Суд відмовив Лазаренкові у позові проти Генпрокуратури, яка назвала його вбивцею
П'ятниця, 30 квітня 2004, 17:25
Справу по скарзі екс-прем'єра України Павла Лазаренка на неправомірні дії Генеральної прокуратури України, що звинуватила його в організації вбивств народних депутатів Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана, закрито.
Відповідне рішення винесла у п'ятницю суддя Печерського районного суду Києва Жанна Бернадська.
Як повідомила в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" представник інтересів Лазаренка в суді Марина Долгопола, суддя винесла визначення на підставі ст. 227 Цивільно-процесуального кодексу України.
Тобто, як пояснила адвокат, суддя Бернадська мотивувала своє рішення тим, що за цією ж скаргою Лазаренка вже є раніше винесене рішення суду.
"Однак за цією скаргою рішення не існує. Є тільки визначення про закриття справи, винесене Бернадською в березні", – уточнила Долгопола, додавши, що це "абсолютно різні поняття".
Зі слів Долгополої, вона двічі намагалася довести абсурдність мотивацій судді, заявляючи їй відвід. Крім того, як стверджує адвокат, в ході засідання суддя допомагала представнику Генпрокуратури у відповідях, які б дозволили мати достатнє мотивування для закриття справи
Відповідаючи на запитання про можливість подальшого оскарження дій Генпрокуратури, Долгопола підкреслила, що їй "необхідно порадитися з Лазаренком".
"Думаю, через пару днів ми визначимося", – додала вона, не виключивши також можливості розгляду питання відповідності суддівської кваліфікації Бернадської на кваліфікаційній комісії.
Як повідомлялося, в скарзі екс-прем'єра висувалося дві вимоги – щоб суд визнав неправомірними дії Генпрокуратури і заборонив поширення цієї інформації будь-яким способом.
29 березня суддя Печерського райсуду Жанна Бернадська відмовила в задоволенні скарги, вказавши на те, що Лазаренко повинен подавати позовну заяву, а не скаргу.
15 квітня Долгопола повторно звернулися зі скаргою в Печерський районний суд, звертаючи увагу на те, що Лазаренко усунув перешкоди, які були підставою для залишення попередньої заяви без розгляду, і надав у Печерський суд підтвердження і уточнення про те, що він не заявляв і не заявляє ніякої позовної вимоги до Генпрокуратури і не має намірів у цей час подавати до цього органу яких-небудь позовів (хоч має на це право і підстави).
Генпрокуратура України назвала Лазаренка замовником вбивств депутатів Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана. 29 березня цього року Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні скарги Лазаренка на неправомірні дії Генеральної прокуратури, що звинуватила його в організації вбивств Щербаня і Гетьмана.
Депутата Щербаня було розстріляно 3 листопада 1996 року в аеропорту Донецька після прибуття з Москви. Злочинці зникли з місця пригоди на автомобілі. Щербань, його дружина і механік померли внаслідок отриманих поранень. Бортінженер літака помер в лікарні від вогнепального поранення в шию.
Народний депутат, глава біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі, екс-глава НБУ Гетьман був убитий в ліфті свого будинку у Києві 22 квітня 1998 року.
Лазаренко очолював український уряд в 1996-1997 рр. З 1999 він перебуває під слідством в США. В Сан-Франциско проходить суд за обвинуваченням Лазаренка у відмиванні $114 млн. через приватні американські фінансові установи.
В Україні проти Лазаренка також висунено обвинувачення в фінансових махінаціях і низці інших злочинів. У Швейцарії він вже визнаний винним у відмиванні грошей і засуджений Женевським судом до 18 місяців ув'язнення умовно.
Інтерфакс-Україна
Читайте також:
ЛАЗАРЕНКО ВИМАГАЄ ЕФІР НА "ІНТЕРІ" ДЛЯ СПРОСТУВАННЯ
Лазаренко знову вимагає, щоб його не називали убивцею Гетьмана і Щербаня
Павло Лазаренко: "Я звертаюся до рідних Гетьмана і Щербаня – я не мав відношення до цих вбивств!"
Відповідне рішення винесла у п'ятницю суддя Печерського районного суду Києва Жанна Бернадська.
Як повідомила в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" представник інтересів Лазаренка в суді Марина Долгопола, суддя винесла визначення на підставі ст. 227 Цивільно-процесуального кодексу України.
Тобто, як пояснила адвокат, суддя Бернадська мотивувала своє рішення тим, що за цією ж скаргою Лазаренка вже є раніше винесене рішення суду.
"Однак за цією скаргою рішення не існує. Є тільки визначення про закриття справи, винесене Бернадською в березні", – уточнила Долгопола, додавши, що це "абсолютно різні поняття".
Зі слів Долгополої, вона двічі намагалася довести абсурдність мотивацій судді, заявляючи їй відвід. Крім того, як стверджує адвокат, в ході засідання суддя допомагала представнику Генпрокуратури у відповідях, які б дозволили мати достатнє мотивування для закриття справи
Відповідаючи на запитання про можливість подальшого оскарження дій Генпрокуратури, Долгопола підкреслила, що їй "необхідно порадитися з Лазаренком".
"Думаю, через пару днів ми визначимося", – додала вона, не виключивши також можливості розгляду питання відповідності суддівської кваліфікації Бернадської на кваліфікаційній комісії.
Як повідомлялося, в скарзі екс-прем'єра висувалося дві вимоги – щоб суд визнав неправомірними дії Генпрокуратури і заборонив поширення цієї інформації будь-яким способом.
29 березня суддя Печерського райсуду Жанна Бернадська відмовила в задоволенні скарги, вказавши на те, що Лазаренко повинен подавати позовну заяву, а не скаргу.
15 квітня Долгопола повторно звернулися зі скаргою в Печерський районний суд, звертаючи увагу на те, що Лазаренко усунув перешкоди, які були підставою для залишення попередньої заяви без розгляду, і надав у Печерський суд підтвердження і уточнення про те, що він не заявляв і не заявляє ніякої позовної вимоги до Генпрокуратури і не має намірів у цей час подавати до цього органу яких-небудь позовів (хоч має на це право і підстави).
Генпрокуратура України назвала Лазаренка замовником вбивств депутатів Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана. 29 березня цього року Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні скарги Лазаренка на неправомірні дії Генеральної прокуратури, що звинуватила його в організації вбивств Щербаня і Гетьмана.
Депутата Щербаня було розстріляно 3 листопада 1996 року в аеропорту Донецька після прибуття з Москви. Злочинці зникли з місця пригоди на автомобілі. Щербань, його дружина і механік померли внаслідок отриманих поранень. Бортінженер літака помер в лікарні від вогнепального поранення в шию.
Народний депутат, глава біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі, екс-глава НБУ Гетьман був убитий в ліфті свого будинку у Києві 22 квітня 1998 року.
Лазаренко очолював український уряд в 1996-1997 рр. З 1999 він перебуває під слідством в США. В Сан-Франциско проходить суд за обвинуваченням Лазаренка у відмиванні $114 млн. через приватні американські фінансові установи.
В Україні проти Лазаренка також висунено обвинувачення в фінансових махінаціях і низці інших злочинів. У Швейцарії він вже визнаний винним у відмиванні грошей і засуджений Женевським судом до 18 місяців ув'язнення умовно.
Інтерфакс-Україна
Читайте також:
ЛАЗАРЕНКО ВИМАГАЄ ЕФІР НА "ІНТЕРІ" ДЛЯ СПРОСТУВАННЯ
Лазаренко знову вимагає, щоб його не називали убивцею Гетьмана і Щербаня
Павло Лазаренко: "Я звертаюся до рідних Гетьмана і Щербаня – я не мав відношення до цих вбивств!"
