"Політична криза в Україні". Повний текст проголосованої резолюції ПАРЄ
Субота, 31 січня 2004, 11:59
Резолюція ПАРЄ № 1364 (2004)
1. Парламентська Асамблея глибоко занепокоєна останніми подіями, пов’язаними з розглядом у Верховній Раді України проекту закону про внесення змін до Конституції України, і у контексті цього підтверджує свої Резолюції №№ 1179 (1999), 1239 (2001), 1244 (2001), 1346 (2003) та, зокрема, Рекомендацію № 1451 (2000) стосовно реформування інститутів влади в Україні.
Асамблея відзначає, що розпочата нещодавно процедура не відповідає Регламенту Верховної Ради та статті 19 Конституції України.
2. Асамблея висловлює глибокий жаль з приводу того, що українська влада, у тому числі Президент України та Міністерство закордонних справ, розглядають діяльність Ради Європи, а саме процедуру моніторингу ПАРЄ, візити співдоповідачів Моніторингового комітету та їхні заяви, як "втручання у внутрішні справи України".
Стосовно цього Асамблея нагадує, що Україна добровільно прийняла зобов’язання, які випливають з її членства відповідно до Статуту Ради Європи. Тому Асамблея визнає таку позицію української влади як безпідставну та необґрунтовану.
3. Асамблея підтримує будь-які щирі намагання з боку як виконавчої, так і законодавчої влади України проводити демократичні реформи, спрямовані на суттєве посилення законодавчої гілки влади та покращення незалежності судової системи, таким чином сприяючи кращому розподілу влади та вдосконаленій системі стримувань і противаг, як того вимагають стандарти Ради Європи.
4. Природа реформ, а також обрана система правління є внутрішньою справою будь-якої суверенної держави, але лише доти, доки реформи проводяться з належною повагою до основного закону країни.
5. У цьому відношенні Асамблея повторює, що чинна з 1996 року Конституція є головним внутрішнім правовим інструментом, на підставі якого країна може розбудовувати справжню демократію, та наполягає на суворому дотриманні її положень, зокрема в частині внесення змін до Конституції, якими не були б їхня необхідність та доречність.
6. У контексті цього Асамблея переконана, що будь-яке рішення про зміну конституційних правил щодо виборів напередодні проведення президентських виборів, ймовірно, є упередженим та суперечливим, і тому вважає поточні дебати з приводу конституційної реформи украй недоречними.
7. Асамблея висловлює великий жаль з приводу того, що криза у Верховній Раді виникла через недостатнє обговорення офіційно зареєстрованих проектів змін до Конституції та поданих опозицією поправок. Асамблея вважає таку практику неприйнятною для демократичної держави, що керується принципом верховенства права.
8. Разом з тим, Асамблея висловлює жаль щодо засобів, до яких вдалася у відповідь опозиція для блокування звичайної роботи парламенту.
9. Асамблея звертає увагу на висновок Європейської Комісії "За Демократію через Право" ("Венеціанська Комісія") від 13 грудня 2003 року, у якому вітаються зусилля, спрямовані на реформування системи влади для наближення української системи до європейських демократичних стандартів, але робиться висновок, що "ті конкретні рішення, які було обрано в усіх проектах змін до Конституції, не досягають цієї мети та пропонують інші зміни до Конституції, що можуть виявитися кроком назад".
10. Асамблея висловлює жаль з приводу того, що жодна з рекомендацій Венеціанської Комісії не була взята до уваги в процесі розгляду трьох законопроектів (№ 3207-1, 4105 та 4180) ані Конституційним Судом України, ані Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України перед тим, як було подано проект закону № 4105 для обговорення у Верховній Раді.
Тому Асамблея закликає всі відповідні органи влади України взяти до уваги всі рекомендації, зроблені до цього часу Венеціанською комісією, і продовжувати відкритий та ефективний діалог з Комісією з метою подальшого покращення законопроектів, що обговорюються.
11. Асамблея звертається з терміновим закликом до політичних партій та блоків, парламентських фракцій та груп у Верховній Раді вирішити свої проблеми мирним шляхом через відкритий діалог та за повної поваги до парламентських правил і процедур шляхом:
i. забезпечення легітимності будь-якої конституційної реформи, визнавши у цьому випадку, що Регламент Верховної Ради не був дотриманий всіма сторонами, і взявши до уваги, що "голосування підняттям рук" у парламенті не передбачене законодавством, у тому числі Регламентом Верховної Ради;
ii. проведення відкритих дебатів щодо усіх трьох законопроектів (№ 3207-1, 4105 та 4180) з конституційними змінами, включаючи належне інформування громадськості та народне обговорення на загальнонаціональному рівні цих питань, а особливо плюралістичні політичні дебати на національних теле- та радіоканалах;
iii. повного врахування рекомендацій Венеціанської Комісії під час внесення змін до Конституції та, зокрема, перегляду своєї позиції стосовно імперативного мандату народних депутатів, обмеження терміну перебування на посаді суддів до десяти років та продовження повноважень Генеральної прокуратури, що все суперечить принципам демократії та верховенства права;
iv. забезпечення проведення наступних президентських виборів, як це було заплановано та у передбачений Конституцією строк, з врахуванням того, що зміна способу обрання президента безпосередньо напередодні виборів може лише заплутати електорат;
v. згоди винести будь-які конституційні зміни щодо терміну та способу обрання президента на всенародний референдум відповідно до статті 156 чинної Конституції України.
12. Останні рішення Конституційного Суду знову вказали на вразливість незалежності судової системи в Україні.
Щиро вірячи в те, що лише повністю незалежна судова система може забезпечити стабільність, необхідну для встановлення верховенства права, Асамблея стурбована рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року (№22-рп), оскільки воно не узгоджується ані з чинною, ані з попередньою Конституцією України, яка була чинною на момент першого обрання президента Кучми в 1994 році.
Асамблея все-таки сподівається, що президент України продемонструє демократичну відповідальність тим, що залишить свою посаду в кінці свого другого терміну, як це передбачено Конституцією України.
13. Беручи до уваги майбутні президентські вибори в жовтні 2004 року, Асамблея поділяє занепокоєння багатьох українських громадян, що вибори можуть не бути дійсно вільними, чесними, відкритими та прозорими.
Асамблея зазначає, що будь-яка форма авторитарних дій на кшталт залякування виборців, тиску на членів виборчих комісій, обмеження свободи слова або викривлення ЗМІ на користь того чи іншого кандидата від правлячих політичних сил є однозначно неприпустимою. Коли всі ці складові будуть повністю витримані, слід також поважати й результати виборів.
14. Асамблея закликає президента України невідкладно подати до парламенту пропозиції щодо кандидатів на посади членів Центральної виборчої комісії, які є вакантними з моменту завершення повноважень попередніх посадовців.
15. У світлі зазначеного вище, Асамблея звертається до Генерального Секретаря Ради Європи з проханням негайно призначити Спеціального Представника в Україні, мандат якого дозволятиме слідкувати за розвитком політичних подій в Україні, проводити консультування та експертизу від імені Ради Європи, якщо і тоді, коли це є необхідним, а також в загальному посилювати та координувати поточну співпрацю з українською владою.
16. Асамблея також вважає, що діяльність, пов’язана з Планом дій Ради Європи щодо ЗМІ, погодженим з Україною, має бути пожвавлена для того, щоб досягнути помітного покращення загальних умов функціонування засобів масової інформації та сприяти суттєвим змінам у культурі медіа з огляду на майбутню передвиборчу кампанію.
17. Асамблея також стурбована недавніми подіями в місті Мукачеве стосовно виборів мера та закликає вирішити цю проблему відповідно до законодавства України.
Асамблея рекомендує Конгресу Місцевих та Регіональних Влад Ради Європи здійснити спостережну місію під час майбутніх виборів мера в місті Мукачеве для того, щоб вони пройшли вільно та неупереджено.
18. Асамблея вважає, що нещодавні порушення процедури голосування у Верховній Раді порушують зобов'язання України згідно зі статтею 3 Статуту Ради Європи.
Якщо будуть зроблені будь-які подальші спроби провести політичну реформу шляхом змін Конституції у спосіб, не передбачений законодавством, та неконституційними засобами, або якщо Україна не зможе гарантувати проведення вільних та чесних виборів 31 жовтня 2004 року, Асамблея може прийняти рішення розглянути питання щодо зупинення повноважень української делегації відповідно до Правила 9 Регламенту Асамблеї та, внаслідок цього, може прийняти рішення направити до Комітету Міністрів запит щодо зупинення членства України в Раді Європи згідно зі статтею 8 Статуту Ради Європи.
19. Асамблея продовжуватиме уважно стежити за розвитком подій в Україні та готова зробити свій внесок у ефективний діалог між політичними силами, представленими у Верховній Раді.
Переклад здійснено Лабораторією законодавчих ініціатив
1. Парламентська Асамблея глибоко занепокоєна останніми подіями, пов’язаними з розглядом у Верховній Раді України проекту закону про внесення змін до Конституції України, і у контексті цього підтверджує свої Резолюції №№ 1179 (1999), 1239 (2001), 1244 (2001), 1346 (2003) та, зокрема, Рекомендацію № 1451 (2000) стосовно реформування інститутів влади в Україні.
Асамблея відзначає, що розпочата нещодавно процедура не відповідає Регламенту Верховної Ради та статті 19 Конституції України.
2. Асамблея висловлює глибокий жаль з приводу того, що українська влада, у тому числі Президент України та Міністерство закордонних справ, розглядають діяльність Ради Європи, а саме процедуру моніторингу ПАРЄ, візити співдоповідачів Моніторингового комітету та їхні заяви, як "втручання у внутрішні справи України".
Стосовно цього Асамблея нагадує, що Україна добровільно прийняла зобов’язання, які випливають з її членства відповідно до Статуту Ради Європи. Тому Асамблея визнає таку позицію української влади як безпідставну та необґрунтовану.
3. Асамблея підтримує будь-які щирі намагання з боку як виконавчої, так і законодавчої влади України проводити демократичні реформи, спрямовані на суттєве посилення законодавчої гілки влади та покращення незалежності судової системи, таким чином сприяючи кращому розподілу влади та вдосконаленій системі стримувань і противаг, як того вимагають стандарти Ради Європи.
4. Природа реформ, а також обрана система правління є внутрішньою справою будь-якої суверенної держави, але лише доти, доки реформи проводяться з належною повагою до основного закону країни.
5. У цьому відношенні Асамблея повторює, що чинна з 1996 року Конституція є головним внутрішнім правовим інструментом, на підставі якого країна може розбудовувати справжню демократію, та наполягає на суворому дотриманні її положень, зокрема в частині внесення змін до Конституції, якими не були б їхня необхідність та доречність.
6. У контексті цього Асамблея переконана, що будь-яке рішення про зміну конституційних правил щодо виборів напередодні проведення президентських виборів, ймовірно, є упередженим та суперечливим, і тому вважає поточні дебати з приводу конституційної реформи украй недоречними.
7. Асамблея висловлює великий жаль з приводу того, що криза у Верховній Раді виникла через недостатнє обговорення офіційно зареєстрованих проектів змін до Конституції та поданих опозицією поправок. Асамблея вважає таку практику неприйнятною для демократичної держави, що керується принципом верховенства права.
8. Разом з тим, Асамблея висловлює жаль щодо засобів, до яких вдалася у відповідь опозиція для блокування звичайної роботи парламенту.
9. Асамблея звертає увагу на висновок Європейської Комісії "За Демократію через Право" ("Венеціанська Комісія") від 13 грудня 2003 року, у якому вітаються зусилля, спрямовані на реформування системи влади для наближення української системи до європейських демократичних стандартів, але робиться висновок, що "ті конкретні рішення, які було обрано в усіх проектах змін до Конституції, не досягають цієї мети та пропонують інші зміни до Конституції, що можуть виявитися кроком назад".
10. Асамблея висловлює жаль з приводу того, що жодна з рекомендацій Венеціанської Комісії не була взята до уваги в процесі розгляду трьох законопроектів (№ 3207-1, 4105 та 4180) ані Конституційним Судом України, ані Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України перед тим, як було подано проект закону № 4105 для обговорення у Верховній Раді.
Тому Асамблея закликає всі відповідні органи влади України взяти до уваги всі рекомендації, зроблені до цього часу Венеціанською комісією, і продовжувати відкритий та ефективний діалог з Комісією з метою подальшого покращення законопроектів, що обговорюються.
11. Асамблея звертається з терміновим закликом до політичних партій та блоків, парламентських фракцій та груп у Верховній Раді вирішити свої проблеми мирним шляхом через відкритий діалог та за повної поваги до парламентських правил і процедур шляхом:
i. забезпечення легітимності будь-якої конституційної реформи, визнавши у цьому випадку, що Регламент Верховної Ради не був дотриманий всіма сторонами, і взявши до уваги, що "голосування підняттям рук" у парламенті не передбачене законодавством, у тому числі Регламентом Верховної Ради;
ii. проведення відкритих дебатів щодо усіх трьох законопроектів (№ 3207-1, 4105 та 4180) з конституційними змінами, включаючи належне інформування громадськості та народне обговорення на загальнонаціональному рівні цих питань, а особливо плюралістичні політичні дебати на національних теле- та радіоканалах;
iii. повного врахування рекомендацій Венеціанської Комісії під час внесення змін до Конституції та, зокрема, перегляду своєї позиції стосовно імперативного мандату народних депутатів, обмеження терміну перебування на посаді суддів до десяти років та продовження повноважень Генеральної прокуратури, що все суперечить принципам демократії та верховенства права;
iv. забезпечення проведення наступних президентських виборів, як це було заплановано та у передбачений Конституцією строк, з врахуванням того, що зміна способу обрання президента безпосередньо напередодні виборів може лише заплутати електорат;
v. згоди винести будь-які конституційні зміни щодо терміну та способу обрання президента на всенародний референдум відповідно до статті 156 чинної Конституції України.
12. Останні рішення Конституційного Суду знову вказали на вразливість незалежності судової системи в Україні.
Щиро вірячи в те, що лише повністю незалежна судова система може забезпечити стабільність, необхідну для встановлення верховенства права, Асамблея стурбована рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року (№22-рп), оскільки воно не узгоджується ані з чинною, ані з попередньою Конституцією України, яка була чинною на момент першого обрання президента Кучми в 1994 році.
Асамблея все-таки сподівається, що президент України продемонструє демократичну відповідальність тим, що залишить свою посаду в кінці свого другого терміну, як це передбачено Конституцією України.
13. Беручи до уваги майбутні президентські вибори в жовтні 2004 року, Асамблея поділяє занепокоєння багатьох українських громадян, що вибори можуть не бути дійсно вільними, чесними, відкритими та прозорими.
Асамблея зазначає, що будь-яка форма авторитарних дій на кшталт залякування виборців, тиску на членів виборчих комісій, обмеження свободи слова або викривлення ЗМІ на користь того чи іншого кандидата від правлячих політичних сил є однозначно неприпустимою. Коли всі ці складові будуть повністю витримані, слід також поважати й результати виборів.
14. Асамблея закликає президента України невідкладно подати до парламенту пропозиції щодо кандидатів на посади членів Центральної виборчої комісії, які є вакантними з моменту завершення повноважень попередніх посадовців.
15. У світлі зазначеного вище, Асамблея звертається до Генерального Секретаря Ради Європи з проханням негайно призначити Спеціального Представника в Україні, мандат якого дозволятиме слідкувати за розвитком політичних подій в Україні, проводити консультування та експертизу від імені Ради Європи, якщо і тоді, коли це є необхідним, а також в загальному посилювати та координувати поточну співпрацю з українською владою.
16. Асамблея також вважає, що діяльність, пов’язана з Планом дій Ради Європи щодо ЗМІ, погодженим з Україною, має бути пожвавлена для того, щоб досягнути помітного покращення загальних умов функціонування засобів масової інформації та сприяти суттєвим змінам у культурі медіа з огляду на майбутню передвиборчу кампанію.
17. Асамблея також стурбована недавніми подіями в місті Мукачеве стосовно виборів мера та закликає вирішити цю проблему відповідно до законодавства України.
Асамблея рекомендує Конгресу Місцевих та Регіональних Влад Ради Європи здійснити спостережну місію під час майбутніх виборів мера в місті Мукачеве для того, щоб вони пройшли вільно та неупереджено.
18. Асамблея вважає, що нещодавні порушення процедури голосування у Верховній Раді порушують зобов'язання України згідно зі статтею 3 Статуту Ради Європи.
Якщо будуть зроблені будь-які подальші спроби провести політичну реформу шляхом змін Конституції у спосіб, не передбачений законодавством, та неконституційними засобами, або якщо Україна не зможе гарантувати проведення вільних та чесних виборів 31 жовтня 2004 року, Асамблея може прийняти рішення розглянути питання щодо зупинення повноважень української делегації відповідно до Правила 9 Регламенту Асамблеї та, внаслідок цього, може прийняти рішення направити до Комітету Міністрів запит щодо зупинення членства України в Раді Європи згідно зі статтею 8 Статуту Ради Європи.
19. Асамблея продовжуватиме уважно стежити за розвитком подій в Україні та готова зробити свій внесок у ефективний діалог між політичними силами, представленими у Верховній Раді.
Переклад здійснено Лабораторією законодавчих ініціатив
