Реформа "коаліції"

6 переглядів
Четвер, 29 квітня 2004, 15:46
От і настав час, коли Верховну Раду неможливо розпустити. Навіть якби Конституційний суд вже ухвалив якесь тлумачення на спеціальний запит Кучми про деталі цієї неприємної для депутатів і такої омріяної гарантом процедури.

Втім, Конституційний суд, за твердженням прес-служби, й не збирається найближчим часом оголошувати якесь рішення з цього питання.

А тим часом надійшов травень, із якого починаються півроку до президентських виборів. Дата цих виборів, на щастя, вже схвалена Верховною Радою. Що слід вважати далекоглядним кроком (не будемо згадувати, якою ціною він дістався парламенту) на здобуття нехай і тимчасового, але імунітету для всього складу парламенту.

Щоправда, піврічний "імунітет" для всього парламенту зовсім не означає недоторканості для окремих його ключових фігур. Навіть навпаки. Саме нині всередині Верховної Ради можна на бажання провадити будь-які внутрішні перевороти та чергові "оксамитові" революції.

Адже учасники цих можливих подій більше не побоюватимуться, що, вчинивши заколот і влаштувавши довготривалу парламентську кризу, призведуть до дострокових виборів, себто й самі втратять мандати цього скликання...

От через ці нескладні обставини й не слід дивуватися захватові Кучми щодо проголошеного ним на прес-конференції не надто урочистого фіналу теперішньої парламентської більшості.

Це офіційно була більшість Литвина та Януковича – хоча керували нею люди Медведчука. І коли Кучма радіє, що вона розвалилася, то одночасно він радіє з можливості позбавитися, як казав колись Гавриш, "продуктів" цього штучного утворення.

Для початку – позбавитися Литвина.

Оскільки, як відомо, із Януковичем він може розібратися в будь-який момент, наприклад, знов-таки формально створивши нову "коаліцію". Так само добре відомо, що, скажімо, Кінах досі чекає "сатисфакції" за свою відставку, що мала місце також ніби через переформування "коаліції" – тоді під Януковича.

Нині лідер УСПП та ПППУ, мабуть, продовжує сподіватися, що все може повернутися, так само як і його прем'єрський рейтинг. Хоча на цей момент його ім'я соціологи навіть до опитувань не вносять. Може, тільки тому сам Кучма й зараховує Кінаха до тих, в кого рейтинг "нуль цілих", і не радить балотуватися...

Втім, аби отримати назад оновлену коаліцію та вірогідну посаду – з усіма похідними – Кінаху слід взятися через свою напівфракцію разом із іншими "волонтерами" до брудної роботи усунення "зрадників". Ну, це тих, кому Кучма звелів потиснути руки та відпустити під три чор... світ за очі...

Аби знали, що це не вони покинули корабель, що тоне, а їх вигнали з переможного крейсера. Ганяти, як не важко здогадатися, мають "безпартійних галушок", – оскільки Кучма, продовжуючи загравати із лівими, ще раз нагадав про майбутні партійні парламентські вибори, себто про те, що пропорційний виборчий закон для депутатів він наразі не чіпатиме...

Знов-таки приємно буде Медведчукові, оскільки за всі останні поразки розрахується не він своєю посадою, а його конкуренти.

До речі, почасти це буде дійсно справедливо. Бо саме Литвин і Янукович, не завадивши ратифікації угоди про ЄЕП, а відтак – виконавши єдине потрібне Кучмі завдання на ближче майбутнє – як ті маври, мають піти.

Дієздатний парламент Кучмі більше не потрібний. Йому не потрібно, аби коригувався закон про ЦВК та закон про вибори президента – з поправкою щодо спостерігачів та прозорих урн. Йому не потрібні поправки до бюджету. Закон про амністію капіталів – також.

Не потрібно, аби Верховна Рада таки розглянула питання щодо Іраку...

Тому він так радісно й сповістив про недієздатність Верховної Ради.

Литвин

Звісно, Литвина зніматимуть із посади спікера зовсім не через якусь там "зраду", а просто через його нездатність і небажання завершити конституційну реформу.

Те, що сам Кучма, нещодавно назвавши реформу другорядною справою для більшості, спровокував надмірну сміливість особисто відданого йому спікера, – значення не має.

Важливо, що той в однозначних висловах пообіцяв більше не повертатися ані до проекту №4105, ані до так званих "альтернативних" проектів. Причому знайшов, кому це сказати – американцю Пайферу, наче демонструючи солідарність із Ющенком, про що й повідомили медведчуківські ЗМІ.

Насправді Литвин у своєму юридичному висновку щодо недоцільності та безперспективності повернення до будь-яких проектів конституційних змін протягом року – абсолютно правий.

Адже в 158 статті Конституції йдеться не про конкретні проекти, а про питання, що вже розглядалися та були відхилені... А це – усе, що й турбує Кучму та Медведчука: переділ повноважень президента, уряду та парламенту, в альтернативних проектах – також.

Відтак, аби його аргументи звучали ґрунтовніше, Литвинові достатньо було б знайти 45 депутатів для відповідного звернення до КС... Але оскільки він цього не зробив – йому обов'язково закинуть, що він на свій власний розсуд тлумачить Конституцію і просто не хоче проводити реформу.

А на цій підставі обов'язково знайдеться 150 депутатів, причому в першу чергу лівих, що вимагатимуть його відставки.

Ба більше: якщо вже пан Рудьковський знайшов привід образити Тимошенко з приводу причетності до справи Лазаренка (після чого "Громада" досить прозоро нагадала йому, за чиї гроші президентська кампанія Мороза 1999 року проводилася), то немає сумніву, що Литвинові СПУ обов'язково саме зараз пригадає справу Гонгадзе.

Раніше про це "забули", а нині – ну прямо за методом Медведчука – згадають...Чи ні, прибережуть для більш важливого моменту?

Навряд. Кучму справою Гонгадзе, схоже, більше не шантажуватимуть, бо нині він – союзник Мороза по реформі і видав СПУ та КПУ не менше політичних хабарів, ніж американцям в іракському питанні.

А попереду ще формування нової лівоцентристської коаліції, спікерська посада, вибори... Навіть такий поважний і не помічений в інтригах соціаліст, як Шибко, каже, що Мороз здатен надати Кучмі гарантії.

Разом із тими, що, як кажуть, вже надали американці, – можна вважати, що СПУ тут випередила Ющенка, хоча звинувачує в "змові" із Кучмою саме його. Насправді події у Мукачевому як наслідок розв'язання Кучмі рук через заздалегідь надані гарантії його подальшої безпеки в будь-якому разі свідчать принаймні про інше джерело цієї сваволі.

Але, в будь-якому разі, ключовий антикучмістський "козир" СПУ – голова журналіста – уже знецінений. Залишилось "компромату" хіба що на Литвина.

Литвин же, який вважав, ніби захистив себе поверненням старих регламентних норм про потребу 300 депутатів для участі у вирішенні кадрових питань Верховної Ради, насправді ані від чого не гарантований. Адже взяти бюлетені, не обіцяючи голосувати, можуть під загрозою звільнення Януковича всі його прибічники, так само як з протилежними намірами – усі його конкуренти в більшості.

Тож насправді скинути Литвина – не така вже проблема. Здається, саме на підтвердження такої перспективи політичний прихисток Литвинові на випадок втрати безпартійної посади продовжує обіцяти як не вся АПУ, то її колишня лідерка Ващук.

Так що в теперішнього спікера відкриваються нові шляхи до подальшої кар'єри. Якщо тільки теперішній лідер АПУ Кириленко, також "підвішений" за старі справи із Лазаренком, не буде змушений від нелюбого Медведчукові Литвина відхреститися.

Та наразі "соломки" спікерові про всяк випадок готові підстелити. Не страшно й не важко. Всім кучмістам доводиться спускатися з небес, аби дати місце новій інтризі.

А саме на таку інтригу перетворюється завдання – обрати нового спікера... Ніби – під конституційну реформу. Насправді – під нового прем'єра та нового "єдиного кандидата".

Спікеріада на півроку

Ще раз наголосимо: оскільки розпускати парламент до завершення президентських виборів не дозволяє чинна Конституція, парламентська криза може безболісно для рядових депутатів тривати хоч би й всі півроку.

В цей час уряд може робити будь що, і робити це "будь що" може не лише теперішній прем'єр-міністр, а й такий собі виконувач обов'язків, в разі чого...

Але спокуса наразі найбільша саме для Януковича: підтримати переворот у Верховній Раді, аби не мати проблем із критикою з трибуни своїх популістських дій тощо... Але в такому випадку Януковичу вигідно, аби нова коаліція не була сформована надто швидко, а відтак – не було одразу ж обрано нового спікера...

Швидко, до речі, й не буде. Медведчук не потрапить до Верховної Ради через одеські довибори, то має чекати наступних, в Полтавській області, замість померлого депутата від "Регіонів".

Ні, Кучма вже не звільнить його через Мукачеве на знак покарання, бо за Мукачеве він не карає, а нагороджує... А от доручити Медведчукові "взяти" мажоритарний округ – і теж у якості нагороди – може. І це – як наступний передвиборчий експеримент, але на Полтавщині, перед тим, як проштовхувати на посаду президента самого Кучму – було б набагато більш цікаво та корисно, ніж навіть Мукачеве...

Відтак, парламентська криза може тривати в очікуванні Медведчука аж до середини літа.

Тим часом цю посаду намагатимуться отримати, найперше, учасники "конституційної коаліції"...Чомусь здається, що Мороз намагатиметься умовити Ющенка та Тимошенко підтримати його на цій посаді, аби він не брав участі в президентських виборах, але міг провести конституційну реформу на умовах, колись підтриманих "трійкою". Маючи на увазі, що реформа все одно потім зірветься, Ющенко та Тимошенко можуть піти на це.

Інша річ – чи підуть комуністи та більшовики. Комуністи, до речі, також би погодились, і також через бажання позбавитись конкурента на виборах.

А кучмісти – будь-які – в жодному разі. Адже, хто б вони не були, їхнє завдання однакове: подальший розкол опозиції під час виборчої кампанії. Так що спікером Морозу, схоже, вже не бути – бо його оточення аж надто активно виштовхувало його в президенти...

Про інших кандидатів на спікера сказати наразі нічого не можна – вони невідомі. Окрім, звісно, Гавриша... Але тут – без коментарів. Також теоретично можливе певне пересування: Мартинюка – в спікери, а вже на його місце... Так, є ще Зінченко, якого також слід було б прибрати за прямою вказівкою Кучми щодо тих, хто розвалив більшість. Словом, для тривалої кризи матеріалу повно.

Але в будь-якому разі – коаліція в результаті має бути "лівоцентристською". Проект "антиющенко" ніхто не скасовував.

Відтак: є загалом 79 "багнетів" від КПУ та СПУ. Залишається до 226 – якихось 147, краще 150 "центристів". Через реформу ж від колишньої більшості залишалося аж 206.

Так що приблизно 60 кучмістів можуть, за бажання, бути вільними. Без бажання – також.

Суто арифметично – цифра тягне якраз на фракцію "Регіони України".

Політично так само. Бо практично всі решта, окрім хіба що СДПУ(о), в тій чи іншій формі висловлювали невдоволення чи принаймні подив висуванням Януковича на єдиного кандидата.

От ті, хто, всупереч нібито твердій підтримці Януковича Кучмою, так сміливо демонстрували ці сумніви – і мають всі можливості утворити нову "коаліцію". І "трудовики", і ПППУ, і НДП, і знекровлені виходом купи мажоритарників депутатські групи типу "Народного вибору" та "Народовладдя"... А те, що СДПУ(о) врешті її знову очолить, здається, ні в кого не повинно бути сумнівів.

Ще раз: завдання нової "коаліції" – не лише виштовхувати до останнього на вибори Мороза та Симоненка, але й зняти з перегонів Януковича. Хто зробить для цього найбільше – матиме обіцянку "папи" стати якщо не новим прем'єром, то виконувачем обов'язків. "Єдиним кандидатом" від більшості, мабуть, вже ні. Ця сага на Януковичеві й має завершитися.

Якби вибори були завтра...

...То Янукович міг би в другому турі перемогти Ющенка. Цю байку вже всі обговорили з точки зору, що Януковичем Кучма лякає Ющенка, аби той годився на конституційну реформу. Але вибори – не завтра. І коли реформа буде провалена знову – Янукович як опудало для лідера "Нашої України" стане непотрібний.

Янукович вже не потрібний для схвалення ЄЕП. Йому залишилося змінити рішення щодо нафтопроводу "Одеса – Броди". А вже газовий консорціум, здається, реалізують і без нього та без його донецької команди.

Взагалі ж, саме наявність донецької команди прирекла Януковича на подальше знищення.

Проголосувавши за ЄЕП, ця "команда" вже довела, що олігархи з неї – ніякі. Але щоб довершити справу й прибрати їх із шляху Путіна до оволодіння всім стратегічним майном України, потрібен остаточний удар по політичних амбіціях цього, як кажуть знавці, розмаїтого клану.

Останніми днями численні статті про Януковича, дуже схожі на "заказухи", настійливо підказували: поразка на президентських виборах екс-губернатора Донеччини завдасть нищівного удару по всьому регіонові та його володарях. Ну, і який з цього висновок? Удар буде завдано, бо таке завдання з Кремля...

А що Кучма знущається з Януковича безсоромно, останнім разом навіть пояснивши, що кримінальне минуле прем'єра вже "відмито" ніким іншим, як КДБ та КПК СРСР, – так цим нікого не здивуєш.

Це Кучма так Януковича з Медведчуком "зрівняв". Щоб народ "любив" його так само. Адже в останнього, якщо вірити його позову проти Мороза на мільйон гривень за відеофільм "Оцифрована правда" – приблизно така ж ситуація, про яку начебто розповів Кучмі тодішній міністр внутрішніх справ Кравченко: мовляв, саме за юнацьку "помилку" зачепилося КДБ, коли вербувало...

А Кучма не сказав, що Янукович, "відмитий" КДБ, завербований. Так це й не треба пояснювати...

Втім, можливо, саме ця обставина пов'яже Медведчука й Януковича в новій конфігурації коаліції, а ще викличе нелукаві симпатії комуністів? Можливо, якщо Янукович здасть свій донецький клан із тельбухами Путіну. Але тоді він тим більше буде зайвим...

Влада, "сильна як завжди"

Передтравневі пленарні засідання Верховної Ради вже засвідчили початок парламентської кризи. Після схвалення рішення щодо ЄЕП та зникнення в невідомому напрямку Литвина (це вже потім він опинився в Криму) ніхто не заважав "Нашій Україні" та БЮТ блокувати трибуну, вимагаючи відставки Медведчука та силовиків за мукачівські події.

В цей час було в стилі старих часів розіграно цікаву комбінацію з голосуванням за антимедведчуківську постанову. Як завжди в таких випадках, ніби абсолютно раптово – виникла ідея голосувати таємно. І, як вже бувало в подібних випадках не раз, саме таємне голосування дозволило комусь із публічних супротивників Медведчука "промазати" повз кнопку...

Хто б це міг бути? Невже хтось із вже відверто налаштованих проти АП членів новоутвореного "Центру" чи десятка не менш рішучих фрондерів з НДП, "Регіонів", АПУ тощо? А може, це був хтось із лівих, тих, кого чекає майбутня "коаліція"?

А може, вони не захотіли висловлювати політичну недовіру не лише Медведчукові, без якого вже й сенсу створення лівоцентристської коаліції не залишилось би, але й міністру Білоконю?

Бо тоді не було б кому маніпулювати криміналітетом в політичних цілях, а відтак – влаштовувати черговий "донецький погром", забезпечувати "порядок" під час раптом згаданого всіма без винятку політичними силами Першотравня, врешті – доповідати після всіх цих свят про те, що в мукачівських подіях винні були "нашоукраїнці"...

Аби саме "нашоукраїнці" мали подальшу потребу блокувати засідання Верховної Ради, підтверджуючи тезу Кучми про "недієздатність" парламенту...

Звісно, в таких умовах Литвину буде легше "з'їжджати" й далі з теми конституційної реформи, відтягуючи "переформування коаліції".

Ба більше – він може відмовитись від своїх попередніх "помилок" і повернутись до табору кучмістів, звалюючи провину знову на Ющенка та Тимошенко й не нариваючись на згадки про справу Гонгадзе.

Але тоді він остаточно визнає свою поразку перед Медведчуком, силовиками та методами, застосованими в Мукачевому. Ці "методи" в особі "братків", які вже приходили до парламенту, доведеться остаточно запустити до ВР, а там вони вже самі впораються...

"Коаліція", що виникне внаслідок цього, буде найкращою – Путін позаздрить...

І вже потім, по завершенні виборів президентських, Кучма таки влаштує дострокові парламентські вибори. На змішаній, як відомо, основі. Після чого від лівих залишиться менше, ніж в Росії від КПРФ, а від правих...

Як завжди, є й інший варіант. Не здаватися. Не вірити. Не боятися. І – не заспокоюватися...


Читайте також:

КУЧМІ СМІШНО, КОЛИ ПОЧИНАЮТЬ ЗГАДУВАТИ ПРО СУДИМОСТІ ЯНУКОВИЧА

Кучма: до Януковича ще прибіжать і будуть умовляти пробачити

Литвин уже не виключає, що парламент повернеться до розгляду політреформи

ЛИТВИН: РОЗГЛЯД АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПРОЕКТІВ ЗМІН У КОНСТИТУЦІЮ – НЕПЕРСПЕКТИВНИЙ

СПУ ПІДЕ НА ВИБОРИ З ТИМОШЕНКО, ТІЛЬКИ КОЛИ ВОНА ПОВЕРНЕТЬСЯ ЗІ США БЕЗ НАРУЧНИКІВ

ГОЛОВНА ЗАДАЧА КУЧМИ ПЕРЕД ЯНУКОВИЧЕМ – ПЕРЕМОГА НА ВИБОРАХ, А НЕ ПОЛІТРЕФОРМА

У ФІРМ ЛАЗАРЕНКА ВІДІБРАЛИ ВЛАСНІСТЬ, ЯКУ ЙОМУ НАДАВ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР КИРИЛЕНКО

Читайте також хроніку політичного протистояння у матеріалах Ірини Погорєлової в "Українській правді":

Ексцес виконавців

На кожного "мудреця" вистачить реформ

Фальсифікат

Легалізація, або ж відмивання

Внутрішня справа

Там, де два українці – там три... джентльмени

"Антиющенко-2" й "Антиющенко-3" як додаток до реформи

Всю владу – конституційному суду?!

Пригоди пропорційки

Кучма зарано ховає КДБ

Остання фаза реформи. Самознищення

"Конституційна угода" – 2

Один необережний рух – і ти батько "Кучми-3"

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua