Громадська рада зі свободи слова вимагає змінити Цивільний кодекс, щоб захистити свободу слова
П'ятниця, 14 травня 2004, 15:04
Представники Громадської ради з питань свободи слова та інформації звернулися до громадськості з приводу неухвалення Верховною Радою змін до Цивільного кодексу України, положення якого "загрожують свободі слова в Україні".
Це звернення поширив секретаріат Громадської Ради з питань свободи слова та інформації у п’ятницю.
У документі автори звертаються до Комітету Верховної Ради України з правової політики, щодо законопроекту, з проханням якомога швидше підготувати проект закону до повторного першого читання.
"Верховна Рада України 12 травня не підтримала в першому читанні внесення змін до Цивільного кодексу України, які б стали на заваді небезпеці використання Цивільного кодексу проти свободи слова в Україні, "віддавши" лише 214 голосів "за" законопроект "Про внесення змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України" (щодо права на інформацію), спрямований на вирішення проблем чинного Цивільного кодексу ", – йдеться у зверненні.
Також у зверненні перелічені недоліки Цивільного кодексу: "згідно з частиною третьою статті 277 "негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною". Це положення є непрофесійним, вкрай суперечливим і таким, що може допускати кілька протилежних тлумачень".
Дивним і небезпечним називають автори звернення викладене у частині третій статті 296 про те, що "інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов'язків, є достовірною".
"Монополізація права на істину "посадовими, службовими особами при виконанні ними своїх службових обов'язків" порушує не лише законодавство України, але й закони здорового глузду. Такі положення дискредитують законодавство України як в очах власних громадян, так і іноземних інституцій", – йдеться у заяві.
"Частина четверта статті 296 Цивільного кодексу забороняє використання імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Така норма значно обмежує конституційне право на поширення інформації. Неоприлюднення фактів затримання чи обвинувачення осіб може завдати шкоди цим особам у разі необґрунтованого звинувачення", – стверджують автори заяви.
Читайте також:
Спілка журналістів закликатиме бойкотувати депутатів – душителів свободи слова
Це звернення поширив секретаріат Громадської Ради з питань свободи слова та інформації у п’ятницю.
У документі автори звертаються до Комітету Верховної Ради України з правової політики, щодо законопроекту, з проханням якомога швидше підготувати проект закону до повторного першого читання.
"Верховна Рада України 12 травня не підтримала в першому читанні внесення змін до Цивільного кодексу України, які б стали на заваді небезпеці використання Цивільного кодексу проти свободи слова в Україні, "віддавши" лише 214 голосів "за" законопроект "Про внесення змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України" (щодо права на інформацію), спрямований на вирішення проблем чинного Цивільного кодексу ", – йдеться у зверненні.
Також у зверненні перелічені недоліки Цивільного кодексу: "згідно з частиною третьою статті 277 "негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною". Це положення є непрофесійним, вкрай суперечливим і таким, що може допускати кілька протилежних тлумачень".
Дивним і небезпечним називають автори звернення викладене у частині третій статті 296 про те, що "інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов'язків, є достовірною".
"Монополізація права на істину "посадовими, службовими особами при виконанні ними своїх службових обов'язків" порушує не лише законодавство України, але й закони здорового глузду. Такі положення дискредитують законодавство України як в очах власних громадян, так і іноземних інституцій", – йдеться у заяві.
"Частина четверта статті 296 Цивільного кодексу забороняє використання імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Така норма значно обмежує конституційне право на поширення інформації. Неоприлюднення фактів затримання чи обвинувачення осіб може завдати шкоди цим особам у разі необґрунтованого звинувачення", – стверджують автори заяви.
Читайте також:
Спілка журналістів закликатиме бойкотувати депутатів – душителів свободи слова
