Росія спростовує обвинувачення іракської газети щодо незаконної торгівлі нафтою
П'ятниця, 30 січня 2004, 16:48
Твердження багдадської газети "Аль-Мада" про причетність деяких російських компаній до незаконної торгівлі нафтою є спробою відштовхнути Росію від участі в іракських проектах.
Таку думку Агентству нафтової інформації (АНІ) висловив виконавчий директор Ради з інформації та співробітництва у ТЕК (СІСТЕК) Євгеній Ягупець, повідомляє Інтерфакс-Україна
Раніше газета "Аль-Мада" опублікувала так званий список "агентів впливу" режиму Саддама Хусейна.
Одержувачами іракської нафти названі 270 приватних осіб і організацій із Саудівської Аравії, Австралії, Бразилії, Китаю, Росії, Білорусії, України, представники політичної і бізнес-еліти 16 арабських, 17 європейських, дев'яти азіатських і чотирьох африканських держав.
За словами Ягупця, список незаконних одержувачів нафти з'явився для того, щоб "після провалу обґрунтування вторгнення в Ірак хоч якимсь образом мотивувати відтискування російських компаній, що закріпилися в Іраку, від проектів у цій країні".
"Ми завжди виступали за присутність російських компаній у цьому регіоні світу, тому що це відповідає основним інтересам Росії. Позиції Росії в Іраку сильні і міцні - це і підготовка фахівців, і величезна кількість об'єктів, що там нами були побудовані", - сказав Ягупець.
Він також відзначив, що російські компанії, що одержували 50- процентні квоти на реалізацію нафти від іракського уряду, контролювалися комітетом з санкцій Організації об'єднаних націй (ООН).
"Усі навантажувальні роботи йшли через інспекторів ООН на терміналах. Тому говорити про якісь хабарі смішно", - говорить Ягупець.
"Гроші до Іраку взагалі не надходили, компанії продавали нафту за твердими цінами, ці гроші акумулювалися в уповноваженому банку, частина грошей знімалася на репатріацію по Кувейту, а на частину грошей закуповувалися продукти для постачання до Іраку, причому іноді досить низької якості", - пояснив Ягупець.
"Жоден барель нафти не міг піти "ліворуч", минаючи інспекторів ООН", - сказав він.
Тим часом він відзначив, що контрабанда, можливо, йшла через йорданську, сірійську, турецьку й іранську границі. "І займалися цією контрабандою іракські компанії і бізнесмени", - заявив він.
При цьому, за словами виконавчого директора СІСТЕК, великі російські компанії займалися реалізацією нафти для того, щоб, контактуючи з іракським урядом, закріпитися на ринку країни. "Жодних економічних вигод вони не одержували, витрат несли більше", - пояснив Ягупець.
Росія й Ірак у період дії програми ООН "Нафта в обмін на продовольство" уклали контракти на загальну суму в $6 млрд.
Таку думку Агентству нафтової інформації (АНІ) висловив виконавчий директор Ради з інформації та співробітництва у ТЕК (СІСТЕК) Євгеній Ягупець, повідомляє Інтерфакс-Україна
Раніше газета "Аль-Мада" опублікувала так званий список "агентів впливу" режиму Саддама Хусейна.
Одержувачами іракської нафти названі 270 приватних осіб і організацій із Саудівської Аравії, Австралії, Бразилії, Китаю, Росії, Білорусії, України, представники політичної і бізнес-еліти 16 арабських, 17 європейських, дев'яти азіатських і чотирьох африканських держав.
За словами Ягупця, список незаконних одержувачів нафти з'явився для того, щоб "після провалу обґрунтування вторгнення в Ірак хоч якимсь образом мотивувати відтискування російських компаній, що закріпилися в Іраку, від проектів у цій країні".
"Ми завжди виступали за присутність російських компаній у цьому регіоні світу, тому що це відповідає основним інтересам Росії. Позиції Росії в Іраку сильні і міцні - це і підготовка фахівців, і величезна кількість об'єктів, що там нами були побудовані", - сказав Ягупець.
Він також відзначив, що російські компанії, що одержували 50- процентні квоти на реалізацію нафти від іракського уряду, контролювалися комітетом з санкцій Організації об'єднаних націй (ООН).
"Усі навантажувальні роботи йшли через інспекторів ООН на терміналах. Тому говорити про якісь хабарі смішно", - говорить Ягупець.
"Гроші до Іраку взагалі не надходили, компанії продавали нафту за твердими цінами, ці гроші акумулювалися в уповноваженому банку, частина грошей знімалася на репатріацію по Кувейту, а на частину грошей закуповувалися продукти для постачання до Іраку, причому іноді досить низької якості", - пояснив Ягупець.
"Жоден барель нафти не міг піти "ліворуч", минаючи інспекторів ООН", - сказав він.
Тим часом він відзначив, що контрабанда, можливо, йшла через йорданську, сірійську, турецьку й іранську границі. "І займалися цією контрабандою іракські компанії і бізнесмени", - заявив він.
При цьому, за словами виконавчого директора СІСТЕК, великі російські компанії займалися реалізацією нафти для того, щоб, контактуючи з іракським урядом, закріпитися на ринку країни. "Жодних економічних вигод вони не одержували, витрат несли більше", - пояснив Ягупець.
Росія й Ірак у період дії програми ООН "Нафта в обмін на продовольство" уклали контракти на загальну суму в $6 млрд.
