Нове життя Олени Франчук

Олена Франчук, на відміну від Тетяни Дяченко або Клод Ширак, не займає офіційної посади президентського радника. Вона підбирає Кучмі краватки й костюми на добровільній основі і не комплексує з приводу того, що її сприймають насамперед як дочку президента.

Так починається практично кожне інтерв'ю-портрет дочки Леоніда Кучми. Хоча, насправді, їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Життя дочки президента України зашторене не гірше за життя самого гаранта.

І раптом у березневому номері "Жіночого журналу" – бесіда з Оленою Франчук. На п'ятьох сторінках глянцевого видання Олена піднімає завісу над своїм життям, відкриваючи погляду читача "скромну чарівність буржуазії". Нитка перлів, пастельно-рожева кофтинка з трикотажу, фабрично порвані на колінах джинси. Сидить, посміхається. Або от – сімейна ідилія, з чоловіком і сином.

Назву "Інше життя" для інтерв'ю обрано не даремно. Тут ані слова не знайдеш про старе життя. І це стосується не тільки першого чоловіка Ігоря Франчука, на існування якого немає й натяку. Тут майже не згадується інший персонаж – тато Леонід Кучма. Тільки мигцем, штрих на другому плані, не більше. Начебто це теж було зовсім в іншому житті.

Але ж раніше вона частіше згадувала про батька.

"Мене захоплює його працездатність. Розум. Людські якості. Це зараз він, скоріше, замкнута людина. До президентства він був відкритим, товариським, компанійським. Але влада – це не та область, де ці риси характеру варто виявляти повною мірою", – розповідала Олена Франчук російському журналу "Кар'єра" у 2002.

"Батько, скоріше, м'яка людина. І дуже добра. Виховував він мене своїм авторитетом, зворушливим ставленням до мами. Тато не сидів із мною вечорами і не допомагав робити уроки, але усі вихідні і відпустки ми проводили разом", – додавала вона.

Часи міняються. Тепер головний герой – сама Олена. Можливо, саме так і повинно виглядати інтерв'ю для жіночого журналу. А можливо, це наступний крок до публічної кар'єри – презентація "нового героя".

Ще півроку, і тато не буде президентом. Навколо одні вороги – так і норовлять щось відірвати. Та й інтереси рідного "Київстару" ніхто лобіювати вже не буде. Так що якраз час показати себе "сильною і стильною".

А Віктор Пінчук може вже пошкодувати – стільки грошей викинув на розкручування Тігіпка і Хорошковського. І все марно. А міг же поставити на власну дружину. Тут і ніша побільше – одна Тимошенко, та ще Вітренко. От і створив би антагоніста "Жанні д'Арк" і "робітниці меча й орала" – таку собі "спокійну силу".

Щось у дусі передвиборного постера Міттерана 1987 року – мати з дитиною, "вибираємо майбутнє". Утім, Олена Франчук стверджує, що далека від політики. "Я, звичайно, цікавлюся політикою, але в мене інше життя", – заявила вона в інтерв'ю "Жіночому журналу".

Отже, портрет на повний зріст.

"Я завжди прагнула досконалості"

Олена Франчук зізналася: у школі вона була відмінницею і медалісткою. (Утім, два роки тому "Кар'єра" припускала, що "5" ставили тому, що тато був директором заводу. Але хто ж про це зараз згадає).

А ще до 9 класу професійно займалася бадмінтоном. Правда, потім покинула через навчання. Тепер усе більше грає у елітний теніс.

Інститут закінчила з червоним дипломом. Професію, як каже, обирала сама – маркетинг, реклама, комунікації. Сучасно й перспективно. Знову ж, гроші чималі.

"Компанія "Київстар", куди я прийшла, була на той час мало кому відома. Мені було б складно прийти в компанію відому – однозначно говорили б, що таткова доця прийшла на все готовеньке. От разом ми і росли", – розповідає Франчук "Жіночому журналові".

Особливо Олена вдячна своїм норвезьким колегам з "Теленор". Як вона сама стверджує, у вікінгів було приємно вчитися європейському маркетингу. "Чим би я не займалася, я завжди прагнула до досконалості...", – відзначає президентська дочка.

При цьому про роль у "Київстарі" Юрія Туманова, родича мами Олени Франчук, в інтерв'ю не згадується.

Заміж із розрахунку

Олена Франчук не тільки дочка головної людини країни, але і дружина одного з найбагатших промисловців України. Восени 2002 вона вийшла заміж за народного депутата і другу за багатством людину країни – Віктора Пінчука.

"Вибирала по любові", – стверджує Олена. І уточнює: "Хоча, можна сказати, що і з розрахунку. Адже, виходячи заміж, ми завжди на щось розраховуємо, наприклад, на підтримку, повагу, зрештою, на те, що це буде на все життя".

В Олени Франчук свої особливі вимоги до чоловіків: обов'язково розумний, шляхетний, добрий і з почуттям гумору. Шляхетність не тільки до жінки, але і до світу, уміння робити щось гарне, красиве... Якщо людина має такі якості, то вона цікавить Олену незалежно від професії.

Ну що ж, тут вона не промахнулася. Чого-чого, а потягу до прекрасного в Пінчука не віднімеш. Він відомий своїм меценатством у сфері культури – регулярно возить до України "Ленком", запрошує на гастролі свого друга Володимира Співакова (одного разу між гастролями знаменитому скрипачеві довелося зімпровізувати роль свідка на весіллі Пінчука й Франчук). А недавно ще, із приводу відкриття фонду АнтиСНІД, запросив в Україну відому оперну співачку Джесі Норман.

Фонд "АнтиСНІД" – подяка за Катю

Більшу частину дня Олена проводить із дітьми. Синові Роману тринадцятий рік. Захоплений, як усі підлітки, комп'ютером. (Хоча, як стверджував тато – перший чоловік Олени Ігор Франчук – після надлишку спілкування влітку з Віктором Медведчуком мріє стати адвокатом). Вечорами Франчук "філософствує" із сином про життя, обговорюють школу.

Другій дитині Олени – дочці Каті – тільки 8 місяців. Найбагатша спадкоємниця України, як її називають, народилася у Відні. Як стверджує молода мама, не тому, що не довіряє нашій медицині, а щоб уникнути "зайвої суєти навколо своєї персони". "Там, у приватній клініці, я була лише однією з пацієнток".

Розповіла Франчук і про ще одну подробицю своєї другої вагітності. Виявляється, саме тоді в неї виник задум створити фонд "АнтиСНІД".

"Коли ходили вагітна, думала зробити щось гарне на подяку Всевишньому за усе, що є в моєму житті: за чоловіка, дітей, батьків. Раніше для мене особливо була важлива кар'єра, а потім я зрозуміла, що кар'єра – лише частина самореалізації. Якщо можеш, то працюй на суспільство...".

"Тоді ж довідалася про масштаби СНІДу в нашій країні. Чесно кажучи, мене це дуже вразило. У результаті вийшов Фонд, і почалася велика просвітницька програма на ТБ", – говорить дочка президента. Все правильно – повинен же хоч хтось із цієї родини робити щось корисне.

"Ми мріємо розбити японський сад"

Будинок родини Франчук-Пінчук, за зізнанням Олени, знаходиться за містом. Як стверджує господиня, це "невеликий брусований зруб у лісі, дуже затишний". Свій будинок Франчук і Пінчук придумали самі.

"Планування інтер'єра – це моя сфера діяльності, моє хобі, і якби не маркетинг, то я б своєю професією зробила дизайн інтер'єрів", – говорить вона. Внутрішнє оформлення будинку виконане "у стилі кантрі" – теж авторства господині.

А от скільки в будинку спалень, ванн-джакузі, підсобних приміщень або хоча б поверхів, так і залишилося невідомим. Хоча, за аналогією з іншим "зрубом" на Закарпатті, побудованим типу під базу для "Динамо", можна здогадатися.

У побуті дочці президента допомагають всього три людини: хатня робітниця, нянька для 8-місячної Каті та садівник. Як зізнається Олена, "на відміну від тата з мамою" у неї ще не прокинулася пристрасть до власноручного "поливання-підгортання" (?!). У неї все на рівні менеджменту – "планую, що б хотілося".

А плани в найбагатшої родини досить вишукані – Віктор і Олена хочуть створити японський сад. Для цього з'їздили в Країну сонця, що сходить, уважно розглядали, розпитували, фотографували.

Куховарці знаменитої пари не легше. Сама Франчук, як вона говорить, "гурман зі стажем". І хоча калорії в цій родині не підраховують, але жирної, солоної, копченої й смаженої їжі уникають. "Із чоловіком гастрономічні пристрасті в нас збігаються. Втім, і інші теж. Нам узагалі комфортно одне з одним", – розповідає журналістці Олена.

Вільний час сімейство в основному проводить вдома. "Нічні клуби – ні. Значно приємніше вечір провести дома з дітьми. Хоч танцювати дуже люблю. На дружніх вечірках", – зізнається Франчук.

Узагалі ж Олена Франчук, як стверджує "Жіночий журнал", ходить по сонячному боці вулиці і живе для власного задоволення. Тому на питання, а як же "час для себе", щиро відповідає "а він увесь для мене". Майже ніколи не плаче, хіба що від утоми. Вважає, що кожна жінка має пролити за життя певну кількість сліз, аби вони були того варті.

Гуляє європейськими вулицями, купує речі в бутіках. До речі, могла б привезти тату не тільки краватку, а і певні знання про життя за кордоном. А то він ніяк не може зрозуміти, що західні цінності – це похідне не від слова "цінник" на костюмі від Бріоні, а синонім слів "демократія", "свобода слова", "мораль".