Мельниченко, Лазаренко, шпигуни і п'ятниця
Четвер, 20 травня 2004, 15:20
У середу на суді в Сан-Франциско у справі Лазаренко зібралося незвично багато журналістів. Всі чекали на сенсацію. Мало хто вірив, що суддя Дженкінс ухвалить рішення заслухати на суді колишнього майора Мельниченка і залучити його плівки як доказ. Не вірили, але сподівалися. Так довго тягнеться процес, і все ще жодних голосних заяв і скандальних викриттів. Поки американська преса писала про процес тричі – у день, коли мав початися суд, коли суддя відхилив половину обвинувачень проти Лазаренка і перед тим, як приймалося рішення щодо свідчень Мельниченка.
Американцям і писати особливо немає про що – процес, як і буває зазвичай, нудне видовище, тим більше, що понад половину свідків демонструють у відеозаписі з нудотним послідовним перекладом. При цьому журналістам не видно обличчя свідків – величезний екран, на якому демонструються записи, зроблені американськими слідчими в Україні минулої осені, повернуто так, щоб його добре було видно тільки присяжним.
Тому в звичайний день (присяжні працюють по п'ять годин чотири дні на тиждень) у залі суду можна спостерігати від сили одного-двох журналістів. У середу картинка різко змінилася – акул пера помітно додалося, вони оживилися і мирно обговорювали особливості американської юриспруденції в очікуванні "родзинки програми". "Родзинкою" був виступ адвоката Лазаренка Дена Горовіца з клопотанням про виклик до суду в якості свідка Миколи Мельниченка.
Горовіц виступив уже після обіду, і сенсаційною його промову ніяк не назвеш. Він намагався переконати суддю, що Кучмі вдається контролювати і маніпулювати процесом над Лазаренком, оскільки на плівках, записаних Мельниченком, видно, що він жваво цікавився тим, які документи в справі екс-прем'єра Генпрокуратура передає американському урядові, а які - ні.
Горовіц намагався процитувати окремі моменти, де Кучма згадує Лазаренка і банк "Слов'янський". І наполягав на тому, що Кучма постійно обговорював тему Лазаренка з генпрокурором. "Вони [Кучма і Потебенько – колишній генпрокурор України] вирішують, які документи давати по цій справі, які закривати. На плівках Мельниченка вони говорять, що зробити з Лазаренком, щоб його не випустили тут".
"Я був в Україні і пам'ятаю, як зустрічався зі свідком, який мав давати свідчення щодо цієї справи. І бачив його в Генпрокуратурі, його було просто не впізнати – він весь тремтів від страху".
Горовіц згадав про невідому досі плівку, яка підтверджує, що якийсь американський високопосадовець поставляє інформацію Кучмі "у тому числі і про справу Лазаренка", зокрема про те, які документи фігурують у справі. За словами адвоката, ця інформація надавалася Кучмі "в обхід ФБР, в обхід американської прокуратури". Горовіц назвав американця "шпигуном" і пропонував послухати плівку, щоб у цьому переконатися.
У відповідь виступила Марта Борщ. Вона говорила дуже швидко і неголосно. З того, що вдалося розібрати – "плівки не мають відношення до справи Лазаренка", "прошу відхилити клопотання", "це політичний бізнес і більше нічого".
Потім слово взяв суддя. Через п'ять хвилин монологу стало відомо – Мельниченка і його плівки слухати не будуть. Навіть попри те, що, як висловився сам Дженкінс, з вуст адвоката пролунали "дуже серйозні обвинувачення".
"Перевести" монолог судді на людську мову допоміг все ж той Горовіц. За його словами, плівки і свідчення майора з цього питання не можуть бути прийняті судом з технічних причин – ті, чиї голоси звучать на записах, мають особисто підтвердити, що це їхній голос, і вони це говорили. От таке американське законодавство – тут не дуже просто долучити до справи навіть надзвичайно важливі докази.
Сидячи на засіданні суду, доводилося не раз дивуватися, чому суддя відхиляв те або інше питання до свідка, що на перший погляд здавалося дуже важливим. Причина проста – часом, перш ніж одержати відповідь, захист має довести, що це питання має відношення до справи.
У цьому випадку суддя запрошує до себе адвокатів і прокурорів, вони якийсь час про щось розмовляють пошепки (не від преси, а від присяжних – їм не можна знати більше, ніж визначить суддя), потім Дженкінс або піддається на доводи захисту або обвинувачення, або припиняє питання і просить присяжних його забути.
Горовіц ремствує, що якби вдалося допитати Кучму, тоді було б набагато простіше довести релевантність плівок Мельниченка до справи Лазаренка.
Сам Мельниченко і його колега по "політичному притулку" колишній парламентар і соратник Тимошенко Олександр Єльяшкевич (якого захист теж хотів викликати як свідка) весь день провели в коридорі суду.
У Мельниченка все було готове до свідчень – акуратно розкладені по датах у папці документи, адвокати підготували підключення через динаміки, щоб продемонструвати судові свої докази.
Новина з зали суду їх явно не обрадувала. Було очевидно, що обоє зацікавлені не стільки у витаскуванні Лазаренка з американської неволі, скільки в юридичному процесі за участю плівок. Для них було важливо почати, зробити перший крок – зафіксувати, що плівки можуть бути доказом у суді.
Проте, Мельниченко не сумує: "Це рішення було очікуване. Можу сказати, що записи мають безпосереднє відношення до цієї справи. У свій час я багато працював з міністерством юстиції США по цих записах, і вони сподівалися, що ці записи допоможуть у справі Лазаренка. Але на певному етапі вони відмовилися використовувати ці плівки в суді", - заявив він журналістам, які у нетерпінні оточили його в кулуарах суду.
"Я заявляв і заявляю, що готовий надати записи, які мають відношення до справи Лазаренка. При цьому завжди говорив, що вони можуть бути використані як обвинуваченням, так і захистом. Але я упевнений, що без записів суд не зможе ухвалити справедливе рішення. Я думаю, що це дає можливість адвокатам Лазаренка для апеляції. Ми з Олександром багато працювали над цією справою. Він є експертом у цьому питанні. І ми прийняли рішення, що можемо надати пресі ті факти, які у нас є. І ви самі можете визначити – чи мають вони відношення до справи Лазаренка".
"Чи вважаєте ви Лазаренка чесною людиною?", - запитав журналіст.
"Я не знаю Лазаренка. У мене немає фактів, що він злочинець. У мене є докази, що керівник мафії в Україні – Кучма – доклав усі мислимі і немислимі зусилля, щоб обдурити юрисдикцію США для досягнення своїх цілей".
"Тобто, можна сказати, що обоє нечесні?", - не вгамовувався репортер.
"Я не є арбітром. Вирішує суд", - відповів Мельниченко.
Єльяшкевич зробив декілька різких заяв на адресу режиму Кучми. Не вдаючись у подробиці, він відзначив, що він і Мельниченко мають "дуже серйозний матеріал".
"Тому я тут, у суді. Мене не дуже хвилює особиста доля Лазаренко і я не думаю, що він хотів би, щоб я говорив про те, що я думаю про нього. Але моя думка про цю людину не повинна впливати на рішення. У нас з Миколою є серйозна інформація з приводу злочинів як проти Лазаренка, так і проти людей, пов'язаних з Лазаренком, і структур, які Кучма називав як "структури Лазаренко" - я не знаю, що він під цим мав на увазі".
Однак американські журналісти, головним чином цікавилися таємничим "шпигуном".
"З кожним днем все більше і більше людей, у тому числі в США, працюють на мафію. Нам відоме прізвище людини, яка, працюючи в держструктурах США, працює на українську мафію. Я упевнений, що вони причетні до того, що змогли вплинути на це рішення в суді". Мельниченко намагався угамувати інтерес американців, але вони явно залишилися не вдоволеними.
"Ви можете нам сказати, звідки цей "шпигун" - з Держдепу, міністерства юстиції?"
"Усе це мало пролунати на судовому процесі..."
"Тобто ви хочете сказати, що збиралися оголосити його ім'я на суді. Але оскільки суд не буде заслуховувати інформацію, то чому ви не можете назвати його нам зараз?" – журналісти явно дивувалися, чому вони не одержать інформацію, яку збиралися оприлюднити на суді буквально кілька хвилин назад.
У відповідь Мельниченко пообіцяв провести прес-конференцію, на якій він збирається "показати всі документи", які у нього є, і розповісти "хронологію процесу".
"У вас є тисячі годин записів. Чому ви оприлюдните їх по крупицях? Чому ви не оприлюдните всі плівки?", - продовжували допитуватись явно роздратовані журналісти.
На що майор пообіцяв дати їм "вичерпну відповідь" на тій же прес-конференції, попередньо призначеній на ранок п'ятниці.
Почекаємо до п'ятниці.
Читайте також:
АДВОКАТИ ЛАЗАРЕНКА ПРОСЯТЬ ДОЗВОЛУ НА СВІДЧЕННЯ МЕЛЬНИЧЕНКА І ЄЛЬЯШЕКИЧА
Читайте також усю хронологію судового процесу над Лазаренком в Каліфорнії
Американцям і писати особливо немає про що – процес, як і буває зазвичай, нудне видовище, тим більше, що понад половину свідків демонструють у відеозаписі з нудотним послідовним перекладом. При цьому журналістам не видно обличчя свідків – величезний екран, на якому демонструються записи, зроблені американськими слідчими в Україні минулої осені, повернуто так, щоб його добре було видно тільки присяжним.
Тому в звичайний день (присяжні працюють по п'ять годин чотири дні на тиждень) у залі суду можна спостерігати від сили одного-двох журналістів. У середу картинка різко змінилася – акул пера помітно додалося, вони оживилися і мирно обговорювали особливості американської юриспруденції в очікуванні "родзинки програми". "Родзинкою" був виступ адвоката Лазаренка Дена Горовіца з клопотанням про виклик до суду в якості свідка Миколи Мельниченка.
Горовіц виступив уже після обіду, і сенсаційною його промову ніяк не назвеш. Він намагався переконати суддю, що Кучмі вдається контролювати і маніпулювати процесом над Лазаренком, оскільки на плівках, записаних Мельниченком, видно, що він жваво цікавився тим, які документи в справі екс-прем'єра Генпрокуратура передає американському урядові, а які - ні.
Горовіц намагався процитувати окремі моменти, де Кучма згадує Лазаренка і банк "Слов'янський". І наполягав на тому, що Кучма постійно обговорював тему Лазаренка з генпрокурором. "Вони [Кучма і Потебенько – колишній генпрокурор України] вирішують, які документи давати по цій справі, які закривати. На плівках Мельниченка вони говорять, що зробити з Лазаренком, щоб його не випустили тут".
"Я був в Україні і пам'ятаю, як зустрічався зі свідком, який мав давати свідчення щодо цієї справи. І бачив його в Генпрокуратурі, його було просто не впізнати – він весь тремтів від страху".
Горовіц згадав про невідому досі плівку, яка підтверджує, що якийсь американський високопосадовець поставляє інформацію Кучмі "у тому числі і про справу Лазаренка", зокрема про те, які документи фігурують у справі. За словами адвоката, ця інформація надавалася Кучмі "в обхід ФБР, в обхід американської прокуратури". Горовіц назвав американця "шпигуном" і пропонував послухати плівку, щоб у цьому переконатися.
У відповідь виступила Марта Борщ. Вона говорила дуже швидко і неголосно. З того, що вдалося розібрати – "плівки не мають відношення до справи Лазаренка", "прошу відхилити клопотання", "це політичний бізнес і більше нічого".
Потім слово взяв суддя. Через п'ять хвилин монологу стало відомо – Мельниченка і його плівки слухати не будуть. Навіть попри те, що, як висловився сам Дженкінс, з вуст адвоката пролунали "дуже серйозні обвинувачення".
"Перевести" монолог судді на людську мову допоміг все ж той Горовіц. За його словами, плівки і свідчення майора з цього питання не можуть бути прийняті судом з технічних причин – ті, чиї голоси звучать на записах, мають особисто підтвердити, що це їхній голос, і вони це говорили. От таке американське законодавство – тут не дуже просто долучити до справи навіть надзвичайно важливі докази.
Сидячи на засіданні суду, доводилося не раз дивуватися, чому суддя відхиляв те або інше питання до свідка, що на перший погляд здавалося дуже важливим. Причина проста – часом, перш ніж одержати відповідь, захист має довести, що це питання має відношення до справи.
У цьому випадку суддя запрошує до себе адвокатів і прокурорів, вони якийсь час про щось розмовляють пошепки (не від преси, а від присяжних – їм не можна знати більше, ніж визначить суддя), потім Дженкінс або піддається на доводи захисту або обвинувачення, або припиняє питання і просить присяжних його забути.
Горовіц ремствує, що якби вдалося допитати Кучму, тоді було б набагато простіше довести релевантність плівок Мельниченка до справи Лазаренка.
Сам Мельниченко і його колега по "політичному притулку" колишній парламентар і соратник Тимошенко Олександр Єльяшкевич (якого захист теж хотів викликати як свідка) весь день провели в коридорі суду.
У Мельниченка все було готове до свідчень – акуратно розкладені по датах у папці документи, адвокати підготували підключення через динаміки, щоб продемонструвати судові свої докази.
Новина з зали суду їх явно не обрадувала. Було очевидно, що обоє зацікавлені не стільки у витаскуванні Лазаренка з американської неволі, скільки в юридичному процесі за участю плівок. Для них було важливо почати, зробити перший крок – зафіксувати, що плівки можуть бути доказом у суді.
Проте, Мельниченко не сумує: "Це рішення було очікуване. Можу сказати, що записи мають безпосереднє відношення до цієї справи. У свій час я багато працював з міністерством юстиції США по цих записах, і вони сподівалися, що ці записи допоможуть у справі Лазаренка. Але на певному етапі вони відмовилися використовувати ці плівки в суді", - заявив він журналістам, які у нетерпінні оточили його в кулуарах суду.
"Я заявляв і заявляю, що готовий надати записи, які мають відношення до справи Лазаренка. При цьому завжди говорив, що вони можуть бути використані як обвинуваченням, так і захистом. Але я упевнений, що без записів суд не зможе ухвалити справедливе рішення. Я думаю, що це дає можливість адвокатам Лазаренка для апеляції. Ми з Олександром багато працювали над цією справою. Він є експертом у цьому питанні. І ми прийняли рішення, що можемо надати пресі ті факти, які у нас є. І ви самі можете визначити – чи мають вони відношення до справи Лазаренка".
"Чи вважаєте ви Лазаренка чесною людиною?", - запитав журналіст.
"Я не знаю Лазаренка. У мене немає фактів, що він злочинець. У мене є докази, що керівник мафії в Україні – Кучма – доклав усі мислимі і немислимі зусилля, щоб обдурити юрисдикцію США для досягнення своїх цілей".
"Тобто, можна сказати, що обоє нечесні?", - не вгамовувався репортер.
"Я не є арбітром. Вирішує суд", - відповів Мельниченко.
Єльяшкевич зробив декілька різких заяв на адресу режиму Кучми. Не вдаючись у подробиці, він відзначив, що він і Мельниченко мають "дуже серйозний матеріал".
"Тому я тут, у суді. Мене не дуже хвилює особиста доля Лазаренко і я не думаю, що він хотів би, щоб я говорив про те, що я думаю про нього. Але моя думка про цю людину не повинна впливати на рішення. У нас з Миколою є серйозна інформація з приводу злочинів як проти Лазаренка, так і проти людей, пов'язаних з Лазаренком, і структур, які Кучма називав як "структури Лазаренко" - я не знаю, що він під цим мав на увазі".
Однак американські журналісти, головним чином цікавилися таємничим "шпигуном".
"З кожним днем все більше і більше людей, у тому числі в США, працюють на мафію. Нам відоме прізвище людини, яка, працюючи в держструктурах США, працює на українську мафію. Я упевнений, що вони причетні до того, що змогли вплинути на це рішення в суді". Мельниченко намагався угамувати інтерес американців, але вони явно залишилися не вдоволеними.
"Ви можете нам сказати, звідки цей "шпигун" - з Держдепу, міністерства юстиції?"
"Усе це мало пролунати на судовому процесі..."
"Тобто ви хочете сказати, що збиралися оголосити його ім'я на суді. Але оскільки суд не буде заслуховувати інформацію, то чому ви не можете назвати його нам зараз?" – журналісти явно дивувалися, чому вони не одержать інформацію, яку збиралися оприлюднити на суді буквально кілька хвилин назад.
У відповідь Мельниченко пообіцяв провести прес-конференцію, на якій він збирається "показати всі документи", які у нього є, і розповісти "хронологію процесу".
"У вас є тисячі годин записів. Чому ви оприлюдните їх по крупицях? Чому ви не оприлюдните всі плівки?", - продовжували допитуватись явно роздратовані журналісти.
На що майор пообіцяв дати їм "вичерпну відповідь" на тій же прес-конференції, попередньо призначеній на ранок п'ятниці.
Почекаємо до п'ятниці.
Читайте також:
АДВОКАТИ ЛАЗАРЕНКА ПРОСЯТЬ ДОЗВОЛУ НА СВІДЧЕННЯ МЕЛЬНИЧЕНКА І ЄЛЬЯШЕКИЧА
Читайте також усю хронологію судового процесу над Лазаренком в Каліфорнії
