Україна не продавала бомби "Аль Каїді", а стала жертвою чужого PR?
Вівторок, 10 лютого 2004, 17:25
New Zealand Herald, The Age, Seattle Times, Singapore Times, Jerusalem Post, Коммерсантъ – це лише невеликий перелік світових видань, що вийшли у вівторок з повідомленнями про продаж українськими ученими ядерної зброї Аль-Каїді. Видання посилаються на арабську газету Al-Hayat. При цьому жодне зі світових медіа не згадує про спростування українського Міністерства закордонних справ.
Інформація про те, що група українських учених нібито продала найбільшій терористичній мережі світу ядерну зброю, з’явилася в українському інтернеті ще у понеділок. Першим передрук з "Аль Хаят" зробило інформаційне агентство "Рейтер".
Майже одночасно з ним новина появилася на російських сайтах. З телекомпаній найбільше уваги цьому приділив канал НТВ. Росіяни повідомили про буцімто продаж української зброї, смакуючи. Видання на кшталт Lenta.Ru пригадали, що минулого року українцям вже доводилося пояснювати США, що "вони не продавали іракцям радарні установки "Кольчуга".
Зацікавлення росіян у роздмухуванні українського ядерного конфлікту зрозуміле. У Москві хочуть показати світові, що не тільки вони мають дещо "підмочену репутацію".
Ціла хвиля публікацій з приводу можливості співпраці російських ядерників та "Аль Каїди" з’явилася в американській газеті Washington Post ще 2002 року. Тоді американці закидали росіянам зникнення чукотських боєголовок, а також передачу так званого "красноярського досьє". Російський МЗС і навіть президент Путін усі звинувачення успішно відкинули.
Цього разу американське інтернет-видання WorldNetDaily пов’язує події 2002 року з "українським слідом". Група вітчизняних учених нібито здійснила передачу ядерних знань терористам ще 1998 року. Сталося це в Кандагарі. Американський інтернет-ресурс пише, що така версія "Аль Хаят" повністю збігається з даними виданої 2002 року книжки Пола Вільямса "Аль Каїда": братерство терору".
У ній консультант ФБР з питань тероризму вказав навіть суму контракту – 30 мільйонів доларів США. Щоправда, Вільямс не згадує про українців, а називає продавців смертоносної зброї "агентами КДБ".
"До 1990 Бен Ладен найняв десятки науковців ядерників з колишнього Радянського Союзу. Вони отримували по 2 тисячі доларів – суму, набагато більшу за їхні зарплати у колишніх радянських республіках". Вільямс підтверджує, що ядерну лабораторію терористи створили саме в Кандагарі (Афганістан).
Великі контракти з терористами укладала "російська мафія". Пізніше цей термін частково переростає у "чеченську мафію", словосполучення "українська мафія" жодного разу не вживається.
Назву "Україна" у газетній статті, що переповідає зміст книжки консультанта ФБР, знаходимо лише в контексті цитувань колишнього російського радника з питань безпеки Олександра Лебедя.
Нагадаємо, в кінці минулого століття він виступив в американському Конгресі, де заявив, що з переданого Україною до Росії ядерного арсеналу зникло кілька десятків ядерних боєголовок.
Офіційна Москва та Київ неодноразово називали такі висловлювання "нісенітницею". Щоправда до цієї теми раз у раз доводилося повертатися. Зокрема у вересні 2002 року лідер українських комуністів Петро Симоненко заявив, що з української партії зброї "зникло 200 ядерних боєголовок".
Ще одним контекстом, в якому можна розглядати публікацію статті в арабській газеті, є скандал, який триває у Пакистані.
Саме ця країна, як виявила американська розвідка, була основним експортером ядерної зброї. Батько пакистанської смертоносної зброї Абдул Кадир Хан зізнався у співпраці з терористами. У Вашингтоні навіть припускають, що пакистанець міг особисто зустрічатися з американським ворогом номер один Усамою бен Ладеном.
Цікаво, що замітку про український слід у цій історії написав саме ісламабадський (столиця Пакистану) кореспондент газети "Аль Хаят". Якщо припустити співпрацю журналіста зі своєю владою, можна зробити висновок у зацікавленості Пакистану перевести усі звинувачення з себе на іншу країну.
Як відзначено в коментарі українського МЗС, "у погоні за сенсаційністю деякі, в тому числі авторитетні, міжнародні видання нехтують здоровим глуздом і серйозним ставленням до відбору інформації для своїх публікацій".
МЗС зазначає, що так званих "ядерних боєприпасів у валізах" на момент дезінтеграції СРСР на території України взагалі не зберігалося, і така ядерна зброя ніколи не переходила під контроль України. "1 червня 1996 року завершився процес вивезення з території України до РФ стратегічних ядерних боєприпасів. Таким чином, Україна своєчасно та повністю виконала свої зобов’язання стосовно ядерної зброї, що була успадкована нею від колишнього СРСР", – йдеться у заяві МЗС.
Як бачимо, усе чітко й зрозуміло. Чому ж тоді жодне з авторитетних американських, канадських чи ізраїльських видань не процитувало спростування вітчизняного Міністерства закордонних справ?
Невже західні мас-медіа не вміють об’єктивно подавати інформацію і не знають усіх канонів журналістики? Відповідь на ці запитання ховається у зовсім іншій площині. Справа в тім, що український МЗС зробив власну заяву запізно. Газети просто не встигли до друку процитувати його коментар. Хто в цьому винен? Це вже інше питання. Ображає одне – що сьогодні коментар МЗС нікому, окрім українських ЗМІ, непотрібен.
Читайте також:
Як Україна "продавала" ядерну зброю "Аль Каїді"
МЗС заперечує, що Україна продавала ядерну зброю "Аль Каїді"
МЗС готове відстоювати честь України в міжнародних судах
Скандал з продажем української ядерної зброї "Аль Каїді" підкосив долар
Інформація про те, що група українських учених нібито продала найбільшій терористичній мережі світу ядерну зброю, з’явилася в українському інтернеті ще у понеділок. Першим передрук з "Аль Хаят" зробило інформаційне агентство "Рейтер".
Майже одночасно з ним новина появилася на російських сайтах. З телекомпаній найбільше уваги цьому приділив канал НТВ. Росіяни повідомили про буцімто продаж української зброї, смакуючи. Видання на кшталт Lenta.Ru пригадали, що минулого року українцям вже доводилося пояснювати США, що "вони не продавали іракцям радарні установки "Кольчуга".
Зацікавлення росіян у роздмухуванні українського ядерного конфлікту зрозуміле. У Москві хочуть показати світові, що не тільки вони мають дещо "підмочену репутацію".
Ціла хвиля публікацій з приводу можливості співпраці російських ядерників та "Аль Каїди" з’явилася в американській газеті Washington Post ще 2002 року. Тоді американці закидали росіянам зникнення чукотських боєголовок, а також передачу так званого "красноярського досьє". Російський МЗС і навіть президент Путін усі звинувачення успішно відкинули.
Цього разу американське інтернет-видання WorldNetDaily пов’язує події 2002 року з "українським слідом". Група вітчизняних учених нібито здійснила передачу ядерних знань терористам ще 1998 року. Сталося це в Кандагарі. Американський інтернет-ресурс пише, що така версія "Аль Хаят" повністю збігається з даними виданої 2002 року книжки Пола Вільямса "Аль Каїда": братерство терору".
У ній консультант ФБР з питань тероризму вказав навіть суму контракту – 30 мільйонів доларів США. Щоправда, Вільямс не згадує про українців, а називає продавців смертоносної зброї "агентами КДБ".
"До 1990 Бен Ладен найняв десятки науковців ядерників з колишнього Радянського Союзу. Вони отримували по 2 тисячі доларів – суму, набагато більшу за їхні зарплати у колишніх радянських республіках". Вільямс підтверджує, що ядерну лабораторію терористи створили саме в Кандагарі (Афганістан).
Великі контракти з терористами укладала "російська мафія". Пізніше цей термін частково переростає у "чеченську мафію", словосполучення "українська мафія" жодного разу не вживається.
Назву "Україна" у газетній статті, що переповідає зміст книжки консультанта ФБР, знаходимо лише в контексті цитувань колишнього російського радника з питань безпеки Олександра Лебедя.
Нагадаємо, в кінці минулого століття він виступив в американському Конгресі, де заявив, що з переданого Україною до Росії ядерного арсеналу зникло кілька десятків ядерних боєголовок.
Офіційна Москва та Київ неодноразово називали такі висловлювання "нісенітницею". Щоправда до цієї теми раз у раз доводилося повертатися. Зокрема у вересні 2002 року лідер українських комуністів Петро Симоненко заявив, що з української партії зброї "зникло 200 ядерних боєголовок".
Ще одним контекстом, в якому можна розглядати публікацію статті в арабській газеті, є скандал, який триває у Пакистані.
Саме ця країна, як виявила американська розвідка, була основним експортером ядерної зброї. Батько пакистанської смертоносної зброї Абдул Кадир Хан зізнався у співпраці з терористами. У Вашингтоні навіть припускають, що пакистанець міг особисто зустрічатися з американським ворогом номер один Усамою бен Ладеном.
Цікаво, що замітку про український слід у цій історії написав саме ісламабадський (столиця Пакистану) кореспондент газети "Аль Хаят". Якщо припустити співпрацю журналіста зі своєю владою, можна зробити висновок у зацікавленості Пакистану перевести усі звинувачення з себе на іншу країну.
Як відзначено в коментарі українського МЗС, "у погоні за сенсаційністю деякі, в тому числі авторитетні, міжнародні видання нехтують здоровим глуздом і серйозним ставленням до відбору інформації для своїх публікацій".
МЗС зазначає, що так званих "ядерних боєприпасів у валізах" на момент дезінтеграції СРСР на території України взагалі не зберігалося, і така ядерна зброя ніколи не переходила під контроль України. "1 червня 1996 року завершився процес вивезення з території України до РФ стратегічних ядерних боєприпасів. Таким чином, Україна своєчасно та повністю виконала свої зобов’язання стосовно ядерної зброї, що була успадкована нею від колишнього СРСР", – йдеться у заяві МЗС.
Як бачимо, усе чітко й зрозуміло. Чому ж тоді жодне з авторитетних американських, канадських чи ізраїльських видань не процитувало спростування вітчизняного Міністерства закордонних справ?
Невже західні мас-медіа не вміють об’єктивно подавати інформацію і не знають усіх канонів журналістики? Відповідь на ці запитання ховається у зовсім іншій площині. Справа в тім, що український МЗС зробив власну заяву запізно. Газети просто не встигли до друку процитувати його коментар. Хто в цьому винен? Це вже інше питання. Ображає одне – що сьогодні коментар МЗС нікому, окрім українських ЗМІ, непотрібен.
Читайте також:
Як Україна "продавала" ядерну зброю "Аль Каїді"
МЗС заперечує, що Україна продавала ядерну зброю "Аль Каїді"
МЗС готове відстоювати честь України в міжнародних судах
Скандал з продажем української ядерної зброї "Аль Каїді" підкосив долар
