Путін - це Рузвельт, Ющенко - людина Бжезинського, а Росія – таки не Україна
Неділя, 14 березня 2004, 17:25
В неділю Росія обирає президента. На відміну від України, де на осінь запланована битва не на життя, а на смерть, у наших сусідів це була найнудніша виборча кампанія. Єдина інтрига цієї значущої для долі держави події – чи прийде народ на вибори. Інше, як говорилося в одній старій рекламі – просто вода, без кольору, смаку і запаху.
У п'ятницю опівночі, за добу до голосування, завершилася агітаційна кампанія кандидатів в президенти Росії. Але у тих, хто їздив у цей день по Москві, складалося враження, що закінчилася вона набагато раніше. Ніяких біг-бордів на підтримку кандидатів, роликів на ТБ або якихось інших ознак пропаганди.
Тільки ЦВКашні заклики прийти 14 числа на вибори. Якщо явка була б нижчою за 50%, то вибори визнали б недійсними, і у нових перегонах вже не змогли б брати участь задіяні кандидати, в тому числі і Путін.
Однак і з цією проблемою Путін впорався. У районі 16:00 за московським часом був подоланий 50-процентний бар'єр у явці виборців. Отже, вибори можна вважати такими, що відбулися.
Чого можна було чекати від кампанії, результат якої був передбачений ще задовго до її початку? Російські соцслужби, які ще три місяці тому під час думської кампанії проводили опитування щотижня, досліджуючи динаміку симпатій росіян, в президентську скоротили свою активність мінімум втричі.
Та й навіщо – адже майже 70% росіян з тих, хто планує прийти в неділю на вибори, будуть голосувати за Путіна. За інших кандидатів в сумі – 14%.
Нудно. Фактично, президентська кампанія стала тільки агонією думської, коли російські праві зазнали нищівної поразки, а комуністи були скорочені наполовину. Після цього їх лідери відмовилися брати участь у виборах, виставивши своїх дублерів. У випадку з Жириновським його замінив колишній тілоохоронець лідера ЛДПР з чарівним прізвищем Малишкін.
Пояснюючи свою відмову брати участь у виборах, лідер партії "Яблуко" Григорій Явлінський заявив в ефірі програми "Свобода слова" каналу НТВ, що в Росії "не існує виборів як процедури".
"Ось футбол має свою процедуру, і у виборів є своя процедура. Повинен бути незалежний суд, незалежна федеральна преса, повинні бути незалежні джерела фінансування, коли люди, які фінансують інших кандидатів, не бояться давати їм гроші, не думаючи, що завтра будуть репресії", – заявив Явлінський.
Він зазначив, що для гри у футбол потрібні м'яч, ворота і поле, "ну і талант, зрозуміло".
"Так, я брав участь у виборах 1996 року і у виборах 2000. На одних я прийшов четвертим, на інших – третім. Так, у мене були ворота 100 метрів, а у Єльцина і в 2000 році у Путіна були ворота 10 метрів. На моєму боці грало три людини, на боці Єльцина або Путіна – 55 осіб… Але була хоча б гра, а зараз? За останні 4 роки зробили іншу ситуацію, де фіксується тільки рахунок на табло. Ласкаво просимо, приходьте!" – розсміявся Явлінський.
Він підкреслив, що справа не в тому, що вже заздалегідь ясно, хто переможе, адже так було і в 1996, і в 2000. "Але людей потрібно поважати. А не так, що зробили протягом 4 років повну політичну зачистку, довели абсолютну безальтернативність, що загалом-то не важко", – заявив лідер "Яблука", навівши як приклад, що якби Брежнєв в кінці 70-х оголосив альтернативні вибори, то за нього також всі б проголосували.
"Ви ж знаєте, він навіть сьогодні перемагає за опитуваннями", – зло пожартував Явлінський.
Торкнувся Явлінський і ще одного аспекту, зазначивши, що на виборах не обговорювалася якась проблема, в той час як обирають не тільки людину, але і шлях розвитку в "критичний час", голосуючи за пропозиції розв'язання конкретних питань. У цій же президентській кампанії, на його думку, нічого подібного не було.
Конкуренти-аутсайдери
Сергій Глазьєв, Микола Харитонов, Ірина Хакамада, Сергій Міронов і Олег Малишкін, які змагаються за принципом "головне – не перемога, а участь", не дуже ускладнили життя політтехнологам, розпорядившись ефіром і виборчими фондами в міру власних сил, коштів і уяви.
Так, наприклад, самопроголошений дублер Путіна Сергій Міронов до 8 березня підготував ролик, де скуповував букети квітів, попутно обдаровуючи і продавщицю. У штабі кажуть, що це зробило його більш пізнаваним. Щоправда, авторитету у електорату, згідно з останнім соцопитуванням, це ані на процент не додало.
А ось Ірина Хакамада зуміла хоч трохи, але зміцнити свої позиції. Її ролики на думських виборах були серед найневдаліших: на борту літака у шкіряних кріслах разом з Нємцовим і Чубайсом в оточенні дорогих ноутбуків і ручок. Тепер вона пішла в народ. У новому ролику для президентських перегонів Хакамада просто читала листи бідних росіян і розтоплювала долонькою паморозь на вікні.
У цій кампанії Ірина Муцуовна пішла явно слідами своєї української колеги Юлії Тимошенко, оспорюючи кожний нелегітимний рух влади або в ЦВК, або в суді.
Так, Хакамада і комуніст Микола Харитонов вимагали від ЦВК визнати незаконною агітацією півгодинну пряму трансляцію зустрічі Володимира Путіна з довіреними особами на телеканалі "Росія". Кандидати вимагали оштрафувати канал і винести попередження кандидату Путіну за те, що той не сплатив за трансляцію з передвиборного фонду.
Щоправда, ЦВК вважала, що трансляція зустрічі мала інформаційний, а не агітаційний характер, і скаргу не задовольнила. Але інформаційний привід було створено.
До речі, стосунки Хакамади з російськими каналами склалися не менш драматично, ніж у її української колеги. Транслюючи за зобов'язанням ЦВК зустріч російської Жанни Д'Арк з довіреними особами, телеканал "Росія" примудрився вилучити з прямого ефіру(!) критичне висловлювання Хакамади про Путіна. Так що українським каналам, які вже успішно освоїли російський механізм темника, час переймати новітні досягнення і дива техніки, у яких в найбільш відповідальний момент раптом зникає сигнал.
Що стосується кампанії інших кандидатів, то комуніст Харитонов старанно використав безкоштовний ефір на регіональних телеканалах, які надаються кандидату від парламентських партій.
Сергій Глазьєв, який почав свою кампанію на власні заощадження, заявив, що не потребує послуг "політтехнологів і піарників".
Майже вся його кампанія звелася не стільки до роз'яснення своїх поглядів, скільки до з'ясування стосунків всередині блоку "Родина", частина якого спершу не підтримала висунення Глазьєва в президенти, а потім позбавила і лідерства у фракції.
Проте в метро користувалася популярністю маленька листівка з відомим, але перефразованим гаслом часів Великої Вітчизняної, в якій ім'я Сталіна замінене на ім'я кандидата – "За Родину! За Глазьєва!".
Кандидат від ЛДПР Олег Малишкін залишився задоволений власною кампанією, навіть попри те, що Володимира Жириновського так і не допустили до безкоштовного ефіру замість самого кандидата. У останній день агітації вони вдвох з'явилися на оптовому ринку, де влаштували дегустацію алкоголю різних сортів з метою виявлення підробок.
Штаб Путіна собі цього разу зайвої роботи не шукав, обмежившись містким і лаконічним бігбордом "Путін – наш президент!", розвішаним на мостах.
Ну, а найбільшим ньюсмейкером виборчої кампанії став російський Центрвиборчком, який витратив 80 мільйонів рублів (понад 2,5 мільйони доларів) на рекламні ролики, які роз'яснюють Конституцію і закликають прийти на вибори.
Тут продукт був найширшого спектру, від банальних слоганів "Прийди і проголосуй за Росію" до "мультиків" з дитячих малюнків, які зображали президента. Від стандартних закликів до громадянської свідомості у виконанні мера Москви Лужкова – до нагадувань про релігійний обов'язок від Алексія ІІ і головного муфтія країни Равіля Хайнутдіна.
Путін – це Рузвельт, а Ющенко – людина Бжезинського
На жаль, за час передвиборної кампанії росіяни не почули відповідей самого Путіна на поставлені йому питання. Президент Росії відмовився від участі в дебатах з іншими кандидатами, замінивши їх поїздками по країні, які повинні були демонструвати ефективність його політики.
Проте замість нього відповів пропутінський політолог і політтехнолог Сергій Марков. У коментарі українським журналістам він назвав головною причиною безальтернативності нинішньої кампанії приголомшливі успіхи Путіна за останні 4 роки.
"Нинішня кампанія безальтернативна за тієї ж причини, з якої наприкінці 1930-х безальтернативними були вибори в Америці, коли Франклін Рузвельт блискуче впорався із завданням витягування США з повного хаосу і розпаду, Великої Депресії", – заявив директор Російського інституту політичних досліджень.
"Те саме у нас. За часів Бориса Єльцина країна опинилася в жахливому стані – розпад практично всіх інститутів: політичних, ідейних, економічних. Тоді з'явився Путін, який почав виконувати нормальну програму виведення з кризи. Тому сьогодні вибори мають форму референдуму – згодні ви чи ні, щоб Путін проводив ту ж політику, що і ці чотири роки", – відзначив він.
Марков заявив, що Росії дуже пощастило з її лідером, і побажав, щоб Україні пощастило також. Він також зазначив, що після цих виборів відносини України і Росії ніяк не зміняться. Новації можуть статися тільки внаслідок виборів президента України. Він також сказав, що російський сценарій з наступником у нас може повторитися тільки частково.
На питання ж, чи Росія віддала б перевагу президентові з кримінальним минулим, Марков віджартовувався, що він би "дуже не хотів" такого. У той же час він не став заперечувати, що Росія не буде протестувати, якщо після політреформи Кучма залишиться прем'єром.
"Чесно, моя думка: Кучма – ідеальний президент для України. М'який, нікого не ображає, всім дає нормально жити, ідеально відповідає душі українського народу. Ось зараз всі його лають, а коли піде від влади, просто будуть на руках носити!" – налив бальзаму на душу українського гаранта російський політтехнолог.
У той же час Марков заявив, що якщо переможе Ющенко, то буде ситуація керованих конфліктів між Україною і Росією. "Ющенко – дуже приємна людина, але проблема в тому, що якщо переможе Ющенко, то не він буде керувати Україною", – заявив Марков.
"Ми підтримаємо кого завгодно, але хто переможе – буде залежати від громадян України. Це – найголовніше", – додав він.
Марков заявив, що Ющенком "дуже часто маніпулюють різко праві націоналісти, а також частина діаспори східноєвропейських країн, які контролюють низку сенатських організацій". Яких в Москві "умовно називають групою Бжезинського у Вашингтоні – вони, може, і люблять демократію, але не люблять Росію".
Дісталося Ющенку в ці дні не тільки від пропутінського політолога. У останній день агітації Перший канал не забув нагадати про гучну історію зникнення екс-кандидата в президенти Росії Івана Рибкіна.
Програма "Людина і закон" півгодини цитувала невідомо ким підслухані і надруковані у "Московському комсомольці" розмови "нашоукраїнця" Давида Жванії зі своїм помічником Ігорем Керезєм і опальним російським олігархом Борисом Березовським, де вони обговорюють план зникнення Рибкіна, його стан у Києві і виправдувальну версію.
У програмі Жванія і Керезь подаються як люди, які хотіли підірвати авторитет російської держави, а Рибкін – як водевільний персонаж.
До речі, оскільки російському ЦВК виявилося недостатньо 7 робочих днів, щоб викреслити прізвище Рибкіна з бюлетенів, то каналам довелося нагадати про нього ще і в суботу – в репортажі про те, чим будуть займатися територіальні комісії в останню ніч перед виборами.
Проте саме Рибкін залишиться найяскравішим технологом цієї президентської кампанії. Тому що більше з неї і пригадати нема чого. Жодних нових технологій і ходів тут не використали. А тому українським політикам, які люблять прикуповувати російський "секонд-хенд" разом з його авторами, тепер доведеться розщедриться на виключно оригінальні ідеї.
Поїздка українських журналістів до Москви на висвітлення виборів президента організована за сприяння Міжнародного фонду "Відродження"
Читайте також інші матеріали про вибори в Росії:
Борис Березовський: "Путін зрадив справу Єльцина"
"Таємне слово" президента Путіна
Чорномирдін попереджує, чим обернеться перемога Путіна
У п'ятницю опівночі, за добу до голосування, завершилася агітаційна кампанія кандидатів в президенти Росії. Але у тих, хто їздив у цей день по Москві, складалося враження, що закінчилася вона набагато раніше. Ніяких біг-бордів на підтримку кандидатів, роликів на ТБ або якихось інших ознак пропаганди.
Тільки ЦВКашні заклики прийти 14 числа на вибори. Якщо явка була б нижчою за 50%, то вибори визнали б недійсними, і у нових перегонах вже не змогли б брати участь задіяні кандидати, в тому числі і Путін.
Однак і з цією проблемою Путін впорався. У районі 16:00 за московським часом був подоланий 50-процентний бар'єр у явці виборців. Отже, вибори можна вважати такими, що відбулися.
Чого можна було чекати від кампанії, результат якої був передбачений ще задовго до її початку? Російські соцслужби, які ще три місяці тому під час думської кампанії проводили опитування щотижня, досліджуючи динаміку симпатій росіян, в президентську скоротили свою активність мінімум втричі.
Та й навіщо – адже майже 70% росіян з тих, хто планує прийти в неділю на вибори, будуть голосувати за Путіна. За інших кандидатів в сумі – 14%.
Нудно. Фактично, президентська кампанія стала тільки агонією думської, коли російські праві зазнали нищівної поразки, а комуністи були скорочені наполовину. Після цього їх лідери відмовилися брати участь у виборах, виставивши своїх дублерів. У випадку з Жириновським його замінив колишній тілоохоронець лідера ЛДПР з чарівним прізвищем Малишкін.
Пояснюючи свою відмову брати участь у виборах, лідер партії "Яблуко" Григорій Явлінський заявив в ефірі програми "Свобода слова" каналу НТВ, що в Росії "не існує виборів як процедури".
"Ось футбол має свою процедуру, і у виборів є своя процедура. Повинен бути незалежний суд, незалежна федеральна преса, повинні бути незалежні джерела фінансування, коли люди, які фінансують інших кандидатів, не бояться давати їм гроші, не думаючи, що завтра будуть репресії", – заявив Явлінський.
Він зазначив, що для гри у футбол потрібні м'яч, ворота і поле, "ну і талант, зрозуміло".
"Так, я брав участь у виборах 1996 року і у виборах 2000. На одних я прийшов четвертим, на інших – третім. Так, у мене були ворота 100 метрів, а у Єльцина і в 2000 році у Путіна були ворота 10 метрів. На моєму боці грало три людини, на боці Єльцина або Путіна – 55 осіб… Але була хоча б гра, а зараз? За останні 4 роки зробили іншу ситуацію, де фіксується тільки рахунок на табло. Ласкаво просимо, приходьте!" – розсміявся Явлінський.
Він підкреслив, що справа не в тому, що вже заздалегідь ясно, хто переможе, адже так було і в 1996, і в 2000. "Але людей потрібно поважати. А не так, що зробили протягом 4 років повну політичну зачистку, довели абсолютну безальтернативність, що загалом-то не важко", – заявив лідер "Яблука", навівши як приклад, що якби Брежнєв в кінці 70-х оголосив альтернативні вибори, то за нього також всі б проголосували.
"Ви ж знаєте, він навіть сьогодні перемагає за опитуваннями", – зло пожартував Явлінський.
Торкнувся Явлінський і ще одного аспекту, зазначивши, що на виборах не обговорювалася якась проблема, в той час як обирають не тільки людину, але і шлях розвитку в "критичний час", голосуючи за пропозиції розв'язання конкретних питань. У цій же президентській кампанії, на його думку, нічого подібного не було.
Конкуренти-аутсайдери
Сергій Глазьєв, Микола Харитонов, Ірина Хакамада, Сергій Міронов і Олег Малишкін, які змагаються за принципом "головне – не перемога, а участь", не дуже ускладнили життя політтехнологам, розпорядившись ефіром і виборчими фондами в міру власних сил, коштів і уяви.
Так, наприклад, самопроголошений дублер Путіна Сергій Міронов до 8 березня підготував ролик, де скуповував букети квітів, попутно обдаровуючи і продавщицю. У штабі кажуть, що це зробило його більш пізнаваним. Щоправда, авторитету у електорату, згідно з останнім соцопитуванням, це ані на процент не додало.
 Хакамада |
У цій кампанії Ірина Муцуовна пішла явно слідами своєї української колеги Юлії Тимошенко, оспорюючи кожний нелегітимний рух влади або в ЦВК, або в суді.
Так, Хакамада і комуніст Микола Харитонов вимагали від ЦВК визнати незаконною агітацією півгодинну пряму трансляцію зустрічі Володимира Путіна з довіреними особами на телеканалі "Росія". Кандидати вимагали оштрафувати канал і винести попередження кандидату Путіну за те, що той не сплатив за трансляцію з передвиборного фонду.
Щоправда, ЦВК вважала, що трансляція зустрічі мала інформаційний, а не агітаційний характер, і скаргу не задовольнила. Але інформаційний привід було створено.
До речі, стосунки Хакамади з російськими каналами склалися не менш драматично, ніж у її української колеги. Транслюючи за зобов'язанням ЦВК зустріч російської Жанни Д'Арк з довіреними особами, телеканал "Росія" примудрився вилучити з прямого ефіру(!) критичне висловлювання Хакамади про Путіна. Так що українським каналам, які вже успішно освоїли російський механізм темника, час переймати новітні досягнення і дива техніки, у яких в найбільш відповідальний момент раптом зникає сигнал.
Що стосується кампанії інших кандидатів, то комуніст Харитонов старанно використав безкоштовний ефір на регіональних телеканалах, які надаються кандидату від парламентських партій.
Сергій Глазьєв, який почав свою кампанію на власні заощадження, заявив, що не потребує послуг "політтехнологів і піарників".
Майже вся його кампанія звелася не стільки до роз'яснення своїх поглядів, скільки до з'ясування стосунків всередині блоку "Родина", частина якого спершу не підтримала висунення Глазьєва в президенти, а потім позбавила і лідерства у фракції.
Проте в метро користувалася популярністю маленька листівка з відомим, але перефразованим гаслом часів Великої Вітчизняної, в якій ім'я Сталіна замінене на ім'я кандидата – "За Родину! За Глазьєва!".
 Малишкін і Жириновський |
Штаб Путіна собі цього разу зайвої роботи не шукав, обмежившись містким і лаконічним бігбордом "Путін – наш президент!", розвішаним на мостах.
Ну, а найбільшим ньюсмейкером виборчої кампанії став російський Центрвиборчком, який витратив 80 мільйонів рублів (понад 2,5 мільйони доларів) на рекламні ролики, які роз'яснюють Конституцію і закликають прийти на вибори.
Тут продукт був найширшого спектру, від банальних слоганів "Прийди і проголосуй за Росію" до "мультиків" з дитячих малюнків, які зображали президента. Від стандартних закликів до громадянської свідомості у виконанні мера Москви Лужкова – до нагадувань про релігійний обов'язок від Алексія ІІ і головного муфтія країни Равіля Хайнутдіна.
Путін – це Рузвельт, а Ющенко – людина Бжезинського
На жаль, за час передвиборної кампанії росіяни не почули відповідей самого Путіна на поставлені йому питання. Президент Росії відмовився від участі в дебатах з іншими кандидатами, замінивши їх поїздками по країні, які повинні були демонструвати ефективність його політики.
Проте замість нього відповів пропутінський політолог і політтехнолог Сергій Марков. У коментарі українським журналістам він назвав головною причиною безальтернативності нинішньої кампанії приголомшливі успіхи Путіна за останні 4 роки.
"Нинішня кампанія безальтернативна за тієї ж причини, з якої наприкінці 1930-х безальтернативними були вибори в Америці, коли Франклін Рузвельт блискуче впорався із завданням витягування США з повного хаосу і розпаду, Великої Депресії", – заявив директор Російського інституту політичних досліджень.
"Те саме у нас. За часів Бориса Єльцина країна опинилася в жахливому стані – розпад практично всіх інститутів: політичних, ідейних, економічних. Тоді з'явився Путін, який почав виконувати нормальну програму виведення з кризи. Тому сьогодні вибори мають форму референдуму – згодні ви чи ні, щоб Путін проводив ту ж політику, що і ці чотири роки", – відзначив він.
Марков заявив, що Росії дуже пощастило з її лідером, і побажав, щоб Україні пощастило також. Він також зазначив, що після цих виборів відносини України і Росії ніяк не зміняться. Новації можуть статися тільки внаслідок виборів президента України. Він також сказав, що російський сценарій з наступником у нас може повторитися тільки частково.
На питання ж, чи Росія віддала б перевагу президентові з кримінальним минулим, Марков віджартовувався, що він би "дуже не хотів" такого. У той же час він не став заперечувати, що Росія не буде протестувати, якщо після політреформи Кучма залишиться прем'єром.
"Чесно, моя думка: Кучма – ідеальний президент для України. М'який, нікого не ображає, всім дає нормально жити, ідеально відповідає душі українського народу. Ось зараз всі його лають, а коли піде від влади, просто будуть на руках носити!" – налив бальзаму на душу українського гаранта російський політтехнолог.
У той же час Марков заявив, що якщо переможе Ющенко, то буде ситуація керованих конфліктів між Україною і Росією. "Ющенко – дуже приємна людина, але проблема в тому, що якщо переможе Ющенко, то не він буде керувати Україною", – заявив Марков.
"Ми підтримаємо кого завгодно, але хто переможе – буде залежати від громадян України. Це – найголовніше", – додав він.
Марков заявив, що Ющенком "дуже часто маніпулюють різко праві націоналісти, а також частина діаспори східноєвропейських країн, які контролюють низку сенатських організацій". Яких в Москві "умовно називають групою Бжезинського у Вашингтоні – вони, може, і люблять демократію, але не люблять Росію".
Дісталося Ющенку в ці дні не тільки від пропутінського політолога. У останній день агітації Перший канал не забув нагадати про гучну історію зникнення екс-кандидата в президенти Росії Івана Рибкіна.
Програма "Людина і закон" півгодини цитувала невідомо ким підслухані і надруковані у "Московському комсомольці" розмови "нашоукраїнця" Давида Жванії зі своїм помічником Ігорем Керезєм і опальним російським олігархом Борисом Березовським, де вони обговорюють план зникнення Рибкіна, його стан у Києві і виправдувальну версію.
У програмі Жванія і Керезь подаються як люди, які хотіли підірвати авторитет російської держави, а Рибкін – як водевільний персонаж.
До речі, оскільки російському ЦВК виявилося недостатньо 7 робочих днів, щоб викреслити прізвище Рибкіна з бюлетенів, то каналам довелося нагадати про нього ще і в суботу – в репортажі про те, чим будуть займатися територіальні комісії в останню ніч перед виборами.
Проте саме Рибкін залишиться найяскравішим технологом цієї президентської кампанії. Тому що більше з неї і пригадати нема чого. Жодних нових технологій і ходів тут не використали. А тому українським політикам, які люблять прикуповувати російський "секонд-хенд" разом з його авторами, тепер доведеться розщедриться на виключно оригінальні ідеї.
Поїздка українських журналістів до Москви на висвітлення виборів президента організована за сприяння Міжнародного фонду "Відродження"
Читайте також інші матеріали про вибори в Росії:
Борис Березовський: "Путін зрадив справу Єльцина"
"Таємне слово" президента Путіна
Чорномирдін попереджує, чим обернеться перемога Путіна
