Політична шизофренія

П'ятниця, 19 березня 2004, 18:32
Ліберальній партії України потрібно на своєму гербі зобразити замість голубки розгублену мавпочку. Ту, з відомого анекдоту, котра не знала, до кого пристати – до розумних чи до красивих.

На своєму з'їзді у п'ятницю ЛПУ прийняла рішення про приєднання до Широкої коаліції демократичних сил. Остання, як відомо, об'єднує "кучмістів". Але пікантність ситуації в тому, що ЛПУ є партією-засновницею блоку "Наша Україна", з якого вона нікуди поки що не виходила.

Лідер ЛПУ Володимир Щербань так і сказав: "Ми не збираємося виходити поки що – я ще раз кажу, "поки що" – з "Нашої України".

Ця ситуація нагадує вибори до парламенту дворічної давності, коли ЛПУ вирішила вступити в блок "За єду". Однак, отримавши відмову, подалася в "Нашу Україну".

На перший погляд, нинішня позиція шизофренічна – як можна бути членом одночасно двох жорстко антагоністичних політичних утворень? Але подяка Щербаню, який усе роз'яснив. Виявляється, така позиція – "і нашим, і вашим" – є проявом "самодостатності".

Тільки от трапляється ця якість, наскільки можна судити зі слів сумського губернатора, у партій нечасто. "Місія нашої партії – унікальна. Вона в тому, що ми маємо власну думку", – запевняв делегатів з'їзду партійний лідер.

Власна думка, наскільки можна було зрозуміти, полягає у тому, що принципової різниці між "більшовиками" і "опозиціонерами" немає. Тому що нинішня опозиція – "це просто бажання отримати владу, в черговий раз".

Ще у своїй програмній доповіді з'їзду Щербань, говорячи про конституційну реформу, не називаючи прізвищ, критикував свого фактичного лідера Ющенка:

"На заваді впровадження політреформи все ще стоять амбіції окремих груп та їхніх лідерів, які керуються не інтересами суспільства та держави, а міркуваннями про своє власне політичне майбутнє".

При цьому суть політреформи, слід розуміти, визначальної ролі для Щербаня не грає. Бо коли під завісу з'їзду розгорілися пристрасті довкола голосування за політичну резолюцію на підтримку політреформи, і хтось з залу запитав, за проведення "чиєї?" політреформи ЛПУ виступає, Володимир Петрович відповів: "Проведення політреформи. А чию – це вже не ми визначаємо".

Що ж, користуючись таким рівнем "узагальнення", можна сказати, що й Віктор Цой, співаючи "Перемен требують наши сердца", і Народний рух України своїм кількарічної давності гаслом "Потрібні зміни", також виступали на підтримку політреформи.

Але ж бо у даному випадку, зрозуміло, ідеться про конкретний законопроект, а не про абстрактні "зміни". І всі це розуміли. І тим не менше, проти політреформи проголосувало лише 39 із 264 делегатів з'їзду. До речі, проти приєднання ЛПУ до угоди про створення широкої коаліції демократичних сил проголосувало й того менше – лише 30 осіб (13 утрималися).

Даремно перший заступник голови партії Микола Жулинський попереджав, що коли не формально, то фактично це означає розрив із блоком "Наша Україна". Даремно закликав зберегти обличчя. У фойє Будинку кіно вже очікували накриті столи, а тому більшості, за винятком кількох делегацій із західних областей, схоже, було вже все одно – з ким і за що гратися в політику.

До речі, найбільше було шкода саме Жулинського. Ще раніше він заявляв, що у випадку виходу Ліберальної партії з блоку "Наша Україна" залишить ЛПУ.

Після того ж, як Микола Григорович сам озвучив очевидне – вступ у "ШКДС" означає розрив із "НУ", – він розгублено і деморалізовано пояснював журналістам, що не згоден із рішенням партії про входження у коаліцію "кучмістів", але рішення з'їзду про вихід із блоку "Наша Україна" не було, а тому він вважає, що партія з блоку не виходила.

Разом із тим Жулинський заявив твердо: "Якщо тільки на з'їзді партії Ліберальна партія підтримає іншу кандидатуру, а не Віктора Ющенка, я вийду з Ліберальної партії. Я залишуся членом фракції "Наша Україна".

Але, більше того, партійний бос Жулинського Володимир Щербань також заперечує вихід партії із блоку "Наша Україна". Складається враження - для того, щоб не сипати сіль на рану свого першого заступника та не сіяти смуту в регіональних організаціях у західних областях України, в яких, подейкують, ухвалені на з'їзді рішення можуть загрожувати навіть розколом.

І в той же час Щербань заявляє про те, що "думка ЛПУ не цікавить ані партнерів по блоку "Наша Україна", ані його керівництво", а також про "недоброзичливе ставлення" до представників партії з боку окремих суб'єктів блоку Ющенка.

Навіть про нинішнє перебування ЛПУ у складі блоку "Наша Україна" – свідомо чи ні – Щербань кілька разів обмовився в минулому часі. Ось лише кілька цитат:

"Події останнього часу не залишають жодних ілюзій про подальшу перспективу ЛПУ в складі блоку "Наша Україна. Сьогодні сполучною ланкою між партією і блоком "Наша Україна" залишається тільки фігура Миколи Жулинського й співробітництво на місцевому рівні з партіями – партнерами по блоку";

"Ми не приймали рішення, що ми навік із "Нашою Україною". Ми йшли разом на вибори – на цьому наша угода закінчилася…";

"Ми входили до блоку "Наша Україна"… тільки на вибори до Верховної Ради. Про що ми говоримо?".

Загалом же з'їзд продемонстрував, що Щербань є єдиним і одноосібним лідером ЛПУ. Попри всю свою одіозність, попри все опубліковане у пресі. І як Щербань скаже, так партія і зробить. На з'їзді у п'ятницю велися часом дуже емоційні дискусії – одні висловлювали сумніви у доцільності вступу до "кучмівської" коаліції, інші мали претензії на адресу "Нашої України".

Але жоден не сказав "кривого" слова на адресу голови – навпаки, саме "славословіє". А майже одноголосна підтримка кандидатури Щербаня при голосуванні за переобрання лідером партії (2 голоси проти, 2 – утрималося) лише підтверджує це.

При тому, що під час виборчої кампанії 2002 Щербань був головним фактором дискредитації "Нашої України". При тому, що він підтримував блок "За єду" на виборах і фігурував на його плакатах. При тому, що в його області не переміг жоден мажоритарник від "Нашої України". При тому, що Щербань був відрахований із фракції Ющенка за непідкорення рішенню при голосуванні за спікера. При тому, що Щербань як міг заважав форуму демократичних сил у Сумах кілька місяців тому – аж до петард у натовпі.

Наступний, IX з'їзд ЛПУ має визначити свою позицію щодо участі у виборах президента України. Відбудеться він, за логікою речей, після висунення єдиного кандидата у президенти від "кучмістів" – зобов'язання про це, поряд із спільними потугами в просуванні політреформи, записано в угоді про створення широкої коаліції демократичних сил.

Саме стільки часу відміряно першому заступнику голови ЛПУ Жулинському залишатися членом партії.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування