Тігіпко і гривня

Середа, 17 березня 2004, 17:47
Не знаю, як кому, а мені не зустрічалося жодної людини, котра б мала якийсь сумнів, що головною метою відомого відеоролика Національного банку України з сяючим головним банкіром держави у кадрі є реклама останнього. Справді-бо, для того, щоб пояснити людям, що "ми захистили гривню, ми захистили вас", зовсім не обов’язково було Тігіпку демонструвати купюру власноруч. І не лише тому, що, скажімо, улюбленець рекламістів Богдан Бенюк чи Ані Лорак з обома Кличками привертали б до ролика більшу увагу. Зрештою, кожному своє, а Сергій Тігіпко – без іронії – мужчина видний і, насмілюся судити, жінкам симпатичний.

Воно, звичайно, головний банкір також має право на тепло й на ласку – в сенсі, на увагу з боку народу. Але проблема, насправді, полягає зовсім не у тому, може чи не може Сергій Тігіпко бути у головній ролі на відеороликах. А у тому, хто за них платить. Чи, навпаки, не платить, хоч мав би…

На запит голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова Миколи Томенка щодо суми коштів, які було витрачено НБУ на кампанію під час запровадження нових банкнот 20 і 50 гривень, Тігіпко відповів: загальні витрати на введення в обіг вказаних купюр нового дизайну за 2003-2004 роки сягли 38 мільйонів 78 з половиною тисяч гривень.

Та ще на інформаційну кампанію щодо роз’яснення населенню про введення банкнот нового зразка на радіо і телебаченні пішло 84 тисячі гривень. Не так уже й мало, як бачимо.

Ну й, зрозуміло ж, що під теле- і радіоінформуванням за 84 тисячі гривень малося на увазі щось інше, але аж ніяк не відеоролики за участю голови Нацбанку (за такі гроші на провідному каналі Сергія Леонідовича "прокрутили" б, залежно від часу доби, разів п'ять-десять).

Випереджаючи зайві запитання, голова НБУ у відповіді на депутатський запит повідомляє, що розміщення відеороликів на телеканалах здійснювалося "безкоштовно у відповідності до статті 12 закону "Про рекламу", тобто ці відеоролики розміщувалися як соціальна реклама".

Втім, у Томенка додаткові запитання таки виникли. Він навів частину 2 статті 12 закону "Про рекламу": "Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами".

Відеоролики ж НБУ, вважає Томенко, містили посилання на рекламодавця – НБУ і персонально його керівника Сергія Тігіпка.

"Таким чином, – йдеться у коментарі Томенка, – можна інтерпретувати, що під виглядом і на правах соціальної реклами українські телеканали транслювали звичайну рекламу голови Національного банку".

А якщо так, то вона, зрозуміло, мала бути проплачена. А отже, щось одне на вибір: або українські телеканали погано знають закон "Про рекламу", або свідомо всі як один закрили очі на недотримання вимог щодо соціальної – безкоштовної – реклами, або ж за рекламу таки було заплачено.

Перше можна відкинути одразу – рекламу в медіа поважають, і вона є другою (чи, може, у когось і першою) статтею доходів після вливань олігархів.

Тоді потрібно шукати відповіді на запитання "чому медіа-бізнес пішов назустріч політикові?". Можливо, дещо прояснить ситуацію той факт, що Тігіпка найчастіше крутили на ICTV – улюбленому телеканалі його власника і партійного соратника глави НБУ Віктора Пінчука.

Є ще третя версія, що хтось міг заплатити за рекламу нових грошей, яка також рекламувала і Тігіпка.

Сергій Леонідович сам людина небідна, тому, жадаючи медійної "засвітки" напередодні президентських перегонів, теоретично, цілком міг би виділити гроші й з власної (партійної) кишені.

Тігіпко ж, подейкують, проходив політтехнологічні тренінги у Франції – у самого корифея політPRу Жака Сегели, власника найпотужнішого в Європі та восьмого у світі PR-агентства EURO-RSCG WORLDWIDE. Понад те – за чутками, сам Сегела нібито приїжджав в Україну до свого клієнта-нацбанкіра.

Сегела – людина, котра "посадила" у високі крісла добрий десяток політиків у різних європейських країнах. У тому числі, зокрема, й Франсуа Міттерана та Ліонеля Жоспена у себе дома, у Франції. Зайве, мабуть, додавати, що й вартість послуг метра політичного консалтингу є, відповідно, однією з найдорожчих в "галузі".

Невідомо, чи траплялися серед дотеперішніх клієнтів мсьє Сегели головні банкіри. Але якщо PR-крок з грошима, як стверджують ті ж інформовані джерела, належить саме йому (чи кріейторам з його агентства), то назвати його вдалим та ефективним наважаться не так уже й багато експертів.

P.S.

"Українська правда", бажаючи подати обидві точки зору, направила на адресу НБУ офіційне прохання про детальніше роз'яснення позиції Національного банку щодо наведених вище аргументів, а також двох інших закидів, котрі містяться у коментарі народного депутата Томенка:

– щодо відсутності на нових купюрах назви держави Україна, що, на думку народного депутата, "серйозно ускладнить презентацію нових українських грошей у світі, а також завдасть збитку авторитетові держави вдома і за кордоном";

– що новий графічний знак гривні "виявився переспівом відомих знаків світових валют замість того, щоб бути підкреслено індивідуальним".

Відповідь за підписом начальника управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ Національного банку України Світлани Войцеховської надійшла оперативно, протягом половини робочого дня. У ній, зокрема, сказано (виділено адресантом):

"Інформаційний ролик про дизайн та ступені захисту банкноти нового зразка 20 гривень не підпадає під вплив закону "Про рекламу", бо, згідно із частиною 1 статті 1 цього закону, реклама – це "інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару".

На думку управління НБУ, "предметом відеоролика було інформування населення щодо дизайну та ступенів захисту банкноти нового зразка", а відтак "банкноти (гроші) не підпадають під визначення "товару", бо є офіційним засобом платежу".

В той же час, йдеться далі у відповіді НБУ, "відповідно до статей 34, 38, 39 закону "Про Національний банк України" виключне право введення в обіг гривні та обмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу та інформування про це через засоби масової інформації належить Національному банку".

(Зі свого боку, абсолютно погоджуючись, що "гроші не підпадають під визначення "товару", мусимо зауважити, що Сергій Тігіпко, на відміну від банкнот, підпадає під визначення "особи". Особи, про яку відеоролики несли конкретну аудіовізуальну інформацію – зовнішній вигляд, голос, титр "Сергій Тігіпко, голова Національного Банку України", врешті-решт).

Інший момент – цікава історія з відсутністю слова "Україна" на нових грошах, запроваджених Тігіпком. Як відомо, там написано лише "Національний банк України". На цей закид Томенка у Нацбанку зауважили:

"Із 240 країн світу, які випускають банкноти, лише 13 країн мають напис країни та емітента, або з одного боку банкноти назву емітента, а з іншого – назву країни (США, Канада, Куба, Молдова, Сомалі та інші країни Центральної Африки).

На банкнотах 5 країн розміщено лише назву країни (Австралія, Сінгапур та інші)".

Отже, можна зробити висновок, що Україна пішла шляхом понад 200 країн світу, розмістивши на банкноті лише назву емітента, тобто Національного Банку.

Крім того, йдеться у відповіді управління НБУ, "згідно із статтею 33 закону "Про Національний банк України", для забезпечення готівкового обігу НБУ здійснює "встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків". Ці законодавчі підстави надають правомочності розміщення на банкноті лише назви Національного банку України".

І, нарешті, з приводу претензій нардепа щодо графічного знаку гривні управління надало наступну інформацію: "Щодо графічного знаку роботи розглядалися конкурсною комісією, проводились громадські обговорення та голосування в Інтернеті", а саме "рішення приймалось колегіально на правлінні Національного банку".

"Всю історію Ви можете знайти на сайті Національного банку України", – порадили в управлінні НБУ у зв’язках з громадськістю та ЗМІ.


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News