так, яку в найостанніший момент отримає команду з вулиці Банкової.

Яку вони отримають команду, ніхто прогнозувати не може. Тому всі ці угоди, з моєї точки зору, є просто умовність і спроба знайти шлях до розблокування парламенту без принципових поступок опозиції.

Лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук заявив, що якщо проводити референдум щодо обрання президента, то треба референдум і для запровадження пропорційних виборів до парламенту. Бо звужуються права громадян у праві балотуватися до парламенту...

– Виборча система, яка б не була, вимагає прямого голосування. Виборці самі голосують або за кандидата, або партію. Тобто тут немає делегування місцевим радам права обирати депутатів Верховної Ради. Наприклад, якщо б ми делегували місцевим радам право обирати Верховну Раду, то тут були б суперечності із Конституцією.

І Конституційний суд раніше давав пояснення, що питання виборів до парламенту не є конституційним, а є питанням у компетенції Верховної Ради. Що стосується президентських виборів, то пропонується позбавити громадян права безпосередньо обирати главу держави. Тобто, щоб вони делегували це право Верховній Раді. Для цього треба як мінімум запитати громадян.

Це приховують ініціатори реформи, завдання яких – продовжити повноваження цього режиму.

– Фракція БЮТ заявляла про готовність стояти до останнього – аж до розпуску парламенту. Наскільки до такого ж розвитку подій готові "Наша Україна" і СПУ?

– Поки ця наша ініціатива не підтримана, і я не буду казати, що це точка зору усієї опозиції. Ми [БЮТ - "УП"] заявили, що ми не можемо шукати компроміс за рахунок інтересів наших виборців, і краще для нас піти на розпуск парламенту, ніж зрадити тих, хто нас сюди делегував.

Це позиція нашої фракції, і я б мав бажання говорити про те, що це спільна позиція, але ж цього ще нема.

– Але якщо все-таки дійде до розпуску Верховної Ради, наскільки, на вашу думку, опозиція сьогодні є готовою до виборів?

– Краще боротися на виборах, навіть в умовах адміністративного тиску, аніж перетворювати Верховну Раду в балаган, як це було зроблено наприкінці минулого року.

Дострокові вибори до парламенту можуть бути проведені одночасно з президентськими, і тоді, дійсно, буде вирішуватись доля країни: обиратиметься парламент і новий президент.

В такій конфігурації, я думаю, що опозиція, об'єднавшись, може перемогти – і на парламентських, і на президентських виборах. Але просто заради того, щоб залишись депутатом, дивитися на те, як відбувається антиконституційний злочин, я думаю, ні я, ні мої колеги ніколи не погодяться.

Як думаєте, чим закінчиться ця конституційна реформа? Якою буде Україна через рік?

– Я переконаний, що президент буде обраний усенародно, і це буде представник об'єднаної опозиції.

Що вам дає таку впевненість?

– Я думаю, що в Україні громадяни здатні свідомо обирати того, хто буде керувати державою. Поки ми не позбавили права громадян обирати президента самостійно – а ми зробимо все, щоб цього не відбулося – вони оберуть достойну кандидатуру.

Грузинський варіант ви не виключаєте?

– Не виключаю. Але це буде не грузинський, а український варіант.


Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua